Санітарно-протиепідемічний режим процедурного кабінету
Процедурный кабинет (помещение для проведения процедур с соблюдением правил асептики) – светлая комната – 15 м2 т-ра 22-250. Достаточное освещение, приточно-вытяжная вентиляция, холодная и горячая вода. Процедурних кабінетів має бути декілька:
для підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкцій;
для внутрішньовенних ін'єкцій, внутрішньовенних інфузій, переливання крові, взяття крові з вени для дослідження;
для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур — плевральної пункції, лапароцентезу, люмбальної пункці
для гінекологічного огляду та проведення гінекологічних пр цедур;
для промивання шлунка, проведення клізми;
для проведення катетеризації та інстиляції сечового міхура.
Наявність перелічених кабінетів залежить від профілю відділення.
Стіни процедурних кабінетів повинні бути обкладені кахлями підлога — кахлями або лінолеумом.
У процедурному кабінеті для внутрішньовенних ін'єкцій та інфузій має бути таке обладнання:
шафи для зберігання запасу медикаментів;
стерильні одноразові шприци та системи;
набори медикаментів для надання невідкладної допомоги пр загрозливих життю станах;
укладка "Анти-СНІД", журнал реєстрації аварій;
холодильник для зберігання термолабільних препаратів, сироваток, препаратів крові;
стерильні ватні кульки, марлеві серветки в біксах;
стерильний маніпуляційний стіл, робочий стіл;
штативи для введення інфузійних розчинів;
чисті і стерильні пробірки, флакони із стерильним поживним середовищем;
кушетки;
бактерицидна лампа;
дві раковини: для миття рук і миття відпрацьованого оснащення;
дезінфекційні засоби (розчини) у закритих промаркованих посудинах;
антисептики;
рушники, одноразові серветки;
інвентар для прибирання;
відповідна медична документація.
ПРИБИРАННЯ КАБІНЕТІВ (ПРОЦЕДУРНОГО, ПЕРЕВ'ЯЗУВАЛЬНОГО, МАНІПУЛЯЦІЙНОГО)
І. Поточне прибирання проводять 3 рази на добу.
а) на висоту панелей протирають стіни, усі предмети, підлогу З% розчином хлораміну з 0,5% розчином мийного засобу за системою двох відер і залишають на 60 хв;
б) змивають оброблені ділянки та предмети проточною водою;
в) кварцують протягом 40 хв;
г) після кварцування кабінет провітрюють.
а) поверхні робочих столів, обладнання періодично, а в разі забруднення кров'ю або іншими біологічними рідинами негайно 2 рази протирають полотниною, змоченою 3% розчином хлораміну, з інтервалом 15 хв;
б) кварцують протягом 40 хв;
в) провітрюють.
а) прибирання проводять так само, як і перед початком роботи;
б) полотнини, які використовують для прибирання, кип'ятять у 2% розчині натрію гідрокарбонату 15 хв, прополіскують у воді і висушують.
II. Генеральне прибирання проводять 1 раз на тиждень. У кожному відділенні повинен бути графік проведення генерального прибирання. Для генерального прибирання потрібно мати 2 відра для стелі й стін, 2 відра — для підлоги, 2 швабри й полотнини — для підлоги й для стелі. Спочатку миють стелю, стіни, потім — підлогу.
У відрі № 1 знаходиться 0,5% розчин миючого засобу (50 г порошку "Лотос" на 10 л води). У відрі № 2 — чиста вода, яку замінюють кожні 2—3 прополіскування полотнини.
Потім обробляють стелю, стіни, підлогу комплексом 6% розчину пероксиду водню з 0,5% розчином мийного засобу (на 1 л 6% розчину пероксиду водню використовують 5 г порошку "Лотос"). Витримують 1 год. Змивають чистою водою, кварцують протягом 2 год. 1 л дезінфекційного розчину і мийного розчину розрахований на 6 м2.
Перед початком роботи процедурного кабінету медична сестра здійснює гігієнічне миття рук, надягає маску, перевіряє наявність усього необхідного для роботи, двічі з інтервалом 15 хв дезінфікує поверхню маніпуляційного стола. Обробляє руки 70 % етиловим спиртом, надягає стерильні гумові рукавички і накриває стерильний маніпуляційний стіл в асептичних умовах. Спочатку кладе на стіл за допомогою стерильних пінцетів стерильне простирадло у 2 шари таким чином, щоб воно звисало на 20—30 см нижче панелі стола. Зверху кладе складене в четверо друге простирадло. Отже, виходить, що знизу розміщується 4 шари стерильного простирадла, а зверху 2 шари. Скріпляє двома затискачами ззаду верхнє простирадло з нижнім і спереду скріпляє по краям верхніх два шари простирадла двома затискачами, за допомогою яких піднімає і складає, ніби гармошкою, верхніх два шари. Таким чином, відкриває стерильний маніпуляційний стіл і складає на нього все необхідне для роботи: стерильні пінцети, шприци, системи, накриває маніпуляційний стіл. До одного із передніх затискачів прикріплює етикетку, в якій вказує дату, години накривання стерильного стола і ставить свій підпис.
Використовувати стерильний стіл можна протягом 6 год. Стерильну маску необхідно змінювати кожні 3 год.
Генеральне прибирання в асептичних приміщеннях
Генеральне прибирання проводиться в операційних залах, пологових залах, палатах новонароджених, перев'язувальних та процедурних кабінетах, палатах інтенсивної терапії, реанімації, загальних палатах за принципом вирішальної дезінфекції не рідше 1 разу на тиждень. В індивідуальних пологових залах — щоразу після пологів, у загальних пологових залах — через кожні 3 дні; у палатах новонароджених — через кожні 3 дні; у планових операційних — не рідше 1 разу на тиждень, але при великому навантажені на операційний зал — наприкінці робочого дня; в ургентних операційних — по закінченню чергування; у гнійних операційних — наприкінці робочого дня; у перев'язній чистій — 1 раз на тиждень; у гнійній перев'язній — 1 раз на тиждень, а при великому потоці хворих — частіше; у маніпуляційному кабінеті — 1 раз на тиждень.
Найчастіше для дезінфекції використовують 6 % розчин пероксиду водню з 0,5 % розчином мийного засобу ("Лотос", "Біолот", "Біомий").
Генеральне прибирання обов'язково потрібно проводити у захисному одязі (технічний халат, шапочка чи косинка, захисні окуляри, маска чи респіратор, гумові рукавички).
Для проведення прибирання необхідно мати: відро для дезінфекційного розчину, відро для чистої води, гідропульт або автомакс для розпилювання дезінфекційного розчину, щітку, швабру, ганчірку (З шт.), драбину.
Накривання стерильного столу: послідовність дій, загальні вимоги
Стерильний стіл накривається в операційних, пологових залах, палатах для новонароджених та інших "режимних" відділеннях і палатах, де необхідне суворе дотримання правил асептики та антисептики. В операційних та пологових залах стерильний стіл накривається на операцію (пологи), в інших випадках на робочу зміну і перестеляється зміною, яка заступає на чергування. Стерильний стіл повинен бути в стані готовності до роботи в будь-який час доби.
Розміщують стерильний стіл не ближче ніж за 0,5 м до стіни. На відстані 1 м не повинно бути меблів або інших предметів, які можуть забруднити стіл. Освітлення стерильного столу повинно бути достатнім.
До стерильного столу має право наближатися тільки медична сестра (акушерка), яка відповідає за нього.
Стерильний стіл у перев'язній, пологовому залі накривають на 6 год.
Стерильний стіл в ургентній операційній накривають на добу.
Санітарно-протиепідемічний режим їдальні
У лікарнях частіше існує централізована система приготування їжі, при якій у харчоблоці готують їжу для всіх відділень лікарні, а потім доставляють її у роздавальну відділення в емальованому промаркованому посуді з кришками ("1-а страва", "2-а страва", "3-я страва").
Для їдальні виділяється простора кімната залежно від кількості хворих у відділенні. Столи у їдальні мають бути з пластиковим покриттям або дерев'яними, накритими зверху клейонками. Роздавальну оснащують електроплитою для підігрівання їжі, шафами для зберігання столового посуду, одноденного запасу хліба, цукру, холодильником, електрокип'ятильником, трьома раковинами з подачею холодної і гарячої води (1-а — для знежирення посуду, 2-а — для дезінфекції, 3-я — для промивання чистою водою), посудом для відходів. Ходячие больные принимают еду в буфетной. Роздачу їжі здійснює буфетниця, а допомагає їй чергова медична сестра, яка годує тяжкохворих у ліжку. Перед роздачею їжі буфетниця надягає чистий халат. Окремий спецодяг буфетниця використовує для доставки приготованих страв із харчоблоку у відділення, миття використаного посуду, а також для прибирання приміщень.
Прибирання у їдальні і роздавальній здійснюється тричі на день: після сніданку, обіду і вечері вологим способом із застосуванням дезінфекційних засобів. Генеральне прибирання проводять 1 раз у 7 днів.
Після їди со столов убирают посуду, столи протирають спочатку ганчіркою, змоченою у дезінфекційному розчині, потім серветкою, зволоженою водою, далі — сухою. Пользуются для уборки промаркированным инвентарём. Остатки еды складывают в спец. металлическое ведро, на 30 мин. засыпают хлорной известью (200г/кг), перемешивают, а потом сливают в канализацию. Ведра обрабатываются 2% р соды. Після цього проводять вологе прибирання підлоги. Використані серветки, ганчірки, замочують у дезінфекційному розчині, ополіскують водою, висушують і зберігають у спеціально відведеному місці.
У приміщенні їдальні на видному місці має бути інструкція про миття і дезінфекцію посуду:
Механическое удаление остатков еды;
Знежирюють використаний посуд у гарячій воді з додаванням гірчичного порошку, в 2% р соды или в моющем р-ре при т-ре 450;
Обеззараживание в 1% р хлорной извести (10 мл 10% р-ра на 1л воды ) при т-ре 500 – 30 мин;
Споласнуть промыть в проточной горячей воде ;
Просушить в сушильном шкафу в вертикальном положении;
Тряпки, мочалки после мытья посуды замачивают в 1% хлорамина на 1 час.
Для миття посуду можуть використовуватися посудомийні комбайни, в яких чисто вимитий посуд висушується при температурі 70 °С.
Чистий посуд (тарілки, виделки, ложки, склянки) зберігають у сухому вигляді на стелажах.
Нормативні накази МОЗ України з питань санітарно-протиепідемічного режиму:
Наказ № 120 від 25.05.2000 р. "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію (СНІД)".
Наказ № 59 від 10.02.2003 р. "Про вдосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у пологових будинках (акушерських стаціонарах)".
-
Наказ № 38 від 28.03.1994 р. "Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом".
Наказ № 798 від 21.09.2010 р. «Про затвердження методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу».
Наказ № 14 від 25.01. 1996 р. «Об утверждении календаря проф прививок, перечня противопоказаний к прививкам. Основных положений по организации и проведению проф. прививок. Формы представления информации о случае побочного действия (осложнения) после применения иммунобиологических препаратов. Перечень возможных осложнений и сроков их возникновения после прививок, которые подлежат последующему расследованию».
Наказ № 223 від 22.10. 1993 р. «По сбору, обеззараживанию, хранению и сдаче использованных изделий из пластических масс».
Наказ № 146 від 23.10.91г.«Об аттестации средних медработников».
Накази МОЗ СРСР з питань санітарно- протиепідемічного режиму, нині чинні в Україні:
Отраслевой стандарт "Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения", ОСТ 42—21—2—85. , приказ №770 МЗ СССР от 10.06.1985 г. «Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначения. Методы, действия и режимы»,
Приказ № 408 МЗ СССР от 12.07.1989 г. "О мерах по снижению заболеваемости вирусными гепатитами в стране".
Приказ № 720 МЗ СССР от 31.07.1978 г. "Об улучшении медицинской помощи больным гнойными хирургическими заболеваниями и усилении мероприятий по борьбе с внутрибольничной инфекцией".
Приказ № 288 МЗ СССР от 13.03.1976 г. "Об утверждении Инструкции о санитарно-противозпидемическом режиме больниц и о порядке осуществления органами и учреждениями санитарно-зпидемиологической службы государственного санитарного надзора за санитарным состоянием лечебно-профилактических учреждений".
Приказ № 858 от 01.12. 1988г. «Менингококковая инфекция»
Приказ № 475 от 16.08. 1989г. «О мерах по дальнейшему совершенствованию профилактики заболеваемости острыми кишечными инфекциями в стране»
Приказ № 916 от 04.08. 1983г. «Об утверждении инструкции по санэпидрежиму и охране труда персонала инфекционных больниц (отделений)
Приказ № 139 от 02.03. 1989г. «О мероприятиях по снижению заболеваемости брюшным тифом и паратифами в стране»
Приказ № 1152 от 9.11. 1981г. «О мерах по совершенствованию профилактики столбняка»
Нормативні накази МОЗ АРК з питань санітарно-протиепідемічного режиму:
Наказ № 443 від 25.10.2010 р. «О профилактике ВИЧ-инфекции среди медицинских работников и других лиц, имевших контакт, связанный с риском инфицирования ВИЧ».
Заходи безпеки в разі поранень, контактів з кров’ю та іншими біологічними рідинами пацієнта.
Пользоваться средствами индивидуальной защиты (хирургическими халатами, резиновыми перчатками, масками, а в случае потребности - защитным экраном, непромокаемыми передниками, нарукавниками, очками) при манипуляциях, которые сопровождаются нарушением целостности кожи и слизистых оболочек, при вскрытии трупов, проведении лабораторных исследований, обработке инструментария и белья, уборке и т.д.
Перед надеванием резиновых перчаток кожу у ногтей обработать 5 % - ым спиртовым раствором йода.
При подготовке к проведению манипуляций ВИЧ-инфицированному убедиться в целостности состава аптечки.
Состав аптечки:
Напальчники из расчёта на каждого работника;
Лейкопластырь - 1 катушка;
Ножницы - 1 штука;
Перманганат калия в навесках по 0,05 - 3 шт. ;
Емкость для разведения перманганата калия с маркированием на 1 литр;
Спирт этиловый 70 %-ый;
Тюбик-капельница с 30%-ым раствором альбуцида
5%-ный спиртовой раствор йода
Перчатки резиновые 3 пары;
Навески дезсредств:
хлорамин 30,0
хлорцин 30,0
по 3 шт. каждой (хранят отдельно);
Емкость для разведения дез. раствора.
Осуществлять манипуляции в присутствии другого специалиста, который может в случае разрыва резиновой перчатки или пореза продолжить выполнение медицинской манипуляции.
5. Если контакт с кровью, биологическими жидкостями или биоматериалами сопровождался нарушением целостности кожи (уколом, порезом, то пострадавший должен:.
снять перчатки рабочей поверхностью вовнутрь;
выдавить кровь с раны;
поврежденное место обработать одним из дезинфектантов (70%-ым раствором этилового спирта, 5%-ной настойкой йода при порезах, 3 %-ой перекисью водорода);
тщательно вымыть руки с мылом под проточной водой, а потом протереть их 70 %-ым раствором этилового спирта;
на рану наложить пластырь, надеть напальчник;
при потребности продолжать роботу одеть новые резиновые перчатки;
срочно известить руководство лечебно-профилактического заведения об аварии для ее регистрации (форма 108-0 "Журнал регистрации аварий при предоставлении медицинской помощи ВИЧ-инфицированным и работе с ВИЧ-инфицированным материалом) и проведения экстренной профилактики ВИЧ-инфекции (принятие антиретровирусных лекарственных средств) .
6. В случае загрязнения кровью, биологическими жидкостями, биоматериалами без повреждения кожи:
обработать место загрязнения одним из дезинфектантов (70% -ым раствором этилового спирта, 3%-ым раствором перекиси водорода, 3%-ым раствором хлорамина);
промыть водой с мылом и во второй раз обработать спиртом.
5. В случае попадания крови, биологических жидкостей, биоматериала на слизистые оболочки:
ротовой полости - прополоскать 70 %-ым раствором этилового спирта;
полости носа - закапать 30 %-ым раствором альбуцида;
глаза - промыть водой (чистыми руками) , закапать 30%-ым раствором альбуцида.
Для обработки носа и глаз можно использовать 0,05- -ный раствор перманганата калия.
6. Не тереть руками слизистые оболочки.
7. В случае попадания крови, биологических жидкостей, биоматериала на халат, одежду:
одежду снять и замочить в одном из дезрастворов;
кожу рук и других участков тела при их загрязнении через одежду протереть 70 %-ым раствором этилового спирта, а потом промыть водой с мылом и повторно протереть спиртом;
загрязненную обувь двухразово протереть тряпкой, смоченной в растворе одного из дезинфекционных средств.
Против возможного заражения гепатитом В проводяться экстренные меры:
Определить титр антител не позднее чем в течение 48 часов после возможного заражения.
Если медработник не был вакцинирован или титр антител у него ниже 10мЕ / л. то кроме вакцинации, рекомендовано введение имуноглобина против гепатита В.
|