КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»


НазваКОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»
Сторінка7/11
Дата15.05.2013
Розмір0.99 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Економіка > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Тема 7

Еволюція товарів як технічних систем



Аналіз S-подібних кривих. Одним з методологічних досягнень ХХ сторіччя є еволюційний підхід до вивчення технічних систем. Основним тут є відкриття того факту, що будь-який технічний продукт від м’ясорубки до винищувача розвивається за S-подібною кривою. Якщо відкласти по осі Х ресурси, витрачені на розвиток якої-небудь технічної системи, а по осі Y — її продуктивність (або основні технічні показники), то звичайно виходить графік, зображений на рис. 7.1.

Це й природно. Ще раніше було відмічено, що S-подібною кривою відбувається збільшення в часі ваги плода рослини. А великий французький мікробіолог Луї Пастер показав, що за цією самою закономірністю в колбі ростуть мікроорганізми. До речі, саме авторитет великого Пастера й спонукав інженерів перевірити, чи не діє даний закон і в техніці. Виявилося — діє. Але в мікробів на кожному відрізку S-подібної кривої працюють різні гени, і вони принципово відрізняються від самих себе на інших стадіях цієї кривої. Те саме відбувається й з технічними системами. У наиспрощенішому загальновідомому вигляді S-подібна крива складається із чотирьох етапів.

На першому етапі S- подібна крива зароджується принципово нова технічна система, що буває у двох випадках:

  1. це може бути продукт, що виконує нову функцію (наприклад, перший літак братів Райт);

  2. або це продукт, що виконує вже відому функцію, але за рахунок реалізації нового принципу, наприклад, перші автомобілі.

Завдання першого етапу полягає в тому, щоб продукт функціонував. З погляду стороннього спостерігача на першому етапі розвитку технічної системи взагалі нічого не відбувається.
Приклад. Поставили на віз мотор, а він не працює. Розібралися з мотором, а віз однаково не їде, тому що в нього ще не працює трансмісія. Зробили трансмісію, віз став настільки важким, що не витримали осі й колеса. Поміняли осі й колеса, але їхати усе ще не можна, тому що немає керма. І поки не заробить останній з необхідних вузлів, що забезпечують мінімальну функціональність, всі сторонні бачать лише, що інвестиції споживаються, а віз сам так і не їде. Продукту усе ще немає.
При цьому, з’явившись, працювати новий продукт буде поки що явно гірше, ніж попередня йому конструкція, давно налагоджена й та, що успішно реалізовувала старий принцип дії. Навіщо ж тоді, запитується, потрибно вкладати стільки коштів у такий продукт? А тому, що він грунтується на новому принципі дії, може потенційно досягти більшого, ніж його попередник, що вже працює на межі своїх можливостей.
Приклад. До кінця XX століття стало зрозуміло, що принципово збільшити швидкість торпед і підводних човнів, лише змінюючи їх форму й збільшуючи потужність двигуна, вже не вдасться. Всі ресурси вичерпані. Тоді в Росії була створена нова технічна система — торпеда, що змінює властивості середовища, у якій вона рухається. Ця торпеда створює перед собою хмару пухирців (явище суперкавітації), і її рух відбувається вже як би не у воді, а в піні. Межа швидкості такої нової торпеди принципово перевершує максимально можливий і вже досягнутий для торпед попереднього покоління.
Коли мінімальне функціональне ядро створене й нова технічна система якось запроцювала, реалізуючи новий принцип дії, система переходить на другий етап свого технічного розвитку. Її продуктивність, або основний технічний параметр, збільшується пропорційно вкладенню капіталу (у тому числі й інтелектуального). Новий продукт обходить товари, що передували йому, і стає усе більш надійним і зручним у роботі. У нього з’являються численні допоміжні системи, що діют роботу з ним зручніше. На першому етапі допоміжні системи були ще не потрібні.
Приклад. Ну, навіщо спідометр автомобілю, що поки не їде? Прикладом «другоетапної» технічної системи можуть служити персональні комп’ютери в 90-х рр ХХ ст. у них постійно збільшувалися обсяг пам’яті, швидкодія, стали широко використовуватися численні периферійні пристрої (принтери, сканери й т.п.).
На другому етапі технічна система може почати розгалужуватися на різні продукти, призначені для роботи в різних умовах або ті,що виконують трохи різні функції. Літаки поділяються на пасажирські, винищувачі, бомбардувальники, пожежні й т.п. Але це відбудеться тільки за наявності ринкового попиту.

Коли ж потенційно можливі ресурси підвищення продуктивності вичерпані й за допомогою допоміжних пристроїв продукт доведений до максимуму можливої продуктивності й зручності, вона переходить на третій етап.
Приклад. «Третьоетапними» технічними системами є як століттями відомий глечик, так і комп'ютерна мишка, що недавно з’явилася. На третьому етапі продукти розвитку мають тенденцію поєднуватися з іншими продуктами, утворюючи корисні гібриди. Наприклад, у багатьох готелях є прилад, що поєднає у собі годинники, будильник, радіоприймач і CD-плеєр.
«Третьоетапна» система не відмирає, поки не зникає соціальна потреба в ній або не з’являється «першоетапна» система, орієнтована на ті самі завдання, але реалізує їх за рахунок нового, більш ефективного принципу.

Поряд із справжнім третім етапом можливий і помилковий третій етап. Як показано, продукт може перестати зростати за своїми основними технічними показниками і почати видозмінюватися тільки за рахунок дизайну задовго до того, як досягнуть реальну межу його технічних можливостей. Це відбувається або під впливом ринку, коли на більш технічно зроблений варіант продукту просто немає попиту, або тому, що технічний рівень якихось інших продуктів гальмує подальший прогрес вашого.
Приклади. Прикладом першого може служити цивільна авіація. Якщо за критерій взяти швидкість польоту пасажирського літака (або час польоту через Атлантику), то за останні 30-40 років вона зросла дуже повільно (і час перельоту в цілому теж мало скорочувався) — явно вихід на третій етап. У той самий час із технічної точки зору можливі надзвукові літаки (приклад Конкорда). Розвиток військової авіації й аерокосмічної техніки теж доводить технічну можливість надійного польоту зі швидкостями у кілька разів перевищують швидкість звуку.

Але відсутня ринкова потреба й готовність платити за це підвищення швидкості. Ціна квитка на Конкорд у кілька разів вища, ніж цін на квиток у звичайному літаку, а час польоту коротше тільки у 2–3 рази. Якщо у майбутньому виникне потреба в такому швидкому транспорті, то вже є технічні рішення й заготовки щодо створення надзвукових і повітряно-космічних систем для міжконтинентальних польотів.
Технічні обмеження інфраструктури, що стримують розвиток якогось продукту на помилковому третьому етапі, можуть бути продемонстровані на прикладі поїздів. Не має сенсу створювати нові вдосконалені поїзди, які зможуть їздити зі швидкістю більшою, ніж тa, що зможуть витримати залізничні колії. Коли прокладуть достатню кількість більш сучасних шляхів або зміцнять старі, тоді й поїзди такі знадобляться.

На четвертому етапі розвитку технічна система знижує свої технічні показники з максимально можливих до тих, які необхідні тут і зараз. Це відбувається в ряді випадків. Перше, при виході продукту на якийсь нішовий ринок, на якому важливі не максимальна продуктивність, а, наприклад, менші розміри або ціна. Граничним випадком продуктів четвертого етапу є багато одноразових спрощених версій товарів, які до цього часу в минулому були дорогими високоякісними аналогами багаторазового вживання із широким спектром застосування.

Цікавою причиною, за якою система може вийти на четвертий етап, є раптове виниклнення морального обмеження в суспільстві.
Приклад. Після другої світової війни в західному суспільстві перемогли ліберальна тенденція й відношення до людського життя як до головної цінності. У результаті виникла необхідність у нових типах зброї з меншою силою ураження, ніж існуючі раніше. З’явилися дерев’яні, а потім і гумові кулі. Предмети, що довго існували тільки як іграшки, знайшли знову своє практичне значення, наприклад, поліцейські щити й кийки.
Цікаво, що етап розвитку технічної системи спричиняєт тип технічної творчості з її вдосконалювання. Це було відкрито в 60-ті роки ХХ століття Генріхом Альтшуллером. На першому етапі винаходи мають концептуальний характер, граничать із науковими відкриттями. На другому етапі винаходи вже чисто інженерні. «Третьоетапні» товари вже переходять до рук дизайнерів. Порівняєте зубні щітки, комп’ютерні мишки й катери: у всіх випадках подібною є гра кольором і варіаціями форм.
Приклад. Зручно простежити всі етапи розвитку технічної системи на прикладі автомобіля. На першому етапі, тобто наприкінці XIX століття, з’явився «саморушний візок», на якому далеко не поїдеш. Не тільки «птах-трійка», але й конячка її з легкістю обганяли. Однак в 10-ті роки ХХ столітяя автомобіль остаточно перейшов на другий етап і коня вже явно перевершував. До 30-х років ХХ століття він виконував більшість функцій сучасного автомобіля й мав майже такий самий рівень комфорту. З’явилися всілякі легкові, вантажні й спеціалізовані машини. Сучасний автомобіль — це нормальний «третьоетапний» продукт усіляких форм, кольорів і обробок. Автомобіль четвертого етапу можна бачити, наприклад, в аеропорту або Луна-парку, де швидкості й потужності відповідають не можливостям індустрії, а потребам місця його роботи.
Навіщо інвесторові або керівникові потрібно брати до уваги еволюційний етап розвитку продукту як технічної системи? Припустимо, перед вами лежить дві інвестиційних пропозиції. На сьогоднішній день продукти, описані в них, працюють і коштують однаково. Але один продукт перебуває на початку другого етапу свого еволюційного шляху, а інший – є технічною системою третього етапу. Який із двох ви виберете? Зрозуміло, перший. Так, але щоб вибрати, вам спочатку потрібно проаналізувати еволюцію продукту як технічної системи. На жаль, лише деякі компанії вміють це робити, і більшість бізнес-аналізів позбавлено цієї частини.

Іншою причиною, що робить необхідним еволюційний аналіз, є й те, що технічні системи прогресують по S-кривих не довільно, а розвиваючись за деякими об’єктивними законами. Знаючи ці закони, можна уявити собі прообрази наступних поколінь вашого продукту й захистити їх патентами. Це допоможе в конкурентній боротьбі з іншими компаніями.

На скільки підвищиться точність бізнес-прогнозу, якщо доповнити його одним лише еволюційним аналізом продуктів як технічних систем? На жаль, недостатньо. Справа у тому, що не більше 10% компаній «прогорають» тільки з технічних причин. Тому необхідно навчитися аналізувати життєдіяльність компаній, що запроваджують продукти.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –...
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних...
Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
Конспект лекцІй з дисципліни “ ПОТЕНЦІАЛ і розвиток ПІДПРИЄМСТВА”...
Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал і розвиток підприємства” для студентів ІV курсу / Укл доцент кафедри економіки підприємства...
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми
Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО...
Конспект лекцій з дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” для студентів ІІІ курсу. Павлоград: ЗПІЕУ, 2007
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»
Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів»
«Економічна кібернетика» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково-методичною комісією з галузі «Економіка...
Конспект лекцій Частина II Суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка