ГЕОГРаФІЯ
Навчальна програма
для учнів 6–9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Вступ. Навчальна програма з географії для базової шкільної освіти розроблена на основі положень Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту базової і повної загальної освіти середньої освіти», згідно з яким шкільна географія є складовою освітньої галузі «Природознавство».
Пріоритетною метою вивчення географії в основній школі є формування у школярів географічної картини світу. Загальноосвітня цінність географії полягає у формуванні світоглядного розуміння природи Землі, її географічної оболонки як природного та природно-техногенного середовища, в якому існує людина. Шкільна географічна освіта спрямована на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних та екологічних подіях, що відбуваються у державі та світі.
Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.
При цьому географічна освіта в основній школі спрямована на досягнення таких головних завдань:
засвоєння знань про основні географічні поняття, закономірності розвитку, взаємозв’язків у природи, розміщення населення і господарства на різних територіях, формування материків, океанів та їх частин у відповідності з природними та соціально-економічними чинниками; природу, населення і господарство України; економічну і соціальну географію світу; природокористування та навколишнє середовище;
оволодіння уміннями використовувати різні джерела географічної інформації – картографічні, статистичні, геоінформаційні технології для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних і формування в учнів на цій основі однієї з ключових компетенцій – інформаційної; застосовувати географічні знання для пояснення та оцінки географічних процесів і явищ;
розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей учнів у процесі географічних спостережень, розв’язання проблемних завдань, самостійного набуття нових знань з географії;
формування здатності і готовності використовувати географічні знання та вміння у повсякденному житті для: адекватної соціально-відповідальної поведінки в навколишньому середовищі, його збереження, адаптації до умов проживання на певній території; самостійного оцінювання рівня впливу людини на природу, безпеки довкілля як сфери життєдіяльності людини; розв’язання конкретних практичних завдань;
виховання екологічної культури, любові до свого народу, місцевості проживання, справжніх патріотів своєї держави, толерантного ставлення до інших народів, поваги до природних і культурних цінностей різних регіонів та країн світу.
Структура і зміст навчальної програми. Структура і зміст програми з географії ґрунтується на принципах неперервності й наступності шкільної географічної освіти, її інтеграції на основі внутрішньопредметних зв’язків, гуманізації, гуманітаризації, урахування вікових можливостей учнів, практичної спрямованості.
У програмі дістали відображення наскрізні для шкільної географії змістові лінії, зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти: «Географія – система наук про природу, населення і господарство», «Географічний простір», «Регіональні географічні системи», «Географічні аспекти взаємодії людини і природи». Змістові лінії сприяють інтеграції шкільного предмета під єдиною назвою «Географія», що представлений як традиційними, так і новими курсами. Зокрема це: «Загальна географія» у 6-му класі, «Географія материків та океанів» – у 7-му, «Географія України: природа, населення, господарство» – у 8-му, «Економічна і соціальна географія світу» – у 9-му класі. У кожному курсі збільшена кількість резервних годин до 6, що при форс-мажорних обставинах сприятиме виконанню програми. До кожного курсу пропонуються практичні роботи, з яких дві на півроку оцінюються обов’язково. Крім того, наводяться теми наукових досліджень (у пояснювальній записці щодо окремих курсів вони називаються також творчими завданнями). Мета наукових географічних досліджень – дати пояснення науковим явищам, процесам, що відбуваються у природі та суспільстві. Проте учні не повинні формулювати або перевіряти фундаментальні теорії. Вони мають продемонструвати вміння та навички, пов’язані з такими головними аспектами процесу наукового дослідження, як виділення проблемних питань та гіпотез, планування дослідження, представлення, аналіз і тлумачення даних, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та формулювання висновків. Організація таких досліджень може бути як груповою, так й індивідуальною, виконуватися учнями за їх власним бажанням. Для презентацій своїх досліджень варто пропонувати учням використовувати прості схеми, діаграми, розрахунки, міні-проекти, есе.
У правій частині програми до кожного курсу зазначено вимоги до рівня засвоєння учнями ключових географічних та загальнонавчальних компетенцій – знань та умінь. Крім того, наведено базовий мінімум географічної номенклатури.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з географії здійснюється з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і передбачає диференційований підхід щодо його організації. Критерієм оцінки роботи учнів є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам’яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовувати в життєвих ситуаціях, самостійно здобувати знання.
Окремі елементи географічних знань учні отримують у початковій школі в курсі «Я і Україна». Поглиблення цих знань відбувається в 5-му класі під час вивчення пропедевтичного курсу «Природознавство», в якому на доступному для учнів рівні формуються початкові уявлення про Всесвіт, Землю як планету Сонячної системи, про геосфери та складові середовища життя людини.
Географія 6-го класу (Загальна географія) є першим систематичним курсом нового шкільного предмета. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин.
У процесі вивчення загальної географії в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості земних оболонок та їх взаємозв’язок. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.
Таким чином, у 6-му класі розпочинається формування основних географічних уявлень загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні засвоюють поняття, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.
Для досягнення окресленої мети вчителю слід розв’язувати такі навчально-методичні завдання:
розвивати пізнавальний інтерес учнів до об’єктів і процесів навколишнього світу;
навчити встановлювати зв’язки в системі географічних знань і на цій основі формувати навчально-пізнавальну, інформаційну, картографічну та комунікативну компетенції;
залучати учнів до практичної діяльності шляхом застосування отриманих географічних знань і вмінь у повсякденному житті.
У 6-му класі пропонується 9 практичних робіт, 4 з яких (практичні роботи 2, 5, 7, 8) оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Крім того, до окремих тем наводяться теми досліджень, які рекомендується виконувати у формі презентацій, творів (есе), розробки міні-проектів, постерів, роботи на місцевості, до виконання яких можуть бути залучені й члени родини учня.
Географія 7-го класу (Географія материків та океанів) є логічним продовженням курсу загальної географії й значною мірою спирається на його матеріал. Як і в 6-му класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких – резервні.
Головною метою вивчення географії у 7-му класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його життєдіяльність в різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки у житті людей і впливу суспільства на природні умови.
Завдання курсу такі:
продовжити формувати в учнів знання про географічну диференціацію природи Землі від загальнопланетарного до регіонального рівня;
створити географічні уявлення про великі частини земної поверхні – природні комплекси материків та океанів, їх просторову неоднорідність;
дати первинні поняття про політичну карту, населення та види його господарської діяльності, глобальні виклики людства;
розвивати картографічну грамотність учнів, формувати практичні уміння щодо знаходження, систематизації та презентації різноманітної географічної інформації.
Реалізація цих завдань сприятиме формуванню в учнів навчально-пізнавальної, інформаційної, картографічної, комунікативної, загальнокультурної компетенцій.
У програмі 7-го класу передбачено виконання 14 практичних робіт, 4 з яких (1, 5, 10, 13) є обов’язкові для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачено також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.
Вивчення географії у 8-му класі (Географія України: природа, населення, господарство) спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини своєї держави на основі комплексного її вивчення. Цей курс дасть можливість учневі усвідомити себе громадянином України, сформувати знання про природу та економіку країни, свого регіону, виховати повагу до українського народу, його культури, відчути себе справжнім патріотом своєї держави. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких 6 годин – резервні.
Важливим принципом побудови змісту курсу є інтеграція, яка реалізується через поєднання фізико-географічних та соціально-економічних складових під час вивчення свого регіону та окремих природних комплексів і видів економічної діяльності України у цілому. Особлива роль географії у 8-му класі визначається значним світоглядним потенціалом й тісними взаємозв’язками змісту з сучасністю та особистим досвідом учнів.
Завдання курсу такі:
сформувати в учнів знання та уявлення про Україну як цілісну країну, в якій відбуваються різноманітні глобальні та регіональні природні, соціально-економічні та екологічні процеси;
розкрити нові поняття і закономірності та поглибити й узагальнити вже сформовані теоретичні знання з фізичної географії;
дати уявлення та сформувати окремі поняття соціально-економічного змісту;
продовжити розвиток практичних умінь та навичок самостійної роботи, що сприятиме активній і соціально-відповідальній поведінці учнів у географічному просторі країни.
Програма передбачає виконання 13 практичних робіт, з яких 4 (2, 7, 11, 13) оцінюються обов’язково. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків природи і суспільства у межах України, їх взаємний вплив, чим значно підсилюється навчально-пізнавальна компетенція та формуються ціннісно-смислова й соціально-професійна компетенції. Пропонються також завдання творчого характеру (дослідження), які, як і в попередніх курсах, оцінюються вибірково.
Географія у 9-му класі (Економічна і соціальна географія світу) завершує географічну освіту школярів в основній школі на базовому рівні, тому значна увага у процесі його вивчення приділяється узагальненню та систематизації теоретичних знань з попередніх курсів. На вивчення географії у 9-му класі відводиться 52 години (1,5 години на тиждень).
Провідною метою цього курсу є сформувати знання про тенденції соціально-економічного розвитку сучасного світу на різних територіальних рівнях. Зазначена мета передбачає реалізацію таких завдань:
сформувати базові знання про економічні та соціальні особливості розвитку сучасного світу для цілісного усвідомлення єдності природи та суспільства;
навчити виявляти та аналізувати природні, соціальні, економічні та екологічні процеси та явища на глобальному, регіональному і локальному рівні;
ознайомити з економічною типізацією держав і країн світу, сучасними тенденціями їх соціально-економічного розвитку, найважливішими географічними проблемами світу;
показати місце України в системі міжнародних зв’язків – політичних, економічних, культурних;
розвивати в учнів пізнавальний інтерес, інтелектуальні та творчі здібності, самостійну навчальну діяльність шляхом пошуку та обробки географічної інформації з різних, у тому числі геоінформаційних, джерел;
формувати географічну культуру, духовні й моральні принципи школярів, толерантне ставлення і повагу до інших народів та культур.
У процесі вивчення країн світу в 9-му класі важливо спиратися на типологічний та диференційований підходи. Наведений у програмі перелік країн є орієнтовним. Учителю надається право обирати для детальнішого вивчення ті країни, які відповідають пріоритетам зовнішньої політики України, з урахуванням сучасної політико-економічної ситуації у світі (з кожної групи країн по три).
Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання десяти практичних робіт та аналітичних завдань і досліджень. Для обов’язкового оцінювання рекомендуються 4 практичні роботи (1, 4, 7 та 10). Завдання творчого характеру учитель оцінює за власним вибором і за бажанням учнів.
Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах географічних курсів є орієнтовним. Резервну частину навчального часу учитель може використати на свій розсуд з метою глибшого вивчення або повторення певного навчального матеріалу з урахуванням здібностей та навчальних можливостей учнів конкретного класу.
6 клас
ЗАГАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ
(70 год., 2 год. на тиждень)
№ п/п
|
Кількість годин
|
Зміст теми
|
Навчальні досягнення учнів
|
|
2
|
ВСТУП (2 год).
|
1.
|
2
|
Географія як наука про Землю, її природу, населення та його господарську діяльність, про взаємодію природи і людства
Значення географічних знань та вмінь
Основні друковані та електронні джерела географічної інформації, їх значення
Географічні дослідження. Особливості організації власних географічних спостережень
Дослідження
Спостереження на місцевості за змінами у природі
|
Учень:
називає: об’єкти вивчення географії, складові географічної науки, основні джерела географічних знань (підручник, географічна карта, енциклопедії, газети, журнали, Інтернет), способи збирання географічної інформації (спостереження, аналіз і порівняння географічних карт, історичних документів, статистичних даних, об’єктів та явищ);
підбирає: географічну інформацію з різних джерел та визначає: її корисність для себе;
аналізує: дані спостережень за змінами у природі;
пояснює: на конкретних прикладах значення географії для життєдіяльності людини;
оцінює: значення власних спостережень у природі;
складає: за допомогою членів родини перелік джерел географічної інформації, якими користується вдома
|
2
|
5
|
РОЗДІЛ І. Розвиток географічних знань про Землю (5 год).
|
2.1
2.2
2.3
|
1
2
1
1
|
Тема 1. Уявлення про Землю у давнину
Уявлення про Землю єгиптян, вавилонян, індійців, греків римлян, слов’ян. Зображення Землі на картах Ератосфена, Птолемея
Тема 2. Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі
Подорожі вікінгів. Подорожі Марко Поло. Пошуки морського шляху в Індію. Відкриття Америки Х. Колумбом. Перша навколосвітня подорож під керівництвом Ф. Магеллана
Навколосвітні експедиції, їх географічне значення (Дж. Кук, І. Крузенштерн і Ю. Лисянський). Відкриття Австралії та Антарктиди
Тема 4. Сучасні дослідження
Дослідження Землі у ХХ на початку ХХІ ст. Сучасні туристичні подорожі як засіб відкриття Землі кожною людиною
Дослідження
Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття
|
Учень:
називає: учасників подорожей, географічних відкриттів, експедицій різних епох;
підбирає: з різних джерел додаткову інформацію про пізнання і дослідження Землі;
аналізує: карти маршрутів мандрівників та дослідників;
порівнює: результати подорожей та експедицій у різні часи;
оцінює: роль туризму на сучасному етапі для пізнання Землі кожною людиною;
складає: за допомогою членів родини короткі повідомлення про власні подорожі, які ілюструє малюнками, фотографіями, міні-презентаціями
|
3.
|
11.
|
РОЗДІЛ 2. Земля на плані і карті (11 год)
|
3.1
3.2
3.3
3.4
3.5
|
2
2
1
2
2
2
|
Тема 1. Орієнтування на місцевості
Способи орієнтування на місцевості. Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут
Тема 2. Способи зображення Землі
Особливості та відмінності зображення земної поверхні на глобусі, космічних знімках, картах, аерознімках, планах
Масштаб та його види
Тема 3. План, його основні ознаки
Умовні знаки плану. Визначення напрямків на плані. Складання плану за допомогою умовних топографічних знаків
Тема 4. Географічні карти
Карти, їх елементи. Легенда карти. Класифікація карт за масштабом та просторовим охопленням. Географічні атласи. Практичне значення карт.
Тема 5. Географічні координати
Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати. Правила відліку географічної широти і довготи
Географічні координати свого населеного пункту
Практичні роботи
1. Розв’язування задач з використанням різних видів масштабу. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на місцевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням
2. Визначення географічних координат за географічною картою
|
Учень:
називає: різні способи орієнтування на місцевості, лінії градусної сітки: паралелі, меридіани, екватор, нульовий меридіан, об’єкти місцевості за планом і картою; елементи плану і карти; масштаб карти, напрямки, умовні знаки;
користується: умовними знаками плану, карти, різними видами масштабу;
читає: друковані та електронні карти, плани, їх фрагменти;
вимірює: відстані на плані за допомогою масштабу;
визначає: азимут, масштаб плану і карт, географічні координати окремих об’єктів, населених пунктів, свого населеного пункту;
складає: елементарний план за допомогою умовних знаків;
розв’язує: задачі з різними видами масштабів;
порівнює: зображення місцевості на глобусі, космічному знімку, карті, аерознімку, плані, малюнку;
пояснює: відмінності у масштабі, способах зображення географічних об’єктів на карті і плані;
оцінює: значення плану місцевості і карти для себе і своєї родини; разом з родиною визначає координати міст своєї мрії
|
4.
|
41
|
РОЗДІЛ 3. Оболонки Землі (41 год)
|
4.1
|
1
1
3
2
1
1
1
1
1
|
Тема 1. Літосфера (12 год)
Внутрішня будова Землі
Будова літосфери, її властивості. Літосферні плити, наслідки їх переміщення
Внутрішні процеси, що зумовлюють зміни в земній корі та на поверхні земної кулі. Рухи земної кори. Землетруси. Вулканізм і вулкани, гейзери. Сейсмічні пояси Землі
Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори. Вивітрювання, робота вітру, текучих і підземних вод, льодовиків
Абсолютна і відносна висота місцевості, способи їх визначення за картами і планами. Горизонталі та шкала висот
Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі. Найбільші за площею рівнини світу
Різноманітність та утворення гір на суходолі. Найвищі і найдовші гори світу
Рельєф дна океану. Серединно-океанічні хребти – найвищі і найдовші гори дна Світового океану.
Унікальні форми рельєфу земної кулі, їх охорона
Практична робота
3. Позначення на контурній карті рівнин, гір, вулканів суходолу та серединно-океанічних хребтів.
4. Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості
|
Учень:
називає: внутрішні шари Землі, склад материкової та океанічної земної кори, суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «літосферна плита», «рельєф», «гори», «рівнини», переважаючи форми рельєфу своєї місцевості;
наводить приклади і показує: на карті сейсмічні пояси, найбільші вулкани, різні, у тому числі й унікальні форми рельєфу;
визначає: за допомогою карти географічне положення гір і рівнин, їх абсолютну і відносну висоту за шкалою висот;
позначає: на контурній карті: сейсмічні пояси (Тихоокеанський, Середземноморський), вулкани (Ключевська Сопка, Етна, Кракатау), гори (Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Кордильєри, Кавказ, Гімалаї з вершиною Джомолунгма, Анди), хребти в океані (Серединно-Атлантичний), рівнини (Східноєвропейська, Західносибірська, Амазонська), плоскогір’я (Середньосибірське, Бразильське);
порівнює: рівнини і гори за висотою, походженням, розміщенням на суходолі та в океанах;
пояснює: вплив внутрішніх і зовнішніх процесів на формування материків, океанів та їх рельєфу;
аналізує: причини і наслідки руху літосферних плит, роботи води, вітру;
висловлює судження: про необхідність охорони форм рельєфу;
оцінює: значення рельєфу в житті та господарській діяльності людини; вплив людини на рельєф
|
4.2
|
1
1
1
1
1
1
1
1
2
2
|
Тема 2. Атмосфера (12 год)
Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері
Добовий і річний хід температури повітря, причини їхнього коливання. Карта ізотерм, теплові пояси Землі. Практичне значення вимірювання температури повітря
Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску
Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами й на око (візуально). Місцеві вітри
Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря, зміни вологості повітря. Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах
Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність
Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види, вимірювання. Карта розподілу опадів
Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди
Клімат основні кліматичні показники. Карта кліматичних поясів. Зміни клімату. Вплив людини на атмосферу і клімат
Практичні роботи
5. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості.
6. Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності та опадів, рози вітрів, їх аналіз
Дослідження
Аналіз стану повітря у своєму населеному пункті з використанням різних джерел інформації та власних спостережень
|
Учень:
називає: суттєві ознаки понять «погода», «клімат», «хмари», «хмарність», «опади», «синоптична карта»; ознаки погоди у своїй місцевості, теплові пояси Землі; світові центри спостереження за погодою;
наводить приклади: прогнозів погоди, основних типів клімату;
спостерігає і фіксує: зміни елементів погоди: температури повітря, атмосферного тиску, вітру, вологості повітря, хмар, хмарності, опадів;
визначає: середні температури, тиск атмосфери, швидкість вітру, переважаючи типи погоди у своїй місцевості, зміни температури і атмосферного тиску з висотою;
будує: графіки ходу температури, діаграми розподілу опадів за певний період, розу вітрів;
добирає: адекватні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;
користується: термометром, барометром, гігрометром порівнює: типи погоди у своїй місцевості в різні пори року;
аналізує: розподіл температури повітря, атмосферного тиску протягом доби, сезону, року;
порівнює: погоду своєї місцевості у різні і пори року
аналізує: розподіл температури повітря на Землі за картою;
пояснює: причини і наслідки зміни погоди і клімату;
розв’язує задачі на зміни температури повітря, атмосферного тиску, вологості;
оцінює: вплив чистого повітря на здоров’я людини; наслідки впливу господарської діяльності людини на атмосферу і клімат Землі;
визначає: разом з членами родини способи регулювання температури та вологості в домашніх умовах, за різними джерелами особливості погоди в різних місцях світу
|
4.3
|
1
2
1
2
1
1
1
1
1
1
|
Тема 3: Гідросфера (12 год)
Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери
Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки. Шкала глибин, визначення глибин океанів і морів. Острови в океані. Властивості вод Світового океану
Рухи води в Океані. Життя в океанах і морях. Багатства вод Світового океану. Океан та людина
Води суходолу – поверхневі і підземні. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина. Найдовші, найбільші за площею басейну і найповноводніші річки світу. Пороги і водоспади. Живлення, водний режим і робота річок
Озера, їх різноманітність за площею, походженням озерних улоговин, солоністю. Найбільші і найглибші озера земної кулі
Болота, особливості їх утворення та поширення.
Штучні водойми: ставки, водосховища, канали
Льодовики – багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків.
Багаторічна мерзлота – підземне зледеніння. Утворення і поширення багаторічної мерзлоти
Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні і мінеральні води
Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод Світового океану і суходолу
Практична робота
7. Позначення на контурній карті морів, проток, заток, островів; річок, озер, водоспадів
Дослідження
Дослідити гідрологічні особливості найближчої місцевої водойми та її використання
|
Учень:
називає: суттєві ознаки понять «океан», «море», «затока», «протока», «острів», «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «багаторічна мерзлота», «підземні води»;
наводить приклади: морів, заток, проток, островів, річок, озер;
визначає: особливості розподілу води між Світовим океаном і водами суходолу за відповідною діаграмою; географічне положення водних об’єктів, глибини океанів і морів за шкалою глибин; залежність напряму і характеру течії річок від рельєфу, видів живлення та режиму вод суходолу від клімату;
розрізняє: способи зображення вод суходолу на плані місцевості та на карті; озера за походженням улоговин, стоком, типи боліт, материкові та гірські льодовики, штучні водойми, типи підземних вод;
знаходить і позначає на контурній карті: моря (Чорне, Азовське, Середземне, Червоне, Балтійське), протоки (Керченська, Гібралтарська, Магелланова, Дрейка, Берингова), затоки (Біскайська, Бенгальська, Мексиканська, Гвінейська), острови (Великобританія, Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея), півострови (Аравійський, Кримський, Індостан, Лабрадор, Скандинавський, Сомалі), западина (Маріанська), річки (Дніпро, Дунай, Янцзи, Ніл, Амазонка, Міссісіпі), озера (Каспійське, Великі озера, Байкал, Вікторія);
пояснює: причини і наслідки рухів води в Світовому океані; особливості живлення і режиму вод суходолу;
порівнює: різні водні об’єкти;
оцінює: роль води для життєдіяльності людини, вплив людини на різні частини гідросфери;
виявляє: з членами родини способи очищення води в домашніх умовах і вплив якості води на здоров’я людини
|
4.4
|
1
1
|
Тема 4. Біосфера та ґрунти (2 год)
Складові біосфери, особливості їх поширення на земній кулі
Властивості ґрунтів. Ґрунтовий покрив, карта ґрунтів.
Вплив господарської діяльності людини на ґрунтовий покрив, рослинність і тваринний світ суходолу та океану
|
Учень:
називає: суттєві ознаки понять «біосфера», «ґрунти», «ґрунтовий покрив», «рослинність», «тваринний світ»; переважаючи види рослин і тварин своєї місцевості, компоненти біосфери;
порівнює: види рослин і тварин, що поширені на різних широтах;
пояснює: особливості поширення ґрунтів і живих організмів на земній кулі за допомогою карт; вплив людини на компоненти біосфери;
оцінює: значення ґрунтів, рослинності і тваринного світу для життєдіяльності людини
виявляє: разом з членами родини сфери використання ґрунтів, рослинності і тваринного світу у своєї місцевості
|
4.5
|
1
1
1
|
Тема 5. Природні комплекси (3 год)
Природні комплекси (ландшафти) як наслідок взаємозв’язків компонентів природи. Географічна оболонка – найбільший природний комплекс Землі, її межі і властивості
Природні зони Землі, їх особливості
Практична робота (на місцевості)
8. Ознайомлення з одним з природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості (яру, річки, лісу, парку тощо), виявлення взаємозв’язків між його компонентами
|
Учень:
називає: суттєві ознаки понять «природний комплекс», «географічна оболонка», «природна зона»; компоненти природного комплексу;
наводить приклади: природних комплексів та комплексів, змінених людиною у своїй місцевості;
порівнює: особливості основних природних зон Землі;
пояснює: на конкретних прикладах наслідки взаємодії літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери;
оцінює: вплив людини на природні комплекси у своїй місцевості; значення знань про природні комплекси для життєдіяльності людини
|
5.
|
5.
|
РОЗДІЛ ІV. Планета людей (5 год)
|
5.1
5.2
5.3
|
1
2
1
1
|
Тема 1. Кількість і розміщення населення Землі
Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі Найбільш заселені території земної кулі. Людські раси. Дослідження М. М. Міклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу
Тема 2. Держави світу
Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу та держави-сусіди України на політичній карті світу
Тема 3. Вплив людини на природу (1 год)
Зміни складових географічної оболонки людством. Зміни природних комплексів Землі. Забруднення довкілля та його охорона
Практична робота
9. Позначення на контурній карті кордонів найбільших держав та їх столиць
Дослідження
Розробка міні проекту з утилізації побутових відходів
|
Учень:
називає: чисельність населення Землі та населення України; людські раси;
аналізує: карти густоти населення та людських рас;
розпізнає: способи зображення держав і столиць на політичній карті світу;
визначає: за картою найбільші держави і держави-сусіди України та їх столиці: Канада, Китай, США, Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова;
позначає: на контурній карті кордони держав, підписує їх назви та столиці;
характеризує: види господарської діяльності та їх наслідки у своєму населеному пункті;
порівнює: людські раси за зовнішніми ознаками; густоту населення в різних регіонах земної кулі; оцінює: вплив людини на природу, рівень забруднення навколишнього середовища в результаті здійснення різних видів господарської діяльності;
висловлює судження: про заходи щодо усунення негативних наслідків господарської діяльності у своєму населеному пункті;
розробляє: за допомогою членів родини міні проект з утилізації побутових відходів
|
5.
|
3
|
РЕЗЕРВ ЧАСУ – 6 годин
|
|