|
|
Скачати 4.37 Mb.
|
| Корисні копалини характеризуються глибиною залягання. У деяких випадках здійснюється відкритий видобуток сировини: Дніпровський та Кансько-Ачинський бурову-гільні басейни, Кузнецький та Південно-якутський кам'яновугільні басейни, КМА, Нікопольські й Великотокмацькі поклади марганцевих руд тощо. Видобуток корисних копалин може також вестись шахтним способом: видобуток алмазів, золота й срібла в ПАР, видобуток кам'яного вугілля у Донбасі. Корисні копалини, відомі під однією й тією ж назвою, можуть розрізнятися за хімічним складом. Наприклад, нафта буває рідка (найчастіше) й густа (Ярезькі поклади у Печорському басейні, поклади у Швеції та Норвегії), світла (Апшеронська, Мангишлацька, Сахалінська), чорна й коричнева. Корисні копалини використовуються як сировина різними галузями промисловості (табл. 3.4). Вміст корисного компонента в рудах неоднаковий. Наприклад, у Франції залізна руда містить ЗО—33% заліза, у Білозірську в Україні — 58—60% . Вміст міді у породі здебільшого не перевищує 5%>, а алюмінію — 10% . Один і той самий метал може видобуватися з різних руд. Залізо — з залізних руд, залізистих кварцитів, магнетитових кварцитів. Алюміній — з бокситів, нефелинів і алунітів. Мідь — з мідистих піщаників, мідистих сланців, мідного колчедану, мідно-нікелевих, мідно-молібденових та поліметалевих руд. Золото й срібло зустрічаються у вигляді самородків, розсипу та у складі з іншими металами. До природних ресурсів України зараховуються земельні, кліматичні, рекреаційні ресурси, рослинний та тваринний світ, ресурси Чорного та Азовського морів, корисні копалини, внутрішні води тощо. Площа лісів становить 8,6 млн га: за їхній рахунок Україна задовольняє 25% своїх потреб у деревині. Площа сільськогосподарських угідь налічує 41,8 млн га (з них— 33,2 млн га ріллі). Основні типи ґрунтів: сірі, лісові, чорноземні, дерново-підзолисті, бурі лісові. В Україні є багато різноманітних мінеральних ресурсів. Паливні ресурси. Кам'яне вугілля видобувається у Донбасі та Львівсько-волинському басейні. В Донбасі зосереджено 98% кам'яного вугілля України: 25% коксується, 30% — антрацити, 30% — довгополу меневе. Глибина залягання — 500—750 м (максимальна — 1200 м), товщина шарів — 0,5—2,0 м. У районі Лисичанська залягає довгополуменеве вугілля, біля Червоноармійська — газове, біля Донецька, Макіївки та Кадіївки — коксівне. Львівсько-волинський басейн зосередив 2% вугілля (30% — коксівне): глибина залягання—300—700 м, товщина шарів—0,5—1,0 м. Буре вугілля буває бурого, жовто-бурого або чорно-бурого кольору. При згорянні 1 кг бурого вугілля виділяється 6500—7400 ккал тепла. Використовується як добриво для одержання рідкого палива, побутового газу, гірського воску. Найбільші поклади: Дніпровський басейн (2,4 млрд т, глибина залягання — 5—140 м, відкритий видобуток), Дні-провсько-Донецька вугленосна провінція (0,9 млрд т), Донецький басейн (0,3 млрд т). Буре вугілля є також у Закарпатті й на Поділлі. Нафта й природний газ. Найбільші запаси нафти й природного газу зосереджені на Прикарпатті, у Дніпров-сько-Донецькому районі та Причорномор'ї. Дніпровсько-донецький район включає Прилуцьке й Леляківське родовища нафти у Чернігівській області. Рибальське й Качанівське — у Сумській області, Радченківські — у Полтавській області. Родовища газу є біля Юльєвки, Шебелинки й Ки-гичівки у Харківській області, а також у Дніпропетровській, Полтавській та Сумській областях. Родовища нафти на Передкарпатті: Долина й Борислав. Родовища газу: Да-шава й Калуш. У Причорномор'ї та Приазов'ї родовища нафти та природного газу відкриті й експлуатуються на шельфі Чорного моря: Голіцинське, Шмідта, Штормове, Тарханкутське, Дельфін. Родовища природного газу є на шельфі Азовського моря: Керченське, Казантипське, Стрілкове. Сучасні потреби України у нафті становлять приблизно 40—50 млн т, а власні родовища дають до 4 млн т на рік. Шляхи виходу з кризи: зменшити споживання енергоносіїв, збільшити вихід світлих компонентів при нафтопереробці, а також добувати нафтопродукти з вугілля. Необхідну технологію розробив Донецький інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії. Бензин можна одержувати з "солоного" вугілля Західного Донбасу. Його поклади чималі, але через низьку якість сировини у традиційному варіанті (як паливо) воно нерентабельне. "Рідке вугілля" протягом кількох десятиріч використовує ПАР, пропонуючи нам свої технології та інвестиції. Торф — сировина для паливної та хімічної промисловості. З нього одержують рідке паливо, феноли, віск, аміак, спирт