Доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри


Скачати 7.91 Mb.
Назва Доктора юридичних наук, професора, завідуючої кафедри
Сторінка 9/66
Дата 08.04.2013
Розмір 7.91 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   66

Місце проживання фізичної особи — житловий будинок, квар­тира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гурто­житок, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою — підприємцем.

Державним реєстратором є посадова особа, яка відповідно до Закону здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних °сіб — підприємців.

За проведення державної реєстрації стягується реєстраційний збір у такому розмірі:

десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації юридичної особи;

два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за про­ведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

53

За проведення державної реєстрації змін до установчих докумен­тів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи — підприємця справляється реєстра­ційний збір у розмірі тридцяти відсотків вищевказаного реєстра­ційного збору.

За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у роз­мірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб — під­приємців — це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фі­зичних осіб — підприємців.

Він створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців з Єдиного дер­жавного реєстру.

Єдиний державний реєстр створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації, який є його розпорядником та адміністратором.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу — підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення за­писів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

Зведення, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є від­критими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб — платників податків.

Таким чином, державна реєстрація суб'єктів підприємниц­тва — це обов'язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності кожним суб'єктом підприємництва, що означає необхід­ність проходження ним певної процедури, що посвідчується свідо­цтвом про реєстрацію.

24. Система державної реєстрації суб'єктів підприємництва

На підставі законодавчого визначення державної реєстрації, що міститься у Законі «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» можна визначити такі ознаки держав­ної реєстрації.

По-перше, це здійснення реєстраційних дій, передбачених За­коном.

По-друге, державна реєстрація має правостворююче або право-припинююче значення, оскільки вона засвідчує факт створення чи припинення юридичної особи або факт набуття чи позбавлення статусу підприємця фізичною особою.

По-третє, державна реєстрація має публічний характер, оскіль­ки здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У Законі про державну реєстрацію встановлено основні загальні положення щодо державної реєстрації як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців. Таким чином, цей Закон виходить з концепції однорідності правового режиму державної реєстрації для юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців як єдиного механізму регулювання реалізації права на підприємницьку діяльність.

Основними положеннями уніфікованої системи державної реє­страції юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, встановлени­ми в Законі про державну реєстрацію, є наступні:

заявний порядок реєстрації в строк не більш ніж 3 робочих дні (для юридичних осіб) і 2 робочих дні (для фізичних осіб) з дати над­ходження документів для проведення державної реєстрації держав­ному реєстратору;

визначення мінімального вичерпного переліку документів, що подаються для проведення державної реєстрації;

заборона державному реєстратору вимагати додаткові докумен­ти для проведення державної реєстрації, якщо вони не передбачені

Законом;

установлення вичерпного переліку підстав для відмови у про­веденні державної реєстрації;

внесення запису про державну реєстрацію юридичної особи і фізичної особи-підприємця до Єдиного державного реєстру юридич­них осіб і фізичних осіб — підприємців;

установлення юридичної відповідальності як юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, так і державних реєстраторів за не­правомірні дії при проведенні державної реєстрації;

відкритість і загальнодоступність даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців.

Установлений в Законі заявний порядок державної реєстрації суб'єктів підприємництва також має сприяти розвиткові підпри­ємницької діяльності в Україні, вирішенню соціально-економічних проблем держави.

Режим державної реєстрації суб'єктів підприємництва являє собою сукупність правових і організаційних заходів, що встанов­люють і закріплюють на законодавчому рівні порядок реєстрацій­ного обліку відповідних суб'єктів, та здійснюються зазначеними в законодавстві державними органами.

Значення цього режиму полягає у визнанні державою право­здатності суб'єктів підприємництва, встановленні законності їхніх прав на здійснення дій у сфері підприємництва на основі реалізації Функцій державного нагляду, контролю, ведення обліку, зберіган­ня і надання відповідної інформації.


54

55

Режим державної реєстрації суб'єктів підприємництва спрямо­ваний як на реалізацію прав і законних інтересів юридичних осіб і фізичних осіб, так'і на забезпечення охорони суспільних і державних інтересів.

Юридичний акт державної реєстрації підтверджує появу нового суб'єкта права, засвідчує законність його існування.

Державна реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб — підпри­ємців має конститутивне значення, оскільки свідоцтво про реє­страцію є єдиним доказом існування зареєстрованого суб'єкта. Правоздатність суб'єктів, що підлягають державній реєстрації, ви­никає виключно з моменту її здійснення. При недотриманні цієї вимоги настає відповідальність відповідно до законодавства. У цьо­му відмінність державної реєстрації суб'єктів підприємництва від процедур добровільної державної реєстрації, що необхідні пере­важно для повного і достовірного обліку відповідних суб'єктів, підтвердження і визнання їхньої правоздатності у певних суспільних відносинах.

Державна реєстрація суб'єктів підприємництва має повідомний (обліковий) характер. Правоздатність зазначених суб'єктів ви­никає з моменту реєстрації. Тільки після цього юридичного акту суб'єкти підприємництва мають право легітимного входження в господарський обіг. При цьому до компетенції уповноважених дер­жавних органів входить тільки перевірка дотримання умов, необ­хідних для створення нового суб'єкта права. Орган державної реє­страції перевіряє, чи відповідає перелік установчих документів, порядок створення особи вимогам Закону, після чого зобов'язаний зареєструвати особу, та внести запис до Єдиного державного реєстру. Відмова в реєстрації можлива тільки на підставах, передбачених Законом.

Повідомний характер відрізняє державну реєстрацію суб'єктів підприємництва від ліцензування певних видів господарської ді­яльності, що є дозвільною системою регулювання.

На відміну від цивільного права, що регулює суспільні відноси­ни, для яких властива юридична рівність сторін, інститут держав­ної реєстрації суб'єктів підприємництва регулює організаційні відносини влади-підпорядкування.

Вважаємо, що відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців слід розглядати як організаційно-господарські відносини, що визначені в ч.б ст.З Господарського кодексу України як відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повно­важень у процесі управління господарською діяльністю. Відповід­но, законодавство про державну реєстрацію суб'єктів підприємни­цтва слід вважати інститутом господарського законодавства.

Законодавство про державну реєстрацію суб'єктів підприєм­ництва — це система нормативно-правових актів, що регулюють державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

25. Державна реєстрація юридичних осіб

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник Гзасновники) або уповноважена ними особа повинні особисто по­дати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

заповнену реєстраційну картку (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру) на проведення державної реєстрації юридичної особи;

копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

два примірники установчих документів;

документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації юридичної особи.

У разі, якщо проводилося резервування найменування юридич­ної особи, крім вищевказаних документів, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування на­йменування юридичної особи.

У випадках, що передбачені законом, крім вищевказаних до­кументів, додатково подається (надсилається) копія рішення орга­нів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.

У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутно­го або складеного капіталу), крім вищевказаних документів, до­датково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, якій встанов­лено законом.

Крім того, Законом передбачено подання додаткових документів відкритими акціонерними товариствами, селянськими (фермер­ськими) господарствами, а також юридичної особи, засновником (засновниками) якого є іноземна юридична особа.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові до­кументи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені Законом.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення до­кументів, які подані для проведення державної реєстрації юридич­ної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реє­страції юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридич-


56

57

ної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єди­ного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення дер­жавної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реє­страційної картки.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про про­ведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації не повинен перевищувати три робо­чих дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Свідоцтво про державну реєстрацію є документом встановлено­го зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фі­зичної особи — підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі дер­жавним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати від­повідним органам статистики, державної податкової служби, Пен­сійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначен­ням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного дер­жавного реєстру і відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юри­дичної особи є:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

невідповідність установчих документів вимогам ч.З ст.8 За­кону;

порушення порядку створення юридичної особи, який встанов­лено законом, зокрема:

наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управ­ління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридич­ної особи відомостям про них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, встановлених абз.4 ч.2 ст.35 Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яке має намір зареєстру­ватися;

використання у найменуванні юридичної особи повного чи ско­роченого найменування органу державної влади або органу місце­вого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або істо­ричного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

Відмову в проведенні державної реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в суді.

Порушення строків видачі (направлення рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про відмову у проведен­ні державної реєстрації або повідомлення про залишення докумен­тів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реє­страції юридичної особи і може бути оскаржено в суді.

26. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має на­мір стати підприємцем (далі — заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державно­му реєстратору за місцем проживання такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реє­страції фізичної особи — підприємця;

копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових плате­жів;

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові до­кументи для проведення державної реєстрації фізичної особи — під­приємця, якщо вони не передбачені Законом.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подають­ся заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'яв­ляється паспорт.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення до­кументів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці до­кументи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи — підприємця, які передбачені Законом.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реє­страції фізичної особи — підприємця державний реєстратор повинен

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   66

Схожі:

За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист №14/18. 2-1224 від 10 липня 2003 р.)
В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора
В. Д. Гончаренко. А. Й. Рогожин,ІО. Д. Святоцький та ін., 2003 © Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
І. П. Голосніченко гл. 1, 2, 3; канд юрид наук
Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушен­ня у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг ред...
Предмет і методологія теорії держави та права
В. Н. Каразіна, кандидат юридичних наук Передерій О. С., начальник кафедри державно-правових дисциплін факультету підготовки фахівців...
ПРАВОВА ДЕРЖАВА в контексті новітнього українського досвіду КИЇВ...
В. В. КОПЄЙЧИКОВ, доктор юридичних наук, професор М. І. КОЗЮБРА, доктор юридичних наук професор О. В. ЗАЙЧУК, доктор юридичних наук...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка