|
Скачати 27.58 Kb.
|
УДК 331.101.6 Н.В. Гусаріна Аспірант кафедри Економіки та організації виробництва НУК, м. Миколаїв Економічні механізми взаємодії продуктивності праці і опрати праці Продуктивність праці і заробітна плата – одна з найважливіших економічних пропорцій, яка безпосередньо впливає на формування заробітної плати, споживання, нагромадження, зростання продуктивності праці і заробітної плати й встановлюється на мікро- і макрорівні. На мікрорівні (на підприємстві) ця пропорція характеризує динаміку первинного розподілу новоствореної вартості (національного доходу) на заробітну плату і прибуток. Для успішного розвитку виробництва і підвищення його ефективності важливо, щоб зростання продуктивності праці випереджало підвищення заробітної плати, оскільки лише в такому разі можливо забезпечити розширене відтворення, необхідну відповідність між грошовими і товарними ресурсами, зниження собівартості продукції. Необхідність забезпечення економічно обґрунтованих співвідношень між ростом продуктивності праці і ростом заробітної плати обумовлена вимогами розширеного відтворення. Однак прямої пропорційної залежності між ними не існує, оскільки продуктивність праці залежить не лише від суб'єктивних факторів (рівня кваліфікації робітника, його організованості, дисциплінованості), а й від фондо-, енерго-, електроозброєності праці, технології виробництва та інших факторів, які безпосередньо від працівників не залежать. За рахунок суб'єктивних факторів підвищення інтенсивності праці забезпечується 0,2 – 0,3% приросту продуктивності праці, решта (0,7 – 0,8%) – за рахунок впровадження більш досконалих засобів праці, нових технологій, автоматизації виробництва тощо, тобто синергічного ефекту, що виникає між особистісними і речовими факторами виробництва. При цьому дуже не простим є питання стосовно міри випередження темпів росту продуктивності праці по відношенню до темпів зростання заробітної плати. Адже на 1% росту продуктивності праці можна мати і 0,1 і 0,9% росту заробітної плати. І в тому і в другому випадку маємо випередження, але результати будуть різні. За умови, що ефект від зростання продуктивності праці, і заробітної плати використано на підвищення заробітної плати, можливості для розширення виробництва і його ефективності обмежені. Оскільки існує грошова (номінальна) і реальна заробітна плата, відповідно розрізняють і два співвідношення: співвідношення між продуктивністю праці і номінальною заробітною платою та співвідношення між продуктивністю праці і реальною заробітною платою. Досягнутий рівень продуктивності праці, а також пропорція, в якій розподіляється новостворена вартість, визначають рівень і динаміку заробітної плати. У свою чергу, величина заробітної плати е важливим стимулом підвищення продуктивності праці, оскільки саме від ефективності праці залежить розмір національного доходу – єдиного джерела заробітної плати. Національний доход зростає за рахунок як екстенсивних, так і інтенсивних факторів. У першому випадку через залучення додаткових працівників, ресурсів у сферу виробництва матеріальних благ, послуг, а в другому – через зростання продуктивності праці на основі використання нових, досконаліших засобів праці, технологій, поліпшення організації виробництва, праці, підвищення якості робочої сили. З посиленням впливу суб'єктивних факторів на продуктивність праці має відповідно підвищуватися й заробітна плата, але не вище від темпів зростання продуктивності праці. Забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці порівняно з її оплатою обумовлюється також законами розширеного відтворення, нагромадження. За випереджаючого приросту заробітної плати порівняно з приростом продуктивності праці (за незмінних інших умов) питома вага зарплати в структурі собівартості продукції збільшуватиметься, відповідно зростатимуть і ціни на товари, послуги, що призведе до зниження конкурентоспроможності такої продукції на ринку. Якщо це відбуватиметься в масштабах суспільства, виникне диспропорція між грошовою і товарною масою на ринку: платоспроможний попит перевищуватиме пропозицію товарів, існуватимуть дефіцит товарів, інфляція з усіма її негативними наслідками. |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Гурченков О. П., Терьошкіна Н.Є., Єфімова Г. В. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт на здобуття кваліфікаційного рівня... |
Аспірант Макіївського економіко-гуманітарного інституту КОНЦЕПТУАЛЬНІ... О. М. АЗАРЯН, доктор економічних наук, професор, зав кафедри Донецького національного університету економіки й торгівлі імені Михайла... |
Жиленко В. П., доц, канд екон наук; Божаткін С. М., викладач кафедри... Жиленко В. П., доц, канд екон наук; Божаткін С. М., викладач кафедри підприємництва та основ менеджменту; Марущак С. М., викладач... |
Студентка НУК ім адмірала Макарова, м. Миколаїв Комплексність завдання пред'являє особливі вимоги до розробки стратегії реалізації інвестиційного задуму в довгостроковому періоді... |
Аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА ЯК ОСНОВНІ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ: ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ |
ПОЛОЖЕННЯ про порядок та розмір сплати вступних, членських, цільових... Радою Миколаївської обласної організації роботодавців підприємств металообробної та машинобудівної галузей України «Металіндустрія... |
Аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права Україна, адже існуючий екологічний стан країни вимагає необхідності розуміння та юридичного закріплення взаємозв’язку розвитку суспільства... |
ПОЛОЖЕННЯ про Членство Миколаївської обласної організації роботодавців... Радою Миколаївської обласної організації роботодавців підприємств металообробної та машинобудівної галузей України «Металіндустрія... |
Екзаменаційні питання з предмету Економіка, організація та планування... Конституція України: державне забезпечення соціальної спрямованості економіки. Головні цілі соціально-орієнтованої економіки |
Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй... |