|
Скачати 237.89 Kb.
|
§2. Скалярний добуток двох векторів. 1. Означення. Скалярним добутком двох векторів називається добуток модулів цих векторів на косинус кута між ними. Скалярний добуток векторів ![]() ![]() ![]() ![]() Якщо ![]() ![]() ![]() 2. Властивості скалярного добутку. Сформулюємо і доведемо основні властивості скалярного добутку. ![]() ![]() Властивість випливає з означення скалярного добутку. ![]() ![]() Рівність отримується з означень скалярного добутку та проекції вектора на вісь: ![]() ![]() ![]() Справді, за властивістю ![]() ![]() Оскільки, на підставі властивості ![]() ![]() то ![]() Звідси, використавши рівність (3), дістаємо ![]() ![]() ![]() Виберемо вектор ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Звідси, на підставі властивості 20, ![]() 50. Два ненульових вектори ![]() ![]() Властивість випливає з означення скалярного добутку. Зокрема, ![]() Скалярний добуток ![]() ![]() ![]() 60. ![]() Рівність випливає з означення скалярного добутку. Зокрема, ![]() 70. Скалярний добуток двох векторів дорівнює сумі добутків однойменних координат цих векторів, тобто якщо ![]() ![]() ![]() Перемножимо відповідні лінійні комбінації і врахуємо, що ![]() ![]() ![]() 80. Якщо ![]() ![]() Справді, використовуючи властивості 60, 70, дістанемо ![]() Нехай вектор ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 90. Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() Нехай ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Звідси, за означенням скалярного добутку, ![]() ![]() ![]() Піднесемо обидві частини кожної з рівностей (5) до квадрата і результати додамо: ![]() Звідси, враховуючи властивість 80, ![]() 100. Вектор має одиничну довжину тоді і лише тоді, коли його координатами в базисі ![]() ![]() ![]() Справді, якщо вектор ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Навпаки, якщо ![]() ![]() ![]() ![]() Зазначимо, що вектор одиничної довжини іноді називають ортом. §3. Векторний добуток двох векторів 1. Означення. Впорядкова трійка некомпланарних векторів називається правою, якщо з кінця третього вектора найкоротший поворот від першого вектора до другого видно проти годинникової стрілки. У супротивному трійка називається лівою. Нехай ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 1) вектор ![]() ![]() ![]() 2) впорядкова трійка векторів ![]() ![]() ![]() 3) ![]() Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() Векторний добуток позначається ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Відзначимо, що модуль векторного добутку ![]() ![]() ![]() Безпосередньо з означення векторного добутку випливає, що ![]() ![]() ![]() 2. Властивості векторного добутку. Сформулюємо і доведемо основні властивості векторного добутку. 10. Векторний добуток двох ненульових векторів дорівнює нулеві тоді і лише тоді, коли вектори колінеарні. Справді, якщо вектори ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Нехай тепер ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 20. Векторне множення антикомутативне: ![]() Якщо ![]() ![]() ![]() Нехай тепер ![]() ![]() ![]() ![]() Рівність модулів випливає з означення модуля векторного добутку: ![]() ![]() Покажемо, що вектори ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Покажемо тепер, що вектори ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 30. Векторне множення дистрибутивне: ![]() Для доведення властивості нам буде потрібна допоміжна лема. Лема. Щоб знайти векторний добуток ![]() 1) спроектувати перший співмножник ![]() ![]() 2) отриманий вектор ![]() ![]() 3) отриманий вектор ![]() ![]() ![]() ![]() Доведення. Вектори ![]() ![]() ![]() ![]() Вектор ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Доведемо тепер властивість. Через початок вектора ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Зважаючи на те, що ![]() ![]() ![]() Наслідок. ![]() Справді, застосовуючи до векторного добутку ![]() ![]() 40. Постійний множник можна виносити за знак векторного добутку: ![]() Покажемо спочатку, що вектори в обох частинах рівності мають однакову довжину: ![]() Тепер покажемо, що їх напрями збігаються. Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 50. Якщо ![]() ![]() ![]() ![]() Справді, використовуючи вже доведені властивості, дістаємо: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
ПАСПОРТ ЛІНІЙНО-КАБЕЛЬНИХ СПОРУД |
Незалежні кандидати в мери спільно протидіятимуть повторенню ситуації в Ізмаїлі Незалежні потенційні кандидати в мери, які в липні цього року створили Асоціацію регіональних лідерів України задля захисту своїх... |
3 суверенні держави, залежні країни, мультинаціональні… З іменем якого укр вченого пов’язане оправ теор засад геогр термінознавства? 2 |
Уроку Фронтальна бесіда з класом за контрольними запитаннями №18— 20 з використанням схеми «Вектори в просторі» (див с. 233) |
Тематична контрольна робота №4 по темі: «Вектори на площині» У завданнях 1-6 виберіть одну правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей |
Амазонка (ріка) Це сама волога область Землі; середній рівень опадів — 2,54 м у рік. Незалежні дослідження показали, що з 1985 відбувається інтенсивна... |
Навчально-виховний комплекс Асканія-Нова Урок- гра за темою «Вектори на площині» Обладнання : ноутбук, проектор, презентація, таблички з емблемами команд, картки із завданнями, кольорова крейда |
Хто може в розрахунках уважати Землю матеріальною точкою? На рисунках зображено вектори миттєвої швидкості та прискорення тіла. У якому з випадків тіло може рівномірно рухатися по колу? |
РЕЗОЛЮЦІЯ Україні, адже вони забезпечують зайнятість та доходи значного числа громадян. Вони формують відчутну частину доходів місцевих бюджетів.... |
Уроку Мета уроку: формування знань учнів про вектори в просторі, дії над векторами, заданими координатами, Формування вмінь застосовувати... |