|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
Вимоги до процесів виробництва молока та молочних продуктів 12. Сире молоко повинно бути отримане від ідентифікованих та зареєстрованих тварин, що підлягали регулярному ветеринарному контролю, для забезпечення достовірної інформації про походження продукції. Умови утримання, годування, доїння сільськогосподарських тварин, а також умови збору, охолодження, зберігання, транспортування сирих молока та вершків повинні відповідати чинним вимогам, які регулюють захист здоров’я тварин, а також людей від зоонозних захворювань. 13. Молоко після доїння повинно бути очищене та охолоджене до температури не вище ніж 6 0С. Для молока, яке буде перероблене не пізніше ніж через 2 години після доїння температуру не регламентують. 14. За своїми характеристиками сирі молоко та вершки, що надходять на переробне підприємство, повинні відповідати встановленим нормам щодо молока-сировини та вершків-сировини. Базисні норми масової частки жиру та білка в молоці розробляються та затверджуються Мінагрополітики. 15. Виробник молочної сировини повинен гарантувати, що ця сировина отримана від ідентифікованих та зареєстрованих тварин, а також її придатність до переробки, відсутність в ній інгібуючих та фальсифікуючих речовин (мийно-дезінфікуючих засобів, консервантів, формаліну, соди, аміаку, пероксиду водню, антибіотиків, води тощо). За необхідності виробник молочної продукції може встановлювати додаткові вимоги до молочної сировини. 16. Допустимо зберігання сирого молока у виробника за температури 6 0С не більше ніж 24 годин з урахуванням часу транспортування. Строк зберігання сирих вершків з урахуванням часу перевезення не повинен перевищувати 24 години за температури охолодження не вище ніж 4 0С і 8 годин - за температури не вище ніж 60С. 17. Транспортування здійснюють в ємкостях, що забезпечують збереження молока та вершків під час транспортування. Під час транспортування необхідно підтримувати такий режим охолодження, щоб під час здавання - приймання на молокопереробне підприємство температура молока не перевищувала 10 0С, а вершків 8 0С. 18. Зберігання та транспортування молока, призначеного для виробництва продуктів дитячого харчування здійснюється в окремих ємкостях. 19. Кожну партію молока та вершків, що призначені для переробки, супроводжують документами із зазначенням часу закінчення процесу доїння, температури охолодження, якісних показників молока і вершків та тривалості їх зберігання з моменту доїння. 20. Зберігання (резервування) молока, вершків на переробному підприємстві до початку переробки, здійснюють в окремих маркованих ємкостях за температури 60С в межах встановлених строків придатності. 21. Потужності (об’єкти) з виробництва та обігу молочної продукції повинні бути розташовані у спеціально обладнаних виробничих спорудах. 22. Виробничі приміщення повинні бути оздоблені з водонепроникних, неабсорбуючих, миючих, неслизьких та нетоксичних матеріалів, мати системи вентиляції, водопостачання (в тому числі гарячого) та каналізації, подання пару, холоду, освітлення, опалення тощо. 23. Виробниче обладнання, включаючи інвентар, повинно бути виготовлено з корозієстійких нетоксичних матеріалів, дозволених до контакту з харчовими продуктами, стійких до багаторазового очищення та дезінфекції, які доступні для проведення санітарної обробки. 24. Під час виробництва необхідно дотримуватись встановлених правил в галузі безпечної експлуатації і утилізації машин та устаткування, безпечної експлуатації будівель та споруд, безпечного використання прилеглих до них територій, а також вимог охорони праці, пожежної та біологічної безпеки стосовно молокопереробних підприємств. 25. Параметри технологічних процесів виробництва молочної продукції, засоби керування та контролю на всіх етапах повинні гарантувати якість та безпечність продуктів та охорону довкілля. Виробник встановлює контроль за устаткуванням та керівництво процесами відповідно до особливостей виробництва, асортименту продукції. 26. Виробник забезпечує обслуговувавання, ремонт, повіряння та калібрування засобів вимірювань, які використовують під час проведення всіх етапів технологічних процесів 27. Розміщення технологічного устаткування у виробничих приміщеннях повинно виключати перехресні потоки сировини і готової продукції. Переробку сировини і зберігання готової продукції проводять в окремих, ізольованих один від одного приміщеннях. 28. Побутові приміщення ізолюють від виробничих приміщень. 29. Не допустиме перехресне підключення між системами питного та технічного водопостачання. 30. Під час виробництва молочної продукції з метою забезпечення її відповідності встановленим вимогам використовуються технологічні процеси: бактофугування, бродіння, відновлення, визрівання, гідролізу, глазурування, гомогенізації, демінералізації, додавання компонентів, емульгування (диспергування), загартування, збагачення, збиття, збивання, зсідання, згущення, змішування, коагуляції, копчення, нормалізації, охолодження, очищення, пакування, пастеризації, плавлення, маслоутворення, пресування, пряження, резервування, рекомбінування, самопресування, сепарування, сквашування, стерилізації, сушіння, термізації, ультрависокотемпературної обробки (ультрапастеризації), фасування, ферментації, фільтрування, формування, фризерування, чеддеризації та інші процеси виробництва. 31. Технологічні процеси та способи виробництва молочної продукції здійснюють відповідно до технологічної інструкції (на виробництво конкретного виду продукту або групи продуктів), яка має містити: 1) перелік сировини, у тому числі всі інгредієнти та допоміжні матеріали для переробки, що використовують, з обов'язковою вказівкою нормативної документації; 2) опис технологічного процесу із зазначенням послідовності та режимів виконання технологічних операцій; 3) систему спостереження, вимірювання, контролювання та реєстрації параметрів технологічного процесу в заданих межах для забезпечення простежуваності на всіх етапах виробництва продукції; 4) вимоги до пакування та маркування продукції; 5) вимоги до умов транспортування та зберігання продукції на підприємстві-виробнику та під час реалізації; 6) порядок здійснення попереджувальних і коригувальних заходів, необхідних для забезпечення випуску безпечної та якісної продукції. 32. Уся сировина, допоміжні матеріали і засоби для виробництва та переробки, що надходять на підприємство повинні мати документ (декларацію виробника), що характеризує його якість і безпечність, та мають бути використані до закінчення строку придатності. 33. Мікроорганізми, які використовують під час виробництва кисломолочних продуктів в монокультурах або у складі заквасок, заквашувальних препаратів повинні бути ідентифікованими та володіти властивостями забезпечувати якість продуктів, яка відповідає його характеристикам. 34. Ферментні препарати, що використовують під час виробництва молочної продукції, повинні мати активність і специфічність, що необхідні для конкретного технологічного процесу. 35. Вода, яку використовують під час технологічних процесів виробництва молочної продукції, повинна відповідати вимогам щодо питної води. 36. Під час виробництва консервів здійснюють термічну обробку консервів за режимами стерилізації, що забезпечують безпечність готової продукції: її відповідність вимогам промислової стерильності. 37. Готова продукція повинна бути промаркована, зберігатися за належних умов, в холодильниках або закритих складських приміщеннях. 38. Виробник, який здійснює на території України діяльність щодо виробництва молочної продукції, зобов’язаний застосовувати належну виробничу та гігієнічну практику, а також впроваджувати системи управління якістю та/або безпечністю під час виробництва та поліпшувати їх. 39. Документація системи управління безпечністю розробляється виробником або уповноваженою особою відповідно до чинних нормативних документів. Обсяги документації можуть бути різними для кожного конкретного виробника. 40. Юридичні особи, які є виробниками або продавцями молочної продукції, зобов’язані надавати інформацію щодо результатів виробничого контролю за вимогою уповноваженого органу виконавчої влади в межах їх компетенції. 41. Під час виникнення (або ймовірності виникнення) аварійних ситуацій, порушення процесів виробництва, які створюють загрозу нанесення шкоди життю та здоров’ю громадян, майну фізичних або юридичних осіб, державному або комунальному майну, довкіллю, життю або здоров’ю тварин і рослин, виробник та/або продавець зобов’язані інформувати щодо небезпеки їх виникнення спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що здійснює функції державного нагляду та контролю та їх органи на місцях у межах їх компетенції, визначеної законом. 42. Персонал, зайнятий у процесах виробництва, експлуатації обладнання, зберігання, транспортування, реалізації та утилізації молочної продукції, зобов’язаний: 1) проходити попередній медичний огляд (обстеження) під час прийому на роботу та періодичні медичні огляди (обстеження); 2) мати професійну підготовку та відповідати кваліфікаційним вимогам до посад, професій, спеціальностей у відповідності з назвами та вимогами, що вказані в кваліфікаційному довіднику, затвердженому у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 3) знати та дотримуватися вимог посадових інструкцій, технологічних інструкцій, санітарних та ветеринарних правил і норм, які встановлюють вимоги до безпечності та якості молочної продукції; 4) проходити первинний та періодичні інструктажі з охорони праці; 5) дотримуватися правил експлуатації обладнання, яке призначене для виробництва молока та молочної продукції; 6) приймати передбачені законодавством України заходи з метою недопущення заподіянню шкоди життю та здоров’ю громадян, майну фізичних або юридичних осіб, державному або комунальному майну, довкіллю, життю або здоров’ю тварин або рослин; 7) періодично підвищувати кваліфікацію. 43. Для роботи в умовах підвищеної небезпеки працівники проходять інструктаж та отримують особливий допуск. 44. Працівників забезпечують одягом та засобами індивідуального захисту згідно з чинним законодавством. Характеристики молочної продукції 45. Молочні продукти виробляють лише із сировини, яка не містить або у якій не перевищені допустимі рівні вмісту залишків речовин, що мають фармакологічну чи гормональну дію, антибіотиків, пестицидів детергентів та інших речовин, які є шкідливі чи які можуть змінювати характеристики молока і молочних продуктів. 46. Під час виробництва молочних продуктів заборонена заміна складових молока (жиру, білка, лактози, тощо). 47. Під час виробництва традиційних молочних продуктів, а саме масла, сирів, ацидофіліну, кефіру, ряжанки, простокваші, сметани, сиру кисломолочного, та продуктів спеціального дієтичного призначення, заборонено використання харчових добавок, в тому числі стабілізаторів та консервантів, за виключенням технологічно необхідних компонентів. 48. Характеристики основних груп молочної продукції наведено у таблицях 1-21 додатку 1. 49. Харчова цінність продуктів дитячого харчування на молочній основі повинна відповідати віковим фізіологічним особливостям дитини. 50. Характеристика складу заквашувальних мікроорганізмів певних видів кисломолочних продуктів наведена у додатку 2. 51. Строки придатності конкретної продукції обґрунтовує виробник (залежно від якості сировини, рівня технології виробництва, характеристик обладнання, умов паковання та властивостей пакувальних матеріалів) за умови відповідності характеристик продукції встановленим вимогам до кінця строків придатності. Вимоги до пакування, маркування (етикетування) та термінології 52. Молочна продукція повинна бути розфасована і упакована такими способами, які дозволяють забезпечити збереження споживчих властивостей і безпечність продукції під час зберігання, транспортування та реалізації, а також унеможливити її фальсифікацію. 53. Для пакування молочної продукції використовують допоміжні засоби і матеріали для виробництва та обігу, які дозволені до контакту з харчовими продуктами і використанню у молочні промисловості. 54. Кожне паковання повинно містити інформацію, нанесену державною мовою будь-яким способом, для забезпечення чіткого читання у доступній для сприйняття формі. Маркування молочної продукції здійснюють відповідно до вимог законодавства, інших нормативно-правових і нормативних документів та цього Технічного регламенту. 55. Інформація, яка наноситься на паковання розфасованої продукції, повинна забезпечувати правильне вживання термінів щодо молока та молочних продуктів, не допущення плутанини у виборі продукту споживачем та введення його в оману і дотримання належної практики у торгівлі харчовими продуктами. 56. Застандартовані терміни вживають для позначення продукції, яка за своїми характеристиками відповідає або не протирічить вимогам, які встановлені на цей вид (групу) продукції національними або міжнародними стандартами. 57. Молоком називають лише харчовий продукт, що відповідає визначенню «молоко», а також молоко нормалізоване за вмістом жиру/білка, без зміни співвідношення між казеїном та сироватковими білками. У назві продукту зазначають вид тварини від якої його отримано, окрім коров’ячого молока. 58. У позначенні молока із зміненим складом, що досягнуто шляхом додавання та/або вилучення певних його складових, допустимо вживання терміну «молоко», якщо поряд вказують зміни, яких зазнало молоко. У назві продуту вказують характеристику способу оброблення, що зазнавало молоко. 59. Продукти, видозмінені шляхом додавання та/або вилучення певних складових молока (білка, жиру, лактози, вітамінів, мінеральних речовин) можна позначати відповідною назвою молочного продукту, якщо збережені найважливіші характеристики молочного продукту, а такі видозміни та їх межі передбачені стандартами. 60. Не дозволено використовувати терміни стосовно кисломолочних продуктів у назвах термізованих молочних продуктів. 61. Для молочних продуктів з багатокомпонетним складом сировини, яка необхідна для виробництва цього виду продукту та передбачена у стандартах і не замінює жодну із складових молока, назву потрібно наводити разом з описом характерного компоненту. 62. Для харчових продуктів, що не відносять до молочної продукції, а які лише містять у своєму складі молоко, молочні продукти чи складові молока, терміни на молочні продукти вживають лише у переліку компонентів продукту. 63. Для молоковмісних продуктів, які є замінниками молока чи молочних продуктів, вживання термінів на молочні продукти не допустиме. Не допустимо використовувати традиційні назви молочних продуктів для позначення молоковмісних продуктів. 64. У складі молоковмісного продукту зазначають масові частки молочних і немолочних складників у порядку зменшення їх масових часток у продукті. 65. Окрім обов’язкових вимог у маркуванні дитячих сумішей початкових (стартових) та сумішей для подальшого годування (далі суміші дитячі) має бути наведено: 1) на сумішах початкових (стартових) - інформацію про те, що продукт призначений для вигодовування немовлят від народження, якщо вони не отримують грудного молока; 2) на сумішах для подальшого годування - інформацію про те, що продукт призначений для вигодовування немовлят віком понад 6 місяців та лише як компонент урізноманітненої дієти, із зазначенням того, що продукт не може використовуватися як заміна грудного вигодовування протягом перших 6 місяців життя. Призначення цих сумішей для додаткового харчування, у тому числі і для дітей віком до 6 місяців дає лікар; 3) енергетичну цінність (виражену у кДж чи ккал), а також вміст білків, жирів та вуглеводів у встановлених одиницях виміру на 100 г (або 100 см3) готового до вживання продукту; 4) інформацію про додані вітаміни і мінеральні речовини, які виділені в групи з відповідними назвами, та які можуть бути наведені не в порядку їх переваги у складі продукту; 5) додаткову інформацію про наявність нутрієнтів чи заяви про харчові властивості та користь для здоров'я лише за умов та у випадках, що передбачені чинними вимогами та законодавством; 6) попередження про безумовну перевагу грудного вигодовування. 66. Маркування сумішей не повинно містити зображення немовлят, інших зображень чи тексту, які можуть ідеалізувати використання саме даної продукції. Проте, маркування може містити графічні елементи, які дозволять легко ідентифікувати продукцію, а також опис способу приготування. 67. У маркуванні продуктів дитячого харчування повинні бути наведені інструкції щодо правильного зберігання та способу приготування чи/або використання продукту, включаючи інструкції щодо зберігання та використання цих продуктів після приготування та/або відкривання упаковки, а також рекомендованої кількості продукту на одне годування з урахуванням віку дитини. 68. У маркуванні всіх продуктів дитячого харчування, призначених для дітей грудного віку має бути зауваження про те, що продукт має використовуватися лише за попередньої (до початку споживання) консультації з лікарем. 69. Маркування продуктів дитячого харчування має бути зроблено таким чином, щоб споживач міг чітко розрізнити зазначені продукти та щоб запобігти будь-якому ризику виникнення плутанини. Вимоги до реалізації та утилізації 70. Реалізації підлягає молочна продукція, на яку складено декларацію виробника. 71. Виробник гарантує відповідність молочної продукції встановленим вимогам щодо безпечності та якості за умови дотримання продавцем умов зберігання та строку придатності. 72. Зберігання, транспортування й обіг готової молочної продукції має здійснюватися в умовах, встановлених виробником упродовж всього строку придатності до споживання. Не допускається реалізація молочної продукції та продуктів переробки молока із закінченим строком придатності. 73. Продавець повинен забезпечувати умови зберігання і реалізації молочної продукції, що встановлені виробником і несе відповідальність за безпечність та якість продукції у разі її перепакування. 74. Продавець молочної продукції не має права встановлювати строк її реалізації, який перевищує строк придатності до споживання, встановлений виробником. 75. Виробник або продавець у разі виникнення сумнівів щодо придатності до споживання молочної продукції, зобов’язаний негайно розпочати процедури вилучення продуктів з ринку й проінформувати про це компетентні органи виконавчої влади. Якщо продукти вже надійшли до споживачів, то продавець повинен застосувати заходи з відкликання або вилучення цієї продукції. Непридатні до споживання молоко та молочна продукція підлягають вилученню з обігу у порядку, встановленому законодавством. 76. Утилізацію чи знищення вилученої з обігу продукції проводить виробник або продавець за власні кошти у порядку, встановленому законодавством України. 77. Виробник або продавець повинні відшкодувати споживачам молочної продукції шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства України про безпечність та якість. Правила обігу молочної продукції 78. Вимоги до молочної продукції, що імпортується в Україну, повинні відповідати аналогічним вимогам, які встановлені до вітчизняної продукції. 79. Введення в обіг молочної продукції, виробленої в Україні, без декларації виробника заборонено. 80. Заборонено введення в обіг: 1) сирого молока та продуктів його переробки за відсутності відповідних ветеринарних документів; 2) молочної продукції, виробленої на об’єктах, що не мають експлуатаційного дозволу. 81. Молочна продукція, що вилучена з обігу лише через порушення вимог маркування, може бути повернута в обіг за умови забезпечення виправлення виробником маркування. 82. Вилучена молочна продукція, яку неможливо повернути в обіг, підлягає утилізації згідно чинного порядку. Процедури оцінки відповідності 83. Молочна продукція, яку виробляють, імпортують та вводять в обіг в Україні, підлягає обов’язковому підтвердженню відповідності у формі складання виробником декларації про те, що продукція відповідає вимогам нормативних документів, цьому Технічному регламенту (Додаток 3). 84. Обов’язковій сертифікації підлягає молочна продукція згідно з вимогами законодавства. 85. Не підлягає підтвердженню відповідності у формі декларації виробника молочна сировина та продукти переробки молока, які не призначені для вживання у їжу. 86. Інші процедури оцінки відповідності молочної продукції, що вводиться в обіг в Україні, можуть запроваджуватися з метою забезпечення безпеки життя та здоров’я людини, а також майна та охорони довкілля. 87. Виробник має право вибору застосування варіантів модулів – комплексів уніфікованих процедур оцінки відповідності, що найбільше відповідають виду продукції і ризикам, пов’язаним з нею, важливості виробництва та для забезпечення відповідності продукції встановленим Технічним регламентом вимог. 88. Декларація виробника повинна надаватися на підставі інформації, яка підтверджує проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели дотримання встановлених вимог. Виробник має право посилатися на результати оцінювання іншої сторони (третьої). 89. Документацію, яка підтверджує задекларовану відповідність зберігають у такий спосіб, який забезпечує простежуваність упродовж встановленого строку чинності цих документів (але не менше строку зберігання продукції) та можливості доступу до неї на запит уповноваженого органу. 90. Декларація виробника видається на серійне виробництво одного й того самого продукту на визначений період часу із зазначенням включених до неї партій. Декларація виробника, що видається на партію продукту, повинна містити посилання на конкретну партію. 91. Ідентифікацію (процедуру оцінки відповідності) молока, молочної сировини, молочної продукції та допоміжних матеріалів для переробки проводять з метою: 1) підтвердження відповідності певного виду продукції тим відомостям, що наведені в маркованні, декларації виробника; 2) підтвердження відповідності загальновизнаної назви певного виду продукту, торговельної марки та/або комерційного (фірмового) найменування; 3) підтвердження відповідності вимогам чинних нормативно-правових актів; 4) підтвердження придатності молочної продукції для споживання людиною; 5) захисту покупців від несумлінного виробника (продавця). 92. Під час ідентифікації молока та молочної продукції (у тому числі продуктів дитячого харчування, заквасок, пробіотичних мікроорганізмів та ферментних препаратів) використовують органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники продукції. 93. Для ідентифікації молока та молочної продукції використовують нормативні документи, міжнародні стандарти, супровідні документи на ці продукти, договори поставок, контракти, специфікації на ці продукти, інформацію на етикетках споживчого пакування та інші документи, які містять опис цих продуктів. 94. Ідентифікацію молока та молочної продукції проводять: 1) підприємства, що здійснюють їх виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію за необхідності встановлення відповідності цих продуктів наданій щодо них інформації, а також під час виникнення сумніву стосовно такої інформації або з метою попередньої оцінки цих продуктів; 2) призначені органи з оцінки відповідності та акредитовані лабораторії, які здійснюють оцінку відповідності продукції; 95. Залежно від задач та специфіки ідентифікації молока та молочної продукції використовують наступні процедури ідентифікації: 1) експертиза документів, у відповідності з якими вироблено конкретний продукт; 2) випробовування цього продукту акредитованими лабораторіями; 3) поєднання експертизи документації за підпунктом 1) та результатів випробовування. 96. Під час ідентифікації молока та молочної продукції використовують метрологічно атестовані методики виконання вимірювань, які забезпечують об’єктивність та достовірність результатів досліджень (випробовувань) цих продуктів. 97. Ідентифікація повинна комплексно встановлювати відповідність певного виду продукції, у тому числі з використанням методів, що дозволяють встановити її фальсифікацію. 98. Результати ідентифікації конкретної молочної продукції аналізують та оформляють у вигляді протоколу проведення ідентифікації, який повинен включати: 1) відомості про організацію, яка проводила ідентифікацію молока та продуктів його переробки; 2) інформацію щодо виробника молока та продуктів його переробки з наданням інформації про місце знаходження (адреси) та реквізитів юридичної особи, адреси та прізвища, ім’я та по-батькові уповноваженої особи; 3) назву та найменування класифікаційних ознак цього продукту; 4) відомості про молоко та продукти його переробки, необхідні для проведення їх ідентифікації; 5) дату виробництва, строк придатності до споживання, термін зберігання (за наявності терміну зберігання), термін реалізації (за наявності терміну реалізації) молочної продукції, умови її зберігання; 6) маркування, у тому числі спеціальне маркування (за наявності); 7) результати про проведення додаткових випробовувань (у разі їх проведення); 8) відомості про паковання, в тому числі про масу нетто ( об’єм) споживчого паковання або транспортної тари; 9) обсяг партії, номер партії; 10) відомості про відповідність маркування чинним нормативно-правовим актам та чинним нормативним документам; 11) найменування нормативних документів на продукцію або іншої документації, яка містить опис продукту, в тому числі ввезеного на територію України (контракт на його поставки, документ, який підтверджує показники безпеки та якості цього продукту, специфікацію на цей продукт тощо); 12) висновок про відповідність продукції заявленій назві та декларованим показникам. 99. Молоко та молочна продукція, які не відповідають назві або показникам, зазначеним у тій інформації, що наведена в документах на цей продукт або етикетках споживчого маркування, визнають фальсифікованими та підлягають вилученню з обігу. 100. Виробник зобов’язаний : 1) забезпечити споживачів молочної продукції відповідною інформацією для оцінки ризиків, пов’язаних з цією продукцією, якщо такі ризики не є очевидними без попереджень, та вжити заходів для запобігання таким ризикам; 2) зберігати декларацію виробника та іншу документацію, що підтверджує відповідність продукції упродовж передбачуваного періоду використання молочної продукції, введеної в обіг; 3) відшкодовувати збитки споживачам продукції, у разі, коли доведена їх невідповідність вимогам, вказаних в декларації виробника. 101. У випадку виявлення порушень вимог цього Технічного регламенту центральний орган виконавчої влади, на який покладено функції впровадження, застосування та здійснення контролю за дотриманням вимог Технічного регламенту має право: 1) приймати передбачені законодавством України заходи з метою запобігання спричиненню шкоди життю та здоров’ю громадян, майну фізичних та юридичних осіб, державному або комунальному майну, довкіллю, життю та здоров’ю тварин і рослин; 2) притягувати виробника (продавця) до відповідальності, у випадках, передбачених законодавством. Додаток 1 до Технічного регламенту Характеристики основних груп молочної продукції Таблиця 1 Молоко коров’яче питне
Таблиця 2 Вершки
Таблиця 3 Традиційні кисломолочні продукти (кефір, ряжанка, варенець, кумис, ацидофільні напої, простокваша)
Таблиця 4 Йогурт
Таблиця 5 Молочні напої
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нутріціологічна і дієтологічна характеристики молока і молочних продуктів Джерело білків, незамінних амінокислот, добре засвоюваного кальцію, ростових та ліпо-тропних речовин, лактози, вітамінів А, D,... |
ПРОДАЖ МОЛОКА ТА МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ ПО ВСІХ КАНАЛАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ОДЕСЬКА 51283 737. 8 34111 66. 5 761. 8 2601 1 593. 5 ПОЛТАВСЬКА 179240 870. 0 143007 79. 8 910. 4 2375 3 697. 5 |
| ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ Цей Технічний регламент розроблений з урахуванням вимог Директиви Ради Європи від 29 травня 1997 р. №97/23/ЄС про обладнання, що... |
Уроку виробничого навчання За темою: «Розпізнавання асортименту молока, вершків, молочних консервів, кисломолочних товарів» |
| Уроку виробничого навчання За темою: «Розпізнавання асортименту молока, вершків, молочних консервів, кисломолочних товарів» |
Технічний регламент послуг з технічного обслуговування і ремонту... Про затвердження Технічного регламенту послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів |
| Тема «МОЛОКО ТА ЙОГО РОДИНА» (Молоко та молочні продукти) Мета: розширити уявлення дітей про їжу, корисну для здоров’я; поглибити знання учнів про різні групи продуктів та їх значення в раціоні... |
БЮДЖЕТНИЙ РЕГЛАМЕНТ Бюджетний регламент Коломийської районної ради (надалі – Бюджетний регламент) визначає порядок подання депутатами місцевих рад пропозицій,... |
| 1. 3 Основні характеристики, види та використання інформаційних продуктів та послуг Вступ до вивчення маркетингу інформаційних продуктів і послуг. Поняття та закони розвитку інформаційного виробництва |
1. Загальні положення Дана інструкція установлює вимоги безпеки життєдіяльності для вчителя хімії та лаборанта Харківської гімназії №144 |