|
|
Скачати 6 Mb.
|
|
16 17 так і нових, у проникненні в глибинні проблеми їхньої сутності. Держава і право безперервно розвиваються; тому юридична теорія повинна «задовольняти» потреби суспільства в пізнанні характеру і спрямованості цих змін. У цьому сенсі роль юридичної теорії не обмежується тільки правознавством, але має й загальносоціальне значення. Вказана функція умовно може бути розділена на «підфун-кції»: онтологічну (констатуючу), інтерпретаційну (пояснювальну) та евристичну (пошукову). Інакше кажучи, теорія держави і права науково формулює державно-правові явища, пояснює їх сутні і виявляє нові закономірності їхнього розвитку. Методологічна функція виражається у формуванні понятійного апарату та методологічного інструментарію системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що забезпечує одноманітність у класифікації та оцінці правових явищ фахівцями різних галузей права. Прогностична функція теорії держави і права полягає у виробленні науково обґрунтованих прогнозів щодо перспектив і тенденцій розвитку права, правової системи, правознавства, «передбачення» того, яким якісним і кількісним змінам піддадуться існуючі політико-правові явища. Практична (практико-орієнтуюча) функція теорії держави і права та юридичної науки в цілому полягає в тому, що результатом пізнавальної активності повинні бути вироблені та апробовані наукою рекомендації по вдосконаленню нормотворчої, правозастосовчої, право інтерпретаційної, правоохоронної діяльності. 1.7. Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції Понятійно-категоріальний апарат юриспруденції — це система мовних знаків (слів і словосполучень), якими описуються і за допомогою яких досліджуються державно-правові явища. Понятійно-категоріальний апарат юридичної науки є складним і різноманітним, бо багатозначним є предмет її віддзеркалення — держава і право та пов'язані з ними явища. Нерозривний зв'язок юридичних понять з державою і правом є головною, істотною ознакою, що визначає їхні характерні риси. 18 Правові поняття — логічно оформлені загальні думки про клас юридичних явищ. Поняття (разом з думкою та умовиводом) є однією з основних форм мислення. Воно відображає та закріплює істотні (відмітні) ознаки предметів або явищ об'єктивного світу і процесу мислення і є простою структурною одиницею думки. Поняття про державу і право — найважливіший різновид соціально-політичних понять, багато з яких були сформульовані у глибокій давнині. Так, поняття «справедливість», «закон», «демократія» виробили і використали старогрецькі філософи Сократ, Платон, Арістотель. Державно-правові поняття були широко відомі в Стародавньому Римі, причому не тільки професійним юристам, а й усім громадянам. Багато з них використовується сучасною юриспруденцією (конституція, особа, контракт, віндикація тощо). Виникнувши, поняття не залишаються незмінними, застиглими, вони постійно розвиваються, коректуються, наповнюються новим змістом. Поняття тільки тоді будуть такими, що «працюють», коли вони правильно відображають соціальну дійсність, потреби її розвитку. Багато юридичних понять закріплюються в законодавстві, що пояснюється суто практичними потребами правового регулювання суспільних відносин. Наприклад, в українській правотворчіи діяльності склалася традиція одну з перших статей кожного закону присвячувати визначенню понять, що вживаються в тексті акта. Теорія держави і права вивчає і дає узагальнені поняття про державу і право на основі аналізу державно-правової практики і досягнень інших юридичних наук. Наприклад, в рамках теорії держави формулюються поняття держави, форм і функцій держави, поняття правової та соціальної держави. В рамках теорії права формулюються поняття права, правової норми, форми права, закону, правовідносин, правосвідомості, законності тощо. За сферою дії та значущістю правові поняття поділяються на:
19 3) галузеві, межі дії яких визначаються межами тієї або іншої галузі («трудова угода», «обвинувачений», «комітент» тощо). Найбільш загальні, гранично широкі правові поняття називаються правовими категоріями. Вони мають двоякий "характер. З одного боку, вони є підсумком вивчення державно-правової дійсності, з іншого — результатом узагальнення раніше вироблених правових понять. Так, узагальнюючи поняття кримінальної, адміністративної, цивільної та дисциплінарної відповідальності, теорія держави і права формулює гранично широке поняття юридичної відповідальності. Воно й буде правовою категорією, оскільки це поняття, абстрагуючись від ознак, властивих окремим видам юридичної відповідальності, зосереджує увагу на загальних рисах юридичної відповідальності в цілому. Сукупність певних фундаментальних понять і категорій утворюють ту або іншу галузь права, науку про неї та відповідну навчальну дисципліну. Наприклад, у кримінальному праві — це поняття «злочин», «покарання», «співучасть», «позбавлення волі», «погашення судимості» тощо. •■ > Питання, завдання та тести для самоконтролю ,
ня. 20 2Г
Додаткова література Бигич О. Л. Вплив порівняльно-правових досліджень на розвиток національної правової системи // Правова держа-, ва. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН і України, 2005. — Вип.16. — С.134-142. Васильєв A.M. Правовые категории: Методологические ; аспекты разработки системы категорий теории права. — М: \ Юрид.лит., 1976. — 264 с. ; Дудченко В.В., Манько Д.Г. Роль методології юридичної і науки у становленні новаційного науково-правового мис-; лення // Актуальні проблеми держави і права: 36. наук. ; праць. — Одеса: Юрид.літ, 2003. — Вип.21. — С.13-17. ! Козюбра Н.И. Понятие и структура методологии юри- -дической науки // Методологические проблемы юридической науки. — К.: Ин-т государства и права, 1990. — С. 5-6. Мартышин О.В. Общетеоретические юридические науки и их соотношение //Гос. и право. — 2004. — № 7. — С.5-11. Мартышин О.В. Нравственные основы теории государства и права // Гос. и право. — 2005. — №7. — С.5—13. -. Мирошниченко М. Системно-інформаційний підхід у дослідженні правової системи // Право України. — 2006. — №8. — С.35-39. Нравственные основы теории государства и права: Международная научная конференция //Гос. и право. — 2005. — № 8. — С. 91-110. Оборотов Ю.Н. Методология юридической науки в эпоху постмодерна // Юрид. вестн. — 2002. — №4. — С.81-85. Полешко А. Методологічні проблеми юридичної науки в Україні (з міжнародної конференції) // Право України. — 2004. — №7. — С.145. Поцелуев Е. Л. Современное состояние теории государства и права: Кризис или поиск собственной идентичности ? // Правоведение. — 2004. — № 2. — С. 154-165. Сергевнин С.Л. О соотношении политической науки, науки о государстве и правоведения // Правоведение. — 1991. —№6. —С.40-50. Сырых В.М. Логические основания общей теории права: В 2 т. Т.1. — Элементный состав. — М,: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000. — С.43-91, 359-502. Хворостянкіна А. Дефініції в законодавчих текстах: питання теорії //Право України. — 2005. — №11. — С.28-32. Черненко А.К. Теоретико-методологические проблемы формирования правовой системы общества. — Новосибирск: Наука, 2004. — 296 с. д Розділ 2 СОЦІАЛЬНІ ТА ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ БУТТЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 2.1. Поняття суспільства, його структура та інститути Як зізнається американський соціолог Нейл Смелзер: «учені стикаються з труднощами, визначаючи сутність поняття «суспільство». Не менш складним є поняття соціального. Латинське дієслово «socio» означає з'єднати, об'єднати, затівати спільну працю. Тому можна визначити суспільство (соціум) як об'єднання людей, засноване на діяльнісній взаємодії. Суспільство має соціальну структуру, що включає дрібніші об'єднання людей — соціальні спільноти. Соціальна спільнота — відносно цілісна сукупність індивідів, яка відзначається спільністю інтересів і засобів діяльності, близькістю поглядів і вірувань. Найважливіші спільноти — сім'я, громада, стан, клас, народ, нація. Суспільство та людина нерозривно пов'язані між собою. Поза суспільством розвиток та існування людини немож ливі. Суспільство виникає одночасно як середовище і ме ханізм задоволення життєвих потреб людини. Відповідно до цих потреб у будь-якому суспільстві складаються соціа льні інститути. Соціальний інститут — відносно стійка сукупність норм, статусів, ролей і цінностей, яка задоволь няє певну життєво важливу суспільну потребу. Найважли віші соціальні інститути: # 1) інститут сім'ї — забезпечує фізичне та соціальне відтворення людини; 24 ft
У різні періоди історичного розвитку суспільство набувало різноманітних форм, змінювалася його структура. Первісне суспільство не знало соціальної стратифікації, тобто розшарування за певними ознаками (за рівнем освіти, заняттями, прибутками, релігійною належністю, психологією, походженням тощо). Тому первісне суспільство могло існувати без держави. Інститут управління був представлений владою, яка мала неполітичний характер (влада старійшини, вождя, народного зібрання). З переходом до цивілізованої форми існування суспільство стає соціально неоднорідним. У ньому складаються відносно самостійні спільноти: касти, стани, класи. Стра-тифіковане суспільство внутрішньо суперечливе: інтереси раба прямо протилежні інтересам рабовласника, бідні та багаті переслідують у житті різні цілі тощо. Світовий досвід свідчить, що запобігти самознищенню неоднорідного суспільства може тільки державна організація. Держава виникає як соціальний інститут, покликаний протистояти асоціальним, руйнівним силам, керувати виконанням за-гальноважливих справ, забезпечувати внутрішню та зовнішню безпеку суспільства. |
|
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,... Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету |
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №2 від 25 вересня 2008 р.) |
|
Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український... Рекомендовано до друку вченою радою Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України (протокол №8... |
Монографія Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту держави і права /v- В. ЛЇ. Корецького НАМ України |
|
ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка |
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО Рекомендовано вченою радою Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол №…від р.) |
|
ББК 67. 301. 163 УДК351. 74 Схвалено Вченою радою Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Протокол №8 від 3 квітня 2002 р |
Укладач: Баришполець О. Т., кандидат історичних наук, доцент Програму... Курс є базовим для практичної підготовки фахівців за спеціальністю “Соціологія”. Його мета |
|
АДМІНІСТРАТИВНЕ Рекомендовано вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол №15 від 29 жовтня 2002 р.) |
ПРОБЛЕМИ Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол №7 від 14 червня... |