№
|
к-ть г-н
|
Зміст теми
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
2
|
Вступ
Біологія – наука про живу природу. Значення біології у житті людини.
Різноманітність живих організмів, середовища їх існування, класифікація. Дослідження біологічних об'єктів.
|
Учень:
називає:
властивості життя;
царства живої природи;
науки, що вивчають життя;
наводить приклади:
застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо;
типів середовищ існування організмів;
рослин, що зростають у найближчому оточенні;
спостерігає та описує:
сезонні зміни в житті рослин;
дотримується правил:
робить висновок:
про різноманітність живої природи
|
|
|
Фенологічні спостереження: організація спостережень, ведення календаря природи.
|
|
|
Розділ І. Рослини
|
1
|
6
|
Тема 1. Основні функції рослинного організму
Характеристика рослин. Життєдіяльність рослин.
Живлення рослин. Фотосинтез.
Дихання рослин Випаровування води
рослинами.
Рухи рослин.
Умови, що необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин
|
Учень:
називає:
основні функції рослинного організму: ріст, розмноження, здатність пристосовуватись до різних умов існування;
основні процеси життєдіяльності рослин: живлення, дихання, транспорт речовин;
умови, необхідні для забезпечення життєдіяльності рослин;
речовини, які поглинає та виділяє рослина у процесі дихання, фотосинтезу, мінерального живлення;
наводить приклади:
впливу факторів неживої природи на процеси життєдіяльності рослин;
пристосування рослин до умов середовища;
використання добрив у сільському господарстві;
рухів рослин;
добових і сезонних ритмів рослин;
характеризує:
роль мінерального живлення в житті рослин;
надходження і виведення з організму речовин;
процеси транспорту речовин і випаровування;
ґрунт як джерело поживних речовин;
пристосувальне значення рухів рослин;
порівнює:
процеси фотосинтезу і дихання;
спостерігає та описує:
досліди з вивчення процесів фотосинтезу, дихання, мінерального живлення, транспорту речовин, випаровування;
зміни в житті рослин;
застосовує знання для:
обґрунтування прийомів вирощування рослин;
мотивування необхідності охорони рослин;
дотримується правил:
робить висновок:
про основні функції рослинного організму;
про значення рослин у забезпеченні життя на Землі
|
|
|
Демонстрування дослідів, що підтверджують фотосинтез, вплив мінеральних речовин на рослини, дихання і випаровування, транспорт речовин по рослині.
|
2
|
10
|
Тема 2. Будова рослин
Клітини, тканини і органи рослин.
Вегетативні органи: корінь, пагін. Складові пагона: стебло, листок, брунька. Основні функції органів рослин.
Рослина - цілісний організм
|
Учень:
називає:
основні компоненти клітини (оболонка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуолі);
тканини рослин;
вегетативні органи рослин;
основні функції вегетативних органів;
наводить приклади:
використання людиною різних органів рослин;
характеризує:
будову кореня, види коренів, типи кореневих систем, видозміни кореня;
будову пагона та його частин (стебло, брунька, листок);
видозміни частин пагона;
порівнює:
видозміни коренів та пагонів;
прості і складні листки, типи жилкування, розміщення листків на стеблі;
види бруньок;
спостерігає та описує:
видозміни пагона та кореня;
зміни фенологічних фаз у рослин;
застосовує знання:
про корінь і пагін для обґрунтування прийомів вирощування рослин;
дотримується правил:
виготовлення мікропрепаратів і роботи з лупою та мікроскопом;
поведінки в природі;
робить висновок:
про зв'язок органів у рослинному організмі
|
|
|
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків вищих рослин та окремих органів (коренів, пагонів).
Лабораторні роботи
№ 1. Будова клітини рослин.
№ 2. Корінь і кореневі системи. Видозміни кореня.
№ 3. Внутрішня будова кореня у зв'язку з його функціями *.
№ 4. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.
№ 5. Внутрішня будова стебла у зв'язку з його функціями *.
№ 6. Видозміни пагона.
№ 7. Будова і різноманітність листків.
№ 8. Внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями *.
|
3
|
9
|
Тема 3. Розмноження й розвиток рослин
Нестатеве розмноження. Статеве розмноження. Будова та різноманітність квіток. Суцвіття.
Запилення, запліднення.
Насінина і плід, їх будова.
Вплив умов середовища на проростання насінини.
Ріст і розвиток рослин
|
Учень:
називає:
види розмноження рослин;
способи вегетативного розмноження рослин у природі й в господарстві;
частини квітки та їх взаємне розміщення;
способи запилення;
способи поширення насінин і плодів;
розвиток рослини з зародка насінини;
наводить приклади:
рослин, що розмножуються спорами;
одностатевих і двостатевих квіток, одно - і дводомних рослин;
рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, способами поширення плодів і насінин;
практичного використання квіток, насінин і плодів людиною;
розпізнає:
рослини, що розмножуються спорами та квіткові;
за будовою квітки - спосіб запилення;
різні типи плодів і способи їх поширення;
характеризує:
будову квітки як органа розмноження рослин;
функції частин квітки;
процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення;
пристосування квіток до запилення вітром, водою, комахами та іншими тваринами;
процес утворення плодів і насінин;
пристосування плодів і насінин до поширення;
пояснює:
біологічне значення насінного, спорового і вегетативного розмноження;
взаємозв’язок рослин із середовищем;
порівнює:
статеве і нестатеве розмноження;
будову квіток різних рослин, суцвіття прості й складні;
будову плодів і насінин та способи їх поширення;
спостерігає та описує:
пристосування рослин до запилення різними видами комах;
пристосування до поширення плодів і насінин;
досліди з вивчення умов проростання насінин;
застосовує знання:
про способи розмноження рослин, умови проростання насіння, розвиток проростка, процеси росту і розвитку рослин для обґрунтування прийомів вирощування культурних рослин;
дотримується правил:
профілактики отруєння насінинами і плодами;
робить висновок:
про значення квітки у житті рослин, тварин, людини;
про значення знань процесів розмноження і розвитку рослин у житті людини
|
|
|
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити умови проростання насінин; живих об’єктів, гербарних зразків рослин.
Лабораторні роботи
№ 9. Будова і різноманітність квіток.
№ 10. Будова і різноманітність плодів.
Практична робота
№ 1. Вегетативне розмноження рослин.
|
|
|
Розділ ІІ. Різноманітність рослин
|
4
|
4
|
Тема 1. Водорості
Загальна характеристика водоростей.
Середовища існування. Пристосувальні риси будови й функціонування водоростей.
Різноманітність водоростей, їх значення в природі і в житті людини
|
Учень:
називає:
основні місцезростання водоростей;
наводить приклади:
використання водоростей людиною (їстівні, ліки, сировина для харчової і парфумерної промисловості);
небезпечних явищ, які спричиняють водорості;
одно- та багатоклітинних мікроскопічних (хламідомонада, спірогіра) та макроскопічних водоростей (морська капуста);
розпізнає:
найпоширеніші явища, обумовлені масовим розвитком водоростей;
характеризує:
будову клітини водорості;
особливості будови тіла одно- та багатоклітинних водоростей;
порівнює:
водорості з іншими рослинами;
спостерігає та описує:
застосовує знання:
для уникнення отруєнь та алергічних реакцій внаслідок використання природної води з ознаками масового розвитку водоростей;
дотримується правил:
робить висновок:
про водорості як найпростіші рослинні організми
|
|
|
Демонстрування зразків одно- і багатоклітинних водоростей різних відділів.
Лабораторна робота:
№ 11. Будова водорості.
|
5
|
5
|
Тема 2. Вищі спорові рослини
Загальна характеристика вищих спорових рослин.
Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні.
Середовища існування. Пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності.
Значення вищих спорових рослин у природі і в житті людини.
|
Учень:
називає:
основні місцезростання вищих спорових рослин;
наводить приклади:
видів вищих спорових рослин, що зростають у найближчому оточенні;
значення вищих спорових рослин в природі і в житті людини;
характеризує:
загальні ознаки будови та розвитку представників мохоподібних, плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
розвиток вищих спорових рослин;
порівнює:
будову вищих спорових рослин з будовою водоростей;
пояснює:
значення вищих спорових рослин у формуванні місцевих ландшафтів;
значення вищих спорових рослин у формуванні торфу, кам’яного вугілля;
розпізнає:
спорові рослини у природі, на гербарних зразках, таблицях;
спостерігає та описує:
особливості будови мохоподібних, плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних;
пристосування до середовища існування;
дотримується правил:
роботи із збільшувальними приладами;
робить висновок:
про виникнення спорових рослин на Землі;
про зміни в будові, процесах життєдіяльності, розмноженні, як результат пристосування рослин до життя на суходолі
|
|
|
Демонстрування представників мохоподібних, плауноподібних, хвощеподібних, папоротеподібних.
Лабораторні роботи:
№ 12. Будова мохоподібних.
№ 13. Будова плауна булавовидного і хвоща польового.
№ 14. Будова щитника чоловічого, або чоловічої папороті.
|
6
|
3
|
Тема 3. Голонасінні
Загальна характеристика голонасінних.
Середовище існування. Пристосувальні риси будови й функціонування голонасінних. Різноманітність голонасінних рослин. Значення у природі та в житті людини
|
Учень:
називає:
основні місцезростання голонасінних рослин;
наводить приклади:
найпоширеніших представників голонасінних флори України і свого регіону;
використання голонасінних рослин людиною;
розпізнає:
голонасінні рослини у природі, за гербарними зразками, малюнками;
характеризує:
загальні ознаки будови та розвитку голонасінних;
пристосування голонасінних до умов середовища існування;
особливості розмноження голонасінних;
роль голонасінних у природі і в житті людини;
порівнює:
будову голонасінних з вищими споровими рослинами;
дотримується правил:
роботи із збільшувальними приладами;
робить висновок:
стосовно причин, що зумовлюють поширення голонасінних на земній кулі
|
|
|
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків голонасінних.
Лабораторна робота № 15. Будова голонасінних рослин.
|
7
|
7
|
Тема 4. Покритонасінні
Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних. Характеристика класів і окремих родин.
Значення покритонасінних рослин у природі й у житті людини. Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини
|
Учень:
називає:
класи та основні родини покритонасінних рослин;
загальні ознаки класів Однодольні й Дводольні;
наводить приклади:
рослин, що зростають на території України і в найближчому оточенні;
рідкісних рослин, які потребують охорони;
лікарських та отруйних рослин;
декоративних рослин;
сортів культурних рослин;
використання рослин людиною;
розпізнає:
види рослин свого регіону, рослини вивчених класів і родин;
пристосування до умов місцезростання, що відображені в їхній будові;
пояснює:
вплив діяльності людини на рослини, на середовище їх життя;
потребу в охороні окремих видів;
значення рослин в житті людини;
значення рослин у природі;
порівнює:
будову рослин різних класів та родин;
пристосування рослин до різних умов середовища;
практичну цінність різних видів рослин;
спостерігає та описує:
розвиток покритонасінних рослин;
застосовує знання:
про умови життя дикорослих рослин для обґрунтування заходів їх охорони;
про будову рослин для їх визначення;
для озеленення місцевості, житлових приміщень та службових приміщень;
дотримується правил:
поведінки в природі;
вирощування культурних рослин;
робить висновок:
про значення покритонасінних у природі і в житті людини, про необхідність їх охорони
|
|
|
Демонстрування живих об’єктів, гербарних зразків.
Практичні роботи
№ 2. Визначення рослин класу Дводольні.
№ 3. Визначення рослин класу Однодольні.
№ 4. Розпізнавання видів кімнатних рослин.
|
|
|
Розділ ІІІ. Гриби
|
8
|
5
|
Тема 1. Гриби та лишайники
Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів. Поширення, середовища існування. Пристосувальні риси будови й життєдіяльності.
Лишайники.
Значення грибів і лишайників у природі й в житті людини
|
Учень:
називає:
загальні ознаки царства Гриби;
наводить приклади:
паразитних, цвільових, шапкових грибів;
найпоширеніших видів грибів і лишайників свого регіону;
використання грибів людиною;
характеризує:
будову гриба;
основні групи грибів за їх способом живлення;
будову лишайника як симбіотичного організму;
живлення, розмноження, ріст і розвиток грибів та лишайників;
пристосування грибів і лишайників до умов середовища;
пояснює:
взаємозв'язок грибів і вищих рослин;
значення штучного вирощування грибів;
порівнює:
гриби і рослини, лишайники;
плодові тіла їстівних та отруйних грибів;
застосовує знання:
для обґрунтування прийомів зберігання продуктів харчування;
у профілактиці захворювань рослин, тварин і людини, що спричиняються грибами;
дотримується правил:
збирання та зберігання грибів;
профілактики отруєння грибами;
робить висновок:
про значення грибів у природі і в житті людини
|
|
|
Демонстрування їстівних, отруйних, цвілевих, паразитичних грибів; накипних, листуватих і кущистих лишайників.
Лабораторні роботи.
№ 16. Будова нижчих грибів.
№ 17. Будова вищих грибів.
|
|
|
Розділ ІV. Бактерії
|
9
|
3
|
Тема 1. Бактерії
Загальна характеристика бактерій.
Різноманітність.
Значення у природі й в житті людини
|
Учень:
називає:
загальні ознаки бактерій;
середовища життя бактерій та ціанобактерій;
наводить приклади:
взаємозв'язків бактерій та інших організмів;
бактерій, які спричинюють захворювання рослин, тварин, людини;
бактерій, які використовуються людиною в господарстві;
характеризує:
роль бактерій та ціанобактерій у природі й житті людини;
порівнює:
життєдіяльність бактерій та ціанобактерій;
застосовує знання:
для обґрунтування способів зберігання продуктів харчування;
для профілактики захворювань, що спричиняються хвороботворними бактеріями;
дотримується правил:
особистої гігієни і гігієни в колективі;
робить висновок:
про роль бактерій у природі та в житті людини
|
|
|
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити роль бактерій (скисання молока тощо).
|
|
|
Розділ V. Організми і середовище існування
|
10
|
6
|
Тема 1. Організми і середовище існування
Середовище існування та його чинники. Розселення рослин в природі.
Екологічні групи рослин.
Життєві форми. Взаємодія рослин, грибів, бактерій та їх роль в екосистемах.
Сучасні уявлення про історичний розвиток бактерій, грибів, рослин.
Охорона природи
|
Учень:
називає:
середовища існування рослин;
основні життєві форми рослин (дерева, кущі, трави);
основні екологічні групи рослин;
основні типи рослинних угруповань;
рідкісні рослини свого регіону;
основні етапи розвитку рослинного світу;
наводить приклади:
пристосування рослин до середовища життя;
взаємозв'язків рослин між собою, з іншими організмами та неживою природою;
розпізнає:
дерев’янисті та трав’янисті рослини;
однорічні та багаторічні рослини;
характеризує:
адаптивне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин;
спостерігає та описує:
життя природних екосистем;
життя організмів у акваріумі;
пояснює:
природоохоронну діяльність людини, що має на меті збереження природного біорізноманіття;
застосовує знання:
про життєдіяльність рослин, вплив чинників середовища на організм для обґрунтування заходів з охорони видів рослин і рослинних угруповань;
дотримується правил:
поведінки у природі;
догляду рослин акваріуму;
робить висновок:
про ускладнення рослинного світу як результат довготривалого історичного розвитку;
будову організмів як результат їх пристосування до умов середовища;
про необхідність охорони рослин та рослинних угруповань
|
|
|
Демонстрування дослідів, що дозволяють виявити вплив середовища існування на організми..
|