тощо. З нього також роблять ізоляційні плити й добриво для ланів. В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно у Поліссі: у Волинській, Рівненській, Житомирській областях. Невеликі родовища є у Київській, Чернігівській, Черкаській, Хмельницькій та Сумській областях. Товщина шарів — 10—12 м. Найбільші родовища: Ірдинське у Черкаській області, Замглай — у Чернігівській, Брюховецьке — у Львівській. Поклади горючих сланців оцінюються на 3,7 млрд т; найбільше родовище — Бовтиське у Карпатах. За якістю вони не поступаються естонським, товщина шарів — 1—6 м. Родовище горючих сланців відкрите також поблизу Олександрії (Кіровоградська область); запаси — на рівні З млрд т. Озокерит, або гірський віск, до складу якого входять тверді вуглеводні парафінового ряду, використовується в електроніці як ізолятор, у текстильній промисловості — для глянсування тканин, у шкіряній промисловості — для обробки шкір. З озокериту виготовляють ваксу для взуття, парафін, лаки. Найбільше його родовище розташоване на передгір'ї Карпат (Долина, Трускавець, Борислав); видобуток провадиться лише на Бориславському родовищі шахтним способом. Металеві корисні копалини Залізна руда. В Україні відомо чимало родовищ залізних руд і залізистих кварцитів, що найбільші з них — поклади залізних руд. Криворізький басейн налічує понад 60 родовищ з загальними запасами 18,7 млрд т. Руди частково виходять на поверхню, а також залягають до глибини 2500 м; вміст заліза у верхніх шарах — ЗО—40%, у глибинних — 50— 60. Тут видобувається 90% руди. Кременчуцький басейн магнетитових кварцитів включає три родовища: Горішньоплавнинське у Полтавській області, Лавринівське та Еристівське. Вміст заліза — 36% , запаси — 4,5 млрд т. Білозерський залізорудний район. Вміст заліза — 58—60%, запаси — 2,5 млрд т. Керченський залізорудний район має бурі залізняки з вмістом ванадію та марганцю; запаси — 1,8 млрд т. Видобуток провадиться відкритим способом, вміст заліза — 40—45%. Приазовське родовище залізних руд розробляється відкритим способом, вміст заліза — ЗО—33%. Залізисті кварцити поширені скрізь. Найбільші запаси кварцитів — у Дніпропетровській (20 млрд т), Полтавській (3,6 млрд т). Одеській, Запорізькій, Кіровоградській та Вінницькій областях. Хромові руди відкриті у Побужжі Кіровоградської області; глибина залягання — 60—160 м. Вони використовуються для виробництва нержавіючої сталі. Марганцеві руди. Нікопольське та Інгулецьке родовища у Запорізькій, Хощеватське — у Кіровоградській, Бур-штинське — в Івано-Франківській областях, Чивчинське — у Карпатах тощо. Нікопольське, Велике Токмацьке, Ор-джонікідзевське та Інгулецьке родовища входять до складу Придніпровського марганцевого басейну, їхня площа — понад 1000 KB.KM, глибина залягання — 15—120 м, товщина шарів — від 10 см до 6 м. Титан входить до складу майже 70 різних мінералів (ільменіт, рутил, титаномагнетит тощо). Це легкий метал, що використовується у літако- й ракетобудуванні. Основні поклади титану — в Житомирській, Київській та Черкаській областях. Відомі також Іршанське ільменітове й Самотканське титано-цирконієве родовища. Алюмінієві руди — алуніти, нефеліни й боксити. Боксити є у Смолянському (Черкаська область) та Високо-пільському (Дніпропетровська область) родовищах, алуніти — на Закарпатті, нефеліни — у Приазов'ї. Нікель використовується для виробництва бронзи, латуні, особливих сортів сталі, чавуну й для покриття металевих поверхонь. Промисловими вважаються запаси з вмістом металу понад 1%. В Україні відомо 10 невеликих нікелево-кобальтових родовищ. Розробка покладів здійснюється на Побузькому родовищі в Кіровоградській області й Придніпровському в Дніпропетровській; глибина залягання — 70—80 м. Барит є різновидом поліметалевих руд; його поклади знайдені на Закарпатті. Ртуть видобувають на Донеччині (Микитівка) та Закарпатті. В Україні виявлено 10 покладів, а також понад 300 ру-довиявлень золота, 7 з яких вважаються придатними для освоєння. Розташовані вони здебільшого в Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Дніпропетровській та Криворізькій областях. Це Сергіївка, Широка Балка, Балка Золота, Майське, Самотканне та ін. Мужиївський поклад в Закарпатті першим в Україні почав давати сировину: спочатку 400—500 кг на рік, а потім — до 900 кг золота. З нього може бути добуто 70 тис. т цинку та 300 тис. т свинцю. Золото є супутнім компонентом у Криворізькій залізній руді. Нині у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів накопичено не менше 250 т золота. Існує технологія його видобутку, але потрібні чималі інвестиції. Серед неметалевої сировини є велика група корисних копалин, що використовуються у хімічній промисловості. Україна багата на калійну й кухонну сіль, фосфорити, са-морідну сірку тощо. Калійні солі видобуваються у Львівській (Стебник, Борислав) та Івано-Франківській областях (Калуш, Тростя-нець). Кухонна сіль зосереджена у Донбасі. Запаси — 9 млрд т, товщина шарів — 40 м (Слов'янськ, Артемівськ). Зустрічаються також поклади у Передкарпатті й Закарпатті. У Криму, Причорномор'ї та Приазов'ї є озера й лимани з самосадною кухонною сіллю. Фосфорити є у Придністров'ї (Тернопільська, Хмельницька та Вінницька області), у Сумській (Кролевецьке родовище) та Харківській (Ізюмське родовище) областях. Саморідна сірка видобувається з Яворівського та Роз-дольського родовищ на Прикарпатті. Вогнетривкі глини використовуються як сировина для виготовлення цегли для доменних печей. Їхні поклади є у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Черкаській, Житомирській та Сумській областях. Графіт видобувається у Заваллі Кіровоградської області, а також у Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях. Українські каолінові глини, що використовуються для виробництва порцеляни, фаянсу, гуми й паперу, — одні з найкращих у світі. Вони розташовані у межах Українського кристалічного щита: Житомирська, Хмельницька, Дніпропетровська, Запорізька й Вінницька області. Мармур видобувається у Донбасі, Криму й Карпатах, у Київській та Житомирській областях. Вапняк є у районі Українського кристалічного щита і в Криму. Він використовується як будівельний матеріал та при виробництві цукру. Бурштин зустрічається поблизу селища Клесів Рівненської області. Самоцвіти. На Житомирщині є родовища топазів, тигрового ока, аквамарину, яшми, опалу. Володарсько-волинська рудня видобуває "винні" топази, димчастий кварц різних відтінків- Подибуються кристали топазів вагою до 80 кг. Це унікальне родовище. На південному березі Криму, в районі згаслого вулкану Карадаг є розсипи агату, яшми, гірського кришталю, аметисту, цитрину, сердоліку. З 1978 p. Карадаг оголошено заповідником. За кольором і якістю українські граніти вважаються одними з найкрасивіших у світі. Їх видобувають у Карпатах, на Українському кристалічному масиві, особливо в Житомирській області. До природних ресурсів відносяться також термальні води як джерело теплової енергії. Їхні виходи найзручніше використовувати у Криму, в Карпатах та на Закарпатті. Такі води розташовуються на глибині від 450 (t = 40 С) до 1000—2000 м {t = 70—100 С). Рекреаційні ресурси різноманітні: це мінеральні води, лікувальні грязі, ропа лиманів, кліматологічні ресурси лісів і морів тощо. В Україні відомо понад 100 джерел мінеральних вод: "Нафтуся" — у Львівській, "Куяльник" — в Одеській, "Миргородська" — у Полтавській, зразка "Боржомі" — в Рахів-ському районі Ужгородської, "Великодолинський нарзан" — в Одеській областях тощо. Кліматологічні ресурси: у Карпатах (гірське повітря, хвойні ліси, мінеральні джерела), на південному березі Криму (сполучення гірського повітря зі степовим, морська вода, геліолікування, грязелікування, мінеральні джерела, ропа лиманів), у Причорномор'ї та Приазов'ї (поєднання степового й морського повітря з геліо- та грязелікуванням, морськими купелями). 3.2.ДЕМОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ У комплексі передумов розміщення продуктивних сил демографічні є найважливішою складовою частиною, бо трудові ресурси — головна продуктивна сила. Аналізуючи вплив демографічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення — не лише виробник матеріальних благ і послуг, але і їхній споживач. Тому враховувати слід і осіб у працездатному віці, і дітей, і осіб похилого віку. Населення у своїй сукупності формує і споживчий ринок, і ринок праці. Демографічні передумови можна поділити на такі основні структурні блоки: — чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення; — розміщення населення на території, щільність населення, форми розселення, міграції; — статевовікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів, рівень їхньої кваліфікації; — структура зайнятості населення; — національний склад населення; — демографічна політика держави. У взаємодії з іншими передумовами й факторами розміщення продуктивних сил той чи інший структурний блок стає провідним, визначальним. Чисельність населення найбільше впливає на формування контингенту трудових ресурсів і потенціалу внутрішнього ринку країни або регіону. Певною мірою вона визначає й розмір валового внутрішнього продукту країни, хоча ця залежність не пряма: вирішальний вплив на цю величину справляють інші фактори (наприклад, продуктивність праці). А проте країна з великою кількістю населення, як правило, має чималий валовий внутрішній продукт (ВВП). Наприклад, за цим показником Індія, що розвивається, перевершує такі високорозвинуті країни, як Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Швеція. З тієї ж причини Китай, попри нижчу продуктивність праці, випередив за обсягом виробництва Німеччину, Великобританію, Францію. Забезпечення потреб (хоча б елементарних) населення — найголовніший заохочувальний мотив виробництва. Отже, чисельність населення регіону — один із найважливіших факторів формування внутрішнього ринку. Іншим важливим фактором є купівельна спроможність населення. Аналізуючи демографічні передумови розміщення продуктивних сил, треба враховувати чисельність населення регіону на даний момент і його динаміку в часі. Це необхідно для визначення цілої низки економічних показників: забезпеченості трудовими ресурсами на розрахунковий період, обсягу виробництва товарів народного споживання, обсягу коштів на соціальне забезпечення, розмірів будівництва житла, шкіл, лікарень тощо. Навіть власник невеличкого підприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динаміку чисельності населення мікрорайону, щоб планувати свою діяльність. А керівник великих економічних структур повинен мати інформацію про населення не лише свого регіону й країни, але й інших країн і, навіть, усього світу. На початок 1998 p. населення світу сягнуло близько б млрд чол. У десятьох найбільших країнах зосереджувалось більше половини всього світового населення (табл. 3.5). Населення України становило 50,5 млн чол. Динаміка природного приросту населення регіону залежить від рівнів народжуваності й смертності; приріст населення — це різниця між кількістю народжених і померлих за певний період (звичайно — за рік). Щоб дані про народжуваність, смертність і природний приріст були спів-ставні за різними регіонами, їх розраховують на 1000 душ населення, одержуючи відповідні коефіцієнти (вони називаються загальними). Коефіцієнти природного руху обчислюються у проміле (%о). Народжуваність — найдинамічніший складник, бо саме вона впливає на зміну природного приросту населення. Загальні коефіцієнти народжуваності прості для обчислення, проте вони не зовсім точно характеризують демографічний процес, бо не враховують вікову структуру населення. Точніші сумарні коефіцієнти, які показують кількість дітей, пересічно народжених однією жінкою протягом життя (умовно — від 15 до 50 років; методика розрахунку цього та інших спеціальних показників відтворення населення розглядається у курсі демографічної статистики). |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ... Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Метод вказівки до вивч дисципліни та викон контрол роботи для студ напряму... |
Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна... Фічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але... |
| Закономірність територіальної комплексності продуктивних сил Взаємопов’язаність елементів регіонального господарства в економічній системі називається комплексністю |
Законом. РПС Вплив економічних передумов на розвиток регіонів і розміщення продуктивних сил. Теорії і моделі економічного розвитку |
| 35. Агропромисловий комплекс України: галузева структура і особливості... Форми територіальної організації АПК. АПК багатогалузевий комплекс, який включає в себе всі галузі вир-ва, які інтегруючись спільно... |
Б економічний закон; в продуктивні сили; г виробничі відносини. Яке... До якої групи методів політекономії належать аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія, гіпотеза, доказ? |
| РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ Питання Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні стало головним на засіданні... |
Ігнатенко Олена Володимирівна, ст гр. ФК-11-1 Власність та підприємницька діяльність Однією з найважливіших, найактуальніших в теоретичному і практичному аспекті економічних і політичних проблем є проблема власності.... |
| Форми державного устрою Форма державного устрою Форма державного устрою — це спосіб територіальної організації держави, що визначається принципами взаємовідносин держави як цілого... |
Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в дослідженнях... Анотація. Дослідження людських ресурсів завжди актуальні, оскільки їх розвиток відбувається практично безперервно. Вирішенню питань... |