План – конспект заняття
майстра в/н Педоренко А.М
на ______________
ТЕМА: Облік розрахункових операцій
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік розрахунків з покупцями і замовниками
Мета заняття: навчити обліку розрахунків з покупцями і замовниками
Матеріально-технічне забезпечення: роздатковий матеріал, калькулятори, план рахунків
Структура заняття
Організаційна частина
Перевірка наявності учнів та готовності їх до практичного заняття.
Вступний інструктаж
Повідомляю тему і мету заняття
Актуалізація раніше вивченого матеріалу
-
Особливості обліку розрахунку з покупцями і замовниками?
При відображенні в обліку розрахунків з покупцями і замовниками слід враховувати положення П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які в результаті минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Зазначені розрахунки поточної дебіторської заборгованістю, яка виникає в ході нормального операційного циклу. Оскільки рахунок 36 активний, то збільшення дебіторської заборгованості відображається за дебетом, а її погашення - за кредитом рахунку. Дебетове сальдо за рахунком 36 відноситься до складу оборотних активів, а кредитового сальдо при правильному веденні обліку не повинно бути. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1999 р. Встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинної документації, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організації, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
Підставою для здійснення розрахунків з покупцями і замовниками є договір, в якому визначається обов'язки сторін щодо виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.
Крім договору обов'язковою умовою відображення операцій у бухгалтерському обліку є наявність первинних документів.
На суми оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги підприємство- покупець зобов'язане отримати від постачальникарозрахункові документи.
Які первинні документи і документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями і замовниками?
Первинними документи по розрахунках з покупцями і замовниками є:
|
Накладні; рахунку фактури; рахунки, акти прийнятих робіт, послуг; податкові накладні; товаротранспортні накладні, (ТМ-1) товарні накладні, листи на проведення взаємозаліків.
Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назва, код форми, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи.
Комерційні документи (рахунки-фактури), транспортні накладні (CMR - залізнична накладна, авіа-накладна, товаро-транспортна накладна) платіжні документи на перерахунок сум митних платежів та інші податки на рахунки митних служб, розрахунки курсових різниць.
Під постійним контролем працівників бухгалтерії має знаходитися підписання договорів про матеріальну відповідальність; відповідність документів оприбуткуванню, витрат матеріальних цінностей; наявність на підприємстві відповідних нормативних актів, норм витрати сировину на виробництво; первинні документи на перевезення матеріальних цінностей.
На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги вітчизняним та зарубіжним покупцям і замовникам і за нарахованим податку на додану вартість на виручку складаються бухгалтерські проводки.
Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками?
Аналітичний облік до рахунку 36 «Розрахунки з покупцями» ведеться в книгах К-16, К-17. В книзі форми К-16 для кожного покупця відкривається окрема сторінка де записується: сальдо на початок місяця, оборот по дебету та по кредиту. Записи в цій книзі проводиться на підставі первинних документів. Записи в цій книзі проводяться лінійно-позиційним способом, тобто в одну стрічку. Тобто по дебету і по кредиту однакові суми. В кінці місяці в цій книзі підраховують підсумки, визначається сальдо на кінець місяця. На підставі цієї книги в кінці місяця складається оборотна відомість за аналітичним обліком.
Відповідно до Інструкції № 291 рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, забезпеченої векселем.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками" має такі субрахунки:
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»
362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
Пояснення нового матеріалу
У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості. Методологію обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (далі — П(С)БО 10).
Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена.
Відповідно до П(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і поточну. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується залежно від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та /або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (відсотками) у періоді її нарахування.
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома напрямами:
1) дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржником;
2) дебіторська заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;
3) дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржником або закінчився строк позовної давності.
Поточна дебіторська заборгованість буває товарна і нетоварна (неопераційна). Товарними називаються операції, коли йдеться про оплату продукції, робіт і послуг. Товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг. До товарних належать розрахунки з покупцями та замовниками. За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов’язків за якою ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов’язків за якою вже настав).
Нетоварна (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності підприємства (тобто інших операцій, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.
Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. П(С)БО 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів:
— перший, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
— другий, на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.
За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначається коефіцієнт сумнівності.
У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію за попередні звітні періоди.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.
У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.
Поточна дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робот, послуг (дебіторська заборгованість по розрахунках та інша дебіторська заборгованість) і визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрату складі інших операційних витрат. За такою заборгованістю резерв сумнівних боргів не створюється.
Безнадійна дебіторська заборгованість також належить до поточної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням строків непогашеної дебіторської заборгованості.
Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.
Для обліку розрахунків з різними дебіторами і кредиторами призначені активний субрахунок № 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» і пасивний субрахунок № 685 «Розрахунки з іншими кредиторами». Такий поділ субрахунків для обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами в новому Плані рахунків має умовний характер і може визначатися установою самостійно, виходячи з переважності дебетового чи кредитового залишку за окремими аналітичними рахунками.
Під іншими дебіторами і кредиторами розуміються установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» і класу 6 «Поточні зобов’язання» Плану рахунків.
На субрахунках № 377 і 685 обліковуються розрахунки за матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги за пред’явленими рахунками (крім розрахунків в порядку планових платежів), розрахунки за претензіями і боргами, переданими на вирішення арбітражу чи суду, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.
За дебетом субрахунка № 37 записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом — її погашення. Відповідно за кредитом субрахунка № 675 — збільшення кредиторської заборгованості, за дебетом — її зменшення.
Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами суміщується в накопичувальних відомостях ф. № 408 (меморіальних ордерах № 6) шляхом використання позиційного способу записів. У балансі сальдо за субрахунками № 37 і 685 показується розвернено: дебетове — в активі, а кредитове — в пасиві. Розвернене сальдо визначається за даними аналітичного обліку за цими субрахунками.
При автоматизації обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами складається машинограма «Відомість обліку фінансово-розрахункових операцій».
Порядок зарахування сум дебіторсько-кредиторської заборгованості, по яких минув строк позовної давності (3 роки), встановлено такий.
Дебіторська заборгованість з простроченими строками позовної давності відноситься за рішенням керівника на зменшення доходів. При списанні дебіторської заборгованості, яка виникла при виконанні кошторису доходів і видатків за загальним фондом, робиться запис:
Дебет субрахунків № 701, 681 Кредит субрахунка № 37.
При списанні дебіторської заборгованості, яка виникла при виконанні кошторису доходів і видатків за спеціальним фондом, робиться запис:
Дебет субрахунка № 702 Кредит субрахунка № 37.
Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Ця заборгованість має відображатися за балансом не менше п’яти років з часу списання для спостережування за можливістю її справляння у випадку зміни майнового стану боржника.
Кредиторська і депонентська заборгованості, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню установою до відповідного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності. Списання сум депонентської заборгованості відображається за дебетом субрахунка № 671 і кредитом субрахунка № 642, а списання кредиторської заборгованості — за дебетом субрахунка № 685 і кредитом субрахунка № 642.
Синтетичний облік розрахунків з різними дебіторами ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», який має такі субрахунки:
371 «Розрахунки за виданими авансами»;
372 «Розрахунки з підзвітними особами»;
373 «Розрахунки з нарахованими доходами»;
374 «Розрахунки за претензіями»;
375 «Розрахунки за відшкодування раніше завданих збитків»;
376 «Розрахунки за претензіями»;
377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
Цей рахунок по відношенню до балансу активний. По дебету відображається збільшення дебіторської заборгованості, по кредиту погашення заборгованості. Сальдо записується по дебету і показує збільшення дебіторської заборгованості.
Рахунок 374 «Розрахунки за претензіями», на цьому рахунку ведеться облік претензій які можуть бути пред’явлені: постачальникам, транспортним організаціям, покупцям, банківським установам, тощо. Для того щоб пред’явити претензію оформляється відповідна документація (претензійний лист,акти тощо).
Аналітичний облік до рахунку 372 ведеться в книзі форми К-17 по кожному виду претензій яка пред’являється постачальнику.
Рахунок 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків».
В результаті господарської діяльності на підприємстві можуть виникати розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та грошових коштів з даними бухгалтерського обліку, тобто можуть виникати понаднормові нестачі або втрати, від псування, бою, лому, браку, крадіжок, грабування цінностей. Ці суми нестач, втрат відносяться за рахунок матеріально відповідальних осіб за цінами які визначаються згідно «З порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» №116, згідно з цим документом визначається розмір збитку за формулою.
Згідно з даним нормативним актом розміри збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей з врахуванням амортизаційних відрахувань, але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з врахуванням індексів інфляції, який щомісяця визначає Міністерство статистики, відповідних сум ПДВ і акцизного збору.
В загальному розмір збитків визначається за формулою:
Рз = [(Бв - А)*Іінф + ПДВ +АЗ]*2, де
Рз – сума збитків;
Бв – балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту крадіжки чи недостачі;
А – сума нарахованої амортизації;
Іінф – індекс інфляції у поточному місяці;
ПДВ і АЗ – відповідно сума податку на додану вартість і акцизного збору;
2 – поправочний коефіцієнт.
Якщо у матеріально відповідальних осіб виникає сума нестач матеріальних цінностей то суми списуються на рахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Втрати в межах норм природного збитку списуються на рахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів».
Аналітичний облік до рахунку 375 ведеться в книзі форми К-19. В цій книзі відкривається на кожній окремій сторінці ПІП кожної матеріально-відповідальної особи.
Рахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» на цьому рахунку відкриваються ті операції з обліку розрахунків з дебіторами які не відображені на рахунках 371-376.
В результаті господарської діяльності виникають розрахунки з різними кредиторами з нетоварних операцій. Синтетичний облік розрахунків з різними кредиторами ведеться на рахунку 68 « Розрахунки за іншими операціями», до нього відкриваються такі субрахунки:
681 «Розрахунки за авансами одержаними»;
682 «Внутрішні розрахунки»;
683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»;
684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»;
685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Це пасивний рахунок по кредиту відображається нарахування (збільшення) кредиторської заборгованості. По дебету погашення кредиторської заборгованості. Сальдо по кредиту. Аналітичний облік ведеться аналогічно так як і при розрахунках з постачальниками і підрядниками. При нарахуванні різним організаціям за послуги згідно рахунків, бухгалтер складає зведений меморіальний ордер.
Закріплення матеріалу вступного інструктажу
Теоретичні основи обліку розрахунку з дебіторами і кредиторами
Які порядок визначення збитків (нестач, лому, втрат) за рахунок матеріально-відповідальних осіб
Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами
Самостійна робота учнів та поточний інструктаж
Занотувати (при необхідності) теоретичні відомості, виконати практичні завдання, в процесі виконання здійснити поточний індивідуальний, а при необхідності груповий інструктаж.
Заключний інструктаж
Перевірка робіт учнів, акцентування уваги учнів на типові помилки допущені ними, оцінювання.
Майстер в/н А.М. Педоренко
|
|