|
|
Скачати 48.57 Kb.
|
| Домашня робота №6. Тема «Громадянське суспільство» 1.Структура громадянського суспільства Структура суспільства — це внутрішня його будова, що відтворює багатогранність та взаємодію складових суспільства, забезпечує його цілісність та динамізм розвитку. Структуру громадянського суспільства можна подати у вигляді п'яти систем, які відповідають певним сферам його життєдіяльності: соціальної, економічної, політичної, духовно-культурної, інформаційної. Соціальна система — певна сукупність об'єктивно сформованих взаємозв'язків між ними, а саме: а) інститути сім'ї та відносини, що обумовлюють її існування; б) відносини, які відображають соціальну сутність людини (клуби, об'єднання); в) відносини, що виникають між соціальними спільнотами (групами, націями, расами тощо). Економічна система — це сукупність економічних інститутів і відносин, у які вступають люди у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання сукупного продукту, реалізації права власності. Структурними елементами економічної системи є: приватні господарства; акціонерні товариства; кооперативні господарства; фермерські господарства; індивідуальні, приватні підприємства громадян. Політична система — це сукупність цілісних саморегулюючих елементів: а) держава; б) політичні партії; в) суспільно-політичні рухи та відносини, що між ними виникають. Духовно-культурна система — це відносини між людьми, їх об'єднаннями, державою та суспільством у цілому стосовно духовно-культурних благ та різного роду матеріалізованих інституцій, через які реалізуються дані відносини, що пов'язані з освітою, наукою, культурою, релігією. Інформаційна система — це система, яка складається в результаті спілкування людей та через мас-медіа (підприємства, об'єднання, що здійснюють виробництво та випуск засобів масової інформації). Структурні елементи громадянського суспільства мають відповідати певним вимогам: 1. Економічна система діє за принципами самоорганізації, саморегулювання та самоуправління; 2. Соціальна система має чітко виражене структурне оформлення; 3. Політична система виступає, з одного боку, в формі механізму узгодження соціальних інтересів у суспільстві, а, з іншого — як найбільш повне вираження загального національного інтересу. Суб'єктами, які творять громадянське суспільство, є: — вільні й рівні індивіди; — створені ними добровільні асоціації, зорієнтовані на громадські справи; — вільна преса як засіб комунікації та самовираження. Громадянське суспільство виконує низку функцій: — механізму самоорганізації громадян для вирішення громадських проблем; — противаги державним владним структурам з метою не допустити узурпацію влади; — засобу соціалізації індивідів, орієнтація їх на суспільно-корисні справи; — сприятливого суспільного середовища для формування демократичного типу політичної культури, демократизації політичного процесу. 2.Функції громадської думки Засоби, форми впливу громадської думки на суспільне життя різноманітні (від вербального схвалення чи несхвалення фактів, подій, процесів, що відбуваються у суспільстві, до прямого наказу щодо них) і реалізуються в її функціях, які виявляються у двох тісно пов´язаних між собою вимірах — горизонтальному та вертикальному. А)Горизонтальний вимір громадської думки. Виявляється в урегулюванні різноманітних стосунків між індивідами в соціальних спільнотах. Його функції, які історично передували в розвитку громадської думки, забезпечили еволюцію людської цивілізації. До них належать: оціночна, критична, діагностична, нормативна, виховна функції. Оціночна функція. Пов´язана з оцінним навантаженням суджень про суспільні явища, події, процеси. Важливість її полягає в тому, що діяльність людини у будь-якій сфері супроводжується певними оцінками суспільних проблем, свого місця в суспільстві, які відповідно впливають на її мотивацію та поведінку. Критична функція. Полягає у відображенні громадською думкою найактуальніших проблем суспільства, ставлення до них різних верств населення. Діагностична функція. Виявляється у розпізнаванні громадською думкою суспільних подій, явищ, процесів, ефективності роботи соціальних інституцій і владних структур. Нормативна функція. Полягає у здатності громадської думки разом з іншими соціальними інституціями брати участь у нормотворчих процесах: виробляти, обновлювати, змінювати, концентрувати в собі соціальні, політичні, культурні, поведінкові норми, демонструючи їх кожному новому поколінню. Виховна функція. Сутність її виявляється у виховному впливі на людину, в актуалізації процесу соціалізації особистості, важливим компонентом якого вона є в інтеграції в соціальне життя, формуванні особистісних якостей індивідів. Б)Вертикальний вимір громадської думки. Передбачає розгляд функцій громадської думки як соціальної інституції, найпомітнішими серед яких є: експресивна, консультативна, функція тиску на владу, директивна. Експресивна функція. Полягає в тому, що громадська думка завжди виражає певну позицію щодо суспільних подій, явищ, процесів, дій владних структур, оцінює і контролює дії влади в усіх сферах суспільно-політичного буття. Консультативна функція. Реалізує себе у рекомендаціях органам влади щодо вирішення різноманітних суспільних проблем. При цьому передбачається, що влада справді потребує таких порад, зацікавлена в їх аналізі та реалізації. Функція тиску на владу. Посідає проміжне місце між директивною і консультативною функціями. Суть її в тому, що громадськість засобами мітингів, демонстрацій, страйків чинить тиск на органи управління і спонукає їх до прийняття певних рішень. Директивна функція. Виявляє себе у виробленні громадськістю рішення щодо конкретних проблем суспільства, які мають імперативний, обов´язковий характер. Прикладом реалізації директивної функції є референдуми, вибори органів влади тощо. Реалізуються вертикальні функції явно і латентно (приховано), стосуючись загалом залучення громадськості до взаємодії з владними структурами та її участі у виробленні, прийнятті, виконанні управлінських рішень щодо соціальних проблем суспільства. Ефективність цих функцій, максимальне використання їх потенціалу залежать від демократичності суспільства, механізмів взаємодії суб´єктів влади і суб´єктів громадської думки, особливостей електоральної поведінки, авторитету громадської думки тощо. |
| Александрова О. А., учитель історії та правознавства НВК «колегіум-школа»№28... Профільне вивчення предмету в 10-11-х класах дає молоді не тільки правові знання, а й формує вміння, навички, життєву позицію, компетентності,... |
Форма державного правління та громадянське суспільство Монархія це форма державного правління, за якої вища дер¬жавна влада зосереджена (повністю або частково, реально або формально) в... |
| Тема по програмі Тема уроку: Adobe Photoshop головне меню програми. Adobe Photoshop його інструменти та їх використання. Прошарки та робота з ними.... |
6. Поняття функції та етапи соціологічних досліджень Знання про суспільство ведуть свій відлік з давніх-давен. Спроби мати уявлення про суспільство проявлялися вже в первісних культурах... |
| УРОК 47 Тема: Практична робота на побудову та вимірювання кутів (Самостійна робота №12.) ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ І ВЕЛИЧИНИ ТЕМА ТОЧКА. ПРЯМА. ВІДРІЗОК. ПРОМІНЬ. ЛАМАНА. КУТ |
Уроку української мови 6 клас "Теперішній час дієслів" Тема: Теперішній час дієслів Методи і прийоми навчання: інтерактивна гра «Продовжіть речення», робота з текстом, робота в групах, творча робота «Асоціації», робота... |
| Чи любиш ти читати книги? Чи є у вас домашня бібліотека? Які там книжки? Спробуй розповісти про одну із них |
Програма курсу "Людина і суспільство" для загальноосвітніх навчальних закладів 11 Програми інтегрованого курсу для класів універсального, фізико-математичного, природничого, технологічного та спортивного профілів... |
| ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА «особистість-суспільство», «особистість-держава», «суспільство-держава». Новітні інформаційні та науково-технічні досягнення відкривають... |
C ценарій позакласного заходу з біології «Ос інь в гості завітала» Домашня адреса: 36021 м. Полтава вул. Алмазна 14 кв 16, тел Nadik21@inbox ru |