ЗАКОН УКРАЇНИ
          Про захист прав споживачів 
          Закон введено в дію з 1 жовтня 1991 року 
          Постановою Верховної Ради Української РСР 
           від 12 травня 1991 року N 1024-XII 
           
          Із змінами і доповненнями, внесеними 
          Законами України 
          від 15 грудня 1993 року N 3682-XII 
           (Законом України від 15 грудня 1993 року N 3682-XII 
           цей Закон викладено в новій редакції), 
           від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, 
           від 20 червня 1995 року N 230/95-ВР, 
           від 18 червня 1997 року N 365/97-ВР, 
           від 30 червня 1999 року N 783-XIV, 
           від 24 травня 2001 року N 2438-III, 
           від 15 листопада 2001 року N 2779-III, 
           від 10 січня 2002 року N 2949-III, 
           від 18 листопада 2003 року N 1252-IV, 
           від 1 грудня 2005 року N 3161-IV 
          (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161-IV 
          цей Закон викладено у новій редакції), 
          від 17 грудня 2009 року N 1779-VI, 
           від 2 грудня 2010 року N 2741-VI, 
           від 19 травня 2011 року N 3390-VI, 
           від 16 червня 2011 року N 3530-VI, 
           від 7 липня 2011 року N 3610-VI, 
           від 8 липня 2011 року N 3674-VI, 
           від 22 вересня 2011 року N 3795-VI 
          
            
              
              
                 
                (У тексті Закону слова "службова особа державного органу у справах захисту прав споживачів", "господарюючий суб'єкт", "виготівник" у всіх відмінках замінено відповідно словами "службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів", "суб'єкт господарської діяльності", "виробник" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 10 січня 2002 року N 2949-III)
  | 
               
             
           
          Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. 
          Розділ I 
          ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
          Стаття 1. Визначення термінів 
          У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 
           
          1) безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції; 
           
          2) введення продукції в обіг - дії суб'єкта господарювання, спрямовані на виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з подальшою самостійною або опосередкованою реалізацією на території України; 
           
          3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; 
           
          4) виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар; 
           
          5) гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг; 
           
          6) офісне приміщення - будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться суб'єкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво; 
           
          7) договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); 
           
          8) договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв'язку; 
           
          9) договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, - договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; 
           
          10) електронне повідомлення - інформація, надана споживачу через телекомунікаційні мережі, яка може бути у будь-який спосіб відтворена або збережена споживачем в електронному вигляді; 
           
          11) засоби дистанційного зв'язку - телекомунікаційні мережі, поштовий зв'язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані; 
           
          12) істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: 
           
          а) він взагалі не може бути усунутий; 
           
          б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; 
           
          в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; 
           
          13) належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем; 
           
          14) нечесна підприємницька практика - будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції; 
           
          15) недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); 
           
          16) нормативний документ - цей термін застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про стандартизацію"; 
           
          17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 
           
          18) продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; 
           
          19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб; 
           
          20) реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг); 
           
          21) робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; 
           
          22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; 
           
          23) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції; 
           
          24) строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору; 
           
          25) строк служби - календарний строк використання продукції за призначенням, починаючи від введення в обіг чи після ремонту, протягом якого виробник (виконавець) гарантує її безпеку та несе відповідальність за істотні недоліки, що виникли з його вини; 
           
          26) торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де суб'єкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару; 
           
          27) фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи. 
         |