|
|
Скачати 433.83 Kb.
|
|
ТЕМА 8. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем. Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Еволюція валютної системи. Валютні ринки та валютні операції. Міжнародні валютні розрахунки. Валютна політика держави. Суть міжнародних валютних відносин. Види валютних систем. Валютні відносини пов'язані з функціонуванням валюти при здійсненні зовнішньої торгівлі, наданні економічної і технічної допомоги, наданні і отримання за кордоном різного роду кредитів і позик, заключення угод по купівлі валюти та інше. Розрізняють національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні системи. Національна валютна система - органічна частина системи грошових відносин окремих держав. Їх функціонування регулюється національним законодавством кожної країни. На основі такого законодавства встановлюється механізм взаємодії національних, і "світових" грошей, спосіб їх конвертованості, котирування та регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів та ін. Світова валютна система - функціональна форма організації валютних відносин на рівні міжнародних зв'язків. Розвиток їх регулюється відповідними міжнародними валютними угодами. Використання забезпечується створеними на колективній основі міжнародними валютно-фінансовими банківськими установами та організаціями. Міжнародна (регіональна) валютна система - договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн.. Основними елементами міжнародної валютної системи можуть бути: - міжнародна розрахункова одиниця (СДР, ЄВРО та ін.); - узгоджений режим регулювання валютних курсів; - міжнародні кредитно-розрахункові установи. Якщо національна валютна система базується на національній валюті - грошовій одиниці країни, то світова валютна система - на одній чи декількох резервних валютах чи МЛГО . Резервна (ключова) валюта - це особлива категорія конвертованої національної валюти, провідної розвиненої країни, яка виконує функції міжнародного платіжного і резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету та валютного курсу для проведення валютної інтервенції з метою регулювання курсу валют країн - учасниць світової валютної системи. Зараз до резервних валют можна віднести - долар США, Євро, ієну Японії, фунт стерлінгів Англії та деякі ін. Об'єктивними передумовами перетворення національної валют у резервну є ведуча позиція країни-емітента у світовому виробництві, зовнішній торгівлі, валютно-фінансових відносинах, розвинена банківська (і страхова) системи, ринок позичкових капіталів, валюта повинна вільно обмінюватися на інші грошові одиниці, без обмежень використовуватися для надання і погашення міжнародних кредитів і позик Поряд із резервною валютою формуються так звані міжнародні резервні активи – валютні активи держав (банків, ТНК), що становлять резерви міжнародних платіжних засобів. Міжнародні резервні активи включають: а)золото; різні міжнародні вимоги в іноземних валютах; б)депозити, скарбничі векселі, чеки, державні та муніципальні облігації, ринкові цінні папери. Міжнародна (розрахункова) лічильна грошова одиниця (МЛГО) – це умовна грошова одиниця, яка створюється міжнародними економічними організаціями для визначення і порівняння широкого кола економічних показників і для використання як офіційного еталону в різних валютних вимірюваннях.
Валютні курси. Котирування валют. Конвертованість валют. Валютний курс. Валютний курс - співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют, при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Вартісна основа валютного курсу – це купівельна спроможність валют, яка виражає середні національні рівні цін на товари, послуги, інвестиції. Необхідність встановлення валютного курсу визначається тим, що національні гроші за межами внутрішнього ринку не можуть виступати законним купівельним та платіжним засобом. На формування валютного курсу впливають такі фактори: темп інфляції ;стан платіжного балансу ; різниця процентних ставок в різних країнах; діяльність валютних ринків і спекулятивні валютні операції; використання певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках; прискорення або затримка міжнародних платежів ;довіра до валюти на національному і світовому ринках Валютна політика.; котирування іноземних валют. Валютні курси є декількох видів, в залежності від механізму їх формування та функціонування: коливні, плаваючі, вільні, тверді, стабільні. Коливні курси мають валюти, які прив'язані безпосередньо (чи через "валютний кошик") до провідних валют. Плаваючі курси мають провідні валюти - долар США, німецька марка , французький франк, японська ієна та інші. Вони самостійно формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції. (держави можуть за взаємною домовленістю визначати межі їх "плавання"). Мінове відношення між валютами виникає по-різному:
Щодо режиму валютних курсів МВФ ділить учасників на такі основні групи: з фіксованими курсами, з гнучко фіксованими курсами. В свою чергу, в залежності від конкретної специфіки валютного режиму учасники класифікуються з врахуванням додаткових критеріїв по 10-тьох підгрупах. Окрім цього кожна держава встановлює так званий обмінний курс - своєрідне зобов'язання держави підтримати національну валюту і не дати їй впасти. На сьогоднішній день в основі курсів валют лежать співвідношення їх купівельних спроможностей. Купівельна спроможність (сила) валюти - це сума товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю порівняно з базовим періодом. Залежить від рівня цін і тарифів та від наповненості ринку товарами та послугами. Співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг двох країн - країни А і країни В визначає паритет купівельної спроможності (РРР) . Залежно від номенклатури товарів РРР може бути частковим (для певного набору товарів) та загальним (для всього суспільного продукту). Існує декілька методик обчислення РРР. Найбільш простою є визначення паритету купівельної сили валют на основі зіставлення рівня цін стандартного набору ( для споживчого кошика) товарів і послуг: РРР = РА / Рв; де Рв і Р.А - рівень цін у відповідних країнах у період. В середині 70-х років базою валютного курсу служив золотий вміст валют - офіційний масштаб цін - і золотий паритет. Мірилом співвідношення валют була офіційна ціна золота у кредитних грошах, яка поряд з товарними цінами служила показником ступеню знецінення національних валют. У відповідності із змінним Статутом МВФ паритети валют можуть встановлюватись в СДР чи іншій міжнародній грошовій лічильній одиниці. Новим явищем з середини 70-х років стало становлення паритетів на базі валютного кошика. Це метод співставлення середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до певного набору інших валют. Важливою проблемою визначення валютного кошика є визначення її складу, розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі. Валютне котирування. Найбільш поширеним у валютних операціях, торгових угодах, фінансово-кредитних розрахунках і ін. Є використання валютних курсів, що встановлюються шляхом котирування іноземних валют. Валютне котирування - визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної. Котирування валют проводять державні (національні) і найбільші комерційні банки. При котируванні валют зазначається курс продавця, за яким банки продають валюту, й курс покупця - курс за яким банки купують валюту. Історично склалося два методи котирування валют-прямий і непрямий (зворотній). При прямому, яке застосовується здебільшого у країнах, за одиницю чи кратне число одиниць приймається іноземна валюти, яка порівнюється з національною. І навпаки. Кросс-курс означає певне співвідношення двох валют, яке випливає з їх курсу по відношенню до будь-якої третьої валюти (наприклад до долара США, англійського фунта стерлінгів). При котируванні валют, як правило, вказують курси, за якими банки даної країни купують іноземну валюту за національну - курс-покупців і за якими банки продають цю іноземну валюту - курс-продавців. Курси продавців завжди вищі курсів покупців, за виключенням валютного ринку Лондона, в силу застосування непрямого котирування, і відповідно курси продавців нижчі курсів покупців. Різниця між курсами продавців і покупців складає прибуток банку у валютних операціях. Можливість її отримання пов'язана з тим, що банки, користуючись своїм монопольним положенням на валютному ринку, стараються продати іноземну валюту за більш вищим курсом, а купити її на національну валюту за більш низьким курсом. Цей прибуток банку прийнято називати "маржа". Вона використовується для покриття банківських видатків і у певній мірі для страхування валютного ризику від можливої зміни курсу валюти до здійснення ділером контругоди. Конвертованість валют. Конвертованість національної валюти – це можливість для учасників зовнішньоекономічних відносин, легально обмінювати її на іноземну валюту та навпаки без обмежень. Конвертованість валют поділяється на: - повну і часткову, - внутрішню і зовнішню, - за поточними операціями і за переміщенням капіталів і кредитів. Повна конвертованість валюти означає її вільний обмін на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі і при всіх операціях без обмежень сум. Часткова (обмежена) конвертованість означає, що обмін дозволяється тільки для певних власників або по певних видах операцій. Конвертованість внутрішня - вільний обмін національної валюти на іноземну для резидентів (юридичних і фізичних осіб даної країни) та вільні платежі їх за кордоном. Конвертованість зовнішня - вільне нагромадження даної валюти на рахунках нерезидентів (юридичних і фізичних осіб іншої країни) переказ її за кордоном чи конвертації в іншу валюту. Кожен із видів є частковою (обмеженою) конвертованістю валюти. Більш доступною для запровадження є зовнішня конвертованість оскільки вона сама по собі зумовлює приплив в країну іноземної валюти для нерезидентів. Конвертованість за поточними операціями - означає, що національна валюта вільно обмінюється тільки для забезпечення повсякденної зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин (торгівля, страхування транспорт, туризм та інше). Складнішим для забезпечення є конвертованість валюти за операціями, пов'язанихїми з переказом капіталів і кредитів. Умовою конвертованості є: розвинена грошова і банківська системи ;відлагоджений ринковий механізм; нагромаджений певний золотовалютний резерв; свобода експортно-імпортних операцій тощо. Еволюція валютної системи. Розвиток системи міжнародних валютних відносин можна умовно поділити на 4 етапи: Паризька валютна система - (система золотоносного стандарту). Стихійно сформувалася на поч.ХІХ ст., а офіційно оформлена в 1867 р. в Парижі. Основні принципи: а) використання золота як єдиного міжнародного резервно-платіжного засобу; б) фіксація золотого вмісту національних валют і їх розміру на золото; в) встановлення обмінного курсу валют на основі золотого паритету; г) вільна міграція золота між країнами; д) коливання обмінних курсів у вузьких рамках золотих точок, які залежать від величини затрат на вивезення золота для обміну на іноземну валюту. Генуезька валютна система (система золотодевізного стандарту) створена згідно рішення міжнародної конференції в Генуї в 1922р. Основні принципи: а) використання національних кредитних грошей (девізів) як міжнародних платіжно-резервних засобів (анг. фунт стер., фр. франк, дол. США); б) вільний обмін провідних валют на золото, а всіх інших – на ці валюти; в) вільне коливання валютних курсів без золотих точок; Бреттонвудська валютна система (золотодоларовий стандарт) оформлена в 1944 р. на спеціальній валютно-фінансовій конференції ООН. Основні принципи: а) збереження ролі золота як загального еквівалента; б) закріплення ролі основних резервних валют на золотом за фіксованим курсом; в) обов’язковий розмін резервних валют на золото за фіксованим курсом; г) фіксація ринкової ціни на золото на рівні 35 USD за 1 трійську унцію (= 31,1 г ); д) заборона вільної купівлі і продажу золота (крім ЦБ); е) встановлення країнами-членами твердих паритетів власних валют стосовно USD (+-1%) є) порівнювання валют одна з одною та здійснення їх обміну на основі фіксованих паритетів до USD; ж) створені Міжнародний валютний фонд ( МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) Кількаразова девальвація долара у 70-ті роки та стрімке зростання ціни золота спонукали през. Ніксона у 1973 р. відмінити обмін валют на золото. Ямайська валютна система (Кінгстонська валютна система) створена на конференції країн-членів МВФ у 1976 р. у Кінгстоні. Основні принципи: а) відміна офіційної ціни золота і золотих паритетів; б) припинення обміну долара на золото для Центральних банків; в) вільне здійснення операцій з купівлі-продажу золота на ринку; г) визнання в якості міжнародних розрахункових засобів валют ін. країн та СДР; д) виконання МВФ функцій міждержавного валютного регулювання. Результатом реґіональної валютної інтеграції стало утворення Європейської валютної системи (ЄВС) і вона почала існувати на основі вже існуючих елементів міждержавного валютного регулювання , зокрема таких, як “Європейська змія”, Європейський фонд валютного співробітництва(ЄФВС), європейська розрахункова одиниця(ЄРО). Вона була створена у 1977р. з метою стабілізації валютних курсів, а також зменшення економічно залежності країн-учасниць від дестабілізуючого зовнішнього впливу. ЄВС базувалася на трьох основних елементах:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Питання Поняття “валютні відносини” та “світова валютна система” Кожна країна є складовою світового ринку, жодна країна не є ізольованою. Усі вони пов’язані між собою міжнародними валютними відносинами,... |
Регламентація міжнародних розрахунків Світова валютно-фінансова система як форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин. Поняття валютних відносин та валютної... |
|
Тести. Перша світова війна Залік №1 по темах: Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки. Повоєнне облаштування світу. Версальсько-Вашингтонська... |
Банківська система США, Великобританії, Німеччини Банківська система СА називається федеральна резервна система. Назва склалася еволюційно, враховуючи територіальний поділ і розміщення... |
|
ТЕМА ГРОШОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА РОСІЇ До 1917 р кредитна система Росії розвивалася за капіталістичними законами. У Російській імперії існувала трирівнева кредитна система,... |
План вивчення теми: Сутність валюти та валютних відносин. Конвертованість... Валютні системи та валютна політика. Особливості формування валютної системи України |
|
Тема уроку: Народовладдя. Мета уроку Основні поняття і терміни: народовладдя, вибори, електорат, абсентеїзм, виборча система, мажоритарна виборча система, пропорційна... |
«Початок війни. Події1939червня» Розробки уроків по темі: «Друга світова війна» з використанням мультимедійних засобів |
|
Податкова система України Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків до бюджету держави |
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ І СВІТОВА ПОЛІТИКА Книш Т. В. 212 Чарікова І. В. 10 Харкевич Г.І. 13 Сахащик О.І. 106 Семенюк Л. Й. 105 Карпчук Н. П. 209 |