План-конспект «Контрольного уроку» з Охорони праці.
Тема: «Вплив шкідливих виробничих факторів на організм людини та засоби захисту від них.»
Мета: навчити дотримуватися правил санітарії та гігієни праці; засвоювати знання про виробничу санітарію, запобігання професійних захворювань і отруєнь; виховувати гігієну та санітарію в учнів.
Методичне забезпечення: підручник «Основи охорони праці», плакати, рисунки.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку:
І. Організаційна частина. 2хв
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку. 2хв
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 6хв
ІV. Пояснення нового матеріалу . 20хв
V. Закріплення нового матеріалу. 8хв
VІ. Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання. 2хв
І. Організаційна частина.
-« Доброго дня». « -Зараз перевіримо вашу присутність.»
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку.
Темою сьогоднішнього уроку є: «Вплив шкідливих виробничих факторів на організм людини та засоби захисту від них.»
Мета: навчити дотримуватися правил санітарії та гігієни праці; засвоювати знання про виробничу санітарію, запобігання професійних захворювань і отруєнь; виховувати гігієну та санітарію в учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань:
Поясніть терміни «виробнича санітарія», «гігієна праці».
Гігієна праці — це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працівників з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Виробнича санітарія — це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням.
Назвіть організаційні гігієнічні та санітарно-виробничі заходи.
До організаційних заходів належать:
- дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років
- проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
- забезпечення осіб, що працюють у шкідливих умовах, лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
- систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
- розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища; улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
- забезпечення захисту працівників від шуму, ультра та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Що належить до фізичних, хімічних,психофізіологічних факторів?
До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювання, освітленість тощо.
До хімічних факторів належать токсичний пил, пара і газ. Біологічними факторами вважають вплив мікроорганізмів, бактерій рослин та тварин, що спостерігається під час переробки натуральних волокон, шкіри, хутра.
До психофізіологічних факторів належать фізичні та нервово-психічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею.
ІV. Пояснення нового матеріалу:
Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
(Слйд 8)
Шум— це сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю необхідних для людини сигналів. Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хворобливий стан, зокрема глухуватість і глухоту. Під впливом шуму в людини прискорюється пульс і дихання. Тривалий шум впливає на центральну нервову та серцево-судинну систему: з'являються симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишкового тракту.
За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові — від 20 до 20000 Гц та ультразвукові — понад 20000 Гц.
Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частоти від 20 до 20 000 Гц та відчувають зміни гучності в 1 дБ. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини нестерпний. При 180 дБ настає втома металу, внаслідок чого із конструкції можуть вискочити заклепки.
(Слйд 9)
Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ. Рівень шуму до 20 дБ не заважає розбірливості мови. Зі збільшенням рівня шуму до 70 дБ і вище мова стає нерозбірливою.
Шум на виробництві створюють машини, механізми, інструменти недосконалої конструкції, зі спрацьованими деталями.
Найефективнішим засобом боротьби з шумом є зниження його в джерелі створення. Для цього шумні технологічні процеси або обладнання замінюють на малошумні. Для зменшення шуму на виробництві використовують звуковбирання та звукоізоляцію, екранування і глушителі шуму, індивідуальні засоби захисту від шуму та ін.
(Слйд 10)
Вібрація — це механічні коливання твердих тіл. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але людина сприймає їх по-різному: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум — органом слуху. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини.
Вібрація буває загальна і місцева. За характером впливу на організм загальна вібрація передається на все тіло людини, а місцева — на руки працівника.
Місцева вібрація спричиняє погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи.
У разі довготривалої та інтенсивної дії вібрації може виникнути тяжке захворювання — вібраційна хвороба.
Дія вібрації залежить від її частоти. Вібрація з частотою 6 Гц є резонансною для всього організму.
Людина при цьому відчуває качку, що діє на вестибулярний апарат і центральну нервову систему. За тривалої дії вібрації такої частоти може виникнути захворювання, що має назву «морської хвороби».
Заходи боротьби з вібрацією поділяють на колективні та індивідуальні.
Колективні методи— це методи зниження вібрації через вплив на джерело збудження і методи зниження вібрації на шляху її поширення.
Індивідуальними заходами боротьби з вібрацією вважають використання віброзахисного взуття, прокладок, рукавиць.
(Слйд 11)
Засоби індивідуального захисту від вібрації:
- спеціальне вітрозахисне взуття;
- рукавиці з м'якими надолонниками;
- пружнодемпфіраційні прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей.
Засоби, що використовуються під час реалізації згаданих методів віброзахисту, поділяються на:
- огороджувальні (захисні);
- віброізоляційні;
- віброгасильні й вібропоглинальні;
- засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування;
- позначення вібруючих поверхонь знаком, або фарбою.
Захисні засоби запобігають доступу людини до ділянок, де діє вібрація. Конструктивно вони можуть бути зроблені у вигляді ґратчастих, сітчастих та непрозорих перешкод з металу, деревини тощо. Віброізоляція зменшує рівні вібрації, що передаються від джерела на тіло працівника. Віброізоляція здійснюється шляхом уведення між джерелом вібрації та працівником проміжного пружного зв'язку, наприклад, фундамент машин, збудований на пружних прокладках.
Вібропоглинання — це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову).
Вібропоглинання може бути здійснене використанням конструктивних матеріалів зі значним внутрішнім тертям, нанесенням на поверхню виробу шару пружнов'язких матеріалів, що мають значне внутрішнє тертя.
Вібропоглинання здійснюється покриттям машин в'язкими матеріалами (мастикат), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень. Дистанційне керування дозволяє вилучити постійне перебування людини в зоні шкідливих вібрацій.
(Слйд 12)
Іонізаційне випромінювання
Іонізаційним є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до виникнення електричних зарядів різних знаків. До іонізаційного випромінювання належать а-, в-, у- випромінювання, потоки нейтронів та інших ядерних часток. Іонізаційне випромінювання, проникаючи до організму людини та проходячи через біологічну тканину, спричиняє в ній появу заряджених часток вільних електронів. Періодичне проникнення радіоактивних речовин до організму призволить до їх накопичення, збільшення іонізації атомів та молекул живої тканини.
Внаслідок змін, що відбуваються, порушується нормальне протікання біохімічних процесів та обмін речовин, що призводить до променевої хвороби. Діючи на шкіру, іонізаційне випромінювання спричиняє опіки або сухість, випадіння волосся, під час дії на очі — катаракту. Виникають також і генетичні наслідки, які спричинюють спадкові захворювання.
(Слйд 13)
Нормування радіоактивного випромінювання
Відповідно до норм радіаційної безпеки (НРБ) встановлено такі категорії осіб, які опромінюються:
1) категорія А — персонал;
2) категорія Б — обмежена частина населення;
3) категорія В — населення області, держави.
Персонал — особи, які постійно або тимчасово працюють
безпосередньо з джерелами іонізаційного випромінювання.
Обмежена частина населення — особи, які не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання, розташування робочих місць можуть потрапляти під вплив радіоактивних речовин або інших джерел випромінювання, що використовуються в установках і потрапляють в зовнішнє середовище з відходами.
(Слйд 14)
Ультрафіолетове випромінювання
Джерелами ультрафіолетового випромінювання у виробничих умовах є електродугове зварювання, плазмове обладнання, газорозрядні лампи тощо.
Ефективним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є екранування джерел випромінювання. Робочі місця огороджують ширмами, щитами, обладнують кабіни. Як засоби індивідуального захисту використовують спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри та щитки зі світлофільтрами.
На вашу думку що є джерелами електромагнітного випромінювання?
(Слйд15 )
(Слйд 6)
Електромагнітне випромінювання
Джерелами електромагнітного випромінювання є потужні телевізійні та радіомовні станції, промислові установки високочастотного нагріву, вимірювальні прилади, а також будь-які елементи, що включені до високочастотної мережі.
Дія електромагнітних полів на організм людини виявляється у функціональному розладі центральної нервової системи.
Суб'єктивні почуття при цьому — підвищена втома, головний біль, зниження точності робочих рухів, млявість.
(Слйд 17)
(Слйд 18)
Основні види захисту:
- зменшення випромінювання безпосередньо біля джерела;
- дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні;
- організаційні заходи (проведення дозиметричного контролю, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні);
- застосування засобів індивідуального захисту (спецодяг, захисні окуляри).
Лазерне випромінювання
Лазери використовують у техніці, медицині. Найбільш чутливим органом до лазерного випромінювання є очі — ушкодження сітківки очей може статись навіть за порівняно невеликої інтенсивності випромінювання. Засоби захисту від лазерного випромінювання можуть бути колективні та індивідуальні.
До колективних належать:
- застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисні екрани;
- системи блокування та сигналізації;
- огородження лазерно-небезпечної зони.
До індивідуальних належать:
- спеціальні проти-лазерні окуляри;
-щитки, маски;
- технологічні халати та рукавиці.
(Слйд 19)
За фізіологічним впливом шкідливі речовини поділяють па 5 груп:
- подразнювальні, що уражують шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (кислоти, луги, сірчисті сполуки, аміак тощо);-
- задушливі (інертні гази, вуглекислий газ, метан, азот тощо);
- отрути, що призводять до уражень внутрішніх органів, кровоносних судин і нервової системи (спирти, ефіри, бензол, фенол, пил таких токсичних металів, як олово, свинець, ртуть, марганець);
- летючі наркотики, що спричинюють наркотичний вплив на організм (ацетилен, летючі вуглеводи);
- пил (інертний або той, що викликає алергічні реакції).
(Слйд 20)
За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини поділяються на 4 класи небезпеки (табл. 4):
1-й клас — надзвичайно шкідливі;
2-й клас — високошкідливі;
3-й клас — помірно шкідливі;
4-й клас — малошкідливі.
Робота в умовах запиленого повітря призводить до різних захворювань шкіри, запалення очей (кон'юнктивіту), носової та бронхіальної астми, бронхіту, катару шляхів дихання тощо, а також до тяжких професійних захворювань (силікозу) та хронічних отруєнь працівників.
Шкідливі пара та гази, що утворюються під час технологічних процесів у виробничих приміщеннях, можуть спричинити порушення нормальної життєдіяльності організму працівника і викликати гострі та хронічні отруєння.
Ці отруєння можуть спричинити як тимчасову, так і постійну непрацездатність робітника.
V. Закріплення нового матеріалу.
Що таке шум?
Шум— це сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю необхідних для людини сигналів. Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хворобливий стан, зокрема глухуватість і глухоту. Під впливом шуму в людини прискорюється пульс і дихання. Тривалий шум впливає на центральну нервову та серцево-судинну систему: з'являються симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишкового тракту.
2.Назвіть засоби боротьби із шумом.
Найефективнішим засобом боротьби з шумом є зниження його в джерелі створення. Для цього шумні технологічні процеси або обладнання замінюють на малошумні. Для зменшення шуму на виробництві використовують звуковбирання та звукоізоляцію, екранування і глушителі шуму, індивідуальні засоби захисту від шуму.
3.Що таке вібрація?
Вібрація — це механічні коливання твердих тіл. З фізичної точки зору між шумом і вібрацією принципової відмінності немає, але людина сприймає їх по-різному: вібрація сприймається вестибулярним апаратом та дотиком, а шум — органом слуху. Джерелом вібрації є механічні, пневматичні та електричні інструменти ударної або обертальної дії, обладнання, встановлене без достатньої амортизації та віброізоляції, а також транспортні та сільськогосподарські машини.
4.Назвіть засоби захисту іонізаційного випромінювання.
Захист від іонізаційного випромінювання забезпечується такими засобами та методами: ізоляцією або огороджуванням джерел випромінювання за допомогою спеціальних камер, огорож, екранів, обмежень часу перебування персоналу в радіаційно-небезпечній зоні, віддаленням робочого місця від джерел випромінювання, використанням дистанційного керування, засобів сигналізації і контролю, засобів індивідуального захисту.
5.Які основні групи шкідливих речовин ви знаєте?
За фізіологічним впливом шкідливі речовини поділяють па 5 груп:
- подразнювальні, що уражують шляхи дихання, шкіру, слизові оболонки (кислоти, луги, сірчисті сполуки, аміак тощо);-
- задушливі (інертні гази, вуглекислий газ, метан, азот тощо);
- отрути, що призводять до уражень внутрішніх органів, кровоносних судин і нервової системи (спирти, ефіри, бензол, фенол, пил таких токсичних металів, як олово, свинець, ртуть, марганець);
- летючі наркотики, що спричинюють наркотичний вплив на організм (ацетилен, летючі вуглеводи);
- пил (інертний або той, що викликає алергічні реакції).
VІ. Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання.
Вивчити основні групи шкідливих речовин ст.171.
Законспектувати матеріал пр..5.2. Підручник «Основи охорони праці»
|