СУПУТНИКОВА


Скачати 0.82 Mb.
Назва СУПУТНИКОВА
Сторінка 8/8
Дата 09.04.2013
Розмір 0.82 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Астрономія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

Обробка навігаційних повідомлень GPS – спостережень
для визначення геоцентричних координат супутника

Мета роботи - засвоїти структуру ефемеридного альманаху з навігаційного GPS - повідомлення і засвоїти методику обробки цього повідомлення з метою визначення геоцентричних просторових прямокутних координат супутника.

Завдання: на основі вихідних даних з ефемеридного повідомлення розрахувати геоцентричні координати супутника.

Тривалість виконання завдання - два заняття.
Основні теоретичні положення

Навігаційне повідомлення – це інформація, яку супутники системи GPS надсилають споживачеві на його приймач. За своєю структурою повідомлення складається із двох частин: альманаху і ефемерид.

Альманах надає користувачеві дані про супутники GPS, які використовуються при проектуванні спостережень.

Ефемериди забезпечують користувача даними про такі параметри орбіти супутника:

- t0 - епоха альманаху від початку GPS – тижня;

- - корінь квадратний від значення великої півосі орбіти;

- - ексцентриситет орбіти;

- М0 – середня аномалія;

- ω0 – аргумент висоти перигею;

- і – кут нахилу орбіти;

- l0 – довгота висхідного вузла орбіти.

Окрім цих даних, ефемериди дозволяють отримати дані, що характеризують у вигляді певних величин чи коефіцієнтів зміни тих чи інших параметрів за рахунок збурень. Це такі величини:

- δі - відхилення від номінального кута нахилу орбіти в 55°;

- і´ - швидкість зміни кута нахилу орбіти;

- Ω´ - швидкість зміни положення висхідного вузла;

- а0 - зсув шкали годинника GPS;

- а1 - зсув частоти годинника GPS;

- Δn - зміна параметрів середнього руху;

- Сuc,Cus - коефіцієнти поправок збурень аргументу перигею

(перицентра);

- Crc,Crs - коефіцієнти поправок до зміни геоцентричної відстані;

- Cic,Cis - коефіцієнти поправок до зміни кута нахилу орбіти.

Всі ці дані подаються у секундах від початку поточного GPS -тижня і відносяться до моменту t0, що характеризує епоху створення ефемерид (альманаху).

GPS - тижні відраховуються від поточної стандартної епохи
J 2000, що відповідає даті - січень 1.5d 2000 і даті юліанського календаря J 2000=2451545.0 днів. Юліанська дата (JD) означає кількість середніх діб, які минули після епохи - січень 1.5d 4713 року до нашої ери, приймаючи, що кожне юліанське сторіччя складається із 36525 середніх діб.
Виконання роботи

Вихідні дані

а) дані спостережень супутника PRN – 02;

б) момент спостереження супутника t=526100 c+3n c.

Щоб за даними таблиці 5 перейти до індивідуальних вихідних даних необхідно у відповідні табличні значення ввести поправки, враховуючи коефіцієнт n, що задається викладачем.

Завдання

За індивідуальними значеннями ефемеридних вихідних даних обчислити просторові геоцентричні прямокутні координати супутника.

Таблиця 5 - Ефемеридний файл формату YUMA
(Week 201 almanac for PRN- 02)



Назва
повідомлень


Позначення

Значення
аргументів


Коефіцієнт

переходу

JD (Ідентифікатор
супутника)

PRN02

02




Heals (Стан
супутника )




000




Escentrisity
(Ексцентриситет)

е

0.540447235110-2




Тime of Applicability

t0

589824.0000 с

+10n c

Orbital Inclination

i

0.9723724451 рад.

+n10-9

Rate of Right Ascen (Зміна довготи
висхідного вузла )

ΔΩ

-0.793175896110-8 рад/с




SQRT (a)



5153.727539 м1/2




Right Ascen at Week (Довгота висхідного вузла )

Ω

-0.4069756641 рад.

-n10-9

Argument of Perigee

ω0

-1.719371504 рад.

-n10-8

Mean Anomaly

M0

0.6687658141 рад.

+n10-9

Af0 (Похибка
хронометра)

Af0

0.2651214600 10-3c




Af1 (Зміна похибки хронометра)

Af1

0.0000000000




Week
(GPS - тиждень)




201





Алгоритм виконання завдання

1 Обчислюють середній рух супутника

, (59)

де гравітаційна стала μ=3986005 108 м3/ с2.

2 Визначають різницю епохи спостереження ti супутника і епохи ефемеридного альманаху t0. Знаходимо:

ΔT =( ti - t0 )[1+v+( ti t0 )v´], (60)

де v - похибка хронометра, а v´ - зміна похибки хронометра. Використовуючи формулу (60) необхідно знати, що тривалість GPS – тижня складає 604800 секунд. Якщо ti<t0, то до різниці ti-t0 необхідно додати 604800 секунд, а якщо ti>t0, то від 604800 секунд необхідно відняти різницю ti-t0 .

3 Розраховуємо середню аномалію М за формулою:

M=M0+n ΔT. (61)

В (61) М0 - значення середньої аномалії супутника, взяте з ефемеридних повідомлень. Якщо в навігаційному ефемеридному повідомленні задається величина зміни середнього руху Δn, то розрахунок середньої аномалії необхідно проводити за такою формулою:

М=М0+(n+Δn)ΔТ. (62)

4 З рівняння Кеплєра

, (63)

де е - ексцентриситет орбіти, методом ітерацій (необхідно виконати не менше трьох послідовних наближень), обчислюють ексцентричну аномалію Е. В першому наближенні, в правій частині формули (62), замість ексцентричної аномалії Е підставляють значення середньої аномалії М.

5 Знаходимо істинну аномалію супутника на момент його спостереження. Отримуємо:

, (64)

6 Обчислюють радіус – вектор супутника

. (65)

Якщо необхідно визначити точне значення радіуса – вектора супутника для збуреної орбіти, то застосовують відповідні коефіцієнти Crc і Crs з навігаційного повідомлення і відповідну формулу:

. (66)

7 Розраховують аргумент широти

u=ν+ω, (67)

де ω - аргумент (висота) перицентра (перигею), що вибирається з ефемеридних повідомлень. При обробці GPS – спостережень для визначення координат пунктів опорної геодезичної мережі необхідно обчислювати точне значення аргументу перицентра з урахуванням збурень орбіти. Коефіцієнти, що враховують ці збурення Cuc і Cus, по-

даються у навігаційному повідомленні. Тоді маємо:

. (68)

В (68) ω0 - ефемеридне значення аргументу перицентра, а u - визначається з допомогою формули (67) методом послідовних наближень.

8 Визначають прямокутні координати супутника в декартовій системі прямокутних координат, що розміщена в площині орбіти супутника. В цій локальній системі координат вісь абсцис х´ співпадає з лінією вузлів орбіти і її додатній напрямок направлений в точку висхідного вузла орбіти. Вісь ординат у´ також розміщена в площині орбіти під прямим кутом до лінії вузлів. Для обчислення цих координат використовують формули:

,

. (69)

9 Обчислюють редуковану довготу висхідного вузла орбіти супутника за формулою

, (70)

де Ω і ΔΩ - довгота висхідного вузла зміна цієї величини, що приведені в навігаційному повідомленні, а - кутова швидкість обертання Землі, значення якої є таким:

=7.292115146710-5 рад/с.

10 Розраховують просторові прямокутні геоцентричні координати супутника, віднесені до еліпсоїда WGS 84 . Знаходимо:

(71)

В (71) і - кут нахилу орбіти, значення якого виписують з ефемериди супутника. При точних обчисленнях координат необхідно враховувати збурення цього кута, що приводяться в навігаційному повідомленні у вигляді коефіцієнтів Сіс і Сіs. Враховуючи їх, знаходимо:

, (72)

де і´ - швидкість зміни кута нахилу орбіти.
Контрольні запитання

1 Закони Кеплєра руху штучних супутників Землі.

2 Де в площині орбіти супутника знаходиться Земля?

3 Які точки орбіти називаються точками перигею і апогею?

4 Який висновок можна зробити з другого закону Кеплєра щодо руху супутника по орбіті?

5 Який рух супутника називається збуреним ?

6 Які основні фактори впливають на збурення руху супутника?

7 Які параметри орбіти супутника, в основному,спотворюються при збуреному русі?

8 З яких частин складається навігаційне повідомлення супутника?

9 Дайте визначення істинній, середній і ексцентричній аномаліям.

10 Дайте визначення геоцентричній просторовій прямокутній системі координат WGS – 84.

11 Наведіть основні характеристики еліпсоїда WGS - 84.


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Баранов В.Н. и др. Космическая геодезия. – М.: Недра, 1986. – 407 с.

2 Краснорылов И.И., Плахов Ю.В. Основы космической геодезии. – М.: Недра, 1976. – 216 с.

3 Краснорылов И.И. Основы космической геодезии. – М.: Недра, 1991. – 155 с.

4 Гофманн-Веленгоф Б., Ліхтенеггер Г., Коллінз Д. Глобальна
система визначення місцеположення (GPS): теорія і практика. – К.: Наукова думка, 1996. – 380 с.

5 http: // www. Navcen. Useg.gov/ ftp/GPS/ almanacs/ Yuma

6 Кравец Я.С. Космическая геодезия: методические указания. – Ивано-Франковск, 1989. – 40 с.

7 Островський А.Л., Морз О.І., Тарнавський В.Л. Геодезія: підручник. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2007. – 508 с.

8 Третяк К., Романишин І. До питання розрахунку точності навігаційних GPS-вимірів // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – С. 149-157.

1   2   3   4   5   6   7   8

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка