|
|
Скачати 149.1 Kb.
|
|
Доповідь Міністра освіти і науки Івана Вакарчука на підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України (27 серпня 2009 року). ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, УСТАНОВ І НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НА 2009/2010 НАВЧАЛЬНИЙ РІК Вельмишановні пані та панове! Шановні колеги! Основні тенденції розвитку освіти, в тому числі професійної, у європейських країнах свідчать, що, незважаючи на суттєві відмінності, спричинені політичним устроєм, рівнем добробуту та традиціями, вони мають спільні напрямки. Коли мова йде про професійно-технічну освіту, то це:
Україна — не виняток, і заплановані та втілювані нами реформи мають на меті розвиток національної системи фахової підготовки робітничих кадрів згідно із загальноєвропейськими тенденціями. Впровадити заплановане неможливо без концептуальних змін законодавства та системи фінансування, прискорення децентралізації, розпочатої ще кілька років тому, постійного врахування потреб ринку праці та оновлення змісту освіти. Міністерством спільно з Вами, шановні колеги, а також нашими партнерами з бізнесу та громадськості, минулого року були названі головні напрями розвитку професійно-технічної освіти країни:
Міністерство завершує також розроблення проекту Концепції розвитку професійно-технічної освіти, що визначить стратегічні напрямки її розвитку до 2020 року. Пропоную вашій увазі головні значимі напрацювання 2008/2009 навчального року та напрямні для нового навчального року. Диверсифікація фінансування професійно-технічної освіти Триває пошук оптимальних форм фінансування професійно-технічних навчальних закладів, які б дозволили децентралізувати та диверсифікувати ресурси. 21 січня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 42-р «Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими МОН», яке чітко визначає алгоритм цього фінансування. Розроблений механізм дає можливість з 2010 року започаткувати фінансування училищ з різних джерел і бюджетів, максимально наблизити навчальні заклади до потреб економіки конкретного регіону, підприємства. Він змушує управляти ресурсами безпосередньо у точці надання послуг, що підвищує якість рішень щодо продуктивності та результативності роботи як окремих ПТУ, так і системи в цілому. Децентралізація дозволяє місцевому самоврядуванню приймати оптимальні рішення щодо підготовки робітничих кадрів та посилить громадське партнерство. Створений механізм заклав основу для застосування формул розподілу бюджетних коштів не на базі нормативів, а за результатами, що стимулює відповідальність керівників профтехучилищ за досягнення встановлених стандартів якості професійної освіти. Наголошу, що прийняттю урядового рішення передував покроковий моніторинг стану та тенденцій розвитку професійно-технічної освіти нашої країни, вивчався досвід Німеччини, Чехії, Фінляндії, Польщі, Словаччини, Канади. Одночасно протягом трьох років здійснювався експеримент фінансування державних професійно-технічних навчальних закладів Харківської, Львівської областей та Києва з місцевого бюджету за рахунок видатків, які враховуються під час визначення міжбюджетних трансфертів державного бюджету на відповідний рік. Результати експерименту обговорювались на нарадах керівників професійно-технічних навчальних закладів, у педагогічних колективах, з соціальними партнерами (місцевими органами самоврядування, роботодавцями, громадськими організаціями) та медіа. Нарешті сьогодні ми ставимо питання також і про передачу майна професійно-технічної освіти органам місцевого самоврядування, що дасть можливість оптимізувати управління і цим ресурсом. Як наступний крок у 2010 році це буде зроблено для учасників успішного експерименту з децентралізації фінансування — міста Києва та Львівської та Харківської областей. У 2008 році незалежними експертами міжнародного проекту Європейського Союзу проведено моніторинг «Підвищення ефективності управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні», який засвідчив позитивні результати впровадження нової схеми фінансування (помісячний розподіл коштів відповідно до потреб навчального закладу; фінансування курсів підвищення кваліфікації педпрацівників, виділення коштів на оновлення матеріально-технічної бази; збільшення витрат на харчування учнів). Ми бачимо, що зміни у фінансуванні дозволять забезпечити ефективне і оперативне вирішення питань життєдіяльності професійних училищ, максимально враховувати регіональний попит у кваліфікованих кадрах, а також сприятимуть посиленню ролі місцевого самоврядування у підготовці робітників. Безумовно, при цьому необхідна допомога і соціальних партнерів — роботодавців, громадськості. Шановні колеги! 2009 рік для навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти у фінансовому значенні непростий, зважаючи на загальносвітові та українські економічні тенденції, а сектор профтехосвіти найбільше пов’язаний з економікою. У зв’язку з дефіцитом бюджетних асигнувань, на жаль, не передбачені капітальні видатки. Призупинено реалізацію постанови Кабінету Міністрів України № 866 в частині оснащення майстерень училищ сучасним обладнанням. Виникла проблема у розрахунках з енергопостачальними організаціями, пов’язана з підвищенням тарифів. За такого стану фінансування важливого значення набуває залучення альтернативних фінансових та матеріальних ресурсів, наближення органів місцевого самоврядування та роботодавців до вирішення проблем підготовки кваліфікованих робітників. З огляду на це, міністерством зроблено кроки з удосконалення нормативно-правової бази. Зокрема розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо удосконалення управління професійно-технічною освітою)», який зараз на розгляді у Кабінеті Міністрів України. Проектом передбачається диверсифікація джерел фінансування училищ, удосконалення управління, модернізація системи забезпечення якості професійно-технічної освіти, поліпшення матеріально-технічного забезпечення, посилення ролі місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у формуванні робітничого потенціалу країни з максимальним врахуванням потреб регіонів у кваліфікованих робітничих кадрах. Завдання. Над чим потрібно працювати надалі? По-перше, начальникам управлінь освіти і науки обласних (міських) державних адміністрацій незважаючи на фінансові труднощі необхідно забезпечити якісну роботу навчальних закладів в осінньо-зимовий період. Принагідно звертаюся до керівництва обласних державних адміністрацій, роботодавців за сприянням у забезпеченні життєдіяльності училищ, оновленні їх виробничої бази. Упродовж вересня — жовтня провести навчальні семінари-наради з фінансовими службами, керівниками навчальних закладів з питань впровадження механізмів фінансування за новою схемою, здійснити навчання відповідальних працівників, відпрацювати алгоритм фінансової звітності. Департаменту професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.) спільно з департаментом економіки і фінансування (Даниленко С.В.) 1) розробити механізм самостійного регулювання витрат за рахунок спеціальних фондів. Підготувати відповідний проект розпорядження; 2) упродовж навчального року забезпечити впровадження нових форм співробітництва професійної освіти, промисловості та бізнесу. Мережа професійно-технічних навчальних закладів У 2009 році розпочалася реформа мережі навчальних закладів, приведення її у відповідність до структури економіки регіонів країни, укрупнення ПТНЗ. Я особливо хочу наголосити, щоб не було інших трактувань чи іншого розуміння або декларування цього розуміння: оптимізація мережі передбачає оптимальне використання фінансових, кадрових, навчальних, методичних ресурсів і жодною мірою, я підкреслюю це, не спрямована на перепрофілювання, зменшення учнівського контингенту, звільнення педагогічних працівників або закриття навчального закладу в цілому. З цією метою протягом поточного року на виконання Програми оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів, враховуючи динаміку розвитку інфраструктури виробництва та потреби ринку праці, здійснено укрупнення 43 професійно-технічних навчальних закладів, в 11 змінено тип навчальних закладів. З вересня 2009 року в Україні працюватимуть 993 навчальні заклади професійно-технічної освіти різних типів, з них 876 державних професійно-технічних навчальних закладів, 72 навчальних центри при установах виконання покарань, 45 професійно-технічних училищ, які є структурними підрозділами вищих навчальних закладів. За прогнозованими даними приступлять до занять понад 420 тис. осіб. Обсяги замовлення роботодавцями робітників різного рівня кваліфікації на 2009/2010 навчальний рік становлять понад 190 тисяч осіб. Важливим є збалансування обсягів підготовки, зайнятості та попиту на кваліфіковану робочу силу в розрізі кожного регіону, аби уникнути дефіциту або надлишку робітників. Принагідно хочу ще раз звернутися до усіх зацікавлених сторін і закликати до покращення системи прогнозування розвитку трудових ресурсів в областях, щоб не наздоганяти попит на робочу силу, а випереджувати його. Зазначу також, що підставою для моделювання об’єктивної картини потреби ринку праці в кваліфікованій робочій силі не можуть повною мірою слугувати наявні вакансії, особливо в умовах економічної та фінансової кризи. Оскільки, при скороченні виробництва структура та обсяги вакансій не відображають реальної потреби економіки в працівниках. Значне скорочення обсягів підготовки кадрів може мати негативні або навіть незворотні наслідки для економіки країни в період економічного зростання. Якість професійно-технічної освіти Загальновизнаною є взаємозалежність між компетентною робочою силою і рівнем конкурентоздатності та продуктивності країни. Пріоритетним напрямом діяльності управлінь, колективів навчальних закладів і методичних служб усіх рівнів у 2009/2010 навчальному році повинно стати забезпечення якості професійної освіти. Профтехучилища мають переглянути програми підготовки робітників з огляду на потреби роботодавців і ринку праці. Навчальні плани повинні розроблятися за модульним принципом. Поки що профтехучилища переважно надають максимальний набір теоретичних знань і мінімальний комплект практичних умінь, які не дозволяють випускнику одразу приступити до роботи. Необхідно поглиблювати інтеграцію з виробництвом, поєднуючи навчальну діяльність з практикою, підготувати молодого робітника до практичної роботи після закінчення навчального закладу, сформувавши обов’язкові для сучасного виробництва вміння. Компетентнісний підхід висуває на перше місце не лише інформованість учня, а здатність виконувати конкретний вид професійної діяльності. Робота усіх складових професійно-технічної освіти вимагатиме кардинально інших підходів: гнучкості замість сталості, ініціативності замість очікування, якості замість кількості, орієнтації на результат, а не на виконання плану. Саме так педагогічні колективи повинні спільно з соціальними партнерами здійснювати навчально-виробничий процес. Першим етапом в оновленні змісту професійно-технічної освіти, забезпеченні її якості і доступності стала спільне за участю фахівців Міністерства праці та соціальної політики, понад 2,5 тис. роботодавців, методичних служб, педагогів, міжнародних експертів розроблення професійного стандарту, побудованого за модульним принципом. Як результат, у липні поточного року відбулася презентація напрацювань міжгалузевих робочих груп з восьми напрямів готельно-ресторанного сервісу, туризму, громадського харчування, торгівлі, агропромислового спрямування, окреслено наступні етапи роботи з розроблення стандартів для професій будівельної, машинобудівної і агропромислової галузей. Узагальнені результати будуть представлені на веб-порталі професійно-технічної освіти для широкого обговорення. Це є новим етапом якісного оновлення змісту професійної освіти, який потрібно активно продовжувати у новому навчальному році. Одним з найбільш потужних засобів забезпечення якості та доступності освіти є інформаційно-комунікаційні технології. Саме їх запровадження на усіх рівнях та в усі складові діяльності навчальних закладів і установ профтехосвіти дозволить за достатньо низького рівня витрат значно підвищити рівень доступності якісної професійної освіти. Перші напрацювання у цьому напрямку свідчать, що фактично всі професійні навчальні заклади забезпечені необхідним комп’ютерним обладнанням, 95 відсотків мають доступ до мережі Інтернет. Середній показник кількості учнів на один комп’ютер складає 13 осіб, а в деяких вищих професійних училищах — до трьох. Важливо приділити велику увагу якісному наповненню процесу інформатизації, ввести в навчально-виробничий процес навчальне програмне забезпечення, творити електронні бібліотеки. Міністерством розроблена програма моніторингу якості змісту освіти та ефективності діяльності професійно-технічних училищ. З нового навчального року регіональні навчально-методичні служби розпочнуть свою діяльність, головними напрямками якої вбачаємо здійснення моніторингу якості підготовки робітничих кадрів, узагальнення результатів діяльності навчальних закладів, навчально-методичний супровід підвищення кваліфікації педагогічних працівників, підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів щодо організації навчально-виробничого процесу. Відповідно, наступним кроком повинне стати розроблення програмного продукту для визначення ефективності діяльності училищ та навчання працівників. Активними партнерами повинні стати Інститут інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки, Інститут професійно технічної освіти АПН України, громадськість та роботодавці. Застосування сучасних технологій у викладанні, управлінні, фінансовій політиці, повинно стати правилом, а не винятком. Нових підходів потребує і науково-методичне забезпечення змісту професійної освіти. У цьому контексті доручаю департаменту професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.), Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.) за участю Інституту професійно-технічної освіти АПН України до 1 листопада 2009 року розробити та забезпечити виконання плану дій з питань оновлення змісту професійно-технічної освіти. Наступний дуже важливий і відповідальний крок для розвитку професійної освіти в цілому — незалежне оцінювання рівня професійної підготовки кваліфікованого робітника. Це повинно здійснюватися паралельно з розробленням національної рамки кваліфікацій, що охоплюватиме всі рівні професійної освіти і навчання, здійсненням заходів щодо визнанням документів про професійно-технічну освіту. Складним залишається питання забезпечення учнів професійно-технічних навчальних закладів підручниками та навчальними посібниками українською мовою. За результатами моніторингу потребують пріоритетного розроблення та видання 135 найменувань підручників загальним накладом 2,7 млн примірників. При цьому першочергова увага повинна бути приділена покращенню змістовного наповнення навчальних видань з урахуванням вимог роботодавців і науковців. За рішенням колегії міністерства у поточному році передбачено видання 22 найменувань навчальної літератури (18 підручників, 4 навчальні посібники). Завдання. За таких умов необхідно: Перше. Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.) за участю Інституту професійно-технічної освіти АПН України (Радкевич В.О.), департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України (Десятов Т.М.) до кінця року розробити проект програми «Підручник для професійно-технічної освіти», передбачивши як державні, так і альтернативні джерела фінансування. Друге. Спільно з методичними службами всіх рівнів, науковими установами організувати роботу з розроблення сучасної навчальної літератури на засадах компетентнісного підходу. Третє. Актуальним залишається завдання щодо поліпшення інформаційно-бібліотечного забезпечення учнів, педагогічних працівників і майстрів виробничого навчання, пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань та виховання культури читання. Четверте. Забезпечити варіативність професійної освіти, створити умови для вільного вибору форм і методів навчання, навчальних планів, програм, спеціалізації; Децентралізація управління професійно-технічною освітою Ми продовжуємо реформу системи управління професійно-технічною освітою в напрямку децентралізації. Важливо зрозуміло і чітко визначити співвідношення повноважень між центральним органом управління освітою і регіональними, між національними цілями і місцевими інтересами. Це співвідношення має враховувати особливості кожного регіону. Центральний орган — Міністерство освіти і науки України — повинен визначати стратегічні цілі і завдання розвитку професійно-технічної освіти, підтримувати загальну соціально-економічну рівновагу її функціонування, дбати про поліпшення якості освіти та рівний доступ до неї. Регіони повинні визначати стратегії розвитку навчальних закладів, поширювати їх регіональні економічні зв’язки. Управління покликані забезпечити ефективне співробітництво між навчальними закладами регіону. Наголошу, що Міністерство освіти і науки несе основну відповідальність за стан та розвиток професійно-технічної освіти і виступає гарантом її органічного функціонування. Основною ланкою системи в нових умовах будуть, безперечно, керівники навчальних закладів. Саме вони забезпечуватимуть реальне реагування на швидкозмінні потреби регіональних ринків праці та навчальну політику закладу. Формування інституту високопрофесійних мобільних керівників є важливим компонентом забезпечення якісно нового механізму управління. Для цього активно працює Школа резерву керівних кадрів професійно-технічної освіти. Проте при загальних позитивних тенденціях у кадровій політиці існує низка проблем. Загальним для всіх є необґрунтованість подань від управлінь освіти і науки щодо кандидатів на посади директорів професійних училищ. Останнім часом збільшилася кількість претендентів на посади директорів, які не перебували в резерві, не мали досвіду роботи у системі професійно-технічної освіти. Проблемою кадрового забезпечення потрібно відповідально займатися на місцях. Децентралізоване середовище ставить нові вимоги й перед викладачами та майстрами виробничого навчання. Робота викладачів та майстрів — один з ключових факторів успішної діяльності навчальних закладів, а особливо, коли рішення прийматимуться на місцевому рівні, а результативність роботи навчальних закладів вимірюватиметься чіткими індикаторами, серед яких — рівень кваліфікації та працевлаштування випускника училища, його закріплення на робочому місці. Важлива не кількість годин, витрачених на навчання, а засвоєні компетенції. Це можна забезпечити лише через формування нової системи професійної підготовки педагогічних кадрів, головні принципи якої: — гнучкість (програми та акценти підготовки повинні змінюватись синхронно з соціальними та економічними змінами) — практичність (акцент слід зробити на практичному вивченні та застосуванні реально необхідних педагогічних і технічних навичок) — мотиваційність (створення мотивації для викладачів та майстрів підвищувати свою кваліфікацію) — автономність та плановість (навчальні заклади повинні самостійно планувати підвищення кваліфікації свого персоналу, створювати умови для самокерованого навчання з максимальною опорою на практичне набуття нового досвіду.) Реалізація зазначених завдань повинна здійснюватися скоординованими діями професійно-технічних, вищих навчальних закладів і регіональних органів управління освітою. Крім того, Департаменту професійно-технічної освіти (Десятов Т.М.) до 1 листопада 2009 р. необхідно:
Популяризація професійно-технічної освіти Сьогодні всі ми говоримо про велике значення підготовки висококваліфікованих робітників, навіть про дефіцит кваліфікованої робочої сили, який відчуває вже не лише бізнес, але вся економіка. Очевидно, щоб змінити ситуацію, потрібно багато зусиль наших, наших партнерів приділяти популяризації робітничої професії. Тут не достатньо лише реклами чи проведення заходів. Ми повинні підтримувати справами профтехосвітян, викладачів та майстрів, учнів училищ, аби вони відчували повагу до їх праці, розуміння суспільством важливості тих, хто щодня своїми руками творить нашу матеріальну культуру. Шановні пані і панове! Задекларовані і втілювані нами реформи вимагають від нас усіх активного і постійно свіжого бачення місця і ролі професійної освіти в житті українського суспільства. Оновлення системи освіти в цілому, в тому числі і професійно-технічної — запорука підвищення конкурентоздатності країни у світі. Слід невпинно крок за кроком запроваджувати нові форми роботи, що дозволить професійно-технічній освіті стати більш гнучкою, якісною, результативною, а відтак — конкурентоспроможною. Висловлюю подяку за Вам, шановні колеги, дякую всім профтехосвітянам, колективам та керівникам навчальних закладів, співробітникам, начальникам та заступникам начальників управлінь освіти та заступникам начальників управлінь освіти за вашу щоденну творчу роботу для розвитку професійно-технічної освіти. Складаю подяку учням та слухачам училищ за ваше прагнення до опанування професій, котрі закладають підвалини розвитку нашої матеріальної культури. Дякую нашим партнерам — роботодавцям, представникам громадськості за розуміння і підтримку реформ професійно-технічної освіти. Якісна та доступна професійна освіта повинна стати пріоритетом, а підвалини майбутньої професійної освіти і навчання потрібно закладати, розпочинаючи зміни вже сьогодні у конструктивній співпраці усіх зацікавлених сторін: органів влади, бізнесу та освітян. Дякую за увагу! |
|
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ України від 29 серпня 2008 року №790 «Про організацію Всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних... |
ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ Міністерства освіти і науки України від 07. 08. 2008р. №737 «Про проведення огляду-конкурсу психологічних кабінетів професійно-технічних... |
|
Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення... Сахневич Ірина Дем’янівна, навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Житомирській області |
Регіональні Навчально(науково)-методичні центри (кабінети) професійно-технічної освіти Науково-методична робота професійно-технічної освіти у регіоні координується регіональним Навчально(науково)-методичним центром (кабінетом)... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Слічний Ю. О. методист навчально методичного центру професійно-технічної освіти у Вінницькій області |
У КРАЇНА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ... Начальникам управлінь (відділів) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), керівникам закладів обласного підпорядкування, професійно-технічних... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Рейдель Ельмір Аронович – викладач Запорізького центру професійно-технічної освіти |
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Шевчук Л.І., директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників... |
Методичні рекомендації щодо змісту варіативної складової робочих... Головного управління освіти і науки облдержадміністрації від 07. 10. 2010 №462 «Про демократизацію в системі освіти області», від... |