КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів»

Блок зовнішніх впливів на СЕП

• 
  Метою зовнішньоекономічного прогнозу є визначення результатів експорту та імпорту. Результати прогнозу експорту залежать від даних прогнозу НТП, прогнозу природних ресурсів у частині визначення можливостей експорту ліцензій, ноу-хау, інформаційних технологій і програм тощо. Зовнішньоекономічний прогноз на підставі аналізу кон’юнктури і тенденцій розвитку світового ринку визначає можливості країни в експорті наукомісткої конкурентоспроможної продукції та необхідному імпорту інвестиційної й споживчої продукції.
  

• 
  Зовнішньополітичний прогноз дає інформацію про можливі політичні відносини з іншими країнами. З цією метою прогнозують можливі зміни політичної ситуації у провідних країнах світу та країнах – партнерах у торгівлі. Зовнішньополітичний прогноз розроблюють у різних варіантах, які формуються під впливом результатів внутрішньополітичного прогнозу. Дані зовнішньополітичного прогнозу використовують для формування варіантів зовнішньоекономічного прогнозу та розроблення варіантів військово-стратегічного прогнозу.
  
• 
  Внутрішньополітичний прогноз дає інформацію про можливі ситуації й розташування політичних сил у середині країни, їхні соціально-економічні, зовнішньоекономічні та військово-політичні наслідки. Залежно від того, яка партія стане «партією влади», визначається соціально-економічна політика уряду і Національного банку країни.
  
• 
  Військово-стратегічний прогноз містить інформацію щодо ймовірних конфліктів із іншими країнами, можливих воєнних блоків інших країн, а також стосовно можливих воєнних блоків і договорів за участю своєї країни. У процесі прогнозування враховують інформацію зовнішньополітичного і внутрішньополітичного прогнозів. На підставі найімовірнішого військово-стратегічного прогнозу або найраціональнішого прогнозу, обраного з-поміж різних варіантів, формується воєнна доктрина країни.
  

1. 
   прогноз сукупної пропозиції, або економічного зростання;
   
2. 
   прогноз сукупного попиту;
   
3. 
   прогноз галузевої структури національної економіки;
   
4. 
   прогноз рівня інфляції.
   

5. 
   прогноз рівня життя населення;
   
6. 
   прогноз зайнятості населення;
   
7. 
   прогноз житлово-комунального господарства (ЖКХ) і побуту;
   
8. 
   прогноз охорони здоров’я та освіти;
   
9. 
   прогноз культури і мистецтва.
   

1. 
   повноти початкової інформації (ступінь забезпеченості задач прогнозу достовірною початковою інформацією), а також
   
2. 
   інформативності змінної об'єкту прогнозування (кількості інформації про об'єкт прогнозування, що міститься в значеннях змінної з погляду задачі прогнозу; під кількістю інформації розуміється міра зменшення невизначеності ситуації, унаслідок того, що стає відомим результат іншої ситуації).