НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Скачати 361.04 Kb.

Назва	НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Сторінка	1/2
Дата	14.05.2013
Розмір	361.04 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Астрономія > Документи

1 2

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО
НАВЧАННЯ В СІЛЬСЬКИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Багато школярів уже в основній школі мають уявлення про майбутню професію і намагаються здійснити свою мрію або поближче підійти до її здійснення. Із запровадженням зовнішнього незалежного оцінювання старшокласники хочуть швидше «позбутися непрофільних предметів», а натомість більше часу віддати тим предметам, які безпосередньо пов’язані з майбутньою професійною діяльністю, а, отже, вибрані для проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Однак сільські школи не можуть повністю забезпечити багатопрофільність навчання, а запровадження одного профілю не відповідатиме соціальному замовленню батьків, інтересам учнів. Чинним законодавством у галузі освіти передбачено варіативність форм організації профільного навчання. У школах, де наявні паралельні класи, може запроваджуватися внутрішньошкільна багатопрофільність. В одно-двокомплектній старшій школі можливе створення в класах різнопрофільних груп за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро навчальних предметів вивчається усіма учнями класу за єдиними навчальними програмами, а частина часу (близько 20 відсотків) - окремо у групах за програмами відповідних профілів (напрямів), проте варіативна складова в такому навчальному плані зводиться до мінімуму. Але й така модель не завжди є прийнятною через малочисельність учнівського колективу. Адже в деяких регіонах співвідношення «вчитель-учень» у сільській місцевості менше, ніж 12. У діяльності керівників таких освітніх закладів виникають значні труднощі, пов’язані з матеріально-технічним, кадровим забезпеченням: у малокомплектних школах вчителі часто викладають предмети не тільки за своїм фахом, а й суміжні (іноді навіть несуміжні), що ускладнює високий рівень якості викладання а, отже, надання сільським школярам відповідного рівня знань. Тому не кожна окремо взята школа зможе самотужки забезпечити виконання поставленого завдання щодо профілізації навчання. В таких умовах найчастіше використовується модель мережевої організації, що реалізується за рахунок залучення ресурсів інших загальноосвітніх навчальних закладів. Такий підхід вимагає консолідації зусиль кількох закладів освіти, об’єднаних на добровільних засадах. Кожна школа як суб’єкт «об’єднання» забезпечує в повному обсязі базові загальноосвітні предмети й певну частину профільного навчання або здійснює допрофільну підготовку учнів основної школи.

Працюючи в умовах освітнього округу, значно легше розв’язати проблеми матеріально-технічного та кадрового забезпечення, урізноманітнити види освітніх послуг.

Створення округу дає можливість учням вибрати відповідні профілі, одержати освіту без особливого перевантаження, а в підсумку успішно пройти зовнішнє незалежне оцінювання чи державну підсумкову атестацію. Адже діти сільських шкіл у більшості випадків не можуть користуватися послугами репетиторів.

Створення освітнього округу також дасть можливість зберегти мережу шкіл

І-ІІ ступенів, а учням цих шкіл - доступ до профільної освіти.

Освітній округ – добровільне об’єднання навчальних закладів

різних типів і форм власності
Суб’єктами округу можуть бути:

загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності (не менше двох загальноосвітніх навчальних закладів, один з яких І-ІІІ ступенів);
дошкільні навчальні заклади;
позашкільні навчальні заклади;
міжшкільні навчально-виробничі комбінати (майстерні);
професійно-технічні навчальні заклади;
заклади культури (бібліотеки, будинки культури, музеї тощо);
заклади охорони здоров’я.

Завданням округу є:

забезпечення єдиного освітнього простору;
раціональне використання творчого потенціалу педагогів;
створення належних умов для навчання і розвитку обдарованих дітей;
забезпечення реалізації профільного навчання;
раціональне використання та зміцнення і модернізація матеріально-технічної бази суб’єктів округу;
впровадження в навчально-виховний процес сучасних навчальних та виховних технологій.

Організовується

за рішенням районної ради, прийнятим на підставі установчої угоди

про спільну діяльність між суб’єктами округу.
Установча угода визначає:

суб’єктів округу, місце реєстрації, знаходження;
особливості організації навчально-виховного процесу;
права і обов’язки учасників навчально-виховного процесу;
організацію підвозу учнів, педагогів.

Округ утворюється за наявності не менше двох загальноосвітніх навчальних закладів, один з яких обов’язково надає повну загальну середню освіту.
Округ, як правило, не є юридичною особою. Усі його суб’єкти зберігають юридичну та фінансову самостійність.
В окремих випадках за рішенням засновників (власників) усіх суб’єктів округ може мати статус юридичної особи.

Опорний заклад визначається з урахуванням

потреб у забезпеченні певних напрямків спеціалізації, профілів навчання;
ефективного менеджменту та кадрового забезпечення;
наявного фонду підручників, науково-методичної літератури;
наявного стану матеріально-технічної бази, в т. ч. комп’ютерного забезпечення;
зручності розташування та наявності відповідного транспортного забезпечення.

Опорний заклад забезпечує:

проведення на своїй базі навчальних занять, що відповідають профільному навчанню і потребують відповідного технічного обладнання;
проведення факультативних занять, елективних курсів для учнів базової та старшої школи суб’єктів округу;
культурно-просвітницьку роботу з батьківською громадськістю;

Відділ (управління) освіти проводить першочергове забезпечення опорних закладів автобусами та комп’ютерною технікою.
Організація навчально-виховного процесу:

визначається робочим навчальним планом, складеним на основі

типових навчальних планів;

може здійснюватись інноваційна діяльність (експериментальні

робочі навчальні плани погоджуються у встановленому порядку);

за поданням ради округу відділ освіти може приймати рішення про перерозподіл годин у межах встановлених робочим навчальним планом суб’єктів округу.

Рада округу - колегіальний орган, що:

узгоджує дії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і суб’єктів округу;

обирає на своєму засіданні голову ради округу;

У раду округу входять:

керівники всіх суб’єктів округу;
представники місцевого самоврядування;
представники місцевих органів державної виконавчої влади;
представники громадськості.

Рада округу керується:

чинними нормативними документами про освіту,
Положенням про навчально-виховний комплекс,
Положенням про загальноосвітній навчальний заклад,
Положенням про освітній округ.

Засідання ради округу відбуваються за потребою, але не рідше двох разів на рік. Їх рішення фіксуються у книгах протоколів засідань, рішення приймаються простою більшістю голосів за умови наявності 2/3 загального складу ради.
Рада округу виконує такі функції:

вносить та узгоджує пропозиції щодо організації профільного навчання у старшій школі суб’єктів округу;
розробляє, затверджує і узгоджує з відділом (управлінням) освіти нормативно-правові документи, що забезпечують функціонування базової профільної школи;
узгоджує плани, програми, режим і регламент організації допрофільної підготовки і профільного навчання;
розробляє заходи з питань організації навчального процесу в рамках допрофільної підготовки і профільного навчання (умови підвозу учнів, залучення до роботи окремих спеціалістів тощо);
затверджує план заходів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;
вносить відділу (управлінню) освіти пропозиції щодо перерозподілу навчальних годин варіативної складової навчального плану суб’єктів округу;
здійснює координацію позакласної і позашкільної роботи в окрузі щодо:

організації участі дітей у гуртках, клубах, творчих об’єднаннях, студіях, секціях суб’єктів округу;
використання можливостей суб’єктів округу для організації дозвілля учнів та їх родин;
проведення клубної, фізкультурно-оздоровчої, туристично-краєзнавчої роботи з дітьми та їх родинами із залученням підприємств, установ та організацій, що здійснюють свою діяльність на території округу;
організації правового виховання та проведення роботи з профілактики шкідливих звичок;

вносить пропозиції до формування бюджету;
вносить пропозиції щодо надбавок до заробітної плати педагогам опорних закладів;
координує роботу міжбібліотечного абонемента для тимчасового перерозподілу бібліотечного фонду підручників, науково-методичної та художньої літератури між суб’єктами округу;
аналізує і оцінює результативність організації допрофільної підготовки і профільного навчання в умовах мережевої взаємодії;
інформує громадськість про успіхи та проблеми діяльності округу.

Загальні вимоги до представників ради округу:

володіння науково-методичними основами управління;
уміння передбачити і сформувати стратегію розвитку школи;
уміння визначати цілі, завдання, основний зміст і напрями майбутньої діяльності освітнього об’єднання;
наявність ділових якостей;
готовність до співпраці на партнерських засадах;
здатність до прогнозування діяльності навчального закладу на близьку й далеку перспективу, уміння розробляти план спільної роботи на певний період;
уміння проводити серед учителів, батьків, широких кіл громадськості роз’яснювальну роботу щодо переваг профільного навчання в умовах спільної діяльності кількох навчальних закладів.

Фінансово-господарська діяльність
Правова база:

Закони України «Про освіту», «Про бюджетну систему України», «Про власність», «Про місцеве самоврядування»;
Нормативно-правові акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність загальноосвітніх навчальних закладів.

Утримання та розвиток суб’єктів округу здійснюється за рахунок коштів їх засновників (власників), інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
Кошти суб’єктів округу використовуються на діяльність, передбачену їх статутами та установчою угодою про створення округу.
Фінансування суб’єктів округу здійснюється їх засновниками (власниками) або уповноваженими ними органами через фінансування навчальних закладів, що є учасниками округу.
Засновники (власники) або уповноважені ними органи мають право здійснювати перерозподіл коштів між суб’єктами округу, що належать до їх власності на підставі рішення ради округу.
Якщо суб’єктами округу є навчальні заклади й установи, що належать різним власникам, то власники мають право здійснювати фінансування їх діяльності через спільні цільові програми відповідно до установчої угоди чи окремих напрямків.

Орієнтовні моделі організації профільного навчання:

Школа – ресурсний центр;
Міжшкільні об'єднання;
Асоціація шкіл;
Соціально-педагогічний комплекс;
Ресурсний центр районного округу.

Модель «Школа – ресурсний центр» доцільна для сільських районів, у яких більшість шкіл – малокомплектні, що не мають реальної кадрової і матеріальної бази для профільного навчання. У цьому випадку всі освітні ресурси знаходяться в основному на базі однієї школи, опорної, решту шкіл виступають так званими філіалами.

(Базова школа з мережею філіалів)

Як показала практика, запропонована модель є найконструктивнішою і наймобільнішою. По-перше, така модель значною мірою сприяє вирівнюванню і покращенню освітніх можливостей жителів, тому що при забезпеченні роботи філіалів задіюється освітній потенціал всієї території. Педагоги філіалів беруть участь у роботі педрад опорної школи, одержують методичну підтримку. Діти, що навчаються у школах-філіалах, а також їхні батьки беруть участь у загальношкільних заходах – олімпіадах, змаганнях, конкурсах, святах тощо. Всі учні одержують рівний доступ до ресурсів опорної школи, наприклад, займатися у спортивному залі чи спеціально обладнаному кабінеті.

Дуже важливо, щоб у керівників опорної школи не було поділу на своїх і чужих, адже вони повинні відчувати рівну відповідальність за якість освіти всіх своїх учнів.
Модель «Міжшкільне об’єднання»
Модель «Міжшкільне об'єднання» доцільна в тому випадку, якщо поруч розташовані кілька шкіл, що здатні за спільною домовленістю обмінюватися освітніми ресурсами, кадрами. У цьому випадку можлива організація навчання в кожній школі за двома-трьома профілями при створенні відповідної матеріальної, навчально-методичної, кадрової бази.

Модель «Асоціація шкіл»
Однією з форм взаємодії шкіл у окрузі, і відповідно учнів, педагогів і батьків, може бути асоціація, що поєднує прилеглі школи. При такому об’єднанні матеріально забезпечена, велика школа бере на себе функцію опорної, її директор здійснює загальне керівництво асоціацією.
Модель «Соціально-педагогічний комплекс»
Школа значно віддалена від районного центру й інших шкіл, але в той же час має значні освітні ресурси. У соціально-педагогічні комплекси поєднуються найрізноманітніші організації: школа, профтехучилище, дошкільний навчальний заклад, Будинок культури, бібліотека, підприємства, органи місцевої адміністрації тощо.

Усі пропоновані моделі тісно взаємозалежні, тому що профільне навчання дітей однієї і тієї ж школи може здійснюватися в різних режимах і за різними освітніми траєкторіями. При цьому можливе об’єднання декількох моделей. Так, наприклад, одні учні задовольнять свої освітні потреби в рамках профілів і елективних курсів, що наявні в школі, інші будуть займатися в районних ресурсних центрах.
Типи освітніх мереж
(залежно від величини території)

Шкільний освітній округ (один загальноосвітній навчальний заклад

І-ІІІ ст. та кілька - нижчих ступенів).

Міжшкільний освітній округ (кілька загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ст. та кілька - нижчих ступенів).
Районний освітній округ (входять усі загальноосвітні навчальні заклади адміністративного району).

Алгоритм створення освітнього округу

Крок 1. Рішення засновника(ів) про створення освітніх округів, визначення закладів, що розміщені на відповідній території і можуть входити в округ (округи). При цьому кожен заклад, що входить (входитиме) в округ, зберігає статус юридичної особи і має рівні права з іншими, однак у рамках округу створює єдиний освітній простір.

Завдання:

Створення районної освітньої мережі профільного навчання.
Визначення моделей і форм організації профільного навчання і допрофільної підготовки.
Визначення переліку освітніх закладів, що беруть (братимуть) участь у реалізації допрофільного навчання.
Складання плану взаємодії в умовах освітньої мережі.

Крок 2. Обрання і затвердження складу ради округу. Підготовка і укладання всіма директорами угоди про співпрацю закладів.

Завдання:

Формування ради освітнього округу.
Створення Положення про освітній округ.
Розгляд профільною депутатською комісією районної (міської) ради проектів, запропонованих робочою групою, відповідність проектів наявним умовам, їх ефективність, можливі наслідки, внесення пропозицій і рекомендацій раді округу і засновнику. До роботи комісії залучаються представники органів місцевого самоврядування, місцевих виробництв, громадські лідери тощо.
Коригування радою округу проекту з урахуванням висновків комісії. Ознайомлення місцевої громади з проектом і висновками комісії; організація громадських слухань.
Врахування зауважень і пропозицій, виявлених ризиків, прийняття радою на основі консенсусу рішення про подальший розвиток округу. Пізніше це рішення нормативно закріплюється засновником.
Укладання угод між засновниками освітньої мережі.

Крок 3. Інвентаризація ресурсів освітнього округу.

У ході інвентаризації необхідно враховувати як наявні ресурси окремих закладів, так і партнерські відносини, можливості партнерів. Керівників підприємств, стратегічно важливих партнерів доцільно включити у склад координаційної ради.

Так, наприклад, з метою оптимізації освітньої мережі може бути прийняте рішення про узгодження розкладу руху рейсових автобусів органом управління освітою і місцевим перевізником. За таких умов рейсові автобуси також можуть бути освітнім ресурсом, тому представників органів управління освітою і перевізників необхідно ввести до складу ради.
Крок 4. Виявлення зовнішнього освітнього замовлення на визначеній території.

Завдання:

Попереднє анкетування школярів 8-9-х класів та їх батьків.
Узагальнення висновків за результатами анкетування і оформлення візиток загальноосвітніх навчальних закладів (на рівні загальноосвітніх навчальних закладів і відділу освіти).

Крок 5. Побудова моделі функціонування і взаємодії закладів, яка максимально задовольнила б освітнє замовлення на території округу, забезпечила б рівні можливості і високу якість освіти для всіх місцевих жителів. Цей крок здійснюється однією або кількома робочими групами, у які обов’язково входять представники всіх закладів округу.

Завдання:

Визначення типів закладів і їх ролі в освітній мережі. Результати можна оформити у вигляді таблиці.

Заклади, що входять в освітній округ, їх потенційна роль.

Завдання освітніх закладів	Назва закладу
Проведення предметних курсів
Проведення міжпредметних курсів
Проведення орієнтувальних курсів
Інформування учнів і батьків про можливості допрофільної підготовки
Організація і проведення рейтингових змагань, конкурсів, олімпіад тощо
Діагностика зрілості вибору профілю навчання
Комплектування профільної школи

Складання плану мережевої взаємодії.
Побудова освітніх карт району (див. орієнтовну схему освітньої карти Бучацького району Тернопільської області).

Освітня карта Бучацького району

Заклад	Напрям	Профіль	Кількість учнів
Бучацька гімназія ім. В.М. Гнатюка	філологічний	Англійська мова	31
			30
			27
			25
Бучацький ліцей	Сусп-гум.	Економіка	21
	Технологічний	Інформаційні технології	17
	Технологічний	Інформаційні технології	17
Бучацький колегіум ім. св Йосафата	Природничий	Хіміко-біологічний	27
	Природничий	Хіміко-біологічний	18
	Сусп-гум.	Історичний	21
	Сусп-гум.	Історичний	25
Бучацька ЗОШ №1 І-ІІІ ст.	Філологічний	Укр. мова та літ.	14
	Філологічний	Укр. мова та літ.	9
	Природничий	Природничо-математичний	13
Бучацька ЗОШ №2 І-ІІІ ст.	Філологічний	Англійська мова	23
			17
			15
Жизномирська ЗОШ І-ІІІ ст.	Сусп-гум.	Історія	8
Жизномирська ЗОШ І-ІІІ ст.	Технологічний	Інформаційні технології	10
Золотопотіцька ЗОШ І-ІІІ ст.	Філологічний	Укр. мова та літ.	17
	Філологічний	Укр. мова та літ.	8
	Природничий	Природничо-математичний	11
Осівецька ЗОШ І-ІІІ ст.	Філологічний	Укр. мова та літ.	14
	Сусп-гум.	Історія	12
	Технологічний	Інформаційні технології	10
	Технологічний	Виробниче навчання	14
Трибухівська ЗОШ І-ІІІ ст.	Сусп-гум.	Історія	17
Трибухівська ЗОШ І-ІІІ ст.	Природничий	Природничо-математичний	8

Орієнтовні супровідні компоненти освітньої карти:

Загальна характеристика освітньої мережі району, яка включає у себе перелік освітніх закладів, особливості їх освітніх програм, особливості допрофільної підготовки і профільного навчання.
Розміщення освітніх закладів на карті району з визначеними і прописаними маршрутами руху громадського транспорту (шкільного автобуса), за допомогою яких можна доїхати до місця навчання (вказується розклад і відстань).
Візитна картка кожного освітнього закладу (повна адреса, номери телефонів, структура закладу, специфіка освітньої програми):

а) характеристика за напрямками спеціалізації;

б) умови зарахування у профільний клас конкретного загальноосвітнього навчального закладу;

в) програма допрофільної підготовки з переліком можливих курсів за вибором, факультативів;

г) дата проведення днів відкритих дверей у загальноосвітньому

навчальному закладі, дні і години прийому відвідувачів;

д) інформація про координатора програми профільного навчання у конкретному загальноосвітньому навчальному закладі (прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону).

Умови одержання профільного навчання в інших освітніх закладах району.
Інформація про центри (пункти) профорієнтації, у яких можна одержати відповідні консультації оптимізації вибору профілю навчання.
Повна інформація (прізвище, ім’я, по батькові, адреса, номер телефону, електронна адреса) працівника відділу освіти, що курирує питання впровадження профільного навчання.

Крок 6. Організація інформаційної роботи.

Завдання:

Оформлення візитних карток загальноосвітніх навчальних закладів (на рівні загальноосвітнього навчального закладу і на рівні відділу освіти).

Орієнтовне оформлення візитної картки

загальноосвітнього навчального закладу
Візитна картка освітнього закладу

(візитна картка оформляється ЗНЗ у вигляді буклета

чи іншої форми інформаційних носіїв)

Повна офіційна назва загальноосвітнього навчального закладу: ________________________________________________________________
Дата відкриття _____________
Загальна кількість учнів: _________ початкових класів__________________;

учнів 5-8 кл.__________; 9 кл. _________; 10-11 кл.________________________

4. Загальна кількість педагогічних працівників: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________5. Наявність і назви в даному закладі профілів навчання у старшій школі:

5.1

5.2

5.3

5.4

6. Особливості організації профільного навчання:

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Досягнення школярів закладу (участь в олімпіадах, проектах, програмах, конкурсах): ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Поштова адреса, номери телефонів, факс, електронна пошта: ____________________________________________________________________

9. Прізвище, ім’я, по батькові директора, заступника директора з навчально-виховної роботи.

Створення інформаційних носіїв (буклетів, сайтів тощо)

Крок 7. Підготовка освітніх закладів до роботи в умовах освітнього округу.

Завдання:

Укладання угод з освітніми закладами і батьками.
Складання мережевого навчального плану.
Розробка, затвердження і експертиза програмно-методичного забезпечення профільного навчання.
Розробка шкільних навчальних планів.
Визначення переліку курсів за вибором.
Визначення основних потоків учнів, відображення на освітній карті.
Комплектування класів з допрофільною підготовкою і профільним навчанням.
Визначення педагогів для реалізації допрофільної підготовки і профільного навчання.
Складання розкладу переміщення учнів.
Підготовка кадрового потенціалу.

Крок 8. Запровадження освітньої мережі (освітнього округу).

Завдання:

Запровадження допрофільного навчання в режим освітнього закладу.
Вихід на профільне навчання.

Основні критерії оцінки якості функціонування освітнього округу:

стан здоров’я учнів;
рівень розумового розвитку;
ступінь соціалізації і професійного самовизначення;
психологічний мікроклімат у групах, класах;
рівень загальноосвітньої підготовки;
відсоток учнів, які продовжують освіту у відповідності з вибраним профілем.

Однак неможливо розробити універсальну оптимальну модель мережі. Абстрактні моделі опираються в першу чергу не тільки на освітні фактори, а й на не менш важливі – місцеві соціальні, географічні, економічні та інші. Розробити оптимальні моделі з урахуванням всіх конкретних місцевих умов, а потім реалізувати на практиці можуть тільки самі учасники освітніх мереж.

Відділ освіти … райдержадміністрації

1 2

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ОБСТЕЖЕННЯ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ Аці в здійсненні нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці в вищих, професійно-технічних,...	Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства Починаючи з 1992 р., у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей рішеннями органів...
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і... Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення в загальноосвітніх навчальних... З метою відзначення Дня фізичної культури і спорту щорічно упродовж другого тижня вересня в загальноосвітніх навчальних закладах...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення Першого уроку в загальноосвітніх... Молода гвардія”» Перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах Луганської області буде присвячено 70-річчю від дня створення...	Аналіз впливу регуляторного акта : Проекту рішення виконавчого комітету... Ру, перебування та відрахування дітей в дошкільних навчальних закладах міста є надзвичайно актуальною. Шляхом державного регулювання...
І.І. Прибиш Заходи щодо впровадження нового Державного стандарту... ...	УКРАЇНА ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН ОБОЛОНСЬКОЇ РАЙОННОЇ у м. КИЄВІ РАДИ «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»та з метою впорядкування...
УКРАЇНА БОГОРОДЧАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ... «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах», Порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих...	Л И С Т України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання