|
|
Скачати 127.11 Kb.
|
|
К.І. ЗВІРГЗДЕ аспірантка Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана ТЕНДЕНЦІЇ ТА КІЛЬКІСНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ У статті розглянуто сучасні тенденції та кількісні аспекти зростання у різних країнах світу. Обґрунтовано поняття «двошвидкісного» розвитку світової економіки та розроблено рекомендації з метою стимулювання економічного зростання та подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Ключові слова: економічне зростання, світова економіка, заходи структурної політики, США, Китай, «Велика сімка», ОЕСР, МВФ. Tendencies and numerical aspects of the economic growth of different countries are analyzed in the article. “Two-speed” development of the world economy is defined and recommendations and measures with regard to overcoming of crisis consequences are developed. Keywords: economic growth, world economy, structural policy measures, USA, China, “Group of seven”, OECD, IMF. Процеси стабілізації та відновлення світової економіки поглиблюються після кризи. Економічне зростання проходить швидшими темпами, ніж це очікувалось, як показали результати досліджень, проведені МВФ, ОЕСР та іншими міжнародними організаціями. Проте економічне зростання набуває нових тенденцій та відтінків і його темпи значно відрізняються у різних регіонах світу. Починаючи з другої половини 2009 р. економічне зростання почалось у розвинених країнах після найсильнішої рецесії за останні роки. Країни, що розвиваються за показниками росту перевищили прогнозовані індикатори. Метою даної статті є аналіз прогнозів та оцінок міжнародними організаціями кількісних аспектів економічного зростання різних країн світу. Її актуальність полягає у тому, що останнім роками відбулась зміна векторів розвитку світової економіки, що характеризуються виникненням нових тенденцій економічного зростання у різних регіонах світу. Чимало уваги цим нагальним питанням приділено у світовій та вітчизняній літературі. З різних аспектів ці питання аналізували такі автори як: Дж.Тобін, Д. Вейл, Д. Хехт, Е. Хелпман, Д. Г. Лук’яненко, О.Г.Білорус, А.М. Поручник, Ю.М. Пахомов у постійній зміні та різній інтенсивності превалюючих тенденцій економічного зростання країн у посткризовий період та період відновлення. У третьому кварталі 2010 р. ОЕСР спрогнозувала, що до кінця року зростання економік країн «Великої сімки» (США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія та Канада) складе приблизно 1,5%, хоча ще у травні 2010 р. цей показник очікувався на рівні 1,75%. Восени 2010 р. головний економіст ОЕСР П. Падоан заявив: «Нещодавні випереджаючі індикатори свідчать про те, що уповільнення темпів відновлення економіки виявилось повільнішим, ніж очікувалось». Негативна динаміка обумовлювалась тим, що приватного споживання виявлялось недостатньо для компенсації скорочення державної підтримки економіки [6]. Серед факторів, які чинять негативний вплив на економічне відновлення фахівці ОЕСР називають скорочення споживчих витрат, можливе погіршення ситуації на ринку нерухомості, безробіття, невизначеність на ринку державного боргу, можливі коливання фінансових ринків та попиту споживачів. Зростанню внутрішнього споживання у розвинених країнах може завадити високий рівень безробіття та нестабільний ринок нерухомості. Крім того, тиск на фінансову систему продовжить чинити невизначеність на ринках державних боргових облігацій. Певну загрозу має також рівень інфляції, який досяг досить високого рівня у багатьох країнах-членах ОЕСР. Причиною цьому є зростання цін на сировинні ресурси, та, подекуди, цінова корекція, яка слідує за збільшенням непрямих податків. Слід зазначити, що сильною стороною економік країн «Великої сімки» вважається сприятливе співвідношення приватних інвестицій та ВВП. Так вважають і аналітики ОЕСР, адже на їхню думку, у сполученні з упевненими квартальними фінансовими результатами приватних та державних корпорацій це сприятиме тому, що найближчим часом притік інвестицій не послабиться. Крім того, об’єми товарно-матеріальних запасів країн «Великої сімки» знаходиться на рівні, близькому до оптимального, що практично виключає вірогідність їхнього виснажування у найближчому майбутньому. При цьому ОЕСР рекомендує розвиненим країнам продовжити дію державних програм стимулювання економіки [6]. За прогнозами МВФ у 2011 р. глобальна економіка зростатиме швидшими темпами, ніж це очікувалось. Було переглянуто показник економічного росту та збільшено його з 4,2% до 4,4%, проте аналітики МВФ попереджають, що економічне зростання матиме «дві швидкості», оскільки зростання економік розвинених1 країн відбувається повільнішими темпами, ніж країн, що розвиваються2 (за класифікацією МВФ) [4]. Глобальна активність зросла до річного показника більше ніж на 3,5% у третьому кварталі 2010 р. Очікувалось уповільнення темпів росту з 5% у другому кварталі 2010 р., проте показники третього кварталу виявились кращими, ніж у прогнозі World Economic Outlook, опублікованому у жовтні 2010 р. Головною причиною таких результатів стали більші, ніж очікувались, об’єми споживання у США та Японії, а також заходи стимулювання, проведені у Японії. Показники споживання домогосподарств, які різко впали під час світової кризи, починають набирати обертів у більшості розвинених країн (досягаючи у третьому кварталі 2010 р. зростання на 9% та 3,5% у країнах, що розвиваються та розвинених країнах, відповідно). Економічне зростання у країнах, що розвиваються, залишалося стабільним протягом третього кварталу, спричинене зростанням споживання домогосподарств, стійким курсом адаптаційної політики та зростаючим припливом капіталу. Рушійною силою світового підйому були надзвичайні об’єми державного стимулювання. Проводилась політика сильної грошово-кредитної експансії, і відсоткові ставки знизились до рекордно низьких рівнів у більшості країн з розвиненою у багатьох країнах з ринком, який формується, в той час як баланси центральних банків в основних країнах з розвиненою економікою суттєво збільшились. Податково-бюджетна політика також відреагувала на глибокий спад значними стимулюючими заходами. Водночас, державна підтримка фінансового сектору відіграє вирішальну роль у подоланні циклу негативного зворотного зв’язку між фінансовим та реальним секторами. На сьогодні існує все ще мало ознак закріплення автономного (не обумовленого заходами політики) приватного попиту у країнах з розвиненою економікою. Виходячи з даних, опублікованих у прогнозах МВФ, слід враховувати те, що різними заходами країнам вдається стримувати фінансову нестабільність та її наслідки у периферії Єврозони, зменшуючи негативний вплив на глобальне відновлення. Таке бачення відображає обмеження негативного поширення певних фінансових труднощів у різних регіонах світу. Як приклад можна навести заходи політики, які обмежили негативні наслідки кризи у Греції у розрізі глобального відновлення економіки у другій половині 2010 р.. Як зазначено у Звіті МВФ, активність у розвинених країнах зросте на 2,5% протягом 2011-2012 рр., хоча цей показник ще занадто слабкий зважаючи на глибину рецесії 2009 р. і не здатен перебороти високі рівні безробіття [5]. Водночас, у порівнянні з жовтневим прогнозом (WEO October 2010) прогнозований ріст складає на ¼ відсоткового пункту більше завдяки новому фіскальному пакету заходів, введеному в дію США у кінці 2010 р. Передбачається, що ці заходи посилять економічний ріст 2011 р. на 0,5%. Аналогічні заходи, проведені у Японії, мають також забезпечити стабільне відновлення та зростання у 2011 р. Незважаючи на те, що на периферії Єврозони зростання прогнозується зі знаком «мінус», це перекривається зростанням у Німеччині завдяки сильнішому внутрішньому попиту [1]. Загалом січнева публікація МВФ передбачає такі показники економічного зростання: США – 3% (порівняно з 2,3% у жовтневому прогнозі), Великобританія – 2%, Єврозона та Японія – 1,5%. Незважаючи на усі корегування прогнозів, експертами все ще очікується, що підйом у розвинених країнах буде слабким за історичними мірками і реальний об’єм виробництва залишатиметься нижче до кризового рівня до останніх місяців 2011 р. Крім того, високі показники безробіття та державного боргу, а також слабкі фінансові системи деяких країн, а в деяких країнах і слабкі баланси домогосподарств, створюють додаткові ускладнення для посилення економічного зростання та підйому. У 2011 та 2012 рр. зростання у країнах, що розвиваються, прогнозується на рівні 6,5% - що означає невелике зменшення показника із 7% минулого року та незмінний прогноз порівняно з WEO October 2010. Країни Азії, що розвиваються, продовжують показувати більш швидкі темпи росту, ніж інші регіони, що розвиваються. На думку аналітиків МВФ, зростання у регіоні на Південь від Сахари складе 5,5% у 2011 р. та 5,75% у 2012 р. Очікується, що цей регіон за показниками зростання перевищить інші країни, окрім країн Азії. Це відображує стабільне зростання внутрішнього попиту, а також зростаючий світовий попит на товари споживання. Незважаючи на певні побоювання у зв’язку з ознаками перегріву та інфляційного тиску, економіки країн, що розвиваються, виявились більш стійкими з точки зору економічного зростання. Прогнози росту для Китаю та Індії не змінились і склали 9,6 та 8,4% відповідно. Країни Африки на Південь від Сахари були наділені прогнозованим показником росту у 5,8% [5]. У 2011 р. прогнозується подальше прискорення зростання виробництва. Закріплення основ економіки та швидкі відповідні заходи допомогли багатьом країнам, що розвиваються пом’якшити негативні наслідки безпрецедентного зовнішнього шоку та заохотити приплив капіталу. Незважаючи на позитивні перспективи економічного зростання у країнах, що розвиваються, варто звернути увагу на певні виклики. В першу чергу це стосується посилення припливу іноземного капіталу в економіки цих країн, що має наслідком посилення інфляційних тисків та ризиків. Для подолання цих наслідків необхідна зважена монетарна політика. Слід зазначити, що, оскільки на частку економік країн, що розвиваються, припадає 40% глобального споживання, навіть незначне уповільнення зростання у цьому регіоні може спричинити серйозний удар на шляху глобального відновлення світової економіки. Загальновідомим став факт, що фінансові проблеми у Греції та Ірландії знову посіяли страх щодо суверенного боргу. Щодо зміни ситуації на фінансових ринках, то вона покращилась швидшими темпами, ніж це очікувалось завдяки посиленню активності. В умовах відносно швидкого повернення до нормальних темпів росту у більшості країн з ринком, що розвивається, зросли об’єми портфельних інвестицій на ці ринки. Це призвело до полегшення фінансових умов та викликало певні опасіння щодо оцінки вартості активів. Водночас відбувається подальше скорочення об’ємів трансграничного банківського фінансування, оскільки глобальні банки продовжують знижувати частку запозичених активів. На мою думку, це може призвести до обмеження зростання внутрішнього кредитування, особливо в регіонах, які найбільше були залежні від трансграничних потоків банківських кредитів. Інфляційні ризики та загрози також мають негативний вплив на темпи економічного зростання. Низькі рівні використання виробничих потужностей та фіксовані інфляційні очікування будуть здатні стримати інфляційний тиск. У країнах з розвиненою економікою очікується підвищення загального рівня інфляції від нуля у 2009 р. до 1,25% у 2010 р., оскільки зростання цін на енергоносії більше ніж компенсує уповільнення зростання витрат на робочу силу. У розвинених країнах та країнах, що розвиваються, очікується підвищення інфляції до 6,25% у 2010 р., зумовлене підвищенням тиску внаслідок більш обмежених резервів економічних потужностей та потоків капіталу, які зростають. Оскільки на здійснення прогнозів МВФ впливають певні ризики та загрози, варто розглянути два вектора реалізації прогнозів: їх перевищення та погіршення ситуації. Таким чином, щодо перевищення прогнозованих показників, подолання кризи довіри та зниження невпевненості можуть сприяти більш значному порівняно з очікуваним посиленню впевненості учасників фінансового ринку та сприяти активізації потоків капіталу, торгівлі та приватного попиту. США, проводячи нові політичні ініціативи з метою зниження безробіття можуть додатково стимулювати як зростання економіки США, так і світової економіки. Щодо протилежного вектора, який стосується погіршення ситуації, полягає у наступному ризику: передчасне та неузгоджене скорочення заходів підтримки може підірвати світовий ріст та його ребалансування. Інший серйозний ризик полягає у тому, що нестабільність фінансових ринків та ринків нерухомості а також безробіття, яке зростає у провідних розвинених країнах, призведуть до затримки витрат населення більшою мірою, ніж це закладено у прогнозах. Іншою серйозною загрозою для підйому та економічного росту являють собою побоювання щодо погіршення бюджетних сальдо та стійкості бюджетів, які можуть порушити роботу фінансових ринків та стримати підйом шляхом підвищення вартості позикових ресурсів для населення та компаній. Також ризиком вважається тенденція швидкого зростання цін на біржові товари, що може призвести до послаблення зростання у країнах із розвиненою економікою. Як свідчать останні дані Торгового департаменту США, економічний ріст США за останній квартал 2010 р. призвів до річного показника на рівні 3,2%, що у квартальному вимірі склало приріст у 0,78%. Для порівняння – показник росту ВВП за 2010 р. склав 2,6%. [7] Головними причинами посилення економічного росту Департамент торгівлі називає зростання споживчих витрат та зменшення імпорту. За даними Департаменту праці, заробітна плата зросла на 2% у 2010 р., що перевищує показники 2009 р., проте все ще є другим найнижчим показником зростання за останні 28 років. Аналізуючи офіційну статистику США, можна зробити висновок, що річний показник росту на рівні 2,9% у 2010 р. є найбільшим починаючи з 2005 р. Зростання споживчих витрат на 4,4% мало досить сильний ефект, оскільки на такий рівень споживання припадає більше 2/3 економічної активності США в цілому. За словами Р. Світ з Moody Analytics у Західному Честері : «На жаль показники росту мають бути набагато вищими для того, щоб подолати безробіття. На сьогоднішній день ми ледь створюємо достатню кількість робочих місць, щоб стабілізувати рівень безробіття». Під час проведення Давоського форуму міжнародна компанія PriceWaterhouseCoopers (PwC) оголосила результати свого чотирнадцятого Щорічного опитування керівників найбільших компаній світу (14th Annual Global CEO Survey). Згідно з даними дослідження 48% топ-менеджерів виказали «абсолютну упевненість» у перспективах росту світової економіки у найближчі 12 місяців. Минулого року дані аналогічного опитування показали, що у перспективах зростання були упевнені 31% керівників, а у 2008 – 50%. 88% керівників по всьому світу у різній мірі впевнені у перспективах економічного зростання у найближчі 12 місяців. Щодо перспектив зростання протягом трьох років, то у цьому впевнені майже всі респонденти (94%). За переконаннями 39% топ-менеджерів найважливішою країною для майбутнього зростання стане Китай. Друге місце займають США – 21%, Бразилія – 19%, Індія – 18%, Німеччина – 12% і Росія – 10%. Китай, США та Індія, на думку опитуваних, в майбутньому будуть найвагомішими джерелами продукції та сировини [2]. PWC опублікувала дані, які свідчать, що за результатами діяльності своїх компаній 90% керівників відмітили, що очікують ріст активності в Азії, за якою слідом іде Латинська Америка – 84%, Африка – 75%, Близький Схід – 72% та країни Східної Європи – 70%. Зважаючи на стратегічну точку зору, найкращі можливості будуть пов’язані із розробкою нової продукції та послуг (так вважають 29% респондентів) та збільшенням частки на існуючих ринках (29% у світі). За словами президента міжнародної мережі компаній PwC Д. Неллі: «Темпи росту країн, які швидко розвиваються, наприклад Китаю та Індії, набагато випереджають темпи росту розвинутих країн, а перестановка сил у глобальній економіці ускладнює прийняття багатьох рішень. Виграють ті компанії, які застосовують диверсифіковані моделі росту у розвинених країнах та країнах, що швидко розвиваються» [3]. Узагальнюючи вищенаведені прогнози та показники, можна зробити висновки, що на сьогоднішній день починає превалювати тенденція «двошвидкісного» розвитку світової економіки. Це озвучено багатьма аналітика та саме це стало чітким підтекстом Давоського форуму 2011 р. За словами професора