|
|
Скачати 333.45 Kb.
|
|
Реорганізації банків шляхом перетворення Вважаю за доцільне нагадати, що разі перетворення банку, він змінює свою організаційно-правову форму, що тягне за собою зміну структури управління, прав і обов’язків учасників, відповідальності тощо, а також перехід усіх майнових прав і обов’язків до нового суб’єкта відповідно до передавального акта [1, с.149]. Організаційно-правова форма діяльності є дуже важливим фактором при створенні, становленні і подальшому розвитку банку як юридичної особи. Від вибору тієї чи іншої правової форми в наступному залежать можливості нарощування власних і залучення запозичених коштів, характер і специфіка організації управлінського, а відповідно – і банківського процесу, форми і види контролю. Отже, усі банки з урахуванням їхніх видових ознак повинні мати конкретну організаційно-правову форму, під якою варто розуміти певний тип банку, у формі якого має створюватися і діяти юридична особа (банк) [9, с.29]. Відповідно до статті 6 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банки в Україні створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку. Саме реорганізацію шляхом перетворення банку з однієї організаційно-правової форми в іншу я пропоную розглянути детальніше. Розпочинається реорганізація банків шляхом перетворення, як і будь-яка інша реорганізація розпочинається з підготовчого етапу, на якому проводяться такі заходи: прийняття компетентним органом банку-учасника реорганізації рішення про скликання загальних зборів учасників банку стосовно визначення шляху реорганізації банку, проведення самих зборів, прийняття Національним банком рішень про надання дозволу на реорганізацію, затвердження плану реорганізації та погодження комісії з питань реорганізації банку, що реорганізовується. Якщо внаслідок реорганізації змінюється юридична адреса і територіальне управління Національного банку, яке здійснює нагляд за діяльністю банку, то пакет документів для отримання дозволу Національного банку на реорганізацію направляється також в територіальне управління за місцезнаходженням банку-правонаступника. Після прийняття Національним банком рішень про надання дозволу на реорганізацію, затвердження плану реорганізації та погодження комісії з питань реорганізації банку, що реорганізовується, до неї переходять повноваження щодо управління банком, які належали правлінню (раді директорів) банку. Комісія з питань реорганізації банку, що реорганізовується, забезпечує дотриманням банком прогнозних розрахунків показників діяльності банку після реорганізації, що схвалені на загальних зборах учасників банку, повідомлення кредиторів та публікацію об’яви про реорганізацію, організовує інвентаризацію активів, зобов’язань, резервів, уключаючи ті, що обліковуються на позабалансових рахунках банку, що реорганізовується, а також передавання майна, прав та обов’язків банку-правонаступнику, складання передавального акту та інші заходи, які має здійснювати банк, що реорганізовується, відповідно до плану реорганізації. Національний банк надає дозвіл на реорганізацію банку та затверджує план реорганізації чи відмовляє у наданні відповідного дозволу протягом одного місяця з часу отримання повного пакета документів від банку-учасника реорганізації. Наступною дією є публікація об’яви про реорганізацію протягом п’яти робочих днів після отримання дозволу Національним банком України на реорганізацію. Публікація як при вище розглянутих формах реорганізації здійснюється в газетах “Урядовий кур’єр” або “Голос України”, а також може додатково публікуватися в регіональній газеті. Банк-правонаступник, що створюється (створений) у формі відкритого акціонерного товариства публікує повідомлення про оголошення підписки на акції відповідно до законодавства України. У разі перетворення в кооперативний банк підписка на паї (за потреби) оголошується як серед учасників, так і серед вкладників банку, що реорганізовується. Банк, що реорганізовується, також надсилає письмове повідомлення кредиторам банку про реорганізацію банку спецзв’язком або рекомендованим листом, або іншим способом, який передбачає документальне підтвердження його надсилання. Після отримання дозволу на реорганізацію та публікації повідомлення про реорганізацію банк, що реорганізовується, відповідно до законодавства України здійснює оцінку та викуп акцій (часток, паїв) акціонерів (учасників) банку, які не голосували за прийняття на загальних зборах рішення про реорганізацію банку та звернулися до банку із письмовою заявою. Перед складанням передавального акту, банк, що реорганізується, проходить процедуру інвентаризації. А вже після неї складається передавальний акт. У разі реорганізації шляхом перетворення в кооперативний банк мають бути достроково розірвані угоди з клієнтами банку за вкладними (депозитними) операціями (крім тих, які підписалися на паї банку-правонаступника) та виконані зобов’язання перед ними. Передавальний акт складається на дату, визначену в плані реорганізації банку шляхом перетворення, якою може бути кінець останнього дня кварталу або місяця, на підставі фінансової (поточної) або статистичної (місячної) звітності банку, що реорганізовується, залежно від часу складання передавального акту. Передавальний акт банку, що реорганізовується, має затверджуватися на загальних зборах учасників банку, що реорганізовується, або учасниками банку, яким на загальних зборах надано такі повноваження. Після складання та затвердження передавального акту банком, що реорганізовується, та перед проведенням установчих (загальних) зборів учасників банку-правонаступника здійснюється обмін акцій (часток) у статутному капіталі банку, що реорганізовується, на письмові зобов’язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) або часток банку-правонаступника, або відповідного документа кооперативного банку. Обмін акцій (часток) банку, що реорганізовується, на акції (частки) банку-правонаступника під час реорганізації банків має здійснюватися з дотриманням вимог нормативно-правового акта Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств. Наступним етапом є проведення установчих (загальних) зборів учасників банку-правонаступника, у разі реорганізації шляхом перетворення, на яких приймаються рішення про:
Прийняттям необхідних рішень завершується другий етап реорганізації банків шляхом перетворення і розпочинається завершальний період. У цей період реорганізації банків шляхом перетворення банк-правонаступник не пізніше 10 робочих днів після проведення установчих зборів учасників подає до відповідного територіального управління Національного банку документи необхідні для реєстрації статуту банку-правонаступника, затвердженого установчими зборами учасників у новій редакції, а також погодження новопризначених посадових осіб органів управління банку у зв’язку з перетворенням, а також документи для отримання банківської ліцензії, дозволу на здійснення операцій банком-правонаступником у зв’язку з перетворенням відповідно до Положення про видачу ліцензій. Після прийняття Національним банком рішень про реєстрацію банку-правонаступника (змін до статуту банку) та виключення банку, що реорганізувався, та його філій, представництв з Державного реєстру банків, не пізніше наступного дня після переоформлення кореспондентського рахунку банку у зв’язку з реорганізацією шляхом перетворення відповідні територіальні управління Національного банку вилучають:
Банк, що реорганізовується подає відповідним територіальним управлінням Національного банку копію довідок про знищення печаток, штампів банку, що реорганізувався, які знаходилися в головному офісі банку та його філій, не пізніше наступного дня після їх отримання. Після відкриття кореспондентського рахунку банку-правонаступника та кореспондентських рахунків його філій банк-правонаступник переукладає угоди з клієнтами банку, що реорганізувався. Так завершується реорганізація банків шляхом перетворення їх однієї правової форми на іншу. 7. Проблеми і причини що перешкоджають реорганізації банків у різних країнах світу. Розпочинаючи розгляд даного питання, необхідно відмітити, що за статистичними даними процедура реорганізації банків в нашій країні йде не досить пожвавлено, а навпаки – знаходиться на досить низькому рівні. Це обумовлено рядом причин. Серед правових причин слід відмітити те, що процедуру злиття (приєднання) банків з різними організаційно-правовими формами не пропрацьовано в Україні досконало. Серед інших причин можна вказати людський фактор; несумісність корпоративної культури банків, що беруть участь у реорганізації; відсутність необхідного досвіду з точки зору можливих угроз. Просто провести реорганізацію банку і не оцінивши її результату буде недостатнім. Як свідчить міжнародний досвід, злиття і приєднання не завжди стає успішним, більше того, вони можуть викликати виникнення проблеми банків в майбутньому вже недалекому. Іншими словами можна сказати, що недооцінення проблеми може привести до негативних наслідків. Перешкодами при реорганізації можуть бути також негативне відношення керівників і власників об’єкта злиття (приєднання) до процесів, що відбуваються; відсутність і непродуманість стратегії реорганізації банків; недостатня обізнаність про об’єкт приєднання; відмінності в корпоративній культурі, а також несумісність інформаційних систем. Звичайно, що успіх проекту реорганізації можливий лише за умови дотримання принципу добровільності, а не примусовості. В іншому випадку для банку, що приєднується буде викликати труднощі оцінка результатів реорганізації, ступеня залучення у процес старих власників і керівників, протидія яких може стати головною перешкодою. Більш детально хочу зупинитися на такій причині проблем у процесі реорганізації банків, як відмінності корпоративної культури. Більшість (85%) керівників організацій-учасників невдалого злиття називають головними причинами цього недооцінку відмінностей в системах управління і важкість об’єднання різної корпоративної культури. Корпоративна культура відноситься до категорії не осягнутих активів і формується в процесі розвитку організації на основі певних орієнтирів для персоналу. Розглядати реорганізацію в формі злиття і приєднання лише як просте, механічне додавання активів і пасивів двох організацій – велика помилка. Будь-яка організація, в тому числі і банк, - це перш за все люди, об’єднати яких набагато важче, ніж об’єднання бухгалтерії [2, с.179]. Управління процесом реорганізації слід розпочати з діагностики корпоративної структури. В випадку злиття і приєднання зростає потреба в формуванні єдиних, загальних культурних цінностей. Австрійський економіст А. Шмоль підкреслює, що ряд причин потребує відкритого обміну інформацією ще до початку реорганізації. Наприклад, колектив працівників хоче знати про вигоду, яку вони отримають в результаті реорганізації. Важливим моментом при цьому являються аргументи менеджменту на користь реорганізації з точки зору економічної і стратегічної необхідності. З цією метою проводиться відкрите обговорення з персоналом банку таких питань, як гарантії занятості, нові призначення, потреба в підвищенні кваліфікації. Особливу увагу при роботі з персоналом керівництво банку має приділяти тому, які можливості у випадку реорганізації банку відкриваються перед кожним працівником. В результаті нова організація має являти собою синтез усього найкращого, що було присутнім у культурі обох банків. Персонал повинен почувати себе невід’ємною частиною обновленої організації [2, с.180]. Як і працівники банку, кращі клієнти будуть залишати банк, якщо його майбутнє буде здаватися їм невизначеним. Досить часто і українські і зарубіжні банкіри використовують такий метод роботи з клієнтами, як відправка листів з інформацією про зміни, які передбачаються в банку у зв’язку з реорганізацією і вказівкою на те, як це може відбитися на їх інтересах і яку вигоду може принести. Не менш важливою проблемою можуть стати витрати на процедуру реорганізації. Основні витрати учасників підуть на оплату аудиторів і оцінювачів. До цього необхідно додати витрати на реорганізацію апарату управління, уніфікацію обліку і контролю. Зі світового досвіду відомо, що затрати на злиття досить великі і нерідко досягають 25% суми угод. Основними перевагами, що досягаються в результаті реорганізації банків на основі злиття і приєднання необхідно вважати:
Реалізувати ці переваги можливо лише тоді, якщо банки збільшать належну увагу причинам невдач, правильно провели оцінку вартості об’єкта приєднання (злиття), а також новоствореного банку. Процес концентрації банківського капіталу повинні ставати в Україні більш активними, основні мотиви, що необхідні для злиття і приєднання банків в економіці країни і банківській системі присутні. Базою для активізації цих процесів повинно стати більш удосконалене законодавство, а успіх реалізації намірів банків багато в чому буде залежати від серйозного аналізу позитивного і негативного досвіду в цій області, а також від результатів оцінки вартості банку. ВИСНОВКИ В рефераті мною проаналізовано закони, що регулюють питання реорганізації банків, нормативно-правові акти з цих питань, а також наукові юридичні джерела, в яких розглянуто ті чи інші аспекти правового регулювання процедури реорганізації банків та створення нових, розглянуто чинники, що негативно впливають на процес реорганізації, виявлені вади та недоліки, що виникають у процесі реорганізації банків різними шляхами та визначені напрями і шляхи їх подолання. З метою поліпшення діяльності банків використовують таку процедуру, як реорганізацію банків яку визначають як об’єднання чи роздроблення банків з ціллю створення нового банку чи без цього або просто зміна їх організаційної форми зі створенням нової юридичної особи, але у всіх випадках з переходом прав і обов’язків в порядку правонаступництва від одних банків до інших. Реорганізація здійснюється у п’яти основних формах (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення), кожна з яких має свої особливості. Дослідження процесу реорганізації довело, що на сьогоднішній день реорганізація банків має проблеми і недоліки, які потребують негайного вирішення. Серед основних проблем слід відзначити проблеми законодавчого характеру, а саме те, що не має єдиного закону, який би регулював здійснення процедури реорганізації банків. Отже, проблему, вказану мною вище можна вирішити шляхом впорядкування законодавства, прийнявши відповідний закон. Хотілося б звернути увагу на ще одну практичного характеру. Мова йде про персонал та клієнтів банку, який реорганізується. Як правило, банк залишають висококваліфіковані працівники і клієнти банку, почувши про його реорганізацію. Їх лякає незнання про майбутнє банку та те, чи будуть дотримані їхні інтереси в новоствореному банку. Шляхом вирішення цієї проблеми я вважаю обов’язок банку предоставляти інформацію реорганізацію в повному обсязі та прорахунки банку на майбутнє, щоб люди могли бачити, що їх очікує. Практичною проблемою також є корпоративна культура, а саме те, що при злитті чи приєднанні банку необхідно поєднувати організації, які по-різному розвивалися, які мали різних керівників, де система управляння можливо і не суттєво, але відрізнялась. Кожен з банків, що реорганізується намагатиметься залишити якомого більше своїх принципів і правил корпоративної культури, що призводить на практиці до непорозумінь. Тому, вирішуючи реорганізувати банк треба звертати увагу на людський фактор. Проводячи аналіз процедури реорганізації банків як на теоретичному, так і на практичному рівні, я помітила, що більша кількість банків, які мають намір реорганізуватися чи вже пройшли процедуру реорганізації, обирають для цього форму злиття чи приєднання, при чому така тенденція відмічається не лише в Україні, а і в країнах СНД та західної Європи. Тобто, на сьогодні актуальним є зростання високими темпами тенденції укрупнення банків. Я вважаю, що мотивами цього є недосить стійка та міцна матеріальна база комерційних банків. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|
| Генезис теорії та аналіз практики застосування аналітичних процедур в аудиті Анотація В статті досліджено визначення поняття “аналітичні процедури” в аудиті різними науковцями, визначено власне бачення необхідності... |
1 Міні-кейс 1 «Реорганізаційні процеси в IBM» Першим етапом реорганізації стало делегування повноважень для прийняття рішення по відношенню до товарів та ринків менеджерам автономних... |
| РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА на проведення державної реєстрації юридичної... |
5. Базові поняття програмування (5 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |
| 6. Основи програмування (28 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |
ПРИМІРНІ СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ПРОЦЕДУРИ Методичних рекомендацій щодо розроблення Керівництва аеродрому (вертодрому) 17. 2) |
| План роботи Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції... Голова комісії з проведення реорганізації ДПА в Запорізькій області, голова ДПС у Запорізькій області |
План основних питань економічної і контрольної роботи Бердянської... Голова комісії з проведення реорганізації ДПА в Запорізькій області, голова ДПС у Запорізькій області |
| 1. Поняття, терміни, категорії як концептуальні об’єкти суспільної географії У ньому виділяються прості і складні елементи. До простих належать терміни, поняття, категорії,до складних наукові гіпотези,концепції... |
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України... Президента України щодо накладення вето на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення... |