В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів


НазваВ. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів
Сторінка1/5
Дата08.04.2013
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Культура > Документи
  1   2   3   4   5
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№1/9 —271 від 01.08 2001
Міністерство освіти Автономної

Республіки Крим,

управління освіти і науки

обласних, Київської та

Севастопольської міських

державних адміністрацій
Міністерство освіти і науки України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних за­кладів на 2001—2002 навчальний рік". Просимо довести його зміст до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Заступник Міністра освіти В.О.Огнев'юк
Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

2001—2002 навчальний рік

Початкова освіта — це освітній ступінь, що, зберігаючи на­ступність із дошкільною освітою, забезпечує базис загально­освітньої підготовки учнів, подальше становлення особистості дитини, її психологічний, соціальний, фізичний розвиток, ви­ховання громадянина України.

Початок шкільного життя є початком особливої на­вчальної діяльності, яка вимагає від дитини не тільки знач­ного розумового напруження, але й більшої фізичної витри­валості, вольових зусиль.

Поряд з функціональною підготовкою за роки здобуття початкової освіти діти мають набути достатнього особистісного досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) через оволодіння організаційни­ми, логіко-мовленнєвими, пізнавальними і контрольно-оцінними уміннями й навичками, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

Освітніми результатами початкової освіти, відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння і навички, уза­гальнені знання про реальний світ у його зв'язках і залежно­стях, достатньо розвинені мислення, уява, пам'ять, сенсорні вміння, здатність до творчого самовираження, особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, власного здоров'я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" і постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчаль­них закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" з 2001/2002 навчального року функціонує чоти­рирічна початкова школа.

У перших класах загальноосвітніх навчальних закладів ор­ганізація навчально-виховного процесу здійснюється за нови­ми навчальними програмами, розробленими та затверджени­ми відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та Типових навчальних планів початкової школи з ук­раїнською мовою та мовами навчання національних меншин (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. №96 "Про Типові навчальні плани початкової школи з ук­раїнською мовою та мовами навчання національних мен­шин"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністер­ства освіти і науки України №6 за 2001 рік та в журналі "Початкова школа", №4 за 2001 рік.

У наступні навчальні роки початкова школа буде поступо­во переходити на новий зміст навчання: 2 клас - у 2002-2003 навчальному році, 3 клас - у 2003—2004 навчальному році, 4 клас - у 2004-2005 навчальному році.

Організація навчально-виховного процесу у 2-4 (2-3) класах здійснюється відповідно до Типових (перехідних) навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342 "Про Типові (перехідні) навчальні плани загальноосвітніх навчальних за­кладів на 2001/2002 - 2004/2005 навчальні роки"), опублікованих в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України № 9 за 2001 рік.

Типові навчальні плани початкової школи і Типові (пе­рехідні) навчальні плани зорієнтовані на роботу загально­освітніх навчальних закладів за 5-денним робочим тижнем.

Відповідно до мов навчання у системі загальної середньої освіти передбачено два варіанти навчальних планів для шко­ли 1 ступеня: для шкіл з українською мовою навчання (до­датки №1, №2) і шкіл з навчанням мовами національних меншин (додатки №3, №4).

Організація навчально-виховного процесу у початкових класах спеціалізованих шкіл відбувається за Типовими (пе­рехідними) навчальними планами спеціалізованих шкіл, скла­дених на основі Типових навчальних планів початкової шко­ли (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.02.2001 р. № 96) та Типових (перехідних) навчальних планів загально­освітніх навчальних закладів на 2001/2002 — 2004/2005 на­вчальні роки (наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001р. № 342) (додатки №№5—10). Цикл профільних предметів сформований на основі інваріантної та варіативної складових змісту освіти, у тому числі за рахунок незначного скорочення часу на галузі "Мови і література" та "Я і Україна".

Типові (перехідні) навчальні плани спеціалізованих шкіл реалізуються в режимі 6-денного навчального тижня. Спе­ціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов можуть працювати також і за 5-денним навчальним тижнем.

Відповідно до Положення про загальноосвітній навчаль­ний заклад кожна школа незалежно від підпорядкування і форми власності на основі Типових формує свій робочий на­вчальний план на навчальний рік, конкретизуючи варіативну складову з урахуванням особливостей регіону та індивідуаль­них освітніх потреб учнів.

При цьому необхідно дотримуватись граничне допусти­мого навчального навантаження учнів, а також загальної кількості годин, що не повинно перевищувати меж, вста­новлених Типовими навчальними планами (Типовими (пе­рехідними) навчальними планами).

2001/2002 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах 1 ступеня розпочинається 1 вересня Днем знань і закінчується, включаючи проведення підсумкового оціню­вання і державної підсумкової атестації навчальних досяг­нень учнів, екскурсій, ЗІ травня.

Навчальні заняття, організовуються за семестровою сис­темою: 1 семестр — з 1 вересня по 27 грудня (82 робочі дні), II семестр — з 14 січня по ЗІ травня (93 робочі дні), всьо­го — 175 робочих днів.

Протягом навчального року проводяться канікули, орі­єнтовно: осінні — з 29 жовтня по 4 листопада, зимові — з 28 грудня по ІЗ січня, весняні — з 27 по ЗІ березня.

З урахуванням регіональних особливостей, кліматичних умов за погодженням з місцевими органами управління освітою структура навчального року та графік учнівських канікул можуть змінюватись. При цьому залишається незмінною за­гальна кількість навчального часу та канікулярних днів, визна­чених Законом України "Про загальну середню освіту".

Для учнів початкових класів з 27 по 31 травня організову­ються навчальні екскурсії в природу, на виробни­цтво, заняття на навчально-дослідних ділянках, суспільне ко­рисна праця тривалістю не більше 3 годин на день.

Планування роботи у 1 класі з української мови, мови національних меншин, іноземної мови, математики, курсу "Я і Україна", музики, образотворчого мистецтва, трудового навчан­ня, художньої праці, основ здоров'я і фізичної культури прово­диться за Типовими навчальними планами початкової школи з українською мовою та мовами національних меншин і програ­мами (Київ, видавництво "Педагогічна думка", 2001 рік); у 2—4 (2—3) класах — з предметів: українська мова, російська мова, математика, природознавство, трудове навчання, художня пра­ця за програмами для 1—3( 1—4) класів, для шкіл з українською та російською мовами навчання (Київ, видавництво "Бліц", 1997 рік); з предметів: музика, образотворче мистецтво, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності — за окремими про­грамами (Перелік навчальних програм, підручників та навчаль­них посібників для основної та старшої школи. Інформаційний збірник Міністерства освіти України, № 12—13,2000 р.).

При незначній розбіжності у годинах між навчальними планами і програмами вчитель може самостійно вносити корективи до програм, орієнтуючись на навчальний план. При цьому виконання програми здійснюється за рахунок інтенсифікації навчального процесу, за умови дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо тижневого навантаження.

Основна мета і завдання вивчення навчальних пред­метів, методи і прийоми роботи з учнями на кожному етапі навчання визначено у відповідних навчальних програмах.

Зміст навчальних програм реалізується в підручниках, поданих у Переліку навчальних програм, підручників та на­вчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в початковій школі.

Перелік навчально-наочних посібників і лабораторного об­ладнання, рекомендований Міністерством освіти і науки України для використання у середніх загальноосвітніх навчальних закладах, опублікований в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки №10,2001 р.

Кожен учитель має можливість і право навчати своїх учнів за одним із обраних варіативних підручників та на­вчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Навчання грамоти (читання і письма) відбувається в до-букварному, букварному та післябукварному періодах 1-го класу. Кожний навчальний період має свої завдання, визна­чені у програмі.

У 1 класі навчання грамоти здійснюється за традиційним аналітико-синтетичним методом. Також можуть частково ви­користовуватися й інші методи, зокрема метод цілих слів. Доцільність його застосування пояснюється необхідністю на­вчати школярів сприймати графічні образи багатьох добре знайомих слів цілісно, швидко впізнавати їх на основі попе­реднього досвіду.

У навчанні письма особлива увага приділяється технічним навичкам (умінню відтворювати необхідні рухи під час письма у рядку зошита та дотриманню гігієнічних правил), оскільки добре поставлена техніка письма сприятиме швидшому й ефективнішому оволодінню графічною навичкою, плавністю письма. Необхідно формувати координацію дій ру­хового і зорового аналізаторів, графічні навички письма (пра­вильне, чітке зображення букв, їх поєднання, плавне напи­сання складів, слів, невеликих речень у темпі, відповідному індивідуальним можливостям учня); засвоєння гігієнічних правил, яких слід дотримуватись під час письма.

Особливу увагу доцільно приділити формуванню технічних навичок письма у дітей, які пишуть лівою рукою (визнаних лівшами після відповідної консультації з медиком).

Робота над технікою письма не обмежується періодом на­вчання грамоти, а продовжується в 2-4 класах. Увага до цього виду роботи необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, але і під час виконання інших письмових робіт (списування, письмо під диктовку, по пам'яті та інше).

Головним завданням уроків читання у 1 класі є навчання дітей виділяти на слух звуки на початку, в кінці і в середині одно-, дво-, трискладових слів, називати послідовно у словах усі звуки, розуміти, що звуки служать для розрізнення зна­чень слів, фіксувати звуки в словах умовними значками для голосних і приголосних (твердих і м'яких), будувати звукові моделі складів і слів та добирати склади і слова до поданих моделей, розвивати фонематичний слух, використовуючи на уроках спеціальні корекційно-розвиваючі завдання.

Основна мета початкового курсу української мови - забез­печити розвиток, удосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності: навчити дітей читати і писати, сфор­мувати певне коло знань про мову і мовні уміння, забезпечи­ти мотивацію навчання рідної мови.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунк­туаційна пильність, уміння вирізняти в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у про­стих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, співстав­ляючи написане зі зразком. Це уміння формується у про­цесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.

Пріоритетом у навчанні рідної мови в початковій школі є формування комунікативних умінь, розвиток умінь і на­вичок мовленнєвої діяльності.

Уперше у навчанні рідної мови запроваджується робота над формуванням аудіативних умінь (слухати, розуміти про­слуханий текст) та розвитком діалогічного мовлення шко­лярів. Діалогічне мовлення розвивається шляхом уміння слу­хати, розуміти співрозмовника, будувати репліки, пов'язані за змістом із реплікою співрозмовника у процесі складання, розігрування діалогів за темами, близькими життєвому досвіду дітей.

Основна мета навчання української мови як державної — за­безпечити початковий рівень комунікативних умінь та елемен­тарних знань з мови й правопису, відповідних мовленнєвих умінь і навичок, а також інтелектуальний розвиток учнів та етнокультурознавчі знання.

У 1 класі шкіл з мовами навчання національних меншин основним завданням уроків української мови є формування умінь усного мовлення: слухання-розуміння (аудіювання) не­великого за обсягом тексту (казки чи уривків з казки, оповідання, вірша) та говоріння українською мовою.

В основі вмінь спілкуватися українською мовою лежать частково мовленнєві уміння: орфоепічні, граматичні та словниковий запас. Від рівня їх сформованості залежить якість комунікативного мовлення.

Комунікативне спрямування навчального процесу, удос­коналення частково мовленнєвих умінь — важливе завдання й для 3-річної школи. Тут паралельно із удосконаленням ус­ного мовлення формується писемне.

Із засвоєнням мовного матеріалу тісно пов'язується робо­та над удосконаленням мовленнєвих умінь.

Так, у 2 класі 3-річної школи та у 3 класі 4-річної початко­вої шкали під час вивчення розділу "Звуки і букви" основна ува­га має надаватися не звуко-буквеному розбору, як на уроках рідної мови, а удосконаленню умінь літературної вимови звуків та позначення їх буквами української мови: і, й, є, є,ї. При цьо­му слід пам'ятати, що це — не каліграфічні хвилинки, а система вправ, спрямована на формування умінь вживати зазначені бук­ви під час письма українською мовою. Цей процес є досить складним і довготривалим, оскільки учням доводиться перебо­рювати навички буквеного позначення подібних в обох мовах звуків, сформованих під час письма російською мовою. Орієнти­ром в цьому є вправи, подані у підручнику, їх слід використову­вати також і для вивчення інших розділів програми (на початку року) аж доки не сформуються належні графічні уміння.

Інші розділи програми також сприяють формуванню мовленнєвих практичних навичок, насамперед, збагаченню словникового запасу, удосконаленню орфоепічних умінь і на їх основі — орфографічних.

У 4 класі 4-річної та у 3 класі 3-річної початкової шко­ли основним є завдання удосконалення граматичних умінь. З метою перевірки рівня сформованості граматичних умінь доцільно використовувати не диктанти (тут усі граматичні форми проговорює вчитель), а творчі вправи на побудову словосполучень, речень, текстів з опорних слів, поданих у початковій формі, списування з дописуванням закінчень у словах тексту тощо.

Частково мовленнєві уміння мають знайти своє застосу­вання у мовленні учнів, зокрема, комунікативному. З цією метою важливо організовувати роботу в парах і групах, в про­цесі якої учні вчилися б спілкуватися між собою. У роботі над текстом - спаданням розповідей також слід орієнтуватися на слухача чи читача (комунікативний аспект навчання).

Типовими навчальними планами передбачено вивчення іноземної мови з 2-го класу.

Метою вивчення іноземної мови у початковій школі є опанування учнями мовленнєвих умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, говорінні, читанні, письмі), передбаченими навчальною програмою.

Курс "Я і Україна" покликаний формувати у школярів почуття патріотизму, поваги до Української держави; систе­ми уявлень і понять про навколишній світ та про місце в ньому людини як соціальної і біологічної істоти; про об'єкти і явища природи і суспільства; закономірні взаємозв'язки і залежності; набуття громадянського досвіду; ознайомлення дітей з природою та навчання їх гармонійних відносин з нею; створення теоретичної бази для інтелекту­ального розвитку молодших школярів.

Цей курс може реалізовуватися варіативно: наскрізним інтегрованим курсом або окремими предметами. На вибір на­вчального закладу та за наявності відповідного навчально-ме­тодичного забезпечення у початкових класах можуть вивчатись інтегровані курси "Я і Україна" (1-4 кл.), "Ознайомлення з на­вколишнім" (1—2 кл.) та "Природознавство" (3-4 кл.), "Довкілля'' (1-4 кл.).

Вивчення математики спрямоване на розвиток обчислю­вальних умінь; пізнавальних здібностей молодших школя­рів — пам'яті, логічного мислення, уяви, математичної мови. Арифметичний матеріал є основою інтеграції всіх змістових ліній курсу. Поурочне вивчення програмового змісту планує учитель, керуючись обраним підручником та методичними рекомендаціями до нього. Відповідно до віко­вих особливостей молодших школярів серед інших методів на уроках математики використовуються ігрові ситуації та дидактичні ігри. Засвоєння знань, формування математичних умінь і навичок відбувається з обов'язковим виконан­ням практичних дій школярів, тому практичну роботу не можна замінювати демонстраціями навчального матеріалу. На уроках математики слід поєднувати різні форми на­вчально-пізнавальної діяльності учнів: фронтальні, групові, індивідуальні, парами.

Поєднання елементів гри та наочності покладено в основу створення засобів навчання з математики, зокрема, видано альбоми з математики для 1 класу, годинниковий циферблат, демонстраційні таблиці з письма цифр.

Пропедевтичний курс з інформатики, за умови належного технічного забезпечення, може здійснюватись на окремих уро­ках за рахунок годин варіативної складової плану, або інтегру­ватись з предметом "Математика".

Викладання предмета "Трудове навчання" може прово­дитися за програмами "Трудове навчання"
  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
У відповідності до листа МОНУ №1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу в 5-х класах загальноосвітніх...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Тематика засідань шкільного методичного об’єднання вчителів початкових...
Організація навчально-виховного процесу в початкових класах у 2011-2012 навчальному році
Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх...
Повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій...
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО...
Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної...
Технологій навчання загальноосвітніх
Закону України „Про загальну середню освіту” з метою підвищення рівня організації навчально-виховного процесу і оснащення навчального...
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх...

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів незалежно...
Перший урок у початкових класах проводиться за обраною загальноосвітнім навчальним закладом/методичним об’єднанням на власний розсуд...
ПЕРЕЛІК підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка