Тема: Кредитування
Мета: З’ясувати суть кредиту та кредитний механізм.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Структура уроку
1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
1) Економічна суть оборотних фондів
2) Шляхи підвищення використання оборотних фондів
План
1. Необхідність та суть кредиту
2. Економічні межі та закономірності розвитку кредиту
3. Форми та функції кредиту
1.Необхідність та суть кредиту
Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства спочатку як явище зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками.
Термін «кредит» походить від латинського слова «kredo», що означає вірно. Оскільки для одержання кредиту необхідно щоб той, хто його надає довірив тому, хто хоче ним скористатися. З розвитком товарного виробництва кредит стає обов’язковим атрибутом господарювання. Оскільки внаслідок в наслідок спеціалізації виробниківта виготовлення певних видів товарів виробництво перетворюється у замкнутий ланцюг.
Кредит допомагає уникнути безперебійно здійснювати виробництво товарів та обмін ними. Кредитні відносини не можуть виникнути якщо авансовані у виробництво кошти не здійснюють кругообороту. Або коли той, коли хоче скористатися кредитом немає постійного доходу. Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами , що обумовлюють необхідність кредиту є коливання потреби в коштах та джерела їх формування у юридичних та у фізичних особах.
Економічні відносини між сторонами кредитної угоди виникають під час одержання позики, користування нею та її повернення.
В цих відносинах буре участь не менше дві сторони :
позичальник( сторона, яка зацікавлена в одержанні позики для досягнення своєї цілі);
кредитор( сторона, що передає вартість у грошовій чи в натуральній формі кредиту ).
Ці сторони називаються суб’єктами кредитної угоди, а ті грошові чи матеріальні цінності, відносно яких укладаються позики, є об’єктами кредиту
За суб’єктами кредитної угоди та їх комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин:
1. між банками та підприємствами;
2. між банками і державою;
3. між підприємствами, організаціями та установами
4. між банками та населенням;
5. між підприємцями і населенням;
6. між фізичними особами;
7. зовнішньоекономічні кредитні відносини.
Об’єктом кредиту є гроші або речі, що мають певну вартість. Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення. Якщо надана позика-вартість до кредитора не повертається, то кредит втрачає свою економічну сутність і перетворюється в дарунок. Характерною рисою кредиту є сплата відсотків за користування ним. Крім того кредит характеризується такими рисами як строковість, цільовий характер використання т забезпеченість.
Джерелами кредитних ресурсів виступають:
1. залишки на рахунках в банках;
2. грошові заощадження населення;
3. тимчасові вільні кошти;
4. кошти державного і місцевого бюджету;
5. кошти в розрахунках;власні кошти банків.
2. Економічні межі та закономірності розвитку кредиту
Під економічними межами кредиту розуміють грошові відносини з приводу передачі вартості в тимчасове користування на умовах повернення. Ці межі можуть бути:
1. часові;
2. якісні.
3. просторові.
Просторова межа кредиту визначається співвідношенням кредиту з іншими економічними категоріями.У просторі кредитні відносини тісно переплітаються з фінансовими і грошовими відносинами.
Часова межа передбачає, що на різних етапах розвитку економіки роль кредитних відносин неоднакова.
Якісна межа кредиту - це його визначеність як економічного явища, наявність властивих тільки йому ознак.
Межі кредиту поділяються на зовнішні та внутрішні.
Зовнішня межа кредиту являє собою якісне відображення кредитних відносин від усіх інших. Вона відображає розмежування кредиту з фінансами, грошима і іншими категоріями.
Внутрішня межа кредиту визначає відношення між різними формами та видами кредиту, які складаються під впливом причин як об’єктивного так і суб’єктивного характеру.
Зовнішня та внутрішня межі кредиту тісно взаємопов’язані. Вони можуть змінюватися впливаючи на загальний обсяг кредиту, сфери поширення кредитних відносин, співвідношення окремих форм і видів кредиту.
3. Форми та функції кредиту
Рівень розвитку кредитних відносин визначається різноманітністю форм кредиту. Класифікація форм кредиту відбувається за різними ознаками, а саме:
І. Згідно до специфіки об’єктів кредитування кредит поділяється:
1. комерційний;
2. банківський;
3. споживчий;
4. державний;
5. міжнародний.
ІІ. Залежно від форми в який надається кредит:
1. товарний;
2. грошовий.
ІІІ. За строком користування:
1. довгострокові;
2. середньострокові;
3. короткострокові.
IV. За порядком надання кредиту:
1. прямий ( без посередників );
2. непрямий ( через посередників ).
V. За забезпеченістю:
1. під забезпечення товарами, матеріальними цінностями;
2. бланковий ( тільки під письмове зобов’язання своєчасно погасити ).
Кредит як економічна категорія не тільки має внутрішню сутність, а й активно взаємодіє із зовнішнім середовищем, з іншими ( не кредитними ) процесами в економіці і соціальній сфері та помітно впливає на них.
Основними функціями кредиту є :
1. функція перерозподілу грошово-фінансових ресурсів;
2. створення додаткової купівельної спроможності суб’єктів ринку;
3. капіталізація грошових доходів;
4. прискорення концентрації та централізації капіталу;
5. обслуговування обігу грошового капіталу;
6. економії витрат грошового обігу;
7. обслуговування інноваційного процесу;
8. регулювання економічних процесів.
3. Підсумок уроку.
1) Необхідність та суть кредиту
2) Економічні межі та закономірності розвитку кредиту
3) Форми кредиту
4) Функції кредиту.
4. Домашнє завдання.
Конспект.
|