ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


Скачати 493.36 Kb.
НазваХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Сторінка2/4
Дата24.10.2013
Розмір493.36 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Математика > Документи
1   2   3   4

1.3. Структура уроку
Структура уроку - це сукупність різних варіантів взаємодій між елементами уроку, що виникає в процесі навчання і забезпечує його цілеспрямовану дієвість.

У будь технології навчання базова дидактична структура уроку будь-якого типу постійна і характеризується наступними компонентами (основними етапами):

• актуалізація наявних знань і способів діяльності;

• формування нових знань або способів діяльності;

• застосування нових знань і способів діяльності.

Дидактична завдання першого з етапів - створення умов для орієнтування в темі майбутнього уроку, створення мотивації, активізація знань або уявлень учнів по темі (Що я вже знаю про це?). Кульмінацією цього етапу є спільне цілепокладання для планування майбутньої діяльності. Це своєрідне осмислення учнями того, що вони вже знають і того, що ще можна було б взнати для вирішення навчальної задачі або пошуку виходу з проблемної ситуації (прогнозування).

Дидактична завдання основного етапу уроку - організація роботи учнів з інформацією з метою її осмислення, розуміння, переживання для знаходження відповідей на поставлені питання на початку уроку. Для цього етапу вчитель

• повинен продумати максимально можливі варіанти використання різних засобів інформації: це можуть бути довідники та енциклопедії, словники, текст параграфа, таблиці, графіки, схеми, моделі, спеціально сконструйований навчальний текст, надрукований для кожного учня, джерелом інформації можуть стати сам учитель, дитина або група дітей

• повинен продумати і організувати з учнями сам процес роботи з джерелами інформації, по можливості так, щоб відбувалося структурування навчальної інформації: або вона дробилася, або укрупнювати, Або переводилася з текстової форми в образну і навпаки.

Третій етап базової моделі - це завершальна стадія уроку. Її основна дидактична задача - організація застосування учнями отриманих нових знань і способів діяльності та рефлексія. На цьому етапі відбувається

• з'ясування, якими знаннями та вміннями збагатився досвід учнів;

• уточнення, на які з питань (утруднень), які виникли на початку уроку, в ході уроку відповіли, а які залишилися без відповіді;

• створення мотивації для домашнього завдання.

Специфіка типу уроку визначається наповненням постійних компонентів структури компонентами двох змінних підструктур: зовнішньої (методичної) і внутрішньої (логічної). Компоненти змінних структур визначаються вчителем залежно від провідних дидактичних завдань і з урахуванням розвивальних і виховних аспектів цілей уроку.

Опис можливих варіантів структур уроків різних типів

 (Тип визначається провідною дидактичній завданням)

Структура уроку вивчення нового матеріалу:

 підготовка учнів до сприйняття нового навчального матеріалу, тобто актуалізація знань і практичних і розумових умінь;

 первинне введення матеріалу з урахуванням закономірностей процесу пізнання при високій розумовій активності учнів;

 вказівка ​​на те, що учні повинні запам'ятати;

мотивація запам'ятовування і тривалого збереження в пам'яті;

 повідомлення або актуалізація техніки запам'ятовування (робота з опорними для пам'яті матеріалами, смислове угрупування і т.п.);

 первинне закріплення під керівництвом вчителя за допомогою прямого повторення, часткових висновків;

 контроль результатів первинного запам'ятовування;

 завдання додому (не завжди).

 Підсумок уроку - повторення опорного матеріалу (орієнтовної основи діяльності)

Структура уроку формування умінь і навичок:

 постановка мети (навчальної задачі) уроку;

 повторення сформованих умінь і навичок, які є опорою;

 проведення перевірочних вправ;

 ознайомлення з новими вміннями, показ зразка формування;

 вправи на їх освоєння;

 вправи на їх закріплення;

 тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією;

 вправи на перенесення в подібну ситуацію;

 вправи творчого характеру;

 підсумок уроку;

 завдання додому.

Структура уроку закріплення і розвитку знань, умінь, навичок:

 повідомлення учням мету майбутньої роботи;

 відтворення учнями знань, умінь і навичок, які потрібні для виконання запропонованих завдань;

 виконання учнями різних завдань, завдань, вправ;

 перевірка виконання робіт;

 обговорення допущених помилок і їх корекція;

 завдання додому (якщо це необхідно).

Структура уроку застосування знань, умінь і навичок:

організація початку уроку (психологічний настрій учнів);

 повідомлення теми уроку і його завдань;

 вивчення нових знань, необхідних для формування умінь;

 формування, закріплення первинних умінь і застосування їх в стандартних ситуаціях - за аналогією;

 вправи в застосуванні знань і умінь в змінених умовах;

 творче застосування знань і умінь;

 вправа по відробітку навиків;

 домашнє завдання;

 підсумок уроку з оцінкою виконаної учнями роботи.

Структура уроку повторення:

 організація початку уроку;

 постановка освітніх, виховних, розвиваючих завдань;

 перевірка домашнього завдання, направленого на повторення основних понять, висновків, основоположних знань, умінь, способів діяльності (практичної і розумової). На попередньому уроці, знаючи про майбутній повторенні, потрібно підібрати відповідне домашнє завдання;

 підведення підсумків повторення, перевірка результатів навчальної роботи на уроці;

 завдання додому.

Структура уроку перевірки знань:

 організація початку уроку. Тут необхідно створити спокійну, ділову обстановку. Діти не повинні боятися перевірочних та контрольних робіт або надмірно хвилюватися, оскільки вчитель перевіряє готовність дітей до подальшого вивчення матеріалу;

 постановка завдання уроку. Учитель повідомляє учнів, який матеріал він буде перевіряти або контролювати. Просить, щоб діти пригадали відповідні правила та користувалися ними на роботі. Нагадує, щоб учні обов'язково самі перевірили роботи;

виклад змісту контрольної або перевірочної роботи (задачі, приклади, диктант, твір або відповіді на питання і т.п.). Завдання за об'ємом або ступені трудності повинні відповідати програмі і бути посильним для кожного учня.

 підведення підсумків уроку. Вчитель вибирає хороші роботи учнів, аналізує допущені помилки в інших роботах і організовує роботу над помилками (іноді на це йде наступний урок);

 визначення типових помилок та прогалин у знаннях і вміннях, а також шляхів їх усунення і вдосконалення знань і умінь.

Структура повторювально-узагальнюючого уроку:

 організаційний момент;

 вступне слово вчителя, в якому він підкреслює значення матеріалу вивченої теми або тим, повідомляє мету і план уроку;

 виконання учнями індивідуально і колективно різного роду усних і письмових завдань узагальнюючого і систематизує характеру, що виробляють узагальнені понятійні знання на основі узагальнення фактів, явищ;

 перевірка виконання робіт, коректування (при необхідності);

 формулювання висновків з вивченого матеріалу;

 оцінка результатів уроку;

 підведення підсумків;

 завдання додому (не завжди).
Структура комбінованого уроку (такий урок, як правило, має дві або декілька рівнозначних дидактичних завдань):

 організація початку уроку;

 перевірка домашнього завдання, постановка мети уроку;

 підготовка учнів до сприйняття нового навчального матеріалу, тобто актуалізація знань і практичних і розумових умінь;

вивчення нового матеріалу, в т.ч. і пояснення;

закріплення матеріалу, вивченого на даному уроці і раніше пройденого, пов'язаного з новим;

узагальнення і систематизація знань і умінь, зв'язок нових з раніше отриманими і сформованими;

підведення підсумків і результатів уроку;

завдання додому;

підготовка (попередня робота), необхідна учням для вивчення нової теми (не завжди).

1.4. Категорії цілей навчання
Ефективність (якість) уроку

• Це ступінь відповідності результатів і мети: чим ближче результат до мети, тим вища якість уроку, тим він ефективніший.

• Для визначення якості уроку цілі і завдання мають бути прописані в загальних одиницях, щоб їх можна було співставляти, або повинні бути прописані механізми та інструментарій зіставлення.

Комплексний результат уроку може бути визначений через зіставлення результату діяльності вчителя (тобто того, що вчитель хотів дати) і результату діяльності учнів (тобто того, що учні взяли)

В якості основи для визначення ефективності уроку можна використовувати показники ефективності, орієнтовані на виділені М.В.Кларіним категорії цілей навчання, розроблені на основі таксономій цілей Б. Блума (в когнітивній сфері) і Д. Кратволя (в афективної сфері).

Категорії цілей в когнітивній області:

1 Знання

Ця категорія позначає запам'ятовування і відтворення вивченого матеріалу. Мова може йти про різні види змісту - від конкретних факто до цілісних теорій. Загальна риса цієї категорії - пригадування відповідних відомостей. Учень:

 знає (запам'ятовує і відтворює) вживані терміни;

 знає конкретні факти;

 знає методи і процедури;

 знає основні поняття;

 знає правила і принципи.

2 Розуміння

Показником здатності розуміти значення вивченого може служити перетворення (трансляція) матеріалу з однієї форми вираження в іншу-його «переклад» з одного «язика» на інший (наприклад, зі словесної форми-у математичну). В якості показника розуміння може також виступати інтерпретація матеріалу учнем (пояснення, короткий виклад) або ж припущення про подальший хід явищ, подій (пророкування наслідків, результатів). Такі навчальні результати перевершують просте запам'ятовування матеріалу. Учень:

 розуміє факти, правила і принципи;

 інтерпретує словесний матеріал, схеми, графіки, діаграми;

 перетворить словесний матеріал у математичні вираження;

 імовірно описує майбутні наслідки, що випливають з наявних даних

3 Застосування

Ця категорія позначає уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і в нових ситуаціях. Сюди входять застосування правил, методів, понять, законів, принципів, теорій. Відповідні результати навчання вимагають більш високого рівня володіння матеріалом, ніж розуміння.

Учень:

 використовує поняття і принципи в нових ситуаціях;

 застосовує закони, теорії в конкретних практичних ситуаціях;

 демонструє правильне застосування методу чи процедури.

4 Аналіз

Ця категорія позначає уміння розбити матеріал на складові частини так, щоб ясно виступала його структура. Сюди відносяться вичленовування частин цілого, виявлення взаємозв'язків між ними, усвідомлення принципів організації цілого.

Учень:

 виділяє приховані (неявні) припущення;

 бачить помилки і недогляди в логіку міркувань;

 проводить розмежування між фактами і наслідками;

 оцінює значимість даних.

5 Синтез

Ця категорія позначає уміння комбінувати елементи так, щоб отримати ціле, що володіє новизною. Таким новим продуктом може бути повідомлення (виступ, доповідь), план дій, схеми, впорядковують наявні відомості.

Досягнення відповідних навчальних результатів передбачає діяльність творчого характеру, спрямовану на створення нових схем, структур.

Учень:

 пише невелике творчий твір;

 пропонує план проведення експерименту;

 використовує знання з різних галузей, щоб скласти план рішення тієї чи іншої проблеми.

6 Оцінка

Ця категорія позначає уміння оцінювати значення того чи іншого матеріалу (твердження, художнього твору, дослідницьких даних і т. д.). Судження учня повинні грунтуватися на чітких критеріях: внутрішніх (структурних, логічних) або зовнішніх (відповідність наміченої мети). Критерії можуть визначатися самим учням або пропонуватися йому ззовні, наприклад, вчителем.

Дана категорія припускає досягнення навчальних результатів всіх попередніх категорій.

Учень:

 оцінює логіку побудови матеріалу у вигляді письмового тексту;

 оцінює відповідність висновків наявним даним, значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи з внутрішніх критеріїв;

 оцінює значимість того чи іншого продукту діяльності, виходячи із зовнішніх критеріїв.

Категорії навчальних цілей в афективній області:

1. Сприйняття

Ця категорія позначає готовність і здатність учня сприймати ті чи інші явища, що надходять з навколишнього світу стимули. З позиції вчителя шлях до досягнення таких цілей полягає в тому, щоб залучити, утримати і направити увагу учня.

Вхідні сюди компоненти:

a) усвідомлення;

b) готовність або бажання сприймати;

c) виборче (довільне) увагу утворюють діапазон сходження від пасивної позиції учня до більш активного ставлення до змісту навчання (хоча на цьому рівні ще не повністю усвідомлено цілеспрямованого).

Учень:

 проявляє усвідомлення важливості навчання;

 уважно слухає висловлювання оточуючих в класі, в бесіді і т. д., проявляє усвідомлення естетичних факторів в одязі, інтер'єрі, архітектурі, живопису;

 проявляє сприйнятливість до проблем і потреб інших людей, до проблем суспільного життя.

2. Реагування (відгук)

Ця категорія позначає активні прояви, які виходять від самого

учня.

На даному рівні він не просто сприймає, а й відгукується на те чи інше явище або зовнішній стимул, проявляє інтерес до предмету, явищу чи діяльності.

Вхідні сюди компоненти:

a) підлеглий відгук;

b) добровільний відгук;

c) задоволення від реагування.

Учень:

 виконує задану вчителем домашню роботу;

 підпорядковується внутрішкільного розпорядку та правил поведінки;

 бере участь в обговоренні питань в класі;

 самостійно знайомиться з освітленням суспільно-політичних і міжнародних проблем;

 добровільно викликається виконувати завдання;

 проявляє інтерес до навчального предмета.

3. Засвоєння ціннісної орієнтації

У цю категорію входять різні рівні засвоєння ціннісних орієнтацій (тобто відносини до тих чи інших об'єктів, явищам або видами діяльності):

a) прийняття ціннісної орієнтації (в побуті це відповідає поняттю «думка»);

b) перевагу ціннісної орієнтації;

c) прихильність, переконаність.

Учень:

 проявляє стійке бажання, наприклад, оволодіти навичками грамотної усній і письмовій мові;

 цілеспрямовано вивчає різні точки зору з тим, щоб винести власне судження;

 проявляє переконаність, відстоюючи той чи інший ідеал.

4. Організація ціннісних орієнтацій

Ця категорія охоплює осмислення і з'єднання різних ціннісних орієнтацій, розв'язання можливих суперечностей між ними та формування системи цінностей на основі найбільш значущих і стійких.

Сюди входять такі компоненти:

a) концептуалізація ціннісної орієнтації, тобто осмислення свого ставлення;

b) організація системи цінностей.

Учень:

 прагне визначити основні риси свого коханого твори мистецтва;

 приймає на себе відповідальність за свою поведінку;

 розуміє свої можливості і обмеження;

 будує життєві плани відповідно до усвідомленими їм самим власними здібностями, інтересами і переконаннями.

5. Поширення ціннісної орієнтації або їх комплексу на діяльність

Ця категорія позначає такий рівень засвоєння цінностей, на якому вони стійко визначають поведінку індивіда, входять у звичний спосіб дій, або життєвий стиль. Узагальнений характер ціннісних орієнтацій і їх з'єднання в цілісний світогляд відображені в таких компонентах:

a) узагальнена установка;

b) повна інтерналізація (засвоєння) або поширення ціннісних орієнтацій на діяльність.

Учень:

 стійко виявляє самостійність у навчальній роботі;

 проявляє прагнення до співпраці у груповій діяльності;

 виявляє готовність переглядати свої судження і міняти образ дій за наявності переконливих аргументів;

 постійно проявляє навички особистої гігієни та здорового способу життя;

 формулює стійке і послідовне життєве кредо.

Така конкретизація цілей допомагає визначати показники ефективності (якості) уроку

Відбір змісту матеріалу до уроку

Зміст матеріалу

матеріальна основа уроку, складається з фактів, положень, які підлягають засвоєнню, завдань і способів їх вирішення.

Відбір змісту

• Грунтується на логіко-дидактичному аналізі навчальної теми;

• З урахуванням дій, здійснених при аналізі теми, може включати наступні дії, які можуть варіюватися:

 Вивчити матеріали підручника, що відносяться до теми уроку: виділити всі символи, позначення, терміни і поняття, факти, математичні пропозиції, математичні докази, алгоритми і правила їх застосування, з'ясувати їхнє походження, правильну запис і читання.

 Перевірити, які з понять, фактів, правил є основними, які з формулювань учням слід завчити дослівно; розібратися в доказах, виявити їх логічну структуру, перевірити себе в умінні відтворювати досліджувані докази.

 Виділити завдання, що відносяться до теми уроку, розподілити їх по блоках споріднених завдань, визначити, які з них направлені на введення, засвоєння, застосування досліджуваного матеріалу.

 Вивчити методичну характеристику, пояснення, коментарі до матеріалу уроку, можливі підходи до його викладу, визначитися із зразками записів.

 Уточнити роль і місце матеріалу уроку в темі та курсі, зміст матеріалу, необхідного для організації повторення, організації поточного та підсумкового контролю.

 Підібрати різні системи додаткових завдань: контрольні запитання, усні вправи, математичні диктанти, завдання на готових кресленнях, дидактичні ігри. Завдання підвищеної складності і т.п.

 Перевірити можливості підібраних матеріалів для реалізації поставлених цілей уроку, звернути особливу увагу на посилення його розвиваючого і виховує впливу, на можливість цілеспрямованого формування самоконтролю учнів.

 Перевірити насиченість навчального матеріалу прикладами і відомостями з повсякденного життя, звернути увагу на поглиблення практичної і естетичної спрямованості матеріалу.

 Диференціювати зміст, у разі потреби підібрати групові та індивідуальні завдання, спрямовані на залучення учнів у посильну діяльність.

 Розподілити весь відібраний матеріал для роботи в класі і вдома з урахуванням можливого резерву часу на уроці. Але забезпечуючи відсутність перевантажень.
1   2   3   4

Схожі:

КЗ "Таврійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів"...

БЕРИСЛАВСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ – 80 РОКІВ НА ОСВІТЯНСЬКІЙ НИВІ ХЕРСОНЩИНИ
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Новокаховська ЗОШ-інтернат I-III ст. Херсонської обласної ради Позакласний...
«Рахуй нещасливим той день або ту годину, за які ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти»
Розділ
Назва регуляторного акта: Рішення обласної ради Про внесення змін до рішення обласної ради від 21. 05. 2008 №19/13
ХЕРСОНСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ОЗДОРОВЧИЙ ЦЕНТР «ЮНГА» ХЕРСОНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАТВЕРДЖЕНО: Співголова оргкомітету – начальник територіального управління...
Держгірпронагляду у Закарпатській області, обласної державної адміністрації, обласної Ради профспілок, Фонду соціального страхування...
Шановний Михайле Михайловичу! Шановні депутати Закарпатської обласної Ради!
Спілки адвокатів України, рішення обласної Ради (Севастопольської та Київської міських), наказ начальника управління юстиції про...
Основні завдання та функції відділу організаційно-кадрової роботи міської ради
Конституції і Законів України, Указів і розпоряджень Президента України і постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень голови...
Про розгляд заяви щодо виведення надання дозволу на реконструкцію квартир
Тернопільської обласної державної адміністрації та Тернопільської обласної ради, враховуючи лист головного управління економіки облдержадміністрації...
ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням обласної ради від 27. 12. 2011 №8/18
України від 18 жовтня 2001 року №992/2001 “Про Національну програму правової освіти населення”, враховуючи рішення постійної комісії...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка