ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ


Скачати 119.48 Kb.
НазваДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Дата26.03.2013
Розмір119.48 Kb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Право > Диплом

    Олена Волошенко

    ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕДУКАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ

    ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

    Анотація: у статті проаналізовано окремі аспекти професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів. Уточнено змістові характеристики професійно-педагогічної едукації вчиителя у системі післядипломної педагогічної освіти. Автором описано специфіку професійно-педагогічної едукації вчителя.

Ключові слова. Професійно-педагогічна едукація, післядипломна педагогічна освіта.

Постановка проблеми. Динамічні зміни у системі післядипломної освіти, які зумовлені впровадженням Державного стандарту початкової загальної освіти, актуалізували значне коло питань, що пов’язані із забезпеченням методологічного, науково-методичного, теоретико-практичного супроводу впровадження Державного стандарту вчителем початкових класів. Все це викликало необхідність аналізу й уточнення змісту професійно-педагогічної едукації педагогів молодшої шкільної ланки у системі післядипломної освіти.

Оскільки «Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави» [1], у системі післядипломної освіти педагогів, які працюють із дітьми початкових класів передбачено заходи, спрямовані на оновлення, коригування та інтеграцію змістової, процесуальної, мотиваційної та організаційної складових професійно-педагогічної едукації вчителя.

Аналіз актуальних досліджень. Питанням едукації вчителя (майбутнього вчителя) та організації едукаційного процесу присвчували свої праці В.Бондар, І.Підласий та інші.

Едукацію В.І.Бондар інтерпретує «як метапоняття, що, з одного боку, відображає вимогу синхронізму (збігу і зв’язку в часі трьох явищ: навчання, виховання і розвитку), з іншого – як процес синхронізації (одночасності) перебігу складових едукації». [2]

    І.П.Підласий, розглядаючи педагогіку як науку про едукацію і робурсацію, зазначає що термін «едукація» використовується для позначення органічної єдності навчання і виховання, нерозривності педагогічної та учнівської дільності. Терміном «робурсація» (від лат. roburs – сили) позначається спільний процес освіти, розвитку і формування. «…Освіта, розвиток і сформованість виражають різні рівні едукації». [4,170]

    У Державному стандарті також наголошується на єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави, що фактично є процесом едукації дитини молодшого шкільного віку. [1] Отже, для оптимізації післядипломної освіти вчителя початкових класів, реалізації Державного стандарту початкової освіти, доцільно запровадити такі поняття як «едукація, робурсація та едукаційний процес».

    Рух едукації до своєї мети, – пише І.П.Підласий, називається едукаційним процесом, який має такі характеристики:

  1. «Едукаційний процес – єдність трьох складників: педагога, учнів, предмета навчання-виховання.

  2. Едукаційний процес відбувається у спеціально створених умовах. Умовами виступають навчально-виховні заклади, що спеціально створені для едукаційного процесу.

  3. Едукаційний процес має чітко окреслену мету…, яка виводиться із цільових установок розвитку суспільства, загальнолюдських цінностей і має сучасне наукове обґрунтування.

  4. Едукаційний процес здійснюється за спеціальними планами і програмами…, які розробляються науково дослідними установами і затверджуються державними органами.

  5. Едукаційний процес управляється педагогами, кваліфікація яких підтверджена дипломом установленого зразка. Процес, у якому не присутній кваліфікований педагог, не належить до едукаційного.

  6. Едукаційний процес завершується ґарантованим результатом. Функціонує система поетапного і завершального контролю досягнень, що виводить кожного вихованця на посильний для нього рівень навченості і вихованості.

  7. Учасники едукаційного процесу несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку за свою діяльність і поведінку». [4,170-172]

    В.І.Бондар аналізує едукацію за її сутністю з позицій загального психолого-педагогічного підходу до розв'язання проблеми інтегральної цілісності навчання, виховання і розвитку взагалі та її забезпечення у процесі підготовки фахівців для освітньої галузі зокрема. Автор вважає, що традиційно ця цілісність розглядається як спонтанне поєднання трьох нібито автономно функціонуючих процесів навчання, виховання і розвитку, які мають свої, притаманні їм мету і завдання, принципи й умови, зміст і форми, методи і засоби. Як результат, у практичній діяльності має місце розрив їх у часі та просторі, функціях та результативності… Отже, «формування особистості педагога не може бути зведеним до системи розрізнено здійснюваних впливів, а має виступати як процес діяльнісного, професійно налаштованого привласнення сутністних характеристик едукації і забезпечення готовності фахівців реалізувати у практичній діяльності едукаційну цілісність».[2]

    Забезпечення у початковій школі едукаційної цілісності є можливим лише за умови впровадження у систему післядипломної освіти вчителя методологічно та науково обгрунтованої професійно-педагогічної едукації педагога. Ми вважаємо, що поняття «професійно-педагогічної едукації вчителя» розкриває специфіку і зміст системи впливів на особистість педагога, які оптимізують його професійну діяльність, викликають процес робурсації та стимулюють до професійно-особистісного розвитку і саморозвитку.

    Метою статті є розкриття окремих аспектів професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів та уточнення змістових характеристик професійно-педагогічної едукації вчиителя у системі післядипломної педагогічної освіти у контексті реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти.

Виклад основного матеріалу. «Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти». [1] Отже, професійно-педагогічна едукація педагога у системі післядипломної освіти має здійснюватися на «засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів і ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності» [1]. За таких умов вчителі початкових класів: набувають необхідні ціннісно-смислові, мотиваційні, світоглядні орієнтації щодо організації едукаційного процесу; оволодівають педагогічними технологіями, які дозволяють оптимізувати процес реалізації державного стандарту; формують й розвивають власні ключові, загальнопредметні, предметні та інші компетенції; набувають практичний досвід щодо формування компетентності й компетенцій молодших школярів, що передбачені Державним стандартом.

Побудова едукаційного процесу в системі післядипломної освіти має здійснюватись із урахуванням вимог суспільства, професійної діяльності вчителя початкових класів, Державних стандартів початкової загальної і післядипломної освіти, андрагогічних особливостей педагогів.

    До основних організаційно-методичних положень ефективного здійснення професійно-педагогічної едукації вчителя початкових класів в системі післядипломної освіти належать:

    • Едукаційний процес – єдність трьох складників: науково-педагогічних працівників системи післядипломної освіти, педагогів, які здійснюють реалізацію Державного стандарту початкової загальної освіти, змісту післядипломної педагогічної освіти.

    • Едукаційний процес відбувається у спеціально створених в системі післядипломної педагогічної освіти умовах. Умовами виступають заклади післядипломної педагогічної освіти й те освітнє середовище, які спеціально створені для едукаційного процесу.

    • Метою едукаційного процесу є професійно-педагогічна едукація вчителя початкових класів, спрямована на реалізацію Державного стандарту початкової загальної освіти, життєтворчу реалізацію і самореалізацію як самих педагогів, так і їх вихованців.

    • Едукаційний процес здійснюється за ліцензованими спеціальними планами і програмами, розробленими науково-дослідними установами.

    • Едукаційний процес управляється науково-педагогічними працівниками післядипломної освіти, кваліфікація і компетентність яких дозволяє реалізовувати його мету. Процес, у якому не присутній кваліфікований і компетентний науково-педагогічний працівник, не вважається едукаційним, оскільки можуть виникати ускладнення щодо навчання-виховання, єдності і взаємодії його суб’єктів.

    • Едукаційний процес завершується ґарантованим результатом – робурсацією вчителя початкових класів, яка дозволяє здійснювати подальшу професійну діяльність на якісно новому рівні. Післядипломна педагогічна освіти потребує функціонування системи поетапного і завершального контролю досягнень вчителів, яка виведе кожного з них достатній або максимально можливий професійно-педагогічний рівень навченості і вихованості.

    • Учасники едукаційного процесу несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку за свою діяльність.

    Одним із найважливіших завдань професійно-педагогічної едукації є усунення протиріч, які виникають у вчителя під час органіації педагогічного процесу. Вчитель початкових класів зможе ефективно здійснювати свою професійну діяльність в тому випадку, якшо буде знати як її здійснювати, уміти і хотіти це робити. Розглянемо детальніше змістове наповнення кожного із трьох компонентів ефективної професійної діяльності педагогів початкової ланки освіти та можливості його оновлення, корекції, стабілізації, рощвитку і формування у процесі професійно-педагогічної едукації вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.

    Професійно-педагогічна едукації вчителя передбачає поглиблення і розширення існуючих знань, їх оновлення у відповідності до сучасного розвитку суспільства і системи освіти. При цьому важливо враховувати, що на реалізацію теоретико-практичного компоненту післядипломної педагогічної освіти здійснюють синергетичний вплив усі учасники едукаційного процесу. У результаті кожен педагог може поставити ті питання, які дозволять йому доповнити, оновити і розширити власні знання щодо реалізації Державного стандарту, професійної діяльності, взаємодії із учнями початкових класів та їх сім’ями. Практичний досвід роботи в системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня, вчителів музики, мистецтва, іноземної мови та фізичної культури дає підстави стверджувати, що найбільша кількість запитань педагогів, спрямованих на пошук відповіді «Як мені працювати із дітьми молодшого шкільного віку?» має таку тематику:

  • Як за той час, що відводиться на вивчення певного предмету (теми) виконати ті завдання, які передбачені програмами?

  • Як розвивати логічне мислення учня початкових класів і чому у більшості дітей значно потужніше розвинута інтуїція ніж логіка (порівняно із учнями початкових класів 1996-1999 років народження)?

  • Що робити із гіперактивними та емоційно-вразливими учнями на уроках?

  • Як адекватно розподілити відповідальність за навчання-виховання дітей між педагогами, дітьми та їх родинами?

  • Як викликати у дітей інтерес до навчання з тих предметів, які їм не цікаві?

  • Як, враховуючи об’єктивні і суб’єктивні фактори формувати в учнів математичну, природничу, соціальну та інші компетентності, що передбачені Державним стандартом початкової загальної освіти?

    Пошук і знаходження відповідей на ці та подібні запитання потребують не лише професіоналізму, практичного досвіду і високої кваліфікації працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, а й їх уміння організувати едукаційний процес таким чином, щоб кожен вчитель початкових класів в решті-решт сказав: «Дякую! Тепер я знаю як це зробити!».

    Наступним компонентом ефективної діяльності педагогів молодшої шкільної ланки є практичні уміння. Саме тому професійно-педагогічна едукація вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти має передбачати практичний компонент, який складається із:

  • пропедевтичної практики, спрямованої на діагностику практичних умінь й виявлення нових можливостей щодо оволодіння необхідними уміннями і компетенціями для оптимізації професійної діяльності вчителя;

  • орієнтації у практичних уміннях, педагогічних технологіях, методичних прийомах щодо реалізації тих завдань, які передбачені Державним стандартом;

  • презентації нових знань і умінь, які є необхідними для реалізації особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів в педагогічному процесі початкової школи;

  • практики на прикладах, яка базується на конкретних професійно-значущих для вчителів початкових класів педагогічних ситуаціях та явищах;

  • керованої практики щодо застосування набутих умінь під управлінням науково-педагогічних працівників системи післядипломної педагогічної освіти;

  • незалежної практики;

  • самостійної практики.

    Як правило часові обмеження на курсах підвищення кваліфікації не дозволяють повною мірою здійснювати незалежну і самостійну практику, тому їх практичне впровадження відбувається у міжкурсовий період.

Особистісний компонент ефективної професійної діяльності вчителя початкових класів зумовлює мотиваційні, ціннісні та емоційно-вольові характеристики і прояви педагога. Отже, навіть якщо «знаю і вмію» педагога сформовані, «хочу і буду» не зажди проявляються у діяльності. Саме тому без впливу на особистісні якості, риси характеру, цінності професійно-педагогічна едукація не може бути цілісною. Саме цей компонент забезпечує стійкий інтерес вчителя до едукаційного процесу у системі післядипломної освіти як фактору відновлення гармонізації, збалансованості й цілісності своєї особистості. А, як наслідок, інтерес і бажання вчителя організувати подібний процес для свої вихованців, із урахуванням їх вікових особливостей.

Професійно-педагогічна едукація вчителя початкових класів у системі післядипломної освіти зумовлює ефективну робурсацію педагога тоді, коли йому безпечно, комфортно, цікаво і корисно. Створення комфортного і безпечного простору, в якому здійснюється виявлення, систематизація, рефлексія особистого досвіду, коригування та доповнення професійно-педагогічних знань сприяє активізації педагога. Як наслідок, активна участь вчителя початкових класів в едукаційному процесі у закладах післядипломної освіти стає не лише цікавою, а й корисною для нього та його подальшої професійної діяльності. Отримання задоволення від едукаційного процесу і досягнутих результатів викликає процеси професійного саморозвитку і професійно-творчої реалізації педагога.

Висновки. Введення поняття професійно-педагогічної едукації вчителя у систему післядипломної освіти обумовлено тим, що процеси навчання і виховання особистості перебувають у нерозривній єдності. Як наслідок, виникає робурсація педагога і зростання його професійно-педагогічної компетентності.

Однією із важливих задач професійно-педагогічної едукації є виявлення та усунення протиріч між рівнем досягнутого вчителем розвитку і появою нових усвідомлених професійно-особистісних цілей і задач, що в свою чергу призводить до актуалізації потреби у подальшій едукації. Необхідність реалізації Державного стандарту початкової загальної освіти зумовила появу нових професійно-особистісних цілей і задач педагогів, які працюють із дітьми молодшого шкільного віку. Отже, завдання системи післядипломної педагогічної освіти – допомогти усвідомити ці цілі і задачі, виявити протиріччя між наявними професійними та особистісними можливостями педагога й вимогами до його діяльності та організувати ефективний едукаційний процес, спрямований на усунення виявлених протиріч.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти./ ПОСТАНОВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 20.04.2011р. №462. [Электронный ресурс]. –  Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/general-secondary-education/state_standards/

  2. Бондар В.І. Традиційна й нова парадигма едукації педагогічних кадрів / Володимир Іванович Бондар  [Электронный ресурс]. –  Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/NiO/2011_4_1/statti/Bondar.htm

  3. Клокар Н.І. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах післядипломної освіти регіону на засадах диференційованого підходу : монографія / Наталія Іванівна Клокар. – Київ, 2010. – 528 с.

  4. Підласий І.П. Спільна дія/ Іван Павлович Підласий – Х.: вид.група «Основа», 2012. – 224с.

Елена Волошенко

НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ЭДУКАЦИИ УЧИТЕЛЯ МЛАДШИХ КЛАССОВ У СИСТЕМЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Аннотация. В статье проанализированы некоторые аспекты профессионально-педагогической эдукации учителя младших классов; уточнены содержательные характеристики профессионально-педагогической эдукации учителя младших классов в системе последипломного образования. Автор показывает специфику профессионально-педагогической эдукации учителя.

Ключевые слова. Профессионально-педагогическая эдукация, последипломное педагогическое образование.
Olena Voloshenko

SOME ASPECTS OF PROFESSIONAL PEDAGOGICAL EDUCATION OF A TEACHER OF ELEMENTARY SCHOOL IN THE SYSTEM OF POSTGRADUATE TEACHERS’ TRAINING
Annotation.  In the article some aspects of a professional and pedagogical education of a teacher of elementary school are analysed; substantial characteristics of a professional and pedagogical education of a teacher of elementary school in system of postdegree education are specified. The author shows specifics of a professional and pedagogical education of a teacher.

Key words. Professional pedagogical education, postgraduate teachers’ training



Схожі:

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ...
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЛОНГОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ДО...
Із досвіду роботи вчителя початкових класів ТЗШ
Тема. Формування комунікативних компетентностей учнів початкових класів та вчителя
«Творчість вчителя основа його педагогічної майстерності»
Проблема: «Удосконалення навчально-пізнавальних інтересів учнів початкових класів через творчий розвиток вчителя та учня»
Особливості педагогічного спілкування в системі післядипломної освіти
Стаття присвячена проблемі педагогічної комунікації в системі післядипломної освіти. Подається теоретичне обгрунтування сутності,...
«Хитринки» вчителя початкових класів
Я думаю, що кожен учитель початкових класів зустрічався з тим, що у деяких дітей виникають труднощі при розв’язуванні задач
ПРОФІЛАКТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
Затверджено вченою радою Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
ЕЛЕКТРОННЕ ВЧИТЕЛЬСЬКЕ ПОРТФОЛІО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Модернізація освіти змушує по-новому поглянути не тільки на форми оцінювання досягнень учнів, а й шукати ефективні форми оцінювання...
Відділ освіти Чорнобаївської райдержадміністрації Методичний кабінет...

Підготовка кадрів до здійснення наукової та дослідно-експериментальної...
Ня, розвиток спроможності на наукових засадах самостійно вирішувати поточні шкільні проблеми. Необхідність виконання вищезазначених...
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Конференція відбудеться 27–28 березня 2014 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області (вул. Івана...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка