Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу


НазваВідділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу
Сторінка4/17
Дата07.04.2013
Розмір1.67 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Вірш
Дощ полив — і день такий полив'яний.

Все блищить, і люди як нові,

Лиш дідок, старесенький, кропив'яний,

блискавки визбирує в траві.

Ліна Костенко

Звичаї

Вважалось зокрема, що рослина має силу на відьом, чаклунів. У клечальну суботу, напередодні Зелених свят, на воротях та в інших місцях садиби розкидали кропиву,— від відьом, мовляв, це, адже в цю ніч вони бувають особливо винахідливі і шастають по дворах, по всіх закапелках, де тільки можна нашкодити.

Не обходилося без кропиви і в ніч на Івана Купала. Селяни клали жмутки кропиви на вікнах, щоб уберегти себе від відьом, у дверях дворів — молоду осику, вирвану з коренем, а вдень оглядали свої поля, щоб ніхто не поробив на них «завитки»-«закрутки». Кропивою замінюють нерідко і купальське вогнище, бо вона жалюща, пече, як вогонь. Через купи жалкої кропиви перескакували, як через звичайне собі вогнище.

Кульбаба

Загадки
Білі кульки на стеблах красуються в полі,

Повіє легенький вітер — стебла стають голі.

(Кульбаба)
Сонечко в траві зійшло

Усміхнулось, розцвіло.

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло. (Кульбаба)
Як припустить теплий дощик,

Я згорнусь в зелений кошик.

Подивись!

А коли година гожа,

Я па сонце в небі схожа,

Усміхнись!

Одцвіту я жовтим цвітом,

Одягну па себе літом

Капелюх!

Набіжить вітрець, повіє,

Капелюшок мій розвіє, паче пух! (Кульбаба)
Лічилка

Я — кульбаба,

Ти — кульдід.

Слухай, як лічити слід:

Я — кульбаба,

Ти — кульдід.

Я — весна,

А ти — зима.

Був мороз,

Тепер — нема.

А. Камінчука.
Вірші
КУЛЬБАБА

Стала на поляні

В жовтім сарафані.

Підросте — всміхнеться,

Для вітру вбереться

В платтячко біленьке

Пишне та легеньке.

К. Сєрова
КУЛЬБАБА

На леваду я пішла б,

Ціла купа там кульбаб,

Ніби сонечка малі

Посідали на землі.

Я нарвала б тих квіток

Та сплела б собі вінок.

Щоб і я була в вінку,

Наче квітка на лужку.

Тільки вранці квіти всі

Умиваються в росі.

Росяна травичка,

Змокнуть черевички.

(Н. Забіла)
КУЛЬБАБА

Кульбаба-бабакуля,

Розкудлана бабуля,

Пухлинка-літунець,

Візьми та розчешися.

Не будь, як та Орися,

Що губить гребінець!

Взяла вона гребінчик —

Свій сонячний промінчик,

Що клала під лопух.

Та тільки почесала —

Голівка гола стала,

Обвіявсь кучер-пух!

В. Коломієць
Прикмети

Якщо в сонячну погоду квітки кульбаб стулюються – буде дощ.

Перед дощем вітер не може зірвати мовби приклеєні сім’янки.


Липа

Загадки




Весною росте, літом цвіте,

Восени осипається, зимою відсипається,

А квіти — на медок,

Лікує від грипу, кашлю і хрипу.(Липа)
Вірші
ЛИПКА

Я маленька липка,

виросту велика,-

не ламай мене.

Я медовим цвітом

зацвіту над світом,-

бережи мене.

Тінь тобі я кину

у гарячу днину,-

ти шануй мене.

Від дощу сховаю

вранці серед маю,-

ти полий мене.

Будемо з тобою

ми рости обоє,-

ти люби мене.

Виростеш за роки,

підеш в світ широкий,-

не забудь мене.

Платон Воронько
Липонько, липко пахуча,

Чом ти спинилась на кручі?

Чом так далеко ростеш?

Чом ти для нас не цвітеш?

Липа шумить, мов жаліє:

—Тут мені сонечко гріє.

Звідси вас бачу, і вам

Бджілкою мед передам.

Скоромовки
Пиляв Пилип Поліна із лип,

Притуляв пилку Пилип до липи
Росте липа біля Пилипа,

Пилип біля липи очима глипа

Казка

ЧОМУ ЛИПЕНЬ ЛИПНЕМ НАЗВАЛИ

Було тихо й жарко. Над водою бабки літали, на кущах ягоди червоніли, понад квітами бджоли гули, сік-нектар збирали.

Все було так, як повинно бути в місяці липні.

От тільки сам Липень був чимось незадоволений. Сонце яскраве - преяскраве, небо чисте, безхмарне, а Липень

хмурився.

—І чого мене так назвали? — думав він.— Незрозуміле. Всі брати-місяці правильно звуться. Січень — снігом січе. Травень — трави жне. Жовтень — лист фарбує. Чому ж мене Липнем назвали? Може, спитати кого-небудь?

Побачив пташку і питається:

— Скажи, будь ласка, як тебе звать? Нічого не відповіла пташка, за мухою

погналася, кинулась праворуч, кинулась ліворуч, клацнула дзьобом — і немає мухи.

— Мухоловка,— здогадався Липень. Бачить, у лісі, біля берези, гриб росте,

ніжка струнка, шапинка темно-бура.

«Цікаво,— думає Липень, — може, його теж неправильно назвали, дай-но спитаю».

Нічого не відповів гриб, під березою сховався.

— Підберезник, — здогадався Липень.

Дивиться він, у тому ж лісі, на кущиках, ягоди чорніють. Не питаючи, відразу дотямив — чорниця визріває.

— Всіх, всіх правильно звуть,— зітхає Липень,— тільки чому мене Липнем назвали?

— Липнеш до всіх, от і назвали,— пробурчав старезний Пеньок, що куняв собі на осонні.

— Он воно що,— обурився Липень,— липну до всіх...

І стало йому гірко, тяжко від такої несправедливості. Зітхнув Липень. Навкруги так гарно, сонце яскраве, повітря духмяне, чи то медом пахне, чи то липа цвіте...

— Липа цвіте? Так, справді липа цвіте... От воно що,— зрадів Липень,— тому мене й Липнем назвали, що в цей час липа цвіте.

Над водою бабки літали, на кущах ягоди дозрівали, понад квітами бджоли гули, а на узліссі липа цвіла. Все було так, як і повинно бути в місяці Липні.

І. Прокопенко

ЛЬОН

Загадки

- За селом з'явилось море —

синє-синє, неозоре,

То не казка і не сон,

то зацвів у полі... (Льон)
- Сіяли, збирали, топили,

Сушили, колотили, рвали,

Крутили, чесали, ткали,

На стіл клали. (Льон)
- Били мене, рвали,

На шматки порвали,

У воді мочили,

По траві валяли.

Одну половину з кашею поїли,

Другу половину на плечі наділи. (Льон)
- За лісом-пралісом синенький вогонь горить. (Льон)
Вірші
СИНІЙ ЛЬОН

При дорозі, де тополі,

синій льон зацвів у полі.

Біля льону - синя річка,

в небі синьому - синичка.

Стільки цвіту - синьодзвону!

Засиніло все від льону.

Анатолій Камінчук.

Пісні

По горі льон, льон,

По долині мак, мак.

Любі наші маківниці,

Сіяти би так, так.

По горі льон, льон,

По долині мак, мак.

Любі наші маківниці,

Полоти би так, так…

Жати би так, так.

В’язати би так, так.

Теребити би так, так.
Веснянка «Льон»

Скажи ж мені, моя мати,

як той льон брати?

Приспів:

От так, от і так!

От і ось як, от і так!

При долині, при лужку,

При крутому бережку.

Льон, мати, льон!

Льон, мати, льон!
Скажи ж мені, моя мати!

Як тон льон посіяти?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон вибирати?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон молотити?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон мочити?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон витягати?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон посушити?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон потерти?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон попрясти?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поткати?
Скажи ж мені, моя мати,

Як той льон поносити?
От так, от і так!

От і ось як, от і так!
При долині, при лужку,

При крутому бережку.
Веснянка «За горою кам'яною та рано, рано»

На тій стіні перепелочка та рано, рано,

На тій стіні перепелочка та ранесенько

Звила гніздечко з червоного шовку та рано, рано,

Звила гніздечко з червоного шовку та ранесенько.

З червоного шовку, з білого льону та рано, рано,

З червоного шовку, з білого льону та ранесенько.
Веснянка «Вон, хлопці, вон, на горі льон»

Дівчата виконують, утворивши коло:

Вон, хлопці, вон, на горі льон,

На долині зеленець,

За три шаги молодець,

А за таляр дівка,

А за таляр дівка!

Мої любі ластівочки,

Просили вас матіночки,

Ой сойдіться враз,

І в долоні тряс!

Відтак, зійшовшись разом, плещуть в долоні і починають пісню спочатку, лише змінюючи два останні рядки і виконуючи те, про що співають.

Засівалка

На щастя, на здоров'я,

На новий год, на нове літо,

Роди, Боже, жито і пшеницю,

Всяку пашницю!

А ти, кукілю, не родись,

По доріжці розкотись,

Конопельки під стельки,

Льонок по поясок.

Казка

ЗВІДКИ ПРИЙШЛА ТВОЯ БІЛА СОРОЧКА?

Твоя біла сорочка прийшла з поля. Он лан голубіє. Високі польові рослини одна біля одної

виструнчились. З низу до верху обсипані дрібненьким листям. А вгорі — як блакитні зірочки — квіти. Довго в небо дивились, усі кольори звідти собі забрали. Льон цвіте. Так і твоя сорочка цвіла і росла тут.(За Г. Демченко)

Цікаво!

- Людина почала вирощувати льон понад десять тисяч років тому.

- Секрети майстрів льняного ткацтва й понині вважаються таємницею.

- Раніше була пряжа, що коштувала дорожче золота.

- Усі тканини, що оточують нас у повсякденному житті, в основному зіткані з ниток, що мають номери від 2 (грубий брезент) до 400 (найтонший шовк). Відповідним чином визначається і порядковий номер волокна. Якщо з одного кілограма льняного волокна можна виготовити нитку довжиною в десять кілометрів, то воно ви­значається 10-м номером. Кращі сорти сучасного льняного волокна мають порядкові номери 20, 24, 26, інколи — 40, 44. Досить згадати, що древні єгиптяни одержували волокно двохсотого номера.

Дослідники льоноводства свідчать і ось про такі про­мовисті випадки з історії льняного ткацтва. У 1851 році на Лондонську Всесвітню виставку якісь Бертолет і Бонів з Куртре привезли ручну пряжу з номером 967. З тієї ж виставки повідомлялося, що Вандеркелеп-Бріссон з Бель­гії експонував льняну хустку, що важила лише 56 гра­мів. Виріб оцінено на грошову суму, яка відповідно кош­тувала 725 грамів золота. Отже, виходить, що за кожний грам льняної тканини платили 13 (!) грамів дорогоцін­ного металу.

Вдалося з'ясувати, що така вишукана тканина в древ­ній Елладі коштувала б у 30—35 разів дорожче золота. Досить, наприклад, згадати, що в давнину була відома тканина «повітря», зіткана з пряжі п'ятитисячного номе­ра, квадратний метр якої важив лише 5 грамів. Уславлені були й такі види тканин, як «зіткане повітря», «вечірній туман», «біжуча вода» тощо. «Царський віссон»—так називалася найкоштовніша і священна тканина, що виготовлялася в Єгипті принаймні за тисячу років до нашої ери. А зразки льняного серпанку для єгипетських сарко­фагів, виготовлені шість тисяч років тому, сягали дев'яти-тисячного номера. Таку нитку вдалося розглянути тільки під мікроскопом.

- На території Швейцарії й Іспанії археологи відшукали сліди льону і льняних тканин в спорудах, зведених ще в кам'яному віці.

- Важливою, цінною рослиною вважався льон і в Древній Русі. Літописець Нестор у книзі «Повість минулих літ» детально розповідає, як печерські монахи виробляли з льону пряжу і полотно, а льняну олію використовували для освітлення в лампадах.

Важливо згадати, що Русь — батьківщина льону-довгунця. Чудові його види з'явилися тут уже на початку першого тисячоліття нашої ери.

Мак
1. Загадки

- Стоїть півень на току

У червонім ковпаку.(Мак)

- Повна діжка жита

Ковпаком накрита.(Мак)

- Стебельце — шорстка драбинка.

У серединці — чорна вуглинка,

Пелюстки блискучі, як лак.

Це квітує червоний ...(мак).

- Запалали в чистім полі

Квіти гарні, всі червоні.

То палає влітку так

Польовий червоний ...(мак).

- В житечку зеленім

Факели вогненні.

Цілий день собі горять,

З сонечком лягають спать. (Маки.)

- Стоїть пані в сарафані,

Вітер повійне, то й лист опаде. (Мак)

- «Виліз хлопчик із землі,

Виніс гроші в голові. (Мак)

- Чернець-молодець у землю пішов,

червону шапочку знайшов і наверх вийшов. (Мак)

- Маленьке, чорненьке крізь землю пройшло,

Красну шапочку знайшло. (Мак)

- Стоїть тичка, на тичці мазничка,

А в мазничці сто зеренець,

Хто відгадає, той буде молодець. (Мак)

- Стоїть дуб повен круп,

Шапкою накритий, гвоздиком прибитий. (Мак)

- На городі тичка, на тичці капличка,

А в тій каплиці нема ні вікон, ні дверей

і повно людей. (Мак)

Прислів’я та приказки
Цей світ, як маків цвіт.

Казав мак: «Що ти за жито, що рік не вродило та й голоду наробило?! А я не родив сім літ, а голоду ніт!»

Сім літ не родив, а голоду не зробив.

Не вродив мак – перебудемо й так.

Споминайте мак, та їжте так.

Чорний мак, та смачний, а редька біла, та гірка.

Нема у світі цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
Народні порівняння

Мак, мов жар.

Гарна дівка, як маківка.

Повна, як маківка.

Цвіте, як маківка.

Червоніє, як маків цвіт.
Вірші

Добрий мак
Ну й мак же красивий

зацвів серед поля!

Такий, що повз нього

не пройдеш ніколи.

Мурахи спинялись,

і коники клякли

од тої краси

незвичайного маку.

І навіть завжди заклопотані бджоли

літають повільно

над маком по колу.

А макові — що?

Ну вродився такий.

Красою пишатись йому —

не з руки.

Та він не пишався,

а всім усміхався

і з кожним

привітно і чемно вітався.

І кожний лиш кращого

макові зичив, і всім

веселіше ставало утричі!

І все, що літало, —

за мить заспівало!

І все, що стрибало й повзло,—

заспівало!

Бо добрій красі

не заздрять,

а тільки радіють усі.

А. Костецького

Мак

Як без вишні — не садок,

Так без маку — не вінок.

А його ось, як на те,

Стільки в полі тут росте!

І червоний, і стрункий,

І свіженький все який!

Цілу купу нарвемо —

Всім віночки сплетемо.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Схожі:

Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції...
Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого...

Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого...

Конспект уроку з курсу «Я і Україна. Природознавство»
Методичний кабінет Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №109
Задача. Заміни
Підготувала вчитель початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидика Людмила Іванівна
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ
Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя
«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності»
Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня»
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових...
України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових...
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ...
Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики...
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області...
Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка