Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу


НазваВідділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет Лесечко Ніни Василівни вчителя початкових класів Новоукраїнського навчально-виховного комплексу
Сторінка14/17
Дата07.04.2013
Розмір1.67 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Медицина > Документи
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Прикмети

• Лелеки гніздяться лише біля осель добрих людей.

• Гніздо на хаті віщує щастя і достаток.

• Не можна руйнувати гніздо лелеки, бо згорить хата.

• Якщо чорногузи вилітають із двору несподівано і не повертаються до гнізда — бути пожежі.

• Випаде погожа днина —

Боцян на нозі одній

Стане, де очеретина.

Мов порине в царство мрій.

• Міцно став на двох ногах,

Провища негоду птах.

Буря щоб не підняла,

Не розгорне він крила.

• А коли немов приріс

До землі двома ногами,

Під крило сховає ніс, —

Буря вже не за горами!

О.Ющенко

• Чорногуз приносить і забирає тепло назад у вирій.

• Активно тріскочуть надвечір дзьобом — завтра буде сонячний день.

• Починає непокоїтись на погану погоду.

• Якщо поважні птахи поспіхом вирушають на перезимовку — чекай суворої зими.
Скоромовка

- Брів лелека через брід,

лелечатам ніс обід.

Брів лелека через став,

в чобіток води набрав.
- Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

ЛИСИЦЯ

Загадки

•В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її ... (Лисиця).

•Хвіст пухнастий,

Хутро золотисте.

В лісі живе,

А в селі курей краде.

— Здогадалися, хто це? (Лисиця)

•Ходить свашка із мітлою,

Заміта до лісу слід,

Де недавньою порою

Тут відбувсь її обід. (Лисичка)

•Я руда, низького зросту,
Хитра я і довгохвоста,

На курей я вельми ласа —

В них таке смачненьке м'ясо.

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене... (Лисиця)

•Прийшло воно із довгим віником

На бесіду, із нашим півником,

Схопило півня на обід

Та й замело мітлою слід.(Лисеня)

•Живе в лісі, хижа, дика,

Любить курку та індика. (Лисиця)

Вірші

ЛИСИЦЯ

Хто такий, хто такий

Лине в спокій лісовий?

То руда летить лисиця

Крізь кущі, немов жар-птиця.

Ми злякалися на мить —

Нас не дума підпалить? (М.Гончаров)

ЛИС

Під горою хвойний ліс,

За горою хижий лис,

Вкрита травами гора,

Збоку — лисяча нора.

В ній хитрюга неспроста

Від собак хова хвоста:

Як навідався в курник,

То відразу півень зник. ( В.Гринько)

РУКАВИЧКИ ДЛЯ ЛИСИЧКИ

У лисички пальчики замерзли —

Намочила в крижаній воді.

Посмішка і гарний настрій щезли.

— Хто мені зарадить у біді?

— Ми, — озвались подруги-сестрички.

— Як вас звати?

— Теплі рукавички. ( Ігор Січовик)

ЛИСИЧКИ

А дві лисички біля річки

умивали свої личка.

Ці лисички-чепурушки

мили лапки, мили вушка,

потім хвостики помили

і на сонечку сушили.(Тамара Іщенко.)

ЇЖАК І ЛИС

З їжака сміявся лис: —

В тебе чуб не так поріс,

це не чуб — якийсь клубок

чи то голок, чи шпильок.

В перукарню б ти побіг —

там шпильки б свої постриг

чи гребінчика б придбав —

чуб по моді причесав.

Тільки це промовив лис,

а до нього змій підліз.

З жахом лис подавсь назад,

та повзе на лиса гад.

Лис до пня скоріше — верть,

та повзе за лисом смерть.

Коли враз клубок шпильок

підкотився під пеньок,

покотився до змії

і шпильками вбив її.

Бачить лис: це не клубок,

а завзятий їжачок!

їжачку вклонився лис,

лапку з вдячністю потис

та й од радості аж плаче:

— Не стрижи шпильки, їжаче!( Михайло Стельмах)

Прислів'я та приказки

  1. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь носить.

  2. Дивиться лисичкою, а думає вовчиком.

  3. З лисами і сам лисом станеш.

  4. 1 на хитру лисицю капкан знайдеться.

  5. Лис лиса не кусає.

  6. В очі лисицею, а за очі — вовчицею.

Пісня

Пісня лисички ( з дитячої опери Миколи Лисенка «Коза-дереза».)

Я лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла:

Я гусятка пасла,

Полювать ходила.

А тепер мені в неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

А щоб краща, а щоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у гайочок

Квіточок нарвати.

Скоромовка

- Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

- Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс. (А. Качан)

Цікаво!

- Зовні лисиця нагадує невеликого собаку, проте в її поведінці є багато спільного з кішками. Подібно до кішок, вона підкрадається до здобичі на невелику відстань, а потім кидається на неї раптовим стрибком.

- Основна їжа лисиці — гризуни: миші, полівки. Проте, при нагоді, вона може вполювати молодого зайця, пташок, їсть яго­ди, насіння. Має дуже добрі нюх і слух.

- Лисиця цінний хутровий звір, на якого полюють. Як хижак, вона знищує багато гризунів — шкідників сільського і лісового господарств. Живуть лисиці 15—25 років.

- Лисиця — хижак. Довжина тіла 60—90 см, маса 6— 10 кг. У неї пухнастий хвіст, яким вона користується як кермом, роблячи різні повороти під час переслідування. Ним вона вкривається. У березні-квітні з'являються на світ 4—6 сліпих лисенят. З батьками знаходяться 3—4 місяці, а в кінці літа починають вести самостійне життя.

Опис

Питання

Словничок

Де живе лисичка?

У лісі, у норі, у дуплі.

Яка в неї шубка?

Пухнаста, руда, золота, сіра, м'яка.

Яка мордочка?

Витягнута, гостренька, широка.

Які вуха?

Чутливі, маленькі, великі.

Які лапи?

Короткі, великі, м'які.

Який у лисиці хвіст?

Довгий, пухнастий, кра­сивий.

Як можна назвати цю тваринку?

Хитра, прудка, обережна.

Казки

ЛИСИЧКА І ГЛЕЧИК

(Українська народна казка)

Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

Де б це глечика поставити ?

Постав, стара, під кущем.

Баба послухала діда і поставила під кущем. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови назад не витягне. Ходить, крутить головою, приказує:

Ну, глечику, пожартував і годі. Випусти мою голівоньку!

А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.

Підожди ж, клятий глечику, — каже лисичка. — Ось я тебе втоплю.

Побігла вона до річки. Встромила голову в воду. Напов­нився глечик, а лисиця шушіль — і скупалася.

ЇЖАК І ЛИСИЦЯ

(Естонська народна казка)

Їжак і лисиця впали у вовчу яму. Два дні якось терпіли, годі почав допікати їм голод. На третій день лисиця сказала:

— Не вибратися нам звідси, старий друже. Спрага жене вола до криниці, а голод — мене до тебе. Для твого ж блага з'їм тебе.

їжак подумав собі: «Де сили обмаль, беруть на поміч розум»,— і сказав лисиці:

— Удвох легше терпіти голод, ніж одному знемагати в полоні, та й моя смерть не врятує тобі життя. А я вже придумав, як нам вибратися звідси. Але чи варто тобі, такій голодній, говорити про це?

— Добра порада — завжди до речі,— відповіла лисиця,— я вже чую дихання смерті. Та все ж кажи! Я присягаюсь тобі у вічній вірності і дружбі, обіцяю завжди виручати тебе з біди, а мій рід говоритиме про тебе тільки з пошаною. Кажи!

— Людину пізнаєм по словах, а вола — по рогах,— мовив їжак.— Я вірю твоїй клятві і раджу ось що. Коли близько проходитиме мисливець, прикиньмося обоє мертвими: людина не така дурна, щоб убивати мертвих. Мисливець викине нас з ями, і ми знову опинимося на волі.

— Добре придумав,— зраділа лисиця.— А тоді гайнемо до лісу.

Незабаром прийшов мисливець подивитись, чи не потрапив, бува, вовк у пастку. Аж бачить: лежить у ямі лисиця — зуби вишкірила, хвоста відкинула, язика висолопила.

— Хм, докрутилася стара! — сказав мисливець і спустився в яму. «Заклякла на кістку,— подумав він.— І їжачок здох. Яка з вас користь?» — і викинув за ноги обох з ями.

Поки мисливець виліз нагору, звірі зникли.

Здивований чоловік плюнув з досади і пішов додому.

Після цього на їжака кілька разів нападали пастухові собаки та різні бешкетники, а лисиця й не згадувала про свою присягу захищати й допомагати їжакові. Та коли лисиця викрала з кубельця їжаченя, старий їжак вирішив покарати лиходійку.

Якось він знайшов пастку на лиса.

«Ну, постривай,— подумав він,— оце нагода поквитатися!»

Зустрів ото їжак лисицю на стежині. Вони привіталися, ніби нічого не сталося, поговорили про землю й погоду, про роботу й мандрівки.

— Ох, мене ноги далеко не носять, але вчора я знайшов чудовий музичний інструмент,— ніби між іншим сказав їжак.— За одну струну смикнеш — усі звучать.

По цьому він хотів перевести розмову на інше, але лисиця так і причепилася: покажи та й покажи ту музику. Після довгих умовлянь їжак повів руду до пастки.

— Глянь,— сказав він,— коли отут натиснути, то озвуть­ся всі струни.

— Постривай, я трохи пограю,— попрохала лисиця. Але тільки торкнулася краєчка пастки,— трах! — її лапу затисло, мов лещатами. Марно благала в їжака поради, як їй вирватися з пастки.

Прислів'я «Про добро пишуть на піску, а про зло — на камені!» — наче про лисицю сказане.

Лисиця і яструб

(Шотландська народна казка)

Сів якось яструб на березі річки і задрімав на теплому від сонця камені. Підбігла до яструба хитра лисиця і вхопила його своїми гострими зубами.

— Ой, не їж мене! — заблагав її яструб.— Відпусти мене на волю, а я за те знесу тобі яйце завбільшки з твою голову.

«Ох, і пощастило ж мені! — подумала лисиця.— Такого птаха впіймати! Справжнісінький скарб!»

Розтулила вона зуби і випустила яструба.

А яструб сів на гілці дерева і почав дражнити дурну лисицю.

— Не знесу я тобі яйця завбільшки з твою голову,— сказав він.— Не знесу через те, що не можу. Зате дам тобі три поради. Ось вони. Перша порада: ніколи не вір абикому. Друга порада: не засмучуйся через дрібниці. І третя порада...— Тут яструб подивився на голодну лисицю й помовчав.— Третя порада така: що впіймала, те тримай міцно.

Лічилка

Їхав лис через ліс,

Поламав п’ять коліс,

Треба стать погадать,

Скільки йому грошей дать.

МЕТЕЛИК

Загадки




•Живе лише улітку він,

Шовкові крила має,

Із квіточки на квіточку

Він весело літає. (Метелик)
•На дорозі лежить квітка,

Пелюстки згортає.

Я хотів її підняти –

А вона літає! (Метелик)
•На капусті я вродився

І капустою живився.

На капусті я умер,

Але знов ожив тепер

Тільки вже не той я став,

Що в капусті плазував.

Не плазую, а літаю,

Бо прекрасні крильця маю. (Метелик)
Вірші

Я з метеликом дружу

Я з метеликом дружу

В зеленому лузі.

Не боїться він мене,

Сіда на картузик.

Лиш прийду я на лужок,

Здалеку радіє,

Мов ромашка у траві,

Крильцями біліє. (В. Басюк)
Я НЕ ХОЧУ

Метелика ловити я не хочу,

Він — квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі.

І квітку лісову не стану рвати,

її додому я не понесу,

Бо вдома їй джмеля не погойдати

І не попити ранками росу!

І не стеблинку, гілку чи травинку

Я не ображу — це страшенний гріх!

Бо в кожній з них живе тремка живинка,

Що світиться довірою до всіх. ( А. Костецький)
Метелики

Нас люблять всі на світі:

Дорослі і малі.

Ми — чарівні створіння

Для нашої землі.

Наче чарівні квіточки

Літаєм навкруги,

І друзями є старших ми

Й малої дітвори.

Тепер осіннім холодом

Повіяло сюди,

Тому ми поспішаємо

Сховатись, хто куди.

Аж тут підкралась осінь,

Настали холоди.

Ховаймось під корою

У затишні ходи,

У щілини парканів

Ховаймось від зими!
МЕТЕЛИК

Діти бігають, стрибають,

Далі — весело гукають:

—Ах, метелик!., подивіться

Ось він, ось він метушиться

Та який же гарний, гожий!

Наче квітка, прехороший!

Олена Пчілка
Прикмети

Якщо метелики зранку весело літають, пересідаючи з квітки на квітку, - вдень буде гарна погода.

МИШКА

Загадки

Маленьке, сіреньке,

а хвостик — як шило. (Мишка)

Маленьке, сіреньке,

Тонкий хвостик має,

А по білому сніжку

Сліди – двокрапки залишає. (Мишка)

Хвіст — як ниточка,

Сама — як калиточка,

А очі — як сім'ячко.

Любить дуже ніч і тишу

Ця маленька, сіра... (миша)

Вірші

МИШІ

Є миші сірі, польові,

Є жовто-чорні, лісові,

Є й хатні, що живуть в коморах.

Полівки — переважно в норах.

Зимують в скиртах польові,

їдять зерно, а лісові

Живуть у норах під корінням,

Гризуть горішки та насіння.

Шукають дупла восени,

Таскають корм туди вони —

Насіння, жолуді, горішки.

Запас на зиму роблять мишки!

Прикмети

- Якщо миші вилазять з-під снігової ковдри і бігають по снігу — незабаром потеплішає.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Розвиток навички читання як умови формування освітньої компетенції...
Опис досвіду роботи вчителя початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидики Людмили Іванівни
Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого...

Методичне об’єднання вчителів початкових класів спеціалізованого...

Конспект уроку з курсу «Я і Україна. Природознавство»
Методичний кабінет Запорізького навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів №109
Задача. Заміни
Підготувала вчитель початкових класів Запорізького навчально-виховного комплексу №109 Дидика Людмила Іванівна
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ
Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя
«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності»
Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня»
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових...
України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових...
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ...
Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики...
Відділ освіти Кам’янської райдержадміністрації Черкаської області...
Посібник є збірником літературних диктантів із зарубіжної літератури для 9 класу
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка