КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
Філософія стародавньої Індії. Ортодоксальні (санкхья, йога, вайшешика, ньяя, міманса, веданта) й неортодоксальні (локаята-чарвака, джайнізм, буддизм) філософські вчення.
Філософія стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм).
Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури.
Досократична філософія (Мілетська школа, Геракліт, піфагореїзм).
Атомістичне трактування буття в античній філософії (Левкіп, Демокріт, Епікур).
Філософія Сократа. Етичний раціоналізм Сократа.
Філософія Платона. Вчення Платона про ідеї.
Філософія Аристотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію.
Основні проблеми середньовічної християнської філософії та основні етапи її розвитку. Суперечки про природу універсалій: реалізм і номіналізм.
Філософське вчення Фоми Аквінського, його концепція подвійної істини.
Гуманістичний характер та основні напрямки філософії епохи Відродження. Основні ідеї епохи Реформації.
Емпіризм та сенсуалізм Нового часу. Проблема наукового методу, вчення про людину і суспільство (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк, Дж.Берклі).
Філософія Р.Декарта, Б. Спінози та Г. Лейбніца.
Філософія епохи Просвітництва. Французьке Просвітництво (Ш.Монтеск’є, Вольтер, Ж.Руссо).
Французький матеріалізм ХVІІІ ст., його вчення про матерію, пізнання, людину і суспільство (К.А.Гельвецій, П.Гольбах, Ж.Ламетрі, Д.Дідро).
Теоретична і практична філософія І. Канта, його “коперніканський переворот” у теорії пізнання.
Г.Гегель, його філософська система і метод.
Філософія Л.Фейєрбаха, її антропологічний характер.
Російська філософія ХІХ – початку ХХ ст. Головні риси і особливості.
Філософія марксизму: передумови виникнення, основні ідеї та їх вплив на світову філософію й соціальну практику.
Ірраціоналістичний напрям сучасної філософії (А. Бергсон, Ф. Ніцше, А. Шопенгауер).
Екзистенційна філософія та її основні ідеї.
Характерні риси та особливості герменевтики.
Фрейдизм і неофрейдизм (З.Фрейд, Е.Фромм, К.Юнг, А.Адлер, Г.Маркузе).
Позитивізм: характерні риси та основні етапи розвитку.
Сучасна релігійна філософія: основні напрямки та їх характеристика.
Особливості та головні питання філософської культури Київської Русі.
Філософія українського Відродження та Просвітництва.
Філософські погляди Г.С.Сковороди та його вплив на розвиток вітчизняної філософії.
Українська філософія XIX – XXІ століття.
Що таке філософія? Її предмет і місце в системі світоглядного знання. Основні функції філософії.
Поняття і структура світогляду. Історичні типи світогляду.
Філософський зміст категорії буття та його головні форми. Типи онтології.
Формування та розвиток науково-філософського поняття матерії. Властивості та структура матерії.
Рух як спосіб існування матерії та його форми. Взаємозв’язок основних форм руху
Простір і час як форми існування матерії. Загальні та специфічні властивості простору й часу.
Проблема свідомості у філософії. Головні концепції походження свідомості.
Відображення та форми його еволюції. Свідомість як вища форма відображення.
Біологічні та соціальні передумови походження свідомості.
Сутність та основні компоненти свідомості. Самосвідомість.
Структура та функції свідомості.
Діалектика: її історичні форми та особливості. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.
Діалектичний принцип загального взаємозв’язку. Види зв’язків та їх характеристика.
Діалектичний принцип розвитку. Співвідношення розвитку, змін і руху.
Проблема джерел і рушійних сил розвитку. Закон єдності й боротьби протилежностей.
Проблема механізму розвитку. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
Проблема спрямованості розвитку. Закон заперечення заперечення.
Категорії діалектики та їх характеристика. Діалектичний характер парних категорій.
Метафізична концепція розвитку як класична альтернатива діалектики.
Модифікації метафізичної концепції розвитку (догматизм, релятивізм, софістика, еклектика).
Сучасні філософські вчення про розвиток (негативна діалектика, «трагічна» діалектика, синергетика).
Пізнання як предмет філософського аналізу. Сутність та структура пізнавального процесу.
Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу. Поняття практики. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики.
Форми чуттєвого пізнання та взаємозв’язок між ними.
Раціональне пізнання, його особливості та форми.
Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.
Проблема істини, види істини. Істина і хибність (помилковість). Критерії істини.
Наукове пізнання, його структура та рівні.
Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх характеристика.
Логіка наукового дослідження та його етапи (факт, проблемна ситуація, проблема, гіпотеза, доказ, концепція, теорія).
Філософія суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
Суспільство як система. Структура суспільства. Типологія соціальних відносин.
Суспільні закони, їх особливості, класифікація і механізм дії.
Сфери суспільного життя (економічна, соціальна, духовна, політична).
Концепції розвитку суспільства та форми соціальних процесів.
Поняття соціального інституту. Різновиди соціальних інститутів та їх характеристика.
Діяльність як специфічний засіб існування соціального. Основні елементи та сфери соціальної діяльності.
Основні етапи взаємодії суспільства і природи. Ноосфера.
Проблема людини в історії філософської думки.
Головні концепції походження і сутності людини.
Сутнісна характеристика людини. Взаємозв’язок біологічного, соціального та психічного в людині.
Антропосоціогенез, його сутність і комплексний характер.
Проблема сенсу життя людини. Основні концепції сенсу життя.
Зміст понять: людина, індивід, особистість. Поняття статусу й ролі.
Особистість як соціальна характеристика людини. Структура особистості. Фактори, що детермінують формування особистості.
Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства.
Проблема свободи і відповідальності людини, їх взаємна обумовленість.
Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура.
Суспільна свідомість та її структура. Рівні суспільної свідомості. Суспільна психологія та суспільна ідеологія.
Форми суспільної свідомості, критерії їх розрізнення і взаємодія.
Культура як специфічна соціальна реальність. Структура та функції культури.
Східна і західна моделі культури, їх взаємовпливи.
Предмет, структура та функції філософії історії.
Розвиток поглядів на історію у класичній філософській думці.
Сучасні напрямки філософії історії (онтологічний, гносеологічний, аксіологічний, технократичний).
Формаційний підхід до розуміння історичного процесу як варіант моністичного тлумачення історичного процесу.
Концепція локальних цивілізацій (М.Данилевський, О.Шпенглер, П.Сорокін): сутність та особливості.
Проблема сенсу історії (К.Ясперс, Ф.Фукуяма).
Об’єктивне і суб’єктивне в соціально-історичному процесі.
Ідея історичного прогресу. Критерії прогресу.
|