КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»


НазваКОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин»
Сторінка3/11
Дата15.05.2013
Розмір0.99 Mb.
ТипКонспект
bibl.com.ua > Економіка > Конспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Тема 3

Прогнозування економічної ефективності від

використання нових машин



Економічний ефект від використання нових машин. Визначення економічного ефекту від використання нових машин (ефекту в споживача на поточних витратах) є, мабуть, наивідповідальнішим, наискладнішим і більш трудомістким етапом у прогнозуванні економічної ефективності.

Деякі відомості про економічний ефект у споживача і його використанні при прогнозуванні економічної ефективності нової техніки вже наведені вище. Мова йшла про економічний ефект у споживача нових машин за весь строк їхньої служби, у цьому ж розділу розглянемо методичний підхід до розрахунку річного економічного ефекту в споживача Зпр, тобто показника, найчастише застосовуваного в практичних розрахунках (рік є найпоширенішим плановим, обліковим, звітним періодом) і, крім того, необхідного для розрахунку строку окупності додаткових витрат на нову техніку (див. формулу 1.2).

За аналогією з формулою (1.6)


,

(3.1)


де Епрi — річний економічний ефект у споживача за рахунок зміни t-го виду витрат, грн/рік; n — кількість видів витрат у споживача, за рахунок яких може бути отриманий економічний ефект (це залежить від того, який технічний параметр зміниться в нової машини порівняно з існуючим).

У нових машин можуть змінитися один або кілька технічних параметрів одночасно. У першому випадку знаходження функціональної залежності економічного ефекту в споживача нових машин Еп від технічного параметра, що змінився, тобто Еп = f(x), не становить принципових труднощів з погляду математичної моделі. У другому випадку (при зміні декількох технічних параметрів) одержують систему рівнянь, яку можна роз’вязати, наприклад, ітеративними методами. Як спрощений роз’вязок (а через недостатню точність і нестабільність вихідних даних такий роз’вязок в багатьох випадках виправдано) можна використовувати алгебраїчну суму ефектів (див. формулу 3.1). Таке спрощення припустиме, з огляду на складність, а часто й невиправданість врахування взаємного впливу усіх факторів.

К. Маркс, досліджуючи залежність норми прибутку від різних факторів (змінних), визнавав: «...якщо ми бажаємо довідатися, як впливають ці змінні на норму прибутку, ми повинні один за одним досліджувати відособлений вплив кожної з них...».

У другому випадку, якщо зміниються одночасно, наприклад, надійність, термін служби, точність, економічний ефект розраховують залежно від кожного з них при незмінних інших, а потім беруть алгебраїчну суму отриманих результатів і визначають


,

(3.2)


де N — число найменувань технічних параметрів, що змінилися у машині.

У загальному вигляді


,

(3.3)


де Pпн, Pпб — витрати у споживача машини до й після поліпшення технічного параметра, грн.

Одним з істотних і ще не вирішених питань при оцінці економічної ефективності машин є питання про те, які витрати варто враховувати при визначенні економічного ефекту в споживача, тобто що являють собою доданки, які входять в Епi. В одних авторів — це собівартість експлуатації машин, тобто частина собівартості продукції, що випускається за допомогою машини. В інших — поточні витрати (собівартість продукції, що випускається даним видом техніки), у третіх — ефект у сфері споживання нової техніки й у суміжних галузях, де застосовують виріб, що випускаються за допомогою цієї техніки.

Із принципової точки зору варто було б погодитися з останньою рекомендацією, якби не ряд труднощів чисто практичного характеру, які виникають при розрахунках цих ефектів (назвемо їхніми ефектами першого, другого, третього й т.д. порядків).
Приклад. Для конструкції нового вимірювального приладу (вимірника ємностей), призначеного для виробництва електричних конденсаторів, запропоновано враховувати економічний ефект, одержуваний при виготовленні цього приладу (ефект першого порядку), при експлуатації на конденсаторному заводі (ефект другого порядку) і додатковий ефект в електроенергетиці від застосування нового конденсатора (ефект третього порядку). Якщо бути послідовним, то можна розширити сферу в цьому випадку: конденсатора в електроенергетиці, електроенергії на підприємстві, його продукції ще далі. У такий спосіб можна повернутися до сфери виготовлення, потрапивши в «порочне коло». Щоб цього не трапилося, необхідно провести аналіз і обмежити порядок ефекту. У кожному конкретному випадку він може бути різним. Підхід до оцінки порядку економічного ефекту наступний.
Ефект першого й другого порядків (у виготовлювача й споживача машин і приладів) визначають обов’язково. Застосування в споживача може бути широким (мається на увазі перше застосування) — це сттосується машин і приладів багатогалузевого призначення. Назвемо його застосуванням по горизонталі. Отже, може бути безліч ефектів другого порядку по горизонталі. Ефект третього, четвертого й т.д. порядків з’являється у зв’язку із застосуванням виробів, що випускаються за допомогою досліджуваних машин і приладів, в инших випадках — із застосуванням по вертикалі.

У першому випадку варто обмежитися найбільш істотною сферою застосування, що визначає основний замовник. Як правило, таких сфер не буває більше трьох, частіше ж — одна. Якщо економічний аналіз поліпшення машини дає позитивний результат, то, мабуть, більш широке її застосування буде ще ефективніше. Якісна економічна оцінка машини при цьому взагалі не страждає, а кількісну з відомим ступенем наближення можна обмежити зазначеними спосібами.

У другому випадку (порядок ефекту по вертикалі) для машин досить обмежитися ефектом третього порядку, якщо він існує, тобто зупинитися на оцінці економічного ефекту в сфері або в сферах, де застосовують продукцію, що випускається за допомогою приладів.

Як вже було зазначено, економічний ефект в експлуатації (у споживача машин і приладів) може бути визначений як сума ефектів за рахунок витрат, що змінюються при використанні порівнюваних видів машин і приладів. Завдання, таким чином, зводиться до того, щоб визначити значення кожної із вхідних у формулу величин залежно від зміни технічних параметрів машин.

При визначенні експлуатаційних витрат варто розрізняти витрати у виробничому технологічному процесі, де застосована машина (якщо її застосування впливає на ці витрати), і витрати з експлуатації самої машини. При такому поділі легше проаналізувати й урахувати специфіку розрахунків цих видів експлуатаційних витрат.

Таким чином, якщо поки абстрагуватися від можливих випадків визначення економічного ефекту в споживача, можна зупинитися на формулі (3.1) як на вихідній. Більш конкретна її інтерпретація буде мати вигляд


,

(3.4)


де — річний економічний ефект у споживача за рахунок зміни витрат відповідно на матеріали, заробітну плату, ремонти, амортизацію, енергію, грн/рік; — річний економічний ефект у споживача за рахунок зміни всіх інших видів витрат (не врахованих в інших складових) у зв’язку з використанням даного виду машин в певних умовах споживання (експлуатації), грн/рік.

Кожний з окремих видів ефектів, зазначених у формулі (3.4), знаходять зі співвідношення (3.3).

Визначивши вихідні методичні принципи й загальні аналітичні залежності для розрахунку економічного ефекту в споживача (у тому числі й річного Епт), зупинимося на загальних вимогах до розрахунку й порядку розрахунку окремих складових Еп та Ерм.

Нові машини як об’єкт визначення економічної ефективності мають ряд специфічних особливостей у порівнянні з іншими видами техніки в методичному підході при реалізації вищевикладеного методологічного принципу стосовно до часток складового узагальнюючого показника Е.

Охарактеризуємо найбільш істотні із цих особливостей. Економічні ефекти різних порядків визначають тими самими методами, що й Еп і Епр (3.1, 3.4).

Розрахунок економічних ефектів різних порядків «усередині» Еп і Зпр, а отже Еп, Епр, необхідно проводити в кілька етапів:

  • визначити місце й роль машини у виробничому процесі;

  • оцінити зміну її технічних параметрів;

  • установити й обмежити сферу застосування машини;

  • визначити організаційно-економічні умови експлуатації машини;

  • знайти залежність зміни експлуатаційних витрат від зміни технічних параметрів;

  • обчислити загальний економічний ефект у споживача шляхом алгебраїчного підсумовування ефектів, отриманих за рахунок зміни різних експлуатаційних витрат і ефектів різного порядку.

Визначення місця й ролі машин у виробничому процесі. Оцінку економічного ефекту від зміни технічних параметрів машин за рахунок поточних витрат варто починати насамперед із з’ясування виконуваних ними функцій у суспільному виробництві. Якщо нові машини належать до предметів споживання, то економічний ефект від їх застосування створюється тільки за рахунок самої машини. Зміна параметрів побутових машин і приладів, наприклад, таких, як надійність, довговічність, дає споживачеві можливість довше їх використовувати й у той же час зменшити витрати на їх ремонти.

Якщо машини відносяться до засобів виробництва, то економічний ефект від їх застосування може бути першого, другого й т.д. порядків. Так, зменшення габаритних розмірів і маси машин дає економію експлуатаційних витрат, наприклад, за рахунок зниження споживаної потужності, скорочення витрат, пов’язаних з виконанням вимог техніки безпеки, захистом від виробничих шумів та ін. (ефект першого порядку). Збільшення надійності машин, вбудованих у технологічний процес виготовлення продукції, дозволяє зменшити не тільки експлуатаційні витрати (за рахунок вартості ремонтів та ін.), але й знизити втрати від браку (якщо вихід приладів з ладу призводить до браку продукції, що випускається), а також скоротити витрати на утримання підмінного фонду машин у випадку безперервного технологічного процесу й підвищити продуктивність праці (а отже, створити відповідний економічний ефект) у безперервному технологічному процесі шляхом підвищення ефективності робочого часу (ефект другого порядку).

Підвищення точності машин і приладів може привести, наприклад, до підвищення якості продукції, що випускається з їх допомогою. Тоді, крім економічного ефекту за рахунок власне експлуатаційних витрат технологічного процесу, буде створюватися додатково ще й економічний ефект від застосування виготовленої за допомогою машини продукції підвищеної якості. Коли це так, необхідно визначати економічний ефект від підвищення якості, але вже іншого виробу (ефект третього порядку). Причому, якщо цей виріб виявиться засобом виробництва, ланцюжок буде продовжено і не виключено, що доведеться визначати економічний ефект від підвищення якості якогось третього виробу й т.д. (ефекти наступних порядків). Як свідчить практика розрахунків, необхідність визначення економічних ефектів вище третього порядку виникає дуже рідко. Здебільшого можна обмежитися ефектом другого порядку.

Отже, визначення місця й ролі машин у виробничому процесі дозволяє в принципі вирішити питання про існування ефектів першого, другого й т.д. порядків, а отже, і врахувати їх розрахунки.

Оцінка зміни технічних параметрів машин. На цьому етапі завдання зводиться до кількісної оцінки зміни технічних параметрів машин, що надалі необхідно для визначення впливу саме змінених параметрів на організаційно-економічні умови експлуатації, по-перше, і на експлуатаційні витрати, по-друге.

Оскільки технічні параметри машин, як правило, визначені, то неважко знайти їхню кількісну зміну.

Визначення й обмеження сфери застосування машин. Це питання має важливе значення для машин багатогалузевого застосування, тому що залежно від сфери застосування машин ефекти другого порядку можуть мати різний рівень і по-різному визначатися, не говорячи вже про ефекти вищих порядків.
Приклад. Машини і прилади для вимірювання струму й напруги набули великого поширення. Їх установлюють на борті літальних апаратів, застосовують для контролю параметрів різних виробничих процесів, використовують у медицині, для наукових досліджень і т.д. Підвищення точності цих приладів може означати, наприклад, поліпшення маневреності для літальних апаратів, наближення до оптимальних режимів технологічних процесів випуску продукції, розширення меж діагностики в сфери медицини, одержання більш достовірних відомостей (або більшої кількості інформації) у науковому експерименті. Очевидно, економічні наслідки для кожного випадку будуть різними. Тому для оцінки економічного ефекту другого порядку варто обмежитися найбільш істотною сферою застосування. Теоретично цю сферу можна знайти за характером зміни технічних показників і особливо основного (визначального) показника. Так, для одних сфер застосування вимірників струму й напруги більше важливим є підвищення точності, для інших — розширення меж вимірів, для третіх — підвищення чутливості, для четвертих — зниження габаритних розмірів і маси приладів і т.д.
У разівизначення ефекту третього й більше високих порядків (якщо вони існують) необхідно дотримуватися тих самихпринципів для обмеження сфери їх застосування, що й для ефектів другого порядку, й для ефектів першого порядку.

Визначення організаційно-економічних умов експлуатації машин. Проводиться для базової машини в прийнятій сфери (сферах) застосування. Знання організаційно-економічних умов експлуатації машини є необхідним для визначення складу експлуатаційних витрат, за рахунок яких можливий економічний ефект від поліпшення технічних параметрів. Так, для визначення складу власне експлуатаційних витрат машин потрібні відомості про режим їх роботи (завантаження за часом і за параметрами), кваліфікацію обслуговуючого персоналу (операторів, ремонтників), періодичність ремонтів, норму амортизаційних відрахувань і т.ін. Для визначення складу витрат, за рахунок яких можливе одержання економічного ефекту другого порядку, необхідно:

  1. мати уявлення про процес, у якому застосовано машину (перервний або безперервний, якими характеризується операціями й стадіями, які особливості проходження процесу й ін.);

  2. вивчити кінцевий результат процесу (випущена продукція, отримана інформація й т.ін., їх призначення й характеристика);

  3. знати виконувані функції й місце машини в цьому процесі (у яких операціях — технологічних, контрольних, транспортних і т.д. і на якій стадії процесу бере участь);

  4. проаналізувати вплив машини на економічну ефективність процесу.


Приклад. Остання обставина (з перелічених вище) може бути проілюстрована на такому прикладі. Якщо виробничий процес безперервний, то використання в ньому ремонтованих машин пов’язано не тільки з витратами на ремонти цих машин, але й з витратами на зміст підмінного фонду, необхідного для забезпечення безперервності процесу. Час ремонту машин у цьому випадку буде впливати на обсяг підмінного фонду (чим довше триває ремонт, тим більше потрібно підмінних машин). Для перерваного процесу простою машин у ремонті можуть зменшувати ефективний фонд робочого часу процесу, а отже, знижувати його продуктивність. Тоді для підтримки продуктивності на колишньому рівні потрібні певні міри, здійснення яких, як правило, спричиняє додаткові витрати. Очевидно, що склад витрат в обох випадках буде різним, тому що різні наслідки виходу машин з ладу.
Для знаходження складу витрат, пов’язаних із застосуванням продукції, випущеної за допомогою базової машини, варто визначити аналогічним способом організаційно-економічні умови експлуатації цієї продукції.

Отже, вивчення організаційно-економічних умов експлуатації машин і випущеної продукції дає можливість установити склад витрат, зміною яких при поліпшенні параметра машини й підвищенні якості продукції обумовлений економічний ефект у споживача, і, крім того, одержати вихідні дані для розрахунку витрат.

Ми звертаємо особливу увагу на цю частину визначення організаційно-економічних умов — одержання вихідних даних для розрахунку окремих видів витрат, а отже, і ефектів.

Нерідкі випадки, коли існуюча система обліку не дозволяє одержати ці дані. Тоді виникає необхідність у її зміні, налагодженні спеціальних видів обліку, що спричиняє певні труднощі. Іноді залишає бажати кращого вірогідність статистичної (облікової) інформації, що потрапляє до рук розраховувачів економічного ефекту, але ж ця інформація визначає вірогідність і точність кінцевого результату — економічної ефективності нових машин.

Визначення залежності зміни експлуатаційних витрат від зміни технічних параметрів машин. Зміна певного технічного параметра може впливати на зміну багатьох видів експлуатаційних витрат (наприклад, на заробітну плату, енергію, амортизацію, інструмент та ін.).

Тому знання залежності зміни кожного виду експлуатаційних витрат окремо від зміни технічних параметрів приладів або в аналітичному, або в графічному, або в табличному, або в будь-якому іншому виді є обов’язковою умовою для розрахунків економічного ефекту в споживача від поліпшення цих параметрів. Іноді при визначенні таких залежностей виникають труднощі, пов’язані з відсутністю необхідних облікових і статистичних даних через недоліки системи обліку експлуатаційних витрат взагалі і зміни якого-небудь технічного параметра. Тому на практиці дуже поширений метод визначення сумарних витрат за нормативами на умовну одиницю, характерну для тих або інших умов експлуатації. Наприклад, для ліній зв'язку такою одиницею є канало-кілометр, для верстатних ліній — машино-година та ін.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ
Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –...
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних...
Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр»
Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки...
Конспект лекцІй з дисципліни “ ПОТЕНЦІАЛ і розвиток ПІДПРИЄМСТВА”...
Конспект лекцій з дисципліни “Потенціал і розвиток підприємства” для студентів ІV курсу / Укл доцент кафедри економіки підприємства...
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми
Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент»
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ ЕКОНОМІКА ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНО...
Конспект лекцій з дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” для студентів ІІІ курсу. Павлоград: ЗПІЕУ, 2007
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»
Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічна основа
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни «Прогнозування соціально-економічних процесів»
«Економічна кібернетика» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково-методичною комісією з галузі «Економіка...
Конспект лекцій Частина II Суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка