Аполлон.
|
В Едемському саду, боги Олімпу
|
|
Зібралися, коли створили світ,
|
Афродіта.
|
Побачити моря та океани
|
|
Міцних тварин та велич пірамід.
|
Аполлон.
|
Заграли на Еолової арфі
|
|
Духмяний попиваючи нектар,
|
Афродіта.
|
Та вирішили: всесвіту потрібна
|
|
Людина – для Землі це вищий дар.
|
Аполлон.
|
Присутні були: Фауна і Флора,
|
|
Зевс, Діоніс і Арес, і Пандорра,
|
|
Красуня раю Афродіта,
|
Афродіта.
|
Творець мистецтва Аполлон
|
|
Вони писали світовий закон.
|
|
музика
|
Зевс.
|
Панове! Ми створили Всесвіт, потім Землю! Ви подивіться, яка чиста вода, засніжені вершини гір, тварини, яких неможливо перерахувати, чарівні квіти. Але чогось не достає?
|
Фауна.
|
Рослин багато, але хто, крім нас, може ними милуватися?
|
Флора.
|
Тварин багато, але хто крім нас може їх приручити?
|
Аполлон.
|
Хто може почути музику річок, морів та водоспадів?
|
Афродіта.
|
Панове! Потрібно створити істоту, яка буде схожа на нас!
|
Діоніс.
|
Це не можливо!
|
Пандорра.
|
Ти з глузду з’їхала сестро Афродіто!
|
Арес.
|
Ганьба!
|
Зевс.
|
Що ви зашуміли, нехай каже Афродіта!
|
Афродіта.
|
Ця істота тільки ззовні буде схожа на нас. Але вона буде мати день народження та день, коли покине світ.
|
Зевс.
|
Дякую, донько. Слухайте мій наказ! Створити істоту та дати їй назву – людина!
|
Пандорра.
|
Хай в світі існують чоловіки та жінки!
|
|
музика на сцені залишаються Афродіта та Аполлон
|
Афродіта.
|
Минула, мабуть, десь година,
|
|
І на Землі з’явилася людина,
|
Аполлон.
|
Це перший в світі чоловік,
|
|
А пролетіла ще година
|
Афродіта.
|
І жінка в світ прийшла,
|
|
Яка бажала краси і миру,
|
|
А що отримала вона?
|
|
Музика, на сцені чоловік, жінка, змій
|
Чоловік.
|
Який чудовий і цікавий світ!
|
Жінка.
|
Стільки чарівних звуків!
|
Чоловік.
|
Мелодія життя!
|
Змій.
|
Кого я бачу: біленьких, маленьких створінь. Мабуть, боги пожартували. Ви - люди?
|
Чоловік.
|
Так. І ми зможемо за себе постояти. Нікому не дозволимо нас ображати!
|
Змій.
|
Ой, які ви знервовані. Тільки з’явилися і вже не можете стримати свої емоції. Виховання немає – чудово!
|
Жінка.
|
Просимо пробачення. Хто ви? Теж бог?
|
Змій.
|
Я важливіший! Змієм мене кличуть. Головний розумник небес.
|
Чоловік.
|
А не могли б ви дати нам пораду, що робити далі, як жити в світі?
|
Змій.
|
Це розумне запитання. Подивіться навколо себе: скільки скрізь того, що не є для вас корисним. Так зробіть все корисним для себе. Тільки для себе.
|
Жінка.
|
Яким же чином?
|
Змій.
|
Зрубайте дерева та побудуйте собі палаци, знайдіть нафту, вугілля та опалюйте свої домівки. Якщо заважають гори, винайдіть порох, він вибухне, і гори зникнуть. А якщо вам будуть заважати інші люди, що з’являться, вбивайте і паліть їх. Це сенс вашого життя. Ви станете царями природи!
|
Чоловік.
|
Гаразд, а хто нам допоможе?
|
Жінка.
|
Якщо немає допомоги богів, ми нічого не варті.
|
Змій.
|
Вам допоможуть Діоніс, Арес і Пандорра, найкращі боги Олімпу.
|
|
змій зникає
|
Афродіта.
|
Тоді не розуміли люди, що змій - це гад
|
|
І краще від його порад – не буде.
|
Аполлон.
|
Прийшли вони до Діоніса, Ареса, Пандорри
|
|
Людей навчили ті на наше горе
|
|
на сцені чоловік, жінка, Арес, Діоніс, Пандорра
|
Діоніс.
|
Як ми задоволені, що ви люди прийшли до нас! Тільки тут ви наберетеся розуму. Я, мій брат і сестра моя навчать, як жити і до чого прагнути.
|
Пандорра.
|
Гроші і влада!
|
Арес.
|
Війни, крадіжки та розбій!
|
Пандорра.
|
Інтриги, сварки та плітки!
|
Арес.
|
Золото, діаманти та коштовності!
|
Діоніс.
|
А ще вогняна вода, тютюн та наркотики. Все це принесе вам радість і успіх!
|
Чоловік.
|
Але ми чули від Аполлона…
|
Пандорра.
|
Не слухайте цього нюню, він тільки вміє, що на лірі грати!
|
Арес.
|
Та про кохання вірші складати!
|
Діоніс.
|
Треба весело проводити життя. Скоштуйте мої напої.
|
|
чоловік випиває напій
|
Чоловік.
|
О! Це краще, ніж нектар!
|
Жінка.
|
А може, не треба так багато пити?
|
Чоловік.
|
Стули пельку, дурепо! Наливайте ще!
|
Пандорра.
|
Жінко! Ти бачиш, як веселиться твій чоловік? Ти, мабуть, так не вмієш? Твій чоловік знайшов для себе іншу жінку! Це наша красуня – Сирена.
|
Жінка.
|
Що? Я їй очі видряпаю! Війна! Війна!
|
Арес.
|
Чую розумні речі! Давай збиратися, тобі допоможе, навіть, Арес!
|
|
музика, на сцені Аполон, Афродіта, Флора і Фауна
|
Афродіта.
|
Так почалися перші війни,
|
|
Людина не змогла пізнати світ,
|
Аполлон.
|
І руйнувалося мистецтво,
|
|
І злодії підпалювали світ.
|
|
музика
|
Флора.
|
Сестро! Що робити? Людина руйнує світ! Вона почала все бруднити на своєму шляху! Все менше і менше лісів!
|
Фауна.
|
Тварини біжать в гори, де ще можна дихати.
|
Флора.
|
А страшний вибух Чорнобиля…
|
Фауна.
|
Як зупинити людину?
|
Флора.
|
Що ми зробили, створивши її?
|
|
музика, фінальна пісня
|
|
|
|
Бібліографія:
Білявський Г.О., Фурдуй P.C., Костіков Î.O. Основи екологічних знань. — К.: Либідь, 2000. — 334 с.
Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2003. — 284 с.
Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. — К.: Знання. 2002. — 550 с.
Сухарев С М., Чудак С O., Сухарева O.Ю. Технологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Львів: Новий Світ — 2000, 2004. — 256 с.
|