|
Скачати 110.86 Kb.
|
Мотивація навчальної діяльності шляхом розгляду ”драми і тріумфа ідей” та перехрестя думок учених Денисюк Людмила Миколаївна вчитель фізики Верхняцького навчально – виховного комплексу „Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №1 – ліцей” Верхнячка, 2007 р. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Наука – один із найважливіших засобів пізнання світу природних та суспільних явищ, а тому вона є важливою складовою духовної культури. Відображення реального світу здійснюється як науковими методами, так і засобами всіх складових загальнолюдської культури. Рушійною силою навчання є мотивація, тобто спонукання. Учень на уроці повинен бути налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість. Без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивний результат. Для досягнення необхідного результату можна використовувати різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів. Мотивація навчальної діяльності може здійснюаватися шляхом бесіди проблемної ситуації, технології „Мозкової атаки”, шляхом опрацювання тексту періодичних видань, технології „Незакінче речення”, шляхом використання під час уроку художньої та науково – популярної літератури, шляхом створення ситуації успіху, шляхом розгляду «драми і тріумфа ідей» та перехрестя думок учених у процесі наукового пізнання світу і пошуків наукових знань. Притча №1 За східною легендою, одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Створили зірки, сонце, моря, гори, квіти, хмари, людину і Істину. Однак постало питання куди сховати її, щоб людина не змогла її відшукати? Їм бажалося продовжити шлях пошуку Істини. «Давайте сховаємо її на найкращій гірській вершині» - сказав один. «Давайте сховаємо її на далекій зірці» - запропонував другий. «Давайте покладемо її на дно найглибшої безодні». «Давайте заховаємо її на іншому боці Місяця». А наймудріший Бог сказав «Ні. Ми заховаємо Істину в серці людини, тоді вона шукатиме її у своєму Всесвіті, не знаючи що носить її постійно з собою. Тільки пошук приносить людину до нових відкриттів». Я повинен пізнати світ і себе, Я потребую життєвих експериментів, Я хочу приміряти на себе і ту роль, і цю, Мені потрібні труднощі і помилки. В. Леві: «Про алгоритм пошуку істини» Притча №2 Ваді Натрун – це місце у самому центр Фівської пустелі в Єгипті, за тисячу миль від води і всього живого, і саме там росте мигдальне дерево. Жителі цих місць розповідають, що в 346 році старий монах на ім’я Абба Амой молився у пустелі з одним зі своїх учнів. Він намагався йому розтлумачити, що таке плоди плоди самодисципліни і самовдосканалення, але учень ніяк не розумів його настанов. Тоді монах взяв свій посох, вирізаний із гілки мигдального дерева і посадив його у пісок, а потім звернуся до учня: «Поливай цю гілочку – сказав він – Поливай до тих пір, поки вона не принесе плодів, і тільки тоді зрозумієш, що я маю на увазі». Колодязь був дуже далеко, і кожної ночі, коли у пустелі холодало, учень йшов до колодязя і приносив у глечику воду. Він робив це щоночі протягом трьох років – за цей час посох проріс і почав плодоносити. І тоді учень приніс зерно мигдалю у найближчий монастир і сказав монахам: «Погляньте на плоди самодисципліни». «Треба любити те, що робиш, і йти вперед крок за кроком» І.Павлов Засвоєння нових знань
(Тіт Лівій/ /59р. до н.е. – 17р. н.е.) Історик Стародавнього Риму
Бекон Френсіс (1561- 1626), англійський філософ.
Вольтер (Марі Франсуа Аруе) французький філософ – просвітитель і письменник.
(Дідро Дені)
/Саад/ Мусліхіддін Абу Мухаммед Абдаллах ібн Мугиріфаддін (між 1203 та 1210 - 1292) Перський поет, письменник, мислитель 6. Життя потребує руху. (Арістотель 384 – 322 до н. е.) філософ і вчен. Стар. Греції 7. Початок є більш ніж половина всього (Арістотель) 8. Є одне тільки благо – знання, і одне тільки зло – неуцтво. (Сократ бл. 470 – 399 р. до н. е.) 9. Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння. (Демокріт) 10. Добрий початок - половина справи. (Платон) 11. Набагато складніше побачити проблему, ніж знайти її рішення. (Б. Шоу) 12. Самостійні думки виникають, тільки із самостійно отриманих знань. (К. Ушинський) 13. Треба любити те, що робиш і йти вперед крок за кроком. (І. Павлов) 14. Винахідник не бореться проти законів і природи, а використовує їх. (Per aspera ad. astra) 15. Через терни до зір. (Per aspera ad. astra) 16. Дивне е то, що Всесвіт безкінечний, а те, що людина здатна збагнути його таємниці… (Блез Паскаль) 17. Хай не входить ніхто, хто не знає геометрії. (запис на дверях академії Платона) 18. «Ви напевне, з більшим страхом оголосили мені вирок, ніж я його вислухав», а потім декілька разів повторив: «Спалити - не означає спростувати..» (Джордано Бруно перед стратою) 19. Радість бачити і розуміти найпрекрасніший дар природи. (А. Ейнштейн) 20. Наука не є і ніколи не буде закінченою книжкою. Кожний важливий успіх ставить нові запитання. Всякий розвиток виявляє з часом все нові і все глибші труднощі. (А. Ейнштейн) 21. Наука – це повсякчасна багатовікова робота думки звести разом за допомогою системи всі явища нашого світу, що пізнаються. (А. Ейнштейн) 22. Наука зовсім не є колекцією законів, зібранням не пов’язаних фактів. Вона є творінням людського розуму, з його вільновинайденими ідеями і поняттями. (А. Ейнштейн) 23. З пітьми неуцтва до зірки пізнання прагне розум. (Сірано де Бержерак) 24. Наука робить витонченим розум, навчання ж відточує пам’ять. (Козьма Прутков. Афоризм №7) 25. Той, хто не дивиться вперед, опиняється позаду. (Іспанська приказка) 26. Я думаю – значить існую. (Декарт) 27. Без сумніву, всі наші знання починаються з досліду. (Кант) 28. Фізика написана у великій книзі, яка завжди відкрита у нас перед очима, - я маю на увазі Всесвіт… (Г. Галілей) 29. Фізика – це наука розуміти природу. (Р. Роджерс) 30. Будь – яка мрія надається тобі із силою для її втілення. (Річард Бах) 31. Знання лише тоді знання, коли вони здобуті зусиллями свого розуму, а не пам’яттю. (Л. Толстой) 32. Хто задає питання, той отримує відповіді. (Фалуай 1852 - 1916) 33. Під лежачий камінь вода не тече. (Прислів’я) 34. Розум є здатність використовувати сили природи світу без руйнування цього світу. (брати Стругацькі) 35. Згаяного часу і конем не здоженеш. (народна мудрість) 36. Вік живи – вік учись. 37. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. (народна мудрість) 38. Знання і тільки знання роблять людину великою і вільною. (Д. Писарєв) Застосування знань, умінь і навичок
(Сенека)
(Тіт Лівій)
(Бруно Джордано) (1548 – 1600) італійський філософ – пантеїст і поет
(Бруно Джордано)
(Бенон Френсіс)
(Вольтер)
(Дідро Дені) (1713 – 1784) Фран. філософ – просвітитель, письменник.
(Ларошфуко Франсуа) (1613 – 1680) Франц. Письменник – мораліст.
(Вольтер)
(Т. Ліхтенберг)
(Б. Паскаль)
(М. Рубалін)
(Л. Дж. Пітер)
(М.В.Ломоносов)
(Арістотель)
(О.С.Несміянов)
(Д.Берналл)
(Народна мудрість)
(Б.Шоу)
(А.Ейнштейн)
(А.Поп)ї
(Демокріт) Формування навичок і вмінь 1. Довгий шлях повчань, короткий та успішний шлях прикладів Сенека (Сенека Луцій Анней Молодший/ /бл. 4 р. до н.е. – 65 р. н.е.) політичний діч, філософ і письменник стародавнього Риму 2. Свої здібності людина може узнати, лише застосувавши їх на ділі. (Сенека) 3. Що робиться поспіхом – недовго триває. (Сааді) 4. Суть справи не в повноті знання, а в повноті розуміння. (Демокріт) 5.Якщо хочеш отримати розумну відповідь – запитай розумно. (І.Гете) 6. Є барикади, з одного боку яких порожнеча ( Єжи Лец) 7. Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти на себе і ту роль, і цю. Мені потрібні труднощі і помилки. ( В. Леві) 8.Коли людина мислить, вона має сумнів, але вона впевнена, коли діє. (А. Франс) Узагальнення та систематизації знань
(Болкачо Джованні) 1343 – 1375 Італійський письменник – гуманіст Раннього Відродження
(Дідро Дені)
(Дідро Дені)
(Ціцирон) (Марк Туллін Цицерон, 106 – 43 рр. до н. е.) Пол.діяч, оратор і письменник стародавнього Риму
(Т. Лівій)
(Геродот)
(Плутарх)(бл. 45 – бл. 127 рр.)
(Арістотель)
(А.Ейнштейн) Перевірити оцінювання і корекції знань, навичок і вмінь.
(Ціцерон)
(Арістотель)
(Е.Фромм)
(….?)
(А.Франс)
(Народна мудрість) |
4. СТРУКТУРА НАУКОВОГО ЗНАННЯ Наука як система теоретичних знань. Специфіка теоретичного пізнання. Критерій науковості. Поняття суб’єкту, об’єкту та предмету природничо-наукового... |
Самостійної філософською дисципліною філософія науки стала лише в другій половині 20 століття Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання, як особливої діяльності по творенню нових наукових... |
ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ НІКОПОЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Змінити організацію дорожнього руху по вул. Добролюбова на дільниці від перехрестя вулиць Херсонська-Добролюбова до перехрестя вулиць... |
Як і кожна наука, історіографія повинна визначити свій об'єкт пізнання... Об'єктом пізнання вважається та річ або явище реальної дійсності, на яке спрямовані пізнавальні зусилля дослідника. Предметом пізнання... |
Урок другий Тема. Якою повинна бути справжня людина Методи, прийоми: бесіда, інсценізація, проблемний виклад, технології «Мікрофон», «Перехрестя думок», «Незакінчене речення», «метод... |
ПОЛОЖЕННЯ про експертну раду Вищої атестаційної комісії України К, який разом з атестаційними відділами ВАК здійснює контроль за науковим рівнем дисертацій, їх науковою та практичною цінністю,... |
Юрьева Е. А. Междисциплинарная методология сравнительно-культурологической этнопедагогики У процесі добору й структурування змісту нової навчальної дисципліни перспективним уявляється використання ідей еволюціонізму, дифузіонізму,... |
Тема уроку. Технологія створення банку ідей Мета уроку: засвоєння знань про сутність творчості, зміст та технологію створення банку ідей; формування вмінь створювати банк ідей... |
Екоетика як універсальна етика людської життєдіяльності і засада екологічної культури Механізм розвитку науково пізнання. Теорія наукових революцій Куна. Парадокси та проблемні ситуації як передумова наукової революції.... |
Федорченко Тетяна Андріївна Донецька ЗОШ №97 м. Донецьк Україна Серед шляхів реалізації даних завдань виділяють інформативність уроку, тобто використання в навчальному процесі цікавих фактів, яскравих... |