План-конспект уроку з Охорони праці.
Тема: Техногенні аварії. Захист людини від сильнодіючих хімічних речовин.
Мета: засвоєння учнями знань про техногенні аварії, та правила захисту людини від сильнодіючих хімічних речовин.
Тип уроку: Комбінований.
Методичне забезпечення: плакати; підручник «Основи охорони праці»
Л. Е. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман; відеоматеріали.
Структура уроку:
І. Організаційна частина. 2хв
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку. 2хв
ІІІ. Актуалізація опорних знань. 6хв
ІV. Пояснення нового матеріалу . 20хв
V. Закріплення нового матеріалу. 8хв
VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок.Повідомлення домашнього завдання. 2хв
І. Організаційна частина
« - Доброго дня». « - Зараз перевіримо вашу присутність.»
ІІ. Повідомлення теми,мети,завдань уроку.
Темою сьогоднішнього уроку є: Техногенні аварії. Захист людини від сильнодіючих хімічних речовин.
Мета: засвоєння учнями знань про техногенні аварії, та правила захисту людини від сильнодіючих хімічних речовин.
ІV. Пояснення нового матеріалу . Результатом прояву техногенної аварії є раптовий вихід із ладу машин, механізмів та агрегатів під час експлуатації, що супроводжується серйозними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним або біологічним зараженням великих територій, ураженням та загибеллю людей.
До техногенних катастроф відносять аварії на промислових об'єктах, будівництві, а також на залізничному, повітряному, автомобільному, трубопровідному і водному транспорті. В результаті часто виникають пожежі, руйнації цивільних і промислових будівель, виникає небезпека радіоактивного, хімічного, бактеріального зараження місцевості, відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних (отруйних) рідин по поверхні землі, води та інші наслідки, що створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу. Якщо за умовну одиницю прийняти певний рівень техногенного навантаження, за яким відбуваються незворотні, катастрофічні зміни, то 80% рівня вже досягнуто у Запорізькій, Луганській, Донецькій, Івано-Франківській областях та у автономній республіці Крим. Для цих регіонів кожні 5-6 років вірогідні серйозні аварії, катастрофи з великою кількістю жертв.
1. Причин техногенної аварії
1.1. Аварії на гідротехнічних спорудах
Небезпека виникнення затоплення низинних районів відбувається при руйнуванні гребель, дамб і гідровузлів. Безпосередню небезпеку становить стрімкий і потужний потік води, що викликає ураження, затоплення та руйнування будівель та споруд. Жертви серед населення та різні руйнування відбуваються із-за великої швидкості і все змітає на своєму шляху величезної кількості води, що біжить.
Висота і швидкість хвилі прориву залежать від розмірів руйнування гідроспоруди та різниці висот у верхньому і нижньому б'єфах. Для рівнинних районів швидкість руху хвилі прориву коливається від 3 до 25 км / год, у гірських місцевостях доходить до 100 км / год.
Значні ділянки місцевості через 15 - 30 хвилин зазвичай виявляються затопленими шаром води завтовшки від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого території можуть перебувати під водою, коливається від декількох годин до декількох діб.
По кожному гідровузла є схеми і карти, де показані межі зони затоплення і дається характеристика хвилі прориву. У цій зоні заборонено будівництво житла і підприємств.
У разі прориву греблі для оповіщення населення використовуються всі засоби: сирени, радіо, телебачення, телефон і засоби гучномовного зв'язку. Отримавши сигнал, треба негайно евакуюватися на найближчі піднесені ділянки. У безпечному місці знаходитися до тих пір, поки не спаде вода або не буде отримано повідомлення про те, що небезпека минула.
При поверненні на колишні місця остерігатися обірваних проводів. Не вживати продукти, які перебували в контакті з водними потоками. Воду з відкритих колодязів не брати. Перш, ніж увійти до будинку, треба уважно оглянути його і переконатися, що немає небезпеки руйнування. Перед входом до будівлі обов'язково провітрити його. Сірниками не користуватися - можлива присутність газу. Вжити всіх заходів для просушування будівлі, підлоги і стін. Прибрати весь вологий сміття.
1.2. Аварії на транспорті
Надзвичайні ситуації на залізниці можуть бути викликані зіткненням поїздів, їх сходом з рейок, пожежами та вибухами.
При загорянні безпосередню небезпеку для пасажирів становлять вогонь і дим, а також удари про конструкцію вагонів, що може призвести до забоїв, переломів чи загибелі людей.
Для зменшення наслідків можливої аварії пасажири повинні суворо дотримуватися правил поведінки в поїздах.
Надзвичайні ситуації на станціях, у тунелях, у вагонах метрополітену виникають в результаті зіткнення і сходу з рейок поїздів, пожеж і вибухів, руйнування несучих конструкцій ескалаторів, виявлення у вагонах і на станціях сторонніх предметів, які можуть бути віднесені до категорії вибухонебезпечних, самозаймається і токсичних речовин, а також у результаті падіння пасажирів з платформи на шляху.
Автомобільний транспорт є джерелом підвищеної небезпеки, а безпека учасників руху багато в чому залежить безпосередньо від них самих.
Одним з правил безпеки є неухильне виконання вимог дорожніх знаків. Якщо ж всупереч прийнятим заходам не вдається уникнути дорожньо-транспортної пригоди, то необхідно управляти машиною до останньої можливості, приймаючи всі заходи для того, щоб піти від удару з зустрічним автомобілем, тобто згорнути в кювет, чагарник або паркан. Якщо ж це нездійсненно - перевести лобовий удар в ковзний бічний. При цьому потрібно впертися ногами в підлогу, голову нахилити вперед між рук, напружуючи всі м'язи, упертися руками в кермове колесо або передню панель.
Пасажир, що знаходиться на задньому сидінні, повинен закрити голову руками і завалитися набік. Якщо поруч дитина, міцно притиснути його, накрити собою і також впасти набік. Найбільш небезпечне місце - переднє сидіння, тому дітям до 12 років забороняється сидіти на ньому.
Як правило, після удару дверей заклинює, і виходити доводиться через вікно. Машина, що впала у воду, може якийсь час триматися на плаву. Вибиратися з неї потрібно через відкрите вікно. Надавши першу допомогу, необхідно викликати «швидку допомогу» і ДАІ.
1.3. Аварії на морському і річковому транспорті
Щорічно у світі відбувається близько 8 тис. корабельних аварій, при яких гине понад 2 тис. чоловік.
При аварії корабля за розпорядженням капітана рятувальна команда здійснює посадку пасажирів у шлюпки і на плоти в такій послідовності: спочатку жінки і діти, поранені і люди похилого віку, а потім - здорові чоловіки. У шлюпки завантажується також питна вода, ліки, продовольство, ковдри та ін
Всі плавучі засоби з врятованими повинні триматися разом і, якщо є можливість, плисти до берега або до траси проходження пасажирських суден. Необхідно організувати чергування по спостереженню за горизонтом, повітрям; їжу і воду витрачати економно; потрібно пам'ятати, що людина без води може прожити від трьох до десяти діб, тоді як без їжі - більше місяця.
1.4. Аварії на авіаційному транспорті
Безпека польоту залежить не тільки від екіпажу, але і від пасажирів.
Пасажири зобов'язані займати місця згідно з номерами, вказаними в авіаквитках. Сідати в крісло слід так, щоб у разі аварії не травмувати ноги. Для цього ноги необхідно уперти в підлогу, висунувши їх якнайдалі, але не під розташоване попереду крісло.
Зайнявши своє місце, пасажир повинен з'ясувати, де знаходяться аварійні виходи, медична аптечка, вогнегасники та інше допоміжне обладнання.
Якщо політ буде проходити над водою, то слід до зльоту дізнатися, де знаходиться рятувальний жилет і як ним користуватися.
При зльоті та посадці пасажир повинен пристебнути ремені безпеки. При аварійній посадці літака евакуація здійснюється через аварійні виходи по надувним трапах. Покинувши літак, слід швидко надати допомогу потерпілим і не залишатися поблизу літака.
Велика кількість техногенних катастроф пов'язана з освоєнням та використанням ядерної енергії, як у військових, так і промислових цілях. Так, до 1993 р. всі ядерні держави провели не менше 2146 вибухів: США - 1149, СРСР - 715, Франція - 194, Великобританія - 45, Китай - 42, Індія - 1. Це призвело до підвищення радіоактивного фону на поверхні планети, розпиленню радіоактивних речовин: у США - 37 випадків, Росії - 103, Китаї - 42, що сприяло збільшенню кількості онкологічних хворих.
Значну небезпеку складають і так звані мирні вибухи. У 1979 р. такий вибух здійснили на шахті в Южнокоммунарську (Україна). В різних регіонах колишнього СРСР було здійснено не менше 120 таких вибухів, в тому числі в Україні - 4. Це не могло не призвести до ініціювання негативних процесів - зсуви, провали, повіні.
Найбільш страшними за наслідками є небезпеки, пов'язані з джерелами атомної енергії. За період із 1951 по 1986 рр. на підприємствах виробництва атомної енергії в різних країнах офіційно було зареєстровано 20 аварій різноманітного масштабу. У 1954 р., у місті Дніпропетровську стався вибух на хімічному заводі з викидом високорадіоактивної речовини на залізничну магістраль Київ-Дніпропетровськ, загинуло більше 200 людей.
У 1957 році - у Великобританії, в 1979 - у США і в колишньому СРСР у 1986 році відбулися найбільші катастрофи. В Уіндскейлі (Великобританія) в результаті аварії в атмосферу потрапило біля 21000 кюрі радіоактивних речовин, в тому числі 20000 кюрі радіоізотопів йоду-131, 600 кюрі цезію-137. В ядерному центрі тоді загинуло 13 співробітників. Дозиметри зареєстрували рівень випромінювання від радіоактивної хмари 4 мР/рік, що в 400 разів перевищувало природний фон.
Величезна аварія відбулася на АЕС у Три-Майл-Айленд (штат Пенсільванія, США). При неправильній експлуатації реактора була зруйнована половина твелів і в реакторному залі опромінення складало 80 Р/час, а в допоміжних приміщеннях - 10 Р/час. Відбулося два викиди радіоактивних ізотопів ксенона і криптона в атмосферу. Крім цього в річку Саксугана потрапило 185 куб м слаборадіоактивної води. Доза опромінення жителів склала 0,02 мЗв або 2мР.
Найзначніша атомна аварія 20 століття - на Чорнобильській АЕС, у 1986 р., за 70 км на північний-захід від Києва. Про силу вибуху можна судити за радіусом розкиду майже 30 кілометрів. Потім відбулося ще кілька вибухів. В першу добу аварії було викинуто тільки 25 процентів матеріалів, а інші - протягом 9 діб. В реактор, що горів, щоб зменшити поширення радіоактивного зараження, було скинуто з вертольотів 5000 тонн карбіда бору, доломіту, глини, свинцю. За весь період аварії в природне середовище було викинуто 100 млн. Бк різноманітних радіонуклідів.
Після Чорнобильської катастрофи людство стало краще розуміти небезпеку енергії, схованої в атомі. На території України зараз працюють Ровенська, Хмельницька, Південно-українська, Запорізька, - всього 12 атомних блоків. Характер наслідків техногенних катастроф залежить від виду аварії, її масштабів і особливостей підприємства, на якому вона виникла. Техногенні катастрофи можуть бути наслідком впливу зовнішніх природних чинників, в тому числі стихійних лих, проектно-виробничих дефектів споруд, порушення технологічних процесів виробництва, правил експлуатації транспорту, устаткування, машин, механізмів. Проте найбільш поширеними причинами є порушення технологічного процесу виробництва і правил техніки безпеки.
Знання причин можливих аварій, іх всебічна оцінка дає можливість попередити їх, зменшити можливі негативні наслідки для робітників та службовців і проживаючого поблизу населення.
Найбільш характерними аваріями, що викликають важкі наслідки, є вибухи, пожежі, зараження атмосфери і місцевості СДОР, радіоактивне зараження.
Аварії з закінченням (викидом) СДОР і зараженням навколишнього середовища виникають на підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозно-паперової, м'ясо-молочної та харчової промисловості (що мають холодильні установки і які використовують у них в якості холодоагенту речовини типу аміак), водопровідних і очисних спорудах (що використовують хлор) , а також при транспортуванні СДОР по залізниці і автомобільних дорогах.
Безпосередніми причинами викиду СДОР є порушення правил зберігання і транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо При цьому не виключені поразки робітників, службовець і інших категорій населення, що виявляються в районах викиду СДОР.
Сильнодіючими отруйними речовинами називаються хімічні сполуки, які в певних кількостях, що перевищують ГДК, надають шкідливий вплив на людей, сільськогосподарських тварин, рослини, викликаючи у них ураження різного ступеня.
СДОР можуть бути елементами технологічного процесу (аміак, хлор, сірчана й азотна кислоти, фтористий водень) і можуть утворюватись при пожежах на об'єктах народного господарства (оксид вуглецю, оксид азоту, хлористий водень, сірчистий газ).
Вражаюча дія СДОР на людей можливе як в результаті потрапляння таких речовин у краплиннорідкому вигляді на шкіру людини, так і в результаті вдихання їх парів. За токсичним властивостям СДОР в основному відносяться до групи речовин загальотрутного і задушливого дії. Симптомами отруєння ними в більшості випадків є головний біль, запаморочення, потемніння в очах, шум у вухах, наростаюча слабкість, задишка, нудота, блювота, а при сильних отруєннях-непритомність, судоми, втрата свідомості і навіть смерть.
У населених пунктах стійкість зараження СДОР буде вище, ніж на відкритій місцевості, оскільки вплив вітру виявляється у меншій мірі.
У населених пунктах і лісах можливий застій зараженого парами СДОР повітря, у виробничих приміщеннях, підвалах і комунікаційних тунелях - можливі освіти щодо високих концентрацій парів. При цьому характер токсичної дії деяких СДОР може змінюватися, наприклад, пари хлору в концентрації 0,1-0,2 мг / л смерть людини можуть викликати при вдиханні їх протягом не менше 1 години, а пари в концентрації 10-15 мг / л викличуть рефлекторну зупинку дихання при 1-2 вдихах. Деякі з СДОР при високих концентраціях їх пари здатні викликати шкірні ураження людини (з утворенням пухирів).
V. Закріплення нового матеріалу. 1. Які ознаки техногенної катастрофи?
2. Охарактеризуйте техногенні катастрофи та вкажіть їх причини.
3. Від чого залежать наслідки техногенних катастроф?
4. Що Вам відомо про Чорнобильську катастрофу?
5. Який стан атомної енергетики в Україні?
VІ. Підведення підсумків уроку. Виставлення оцінок.Повідомлення домашнього завдання. . Вивчити конспект: Техногенні аварії. Захист людини від сильнодіючих хімічних речовин.
|