Елементарний курс Видання друге Харків Одіссей 2008 ББК 67. 3 К56 Рекомендовано Вченою радою Одеського
|
|
Скачати 6 Mb.
|
|
32 , зокрема, вона привертає увагу до найважливішого чинника виникнення держави — рівня розвитку економіки. У XX ст. поширення набула олігархічна теорія (французький політолог Бернар Шантебу), яка пов'язує походження держави з природною ієрархією/нерівністю в будь-якій соціальній спільноті (за силою, здібностями). У зв'язку з розподілом функцій у співтоваристві рано чи пізно виділяється функція управління. Конкретні шляхи походження держави зводяться до військового (захоплення влади військовими вождями), аристократичного (прихід до влади знаті), плутократичного (зосередження влади в руках багатих). Усі вказані теорії відіграли певну роль в поясненні походження держави, але жодна з них не в змозі пояснити, чому до початку Великих географічних відкриттів (рубіж XV-XVI ст.) державні установи існували лише в окремих регіонах земної кулі (Європа, Південна і Східна частини Азії, Північна Африка, Центральна і частково — Південна Америка). Відповідь на це питання була дана теорією неолітичної революції (англійський археолог Гордон Вір Чайлд, американські економісти-історики Дуглас Норт і Роберт Томас). Із позицій цієї теорії держава виникла внаслідок переходу людства від привласнюючого господарства до відтворюючого — від полювання і збирання до землеробства, скотарства та ремесла. Учені дотепер сперечаються про причини неолітичної «революції» (хоча вона тривала кілька сотень, а то і тисяч років). Серед припущень — антропогенне виснаження ресурсів, необхідних для полювання і збирання (зокрема винищування мамонтів і вовняних носорогів); фундаментальна зміна людської психології, яка привела до нових . уявлень про світ і переходу до осілості. Більшість учених сходяться на думці, що основною причиною неолітичної революції стала зміна клімату, що зробила сільське господарство в басейнах великих річок вигідним і зручним. У будь-якому випадку вона відбулася тільки там, де демографічний тиск на природу перевищив її можливості дати людям прожиток, і при цьому були екологічні можливості для землеробства і скотарства (помірно жаркий клімат, наявність видів тварин і рослин, придатних для одомашнення). Відтворююче господарство неможливе без відносин власності на природні ресурси, перш за все землю, і без над- 33   громадського регулювання. Ось чому, з позицій теорії нео* літичної революції, виникла держава.Нині всього більшого значення набуває багатофактор-на теорія походження держави (російський історик Ігор Дьяконов), яка розглядає державу як результат взаємодії географічного, демографічного, технологічного, економічного, соціального, психологічного та інших чинників. ; 2.5. Основні теорії походження права Існує кілька найбільш загальних підходів до постановки і вирішення проблеми походження права. Найвиразніше є видимими два загальнофілософські підходи: ідеалістичний та матеріалістичний. Перший з них, ґрунтуючись на уявленні про надприродний, незалежний від людини і суспільства характер права, пов'язує право з волею Бога (богів). Другий підхід передбачає земні, такі, що кореняться в природі людини та/або суспільства, причини формування права. В межах ідеалістичного та матеріалістичного підходів склалося кілька теорій (концепцій) походження права. У глибокій давнині склалися теологічні (міфологічні) уявлення про походження права. Відповідно до них право було створено Богом (богами) і дароване людині через посланника, пророка або правителя. Воно виражає волю Бога, утілює вищий розум, добро і справедливість. Так, за уявленнями стародавніх греків право і правосвідомість людей були породжені Зевсом-Вседержителем і Фемідою — богинею порядку. їхні дочки — Діке (справедливість) та Евно-мія (благозаконність) стояли на варті правопорядку, Немезида карала неслухів, а Гермес уміло передавав волю Зевса людям. Богоодкровенний характер права однозначно визнають найбільші монотеїстичні релігії. Так, іудеї вважають Мой-сея провідником волі Божої, втіленої в Декалозі — Десяти заповідях-законах. Християни, шануючи Декалог, виводять право з проповідей Ісуса Христа. На таких же теологічних позиціях в правових питаннях стоїть іслам, убачаючи в Мухаммеді єдиного пророка розпоряджень Аллаха. На основі цих широко поширених уявлень були створені розгорнуті теорії божественного походження права, 34 найбільш відомим з яких є учення католицького богослова Томи Аквінського (XIII ст.). Розквіт теологічної теорії походження права прийшовся на період середньовіччя, але й тепер існує немало її прихильників (наприклад, Жак Ма-рітен). Природно-правова теорія, що теж має давню історію (Арістотель, Цицерон, Томас Гоббс, Джон Локк, Жан Жак Руссо), пов'язує походження права з ідеалами добра, справедливості, розуму, властивими людині за природою. Во-левстановлене право, з позицій цієї теорії, лише закріплює та створює гарантії для дії природного права. Однією з таких гарантій є діяльність держави, створеної в результаті договору між людьми. Природно-правові уявлення про походження і суть права домінували на зорі Нового часу і зіграли величезну роль у вдосконаленні права, затвердженні принципів законності та юридичної рівності. Не відкидаючи раціонального зерна в ідеалістичних теоріях походження права, не можна не бачити істотної вади, що нівелює весь їхній позитивний ефект. Річ у тому, що питання про першопричини виникнення права ними, по суті, знімається. Творцем права виступають Бог або Людина-ідеал, але питання про те, чому саме праву, а не якомусь іншому регулятору надається перевага цим джерелом, залишається відкритим. Ось чому сучасна юриспруденція вельми невисоко оцінює інформативний та науковий потенціал цих теорій. Матеріалістичний підхід до проблеми походження права поширений набагато ширше. У загальному вигляді цей підхід передбачає, що право — штучне творіння людини та/або суспільства. Шарль Луї Монтеск'є та історична школа (Густав Гуго, Карл Фрідріх Савіньї, Георг Фрідріх Пухта), що виникла у XIX ст. у Німеччині, стояли на позиціях природного спонтанного (мимовільного) зародження права в надрах народної свідомості. З погляду цих учених право завжди, подібно до мови, має національний характер. Законодавча діяльність — завершальна стадія утворення права, законодавці тільки виражають у юридичній формі те, що створене народом. Будь-які правові реформи, не підготовлені народною свідомістю, з погляду історичної школи, приречені на провал. Не можна не погодитися з тезою про те, що право — об'єктивне історичне явище, зумовлене етнокультурними 35 чинниками. Разом із тим очевидні й прорахунки цієї школи права: перебільшення значення суспільної свідомості і недооцінка законодавця. Психологічна теорія (російсько-прльський юрист Лев Петражицький, французький соціолог і психолог Габрі-ель Тард) пов'язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед , них — потреба в підпорядкуванні, відчутті спадкоємності, бажаннях і віруваннях, вольові імпульси, засоби як спосіб вирішення соціальних розбіжностей тощо. Петражицький, зокрема, зводив право до правових емоцій імперативно-атрибутивного характеру. Правові переживання він розділяв на два види: переживання позитивного права (уявлення про те, що норма — результат зовнішнього рішення) і переживання інтуїтивного, автономного права, не пов'язаного з позитивним. Інтуїтивне право — абсолютне, а позитивне — відносне. Законодавство є тільки «проекцією» правових переживань, «фантазмом» психіки. Віддаючи перевагу в процесі виникнення права психологічним чинникам, ця теорія не враховувала впливу на нього інших об'єктивних чинників. Проте слід визнати позитивний внесок психологічної теорії у вчення про формування правосвідомості. Марксистська теорія (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс) пов'язувала виникнення права з класовою боротьбою. З погляду цієї теорії панівний клас за допомогою державного апарату створює і модифікує правові норми відповідно до своїх, у першу чергу, економічних інтересів. Оцінюючи цю теорію, слід зазначити, що, дійсно, економічні чинники відіграли значну роль у походженні права, але вони не є єдиною причиною, яка породила правові явища в історії людства. Крім того, в праві часто виражена не тільки воля панівного класу, а й загальна воля людей, які живуть у суспільстві. Теорія примирення (англійський юрист Гарольд Бер-ман, шведський історик права Ерік Аннерс) пояснює походження права необхідністю впорядкування міжгромад-ських відносин. Вона виходить із того, що у розв'язанні конфліктів між родами було зацікавлене все первісне суспільство. Договори про примирення спочатку в усній, символічній формі укладали за допомогок/народного зібрання, ради старійшин. З часом такі договори через повторення ситуацій однотипного характеру поступово пере- 36 росли в правила, юридичні норми (право примирення). Ця теорія, хоч і заснована на історичних фактах, але є односторонньою, оскільки право виникло не тільки для примирення родів, а й для регулювання різних сторін життєдіяльності суспільства, захисту особистих і загальних інтересів його членів. Американські історики економіки, прихильники теорії неолітичної революції Дуглас Норт і Роберт Томас дотримуються іншої точки зору. Вони пов'язують появу права з виникненням відносин власності. Щоб перейти від полювання До землеробства, необхідні корінні зміни відносин власності. Землеробство — принципово осілий вид діяльності: протягом багатьох років або постійно землероби експлуатують одну і ту ж ділянку землі, урожай з якої залежить не тільки від погоди, а й від дій людей. Родюча земля стає рідкісним ресурсом, що вимагає захисту. Виникає необхідність захищати оброблювані землі від спроб їх захоплення чужинцями і розв'язувати поземельні конфлікти між одноплемінниками. Ці моменти є визначальними у виникненні права, а потім і держави. 2.6. Основні закономірності походження держави і права Проблема походження держави і права до цього дня залишається дискусійною. Множинність теоретичних досліджень в цій галузі свідчить про те, що ця проблема не знайшла, і, очевидно, ніколи і не знайде однозначного рішення, через що вельми приблизними є уявлення про закономірності цього процесу. Один з аспектів цієї проблеми — хронологічне співвідношення виникнення держави і права. На цей рахунок існує дві основні точки зору. Переважна більшість вітчизняних дослідників стоять на позиціях одночасного становлення цих соціальних явищ. У зарубіжній науці є загальновизнаною істиною те, що право є старшим за державу (до цієї точки зору нині схиляються російські учені В.Г.Графський, С.С.Алексеев, А.В.Поляков). Правовий звичай виник набагато раніше, ніж закон, установлений державною владою. Звичаєве право спочатку — це знаряддя підтримки порядку без участі державної влади. До основних заходів і санкцій в первісному суспільстві можна віднести засудження з 37 боку громадської думки роду-племені, вигнання, у разі якого людина перетворювалася на ізгоя, і тому її можна було вбити, як дикого звіра. Існували також помста і примирливі процедури і, нарешті, штрафи. Тобто, право виникло на власному ґрунті — на підставі забезпечення нормального функціонування людського колективу. Саме тому додержавне (природне) право властиве всім без винятку соціальним спільнотам. Що ж до держави, то вона виникла лише там, де були певні сприятливі умови у вигляді поєднання кількох чинників:
• розшаровується у різних напрямах (за віруваннями, майном, рівнем знань). Держава виникає тільки в соціально неоднорідному суспільстві; 5) демографічний чинник. Незначна щільність населен ня означає відсутність контактів між колективами людей, через що держава —• надмірна реальність^вона, просто кажучи, не потрібна. Збільшення щільності населення, а давнині відомі навіть демографічні вибухи, різко підсилю- 38 вало контакти, а отже, — і конфлікти. З'явилася потреба в посереднику, яким виступила держава. З демографічним чинником пов'язаний:
Таким чином, виникнення держави сталося внаслідок сприятливого поєднання різноманітних чинників, на одному полюсі яких — природне географічне середовище, а на другому —' людська особистість. У процесі становлення державності посилилася потреба в правовому регулюванні. Зокрема, воно було потрібне для закріплення статусу жерців, воєначальників, чиновників, для забезпечення масовості і Деперсоніфікації вказівок державної влади. Право набуло позитивного (волевстанов-леного) характеру. Воно стало інструментом владарювання правлячої еліти. Сучасна наука налічує не менше шести умовних стадій соціальних і культурних змін, які супроводжуються кроками по шляху становлення державної організації і права1. У різних народів ці стадії припадають на різний час, але зміст стадій і їх послідовність можна вважати закономірностями становлення держави і державного права:
1 Цей розділ автори викладають відповідно до концепції О.А.Омельченко. Див. його підручник: Всеобщая история государства и права. В 2-х т. Т.1. — М.: Остожье, 1998. — С.27-35. |
Схожі:
| За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,... Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету |
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 25 вересня 2008 р.) |
| Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український... Рекомендовано до друку вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України (протокол №8... |
Монографія Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту держави і права /v- В. ЛЇ. Корецького НАМ України |
| ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка |
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №…від р.) |
| ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р |
Укладач: Баришполець О. Т., кандидат історичних наук, доцент Програму... Курс є базовим для практичної підготовки фахівців за спеціальністю “Соціологія”. Його мета |
| АДМІНІСТРАТИВНЕ Рекомендовано вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол №15 від 29 жовтня 2002 р.) |
ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №7 від 14 червня... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua