|
|
Скачати 0.59 Mb.
|
|
Тема 3. Приватне, колективне та державне підприємство План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор.118-127. Основні поняття та положення теми: підприємство, фірма, соціальна функція, економічна функція, зовнішньоекономічна функція, малі та середні та великі підприємства, види підприємств. Завдання та методичні поради по темі Під час самостійного вивчення даної теми потрібно обґрунтувати поняття підприємство, знати їх види та значення. Що таке підприємство? Підприємці реалізують свій підприємницький потенціал через такі організаційно-правові структури, як підприємства. Це заводи, фабрики, банки, магазини, сімейні селянські та фермерські господарства, дослідницькі ф: тощо, на яких виробляються певні товари або надаю послуги з метою отримання прибутку. Закон України «Про підприємство» визначає: «Підприємство — це самостійний господарюючий суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку». Залежно від кількості працівників підприємства бувають малі, середні та великі. Існує чимало й інших класифікацій підприємств (за формами власності, організаційними формами, за характером діяльності, сферою діяльності, за місцем і роллю на ринку тощо). Термін «фірма» є синонімом терміна підприємство. Він означає також ім'я, під яким юридично повноправний суб'єкт (підприємство) веде свої справи. Однак фірми можуть бути як окремими підприємствами, так і їх об'єднаннями. Підприємство (фірма) має самостійний баланс (тобто само обліковує і відповідає за свої доходи та видатки), власні рахунки в банку, печатку з назвою, товарний знак. Прибуток підприємств (фірм) визначають як різницю між видатками та доходами. У свою чергу, доходи — це всі кошти, які фірма (підприємство) одержує від реалізації продукції. Щоб мати прибуток, підприємство повинно перетворити ресурси на товари і послуги, необхідні споживачам. Функції підприємства Як самостійна економічна одиниця підприємство, керуючись вигодою, самостійно визначає, що, як і для кого виробляти. У цьому зв'язку воно виконує ряд взаємопов'язаних функцій. Зокрема, виробничо-технічна функція підприємства полягає у виробництві товарів і послуг, на які в поточний момент є попит. Підприємство шляхом використання і перероблення ресурсів повинно створити якісну, конкурентоспроможну продукцію, яку доцільно виготовити для отримання максимального прибутку. Соціальна функція. Підприємство є основним місцем працевлаштування громадян і таким чином є джерелом їхніх особистих доходів. Крім того, воно забезпечує різні види соціальної допомоги працівникам та членам їхніх сімей. Фірма сплачує податки до державного бюджету, пенсійного фонду, фонду соціального забезпечення та інших фондів. У багатьох країнах підприємство (фірма) забезпечує своїх працівників не лише роботою, а й іншими суспільними благами, а подекуди — й надає певні соціальні блага членам сім'ї працівника. Наприклад, корпорації Японії мають власні дитячі садки, школи, вищі навчальні заклади, магазини, культурні установи. Дитина працівника звикає до своєрідного соціуму, певної спільноти, яку вона сприймає як велику сім'ю. Так культивується дух корпоративності, що забезпечує максимальну віддачу кожного з членів спільноти. Потрапити до такої організації зі сторони і вжитися в неї надзвичайно важко, тому кожен дбає про те, щоб працювати якомога ефективніше, бо звільнення з роботи, як правило, понижує людину у суспільній піраміді на кілька щаблів, особливо це позначається на її іміджі. Економічна функція. Підприємство — один з основних елементів господарства держави. Фактично національне господарство є сукупністю підприємств, що взаємодіють між собою. Саме на підприємствах поєднуються продуктивні сили суспільства з його виробничими ресурсами. Тут жива праця втілюється в товарі чи послугах. Зовнішньоекономічна функція. Представляючи країну на міжнародному ринкові, підприємство безпосередньо бере участь у міжнародному поділі праці. Міжнародний поділ праці, у свою чергу, так чи інакше впливає на економіку всієї країни, отже, й на кожне підприємство. Підприємство є важливою ланкою у системі економічного кругообігу держави. Держава при цьому виконує лише координуючу та регулюючу роль. 2. Організаційні типи підприємств Залежно від кількості працівників, обсягу продукції, що випускається, суми доходів підприємства поділяють, як уже зазначалося, на малі, середні та великі. Малі підприємства переважають своєю чисельністю у структурі господарств в усьому світі. За українським законодавством, такі підприємства можуть нараховувати від 15 до 200 постійно зайнятих працівників. їх перевагою є здатність швидко переорієнтовувати свою діяльність залежно від потреб ринку та змін у законодавстві. Тому й функції їхніх працівників не завжди чітко розподілені, часто практикується взаємозамінність працівників. Середні підприємства володіють ширшими можливостями діяльності на ринку через більші обсяги виробництва і більші капіталовкладення у бізнес. Як правило, на середніх підприємствах працює від 200 до 1000 працівників із чітко розмежованими посадовими обов'язками. Великі підприємства виділяються масовим характером виробництва товарів. Вони мають власну техніко-конструкторську базу, що розробляє нові види продукції, відділи продажів, власні центри навчання персоналу. Завдяки потужним джерелам фінансування і виробничим можливостям великі підприємства можуть без катастрофічних втрат переживати кризові явища. Щоправда, швидко пере профілювати виробництво на великому підприємств: складніше через необхідність витратити значні кошти т зміну чітко налагоджених технологічних процесів. Великі підприємства досить часто мають філіали та дочірні підприємства в інших регіонах або країнах. 3. Підприємство і власність На діяльність підприємства великою мірою виливає його форма власності. За цією ознакою всі підприємства поділяються на приватні, колективні, державні. Розглянемо особливості кожного з них. Приватне підприємство передбачає ведення бізнесу від імені однієї особи, яка є повним його власником. Приватний підприємець несе повну відповідальність перед споживачами, діловими партнерами і державою за боргові зобов'язання, якість товару, завдані збитки не лише майном підприємства, а й власним майном, яке за рішенням суду може бути конфісковане у разі банкрутства чи неповернення боргів, кредитів тощо. Проте ці недоліки успішно компенсуються повною свободою дій, швидкою їх реалізацією і одноосібним отриманням прибутку. Саме через це приватне підприємство є найпоширенішою формою у світі. Фермерське господарство належить до приватного підприємства в аграрному секторі економіки, діяльність якого спрямована на вирощування сільськогосподарської продукції тваринного або рослинного походження на власній чи орендованій землі. Приватна власність і одноосібне отримання прибутку стимулюють виробничий потенціал фермера і його бажання вдосконалювати виробництво. Колективне підприємство здійснює підприємницьку діяльність через об'єднання капіталів приватних осіб і створеного таким чином підприємства. Воно характеризується колективною відповідальністю і колективним доходом, який розподіляють між співвласниками. До таких підприємств належать товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, кооперативи. Товариство (партнерство) — добровільна юридична асоціація двох і більше осіб з метою спільного ведення бізнесу. Кожен партнер у товаристві з обмеженою відповідальністю має певні права й несе відповідальність пропорційно його частці у статутному фонді. На відміну від приватного підприємця партнер відповідає лише часткою свого майна у підприємстві. У товаристві розподілені повноваження кожного партнера і обумовлений відсоток від спільного прибутку. Акціонерне товариство — фірма, що існує як незалежна юридична одиниця, власність якої поділена на окремі частини — паї. Кожному паю відповідає документ, цінний папір, що випускається акціонерним товариством для засвідчення внеску її власника у загальний статутний фонд, тобто акція. Акція дає право на отримання дивідендів — частини доходів корпорації. Кооператив є добровільним об'єднанням громадян з метою ведення спільної господарської діяльності. Кожен член кооперативу має свій пай у спільній власності. На відміну від товариства і акціонерного товариства члени кооперативу несуть необмежену відповідальність за свою сукупну діяльність, тобто у разі судового позову відповідає увесь колектив. В умовах ринкової економіки виникають підприємства змішаної форми власності. У них може поєднуватися на основі угод чи шляхом придбання акцій або пайових внесків державний капітал, приватний чи комерційний капітал певних об'єднань або організацій, скажімо, релігійних, громадських, політичних (партій). Державне підприємство. Державні підприємства в умовах ринкової економіки діють переважно у стратегічно важливих сферах економіки — військово-промисловому комплексі, паливно-енергетичному, металургійному та ін. Власником і роботодавцем на таких підприємствах є держава. Перевагою державних підприємств є те, що вони отримують держзамовлення на виготовлення продукції, мають підтримку (субсидії) і стабільний дохід. Некомерційні організації не всі створюються з метою отримання прибутку. У кожній розвиненій, соціально орієнтованій ринковій економіці існують організації, які діють у суспільних інтересах або виступають за якусь ідею і не прагнуть одержувати прибутки. До них належать професійні спілки, природоохоронні, релігійні організації, клуби за інтересами, установи соціального захисту, комітети захисту прав споживачів, благодійні фонди тощо. Фінансування таких установ здійснюється за рахунок державних видатків, членських внесків учасників певних добровільних об'єднань і їхньої виробничої діяльності, а також пожертвувань громадян та інших організацій. Усі кошти, які надходять на рахунок таких організацій, мають використовуватися на здійснення цілей самої організації. На відміну від інших підприємств некомерційні організації не мають ні конкретних власників, ні акціонерів. їхнім управлінням займаються особи, що отримують фіксовану заробітну плату. Неприбуткові організації можуть утримуватися також за рахунок державного бюджету. Це навчальні і виховні установи, заклади соціального забезпечення, просвітницькі організації. Доходи некомерційних організацій не оподатковуються. У деяких випадках законодавством у різних країнах передбачені значні пільги щодо оподаткування осіб і підприємств, які роблять внески на рахунки неприбуткових установ. Це стимулює вкладення коштів у благодійництво. Питання для самоконтролю 1 рівень 1.Вкажіть, як розрізняють підприємства за формою власності: а) приватні; в) державні: б) колективні; г) змішаної форми власності.
а) малі; б) середні; в) великі. 3. Наведіть приклад підприємств, які працюють у вашому населеному пункті. 2 рівень 4.За рахунок яких коштів створюють: а) одноосібне володіння — ... ; б) товариство (партнерство) — ... ; в) корпорацію (акціонерне товариство) — ... .
3 рівень
8. Проаналізуйте й охарактеризуйте основні риси кожного типу підприємств. Заповніть таблицю:
9. Як відомо, перші корпорації, про які збереглися писемні згадки в історії, були створені в Амстердамі й Лондоні у XVII ст. Охарактеризуйте причини і переваги, що зумовили виникнення такої форми бізнесу. 10. Відомо, що інновації є важливою складовою підприємницької діяльності. Однак в Україні у 2000-2001 рр. інноваційною діяльністю займалися лише близько 15 % підприємств. Поясніть причини, які стримують розвиток і запровадження інновацій у діяльності підприємств у нашій державі. 4 рівень
візьміть інтерв'ю у працівників і виконайте комплексну характеристику підприємства за планом: 1 ) де розташоване;2) основні види діяльності;3) хто власники;
Тема 4. Фінансово-бюджетна система країни. Податки і доходи. План
Рекомендована література 1. Г.О.Ковальчук та інші. Економіка. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ. «Навчальна книга». 2003 р. стор.220-240. Основні поняття та положення теми: фінанси, фінансова система, податки, доходи. Завдання та методичні поради по темі Під час самостійного вивчення даної теми потрібно обґрунтувати сутність інструментів фінансового регулювання. Напевно у більшості з вас є власні кошти. Як ними розпорядитися: купити давно омріяну річ чи відкласти на випускний вечір? Що зробити, якщо не вистачить наявних коштів: позичити чи заробити під час канікул? Термін «фінанси» латинською мовою означає «дохід», «платіж». У повсякденному розумінні він вживається у значенні наявних коштів. Це можуть бути грошові засоби домогосподарств, фірм, громадських об'єднань і установ, а також «державні гроші». У широкому розумінні фінанси — це сукупність економічних відносин між людьми, підприємствами та державою, що складаються у процесі утворення, розподілу і використання грошових фондів. Вивченням фінансів займається галузь економічної науки, що досліджує, як люди керують надходженням і витрачанням грошових ресурсів. У попередніх темах до основних доходів ми зарахували заробітну плату, доходи від виробничої діяльності, відсотки на рахунках у банку. Крім того, джерелом доходів у сім'ї можуть бути пенсії, матеріальна допомога від фірми чи місцевої влади, стипендії або житлові субсидії, інші доходи. |
|
1. Взаємозвязок економічних процесів та явищ |
Зміст основних економічних процесів і явищ Варіант 1 Чи можна стверджувати, що зворотним боком спеціалізації є обмін діяльністю, тобто кооперація? |
|
Теми і зміст семінарських занять з курсу «Основи економічної теорії» Об’єкт, предмет, методи і функції економічної науки. Специфіка економічних явищ і процесів |
ВСТУП Використання економічних мультиплікаторів для прогнозування та регулювання економічних явищ …16 |
|
Дослідження «За базові роботи по теорії грошей і економічних коливань та глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних... |
Урок 53 Тема уроку Предметом вивчення статистики є вивчення кількісної сторони цих явищ. Статистика вчить, як проаналізувати інформацію, виявити та... |
|
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОГНОЗУВАННІ... В роботі досліджено сучасні підходи до прогнозування соціально-економічних показників, побудовано моделі прогнозу курсу валют на... |
Тема уроку Статистика — наука, яка вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів |
|
«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів» |
МВС України Львівський державний університет внутрішніх справ ЛЕКЦ І Я Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території |