Шваба відбулось «зміщення політичної та економічної могутності із Заходу на Схід та із Півночі на Південь». Країни, що розвиваються, серед яких у ролі «тигрів» виступає узагальнено четвірка БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) показують прискорення росту набагато швидшими темпами, ніж розвинені стабільні економіки. І, як зазначено вище, останній прогноз МВФ підтверджує цифрами цю тенденцію. Адже загальне зростання світової економіки на 2011 р. прогнозується на рівні 4,4%, де, в свою чергу для Китаю передбачено зростання у 9,6%, Індії – 8,4%, Росії – 4,5%, а для розвинених країн цей показник складає у середньому 2,5%. Перед державами за таких умов стоїть дуже важливе завдання забезпечення переорієнтації попиту з державного сектору на приватний та від країн з надлишковими зовнішніми дефіцитами на країни з надлишковими профіцитами. При цьому необхідно докладати зусиль з метою відновлення фінансового сектору і сприяння реструктуризації у реальному секторі. У той час, коли розвинені країни мають певні труднощі із реформуванням та відновленням свого фінансового сектору, країни що розвиваються швидше долають ці труднощі завдяки швидкозростаючим притокам капіталу. Подекуди у таких країнах відбувається протидія закріпленню власних валют, що могло б сприяти збільшенню внутрішнього попиту та скорочення надмірних профіцитів рахунку поточних операцій. Беручи до уваги вищезазначене, у своїх рекомендаціях варто зробити акцент на заходах структурної політики. У країнах, де сформувався великий зовнішній дефіцит та норми внутрішнього заощадження, структурну політику необхідно направити на підтримку внутрішнього попиту та розвиток не зовнішньоторгових секторів. Водночас країнам, де зростання було засноване на внутрішньому споживанні слід заохотити переміщення ресурсів у зовнішньоторгові сектори. Необхідно скорочувати розрив між фінансовим та реальним секторами економіки, адже саме ефективність інфраструктурної політики у реальному секторі стає підґрунтям посиленого економічного зростання. Список використаної літератури
1 Австралія, Канада, Чеська Республіка, Данія, Єврозона, Гонг Конг, Ізраїль, Японія, Корея, Нова Зеландія, Норвегія, Сінгапур, Швеція, Швейцарія, Тайванська провінція Китаю, Великобританія та США. 2 Аргентина, Бразилія, Болгарія, Чилі, Колумбія, Естонія, Угорщина, Індія, Індонезія, Латвія, Литва, Малайзія, Мексика, Пакистан, Перу, Філіппіни, Польща, Румунія, Росія, Південна Африка, Таїланд, Туреччина, Україна та Венесуела. |
|
ДСПТО Вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету, заступник декана факультету ресторанно-готельного... |
ПОЛОЖЕННЯ про студентський гуртожиток Київського національного університету... Дане положення встановлює порядок надання житлової площі в студентських гуртожитках студмістечка Київського національного університету... |
|
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЇ СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ... Оксана Бартків – доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Оксана Дурманенко– аспірантка Східноєвропейського... |
Ключові слова: економічне управління, економічне управління підприємством,... ... |
|
Аспірант кафедри фінансового аналізу та контролю Київського національного... Досліджено поняття аудит ефективності, розглянуто мету, завдання аудита ефективності формування фінансових резервів та результати... |
Автореферат розісланий «21» ... |
|
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима... Вкажіть, чому фірма з більш низьким рівнем змінних витрат може бути зацікавлена в зниженні ціни |
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ... Співвідношення понять «учасники господарських правовідносин» та «суб'єкти господарювання»: теоретичний та законодавчий аспекти |
|
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Роботу виконано на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету... |
ЩОДЕННИК ПЕДАГОГІЧНО-АСИСТЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ Місце практики − кафедра алгебри та математичної логіки механіко-математичного факультету Київського національного університету ім.... |