Це закінчення приймають усі назви істот:
назви осіб та істот — загальних і власних:
учителя, сталевара, приятеля, абітурієнта, кобзаря, ведмедя, звіра, комара, Удовенка, Мороза.
А так само назви неістот (чітко окреслених предметів і понять):
назви конкретних предметів: годинника, зошита, ножа, портфеля, стільця, явора, кореня, осокора;
назви мір довжини, ваги, часу, місяців і днів тижня:
метра, літра, грама, гектара, тижня, місяця, вівторка, вересня, але:
віку, року, листопада і листопаду (процес опадання листя);
назви грошових одиниць і числові назви:
карбованця, долара, рубля, п’ятака, фунта стерлінгів, десятка, мільйона, мільярда;
терміни іншомовного походження- атома, радіуса, катода, конуса, ромба, електрона, модуля, синуса, параграфа, квадрата,
а також власне українські терміни- трикутника, числівника, відмін ка, додатка, підмета,
Граматика: морфологія, синтаксис
але:
роду, виду, складу, способу, синтаксису;
. назви будівель та їхніх частин (переважно з наголосом на закінченні): гаража, хліва, млина, будиночка, карниза, еркера, сволока, каміна;
носа, рота, суглоба, пальця;
Києва, Харкова, Донецька, Миргорода, Тернополя, Лондона, Парижа, Амстердама, Нью-Йорка, але;
Кривого Рогу, Зеленого Гаю, Червоного Ставу, Холодного Яру (друга частина співзвучна із загальною назвою, що має в родовому відмінку однини закінчення -у);
назви річок, якщо закінчення під наголосом:
Дніпра, Псла, Іртиша, Дністра.
Закінчення -у, -ю
Це закінчення мають назви неістот (нечітко окреслених предметів і понять):
' назви неістот, що не охоплюються зором, не мають чітких меж: пРостору, космосу, шляху, горизон- тУ, небокраю, Всесвіту; назви явищ природи: дощу, снігу, вітру, інію, туману, гРаду, циклону, урагану, грому; Назви речовин і матеріалів:
ЧУкру, мармуру, азоту, піску, гра
ніту, водню, ячменю, кисню, анальгіну, цементу, бензину, але:
хліба, вівса;
збірні поняття (сукупність когось або чогось):
хору, загону, колективу, полку, деканату, штабу, батальйону, але:
табуна;
назви дій, станів, почуттів:
бігу, аналізу, імпульсу, світогляду, хисту, приїзду, крику, заклику, переходу, болю, жалю, гніву, страху;
назви установ, закладів, організацій, будівель, приміщень, споруд: універмагу, будинку, замку, заводу, залу, шинку, майдану, узвозу, але:
хліва, млина, гаража, куреня (переважно з наголосом на закінченні);
футболу, баскетболу, хокею, вальсу, краков’яку, але: гопака;
терміни іншомовного походження, які означають фізичні чи хімічні процеси:
електролізу, синтезу, аналізу;
літературознавчі терміни:
епосу, сюжету, альманаху, міфу, образу, стилю;
географічні назви (крім населених пунктів):
191
Н.
|
вість зустріч
|
любов
|
мораль
|
Р.
|
вісті зустрічі
|
любові
|
моралі
|
д.
|
вісті зустрічі
|
любові
|
моралі
|
3.
|
вість зустріч
|
любов
|
мораль
|
0.
|
вістю зустріччю
|
любов’ю мораллю
|
|
м.
|
(на, при, у)
|
|
|
|
вісті зустрічі
|
любові
|
моралі
|
Кл.
|
вісте зустріче
|
любове
|
морале
|
Відмінкові закінчення
|
іменників
|
|
III відміни множини
|
|
|
н.
|
вісті зустрічі
|
тіні
|
ночі
|
р.
|
вістей зустрічей
|
тіней
|
ночей
|
Д.
|
вістям зустрічам
|
тіням
|
ночам
|
3.
|
вісті зустрічі
|
тіні
|
ночі
|
0.
|
вістями зустрічами
|
тінями ночами
|
|
м.
|
(на, при, у)
|
|
|
|
вістях зустрічах
|
тінях
|
ночах
|
Кл
|
. вісті зустрічі
|
тіні
|
ночі
|
Відмінкові закінчення
|
іменника
|
|
III відміни мати
|
|
|
|
|
Однина
|
Множина
|
|
Н.
|
мати (рідкоматір)матері
|
|
Р.
|
матері
|
матерів
|
|
д.
|
матері
|
матерям
|
|
3.
|
матір
|
матерів
|
|
0.
|
матір’ю
|
матерями
|
|
м.
|
. (на) матері
|
(на) матерях
|
|
Кл. мати, матір
|
матері
|
|
|
Правопис іменників III відміни
|
|
1. Іменники III відміни на групи не поділяються.
Гр аматика: морфологія,
родовий, давальний і місцевий
відмінки однини мають однотипні
закінчення -і:
галузі, солі, осі, (при) вісті, (на) осі,
(у) тіні.
у багатьох словах відбувається
чергування голосних о, е (у відкри-
тих складах) з і (у закритих):
якість — якості; ніжність —
ніжності; річ — речі; піч — печі.
В орудному відмінку однини —
важливі орфограми: подовження
приголосних перед закінченням -ю
(сіллю, міддю, розкішшю, галуззю,
пам’яттю, аквареллю) або ж
його відсутність (приголосний не
між голосними):
радістю, повістю, користю, муж-
ністю, жовчю, Керчю.
Після губних перед йотованими
ставимо апостроф:
любов’ю, кров'ю, верф’ю, матір’ю.
“■Іменник мати в усіх відмінках
(крім називного і кличного одни-
ни) набуває суфіксів -ер, -ір. У родо-
вому множини має закінчення -ів.
Решта іменників у родовому мно-
жини має закінчення -ей:
п°статей, подорожей, тіней, діа-
г°налей, областей.
7-У
Давальному, орудному, місцево-
му відмінках множини відповідно
Уніфіковані закінчення -ам (-ям),
йЛіи {-ями), -ах (ях):
^стрічам, путям, мазям, піс-
Нялі; зустрічами, путями, мазя-
ми, тінями; при зустрічах, (на) путях, (у) мазях, (у) тінях.
§62. Відмінювання іменників
відміни
До IV відміни належать іменники середнього роду на а, -я, при відмінюванні яких з’являються суфікси -ат-, -ят-, -єн-: вовча, ведмежа, курча, лоша, зайченя, слоненя, гусеня, ім’я, вим’я, тім’я, плем’я.
На відміни такі іменники не поділяються.
Відмінкові закінчення іменників
відміни однини
Н. лоша кошеня коліща ім’я Р. лошати кошеняти коліщати імені
ім’я
Д. лошаті кошеняті коліщаті імені,
3. лоша кошеня коліща ім'я
лошам кошеням коліщам ім’ям
іменем
М. (на), (У)
лошаті кошеняті коліщаті імені Кл .лоша кошеня коліща ім'я
Відмінкові закінчення іменників
відміни множини
Н.лошата кошенята коліщата імена
Р. лошат кошенят коліщат імен Д. лошатам кошенятам коліщатам іменам
3. лошат, кошенят, коліщата імена
лошата кошенята
лоша- кошеня- коліща іме-
тами тами тами нами
193
УКРАЇНСЬКА МОВА
М. (на), (у)
лошатах кошенятах коліщатах іменах Кл. лошата кошенята коліщата імена
Правопис іменників IV відміни
Наявність у всіх відмінках однини і множини (за окремими винятками) суфіксів -ат-, -єн- після твердих приголосних та -ят- — після м’яких.
В орудному відмінку однини іменники з суфіксами -єн- мають паралельні закінчення:
плем’ям — племенем, вим’я — вименем, тім'ям — тіменем.
Послідовне вживання називного відмінка в значенні кличного.
Відмінювання іменників, що вживаються лише в множині Іменники, які мають лише форму множини, на відміни і групи не поділяються й відмінюються так:
Н. ножиці сани Піренеї Суми Р. ножиць саней Піренеїв Сум Д. ножицям саням Піренеям Сумам 3. ножиці сани Піренеї Суми
О. ножицями саньми,Піренеями Сумами санями
М.(на)
ножицях санях Піренеях Сумах Кл. ножиці сани Піренеї Суми
Правопис іменників, що вживаються лише в множині
Множинні іменники в називному відмінку мають закінчення -и, -Ц-ї), -а:
іменини, канікули, збори, Альпи двері, граблі, дріжджі, Чернівці Гімалаї, ворота, лещата, дрова.
У родовому відмінку вони мають закінчення трьох типів:
-ів ( їв): виборів, пахощів, штатів, Броварів, Гімалаїв, Чернівців;
нульове закінчення:
іменин0, ножиць0, входин0, кані- кул0, воріт0, Сум0, ЧеркасО), Карпат0, Афін0;
-ей: дверей, саней, грошей, курей.
Окремі іменники мають паралельні форми — нульове закінчення та -ів: грабель0 — граблів.
У давальному відмінку іменники мають закінчення -ам (-ям):
сходам, в’язам, грошам, гордощам, висівкам, макаронам, Альпам, Афінам, Чернівцям, людям, ножицям, дверям, манівцям.
В орудному відмінку множини іменники мають закінчення -ами (-ями): радощами, макаронами, піжмурками, дровами, вечорницями, граблями, Піренеями.
Іменникам, які в родовому відмінку мають закінчення -ей, властиве закінчення -ми:
дітьми, людьми, курми, гусьми, сіньми.
Деякі іменники мають подвійні форми:
дверми — дверима; грішми — грошима;
194
Гоаматика: морф
ворітьми — воротами; штаньми — штанями, штанами; У місцевому відмінку такі іменники мають закінчення -ах (-ял:):
(на) сходах, (на) канікулах, (на) дровах, (у) Карпатах, (на) Теремках, (на) санях, (у) сінях, (на) людях.
§63. Невідмінювані іменники
До невідмінюваних іменників належать:
Загальні та власні назви іншомовного походження з кінцевим:
алілуя, амплуа, боа, буржуа, бра, Нікарагуа, Дюма, Золя;
адажіо, бароко, бюро, інтермецо, жабо, кіно, лібрето, метро, маестро, сироко, трюмо, фламінго, Брно, Бордо, Палермо, Осло, Токіо, але:
пальто відмінюється як звичайний іменник середнього роду;
авеню, інтерв’ю, какаду, кенгуру, меню, парвеню, фрау, шоу, Баку;
алое, ательє, кашне, пенсне, Рантьє, резюме, турне, фойє, шосе, Гете, Гейне, Данте, Оноре;
візаві, жалюзі, журі, колібрі, леді, Парі, попурі, таксі, шасі, Пуччині, Тбілісі, Нагасакі.
УВАГА!
У таких іменниках кінцеві голосні звуки не виступають закінченнями, вони входять до складу основи.
Іншомовні загальні назви осіб жіночої статі, імена та прізвища з кінцевим приголосним:
мадам, міс, місіс, Жаклін, Джонсон, Шмідт, але:
Нінель — Нінеллю.
Російські прізвища на -их, -ово, -аго:
Черних, Коротких, Мирських, Бєлово, Острово, Живаго.
Українські жіночі прізвища на -о та на приголосний:
до Остапенко Раїси; з Остапчук Вікторією; задля Денисенко Лариси; при Хрипко Інні; до Кравець Алли; Гордійчук Олесі, але чоловічі прізвища відмінюються: до Остапенка Сергія; з Остапчу- ком Валерієм; у Сіненченка Сергія.
Не відмінюються буквені та комбіновані абревіатури:
ЮНЕСКО, ФІФА, МВС, міськвно, але:
на БАМі, з МХАТом, до БАКу, лавсаном, у рагсі;
абревіатури типу заввідділу, завкафедри, комроти, обленерго;
назви машин і механізмів, до складу яких уходять і цифрові позначення:
КП-4, АН-24, ДТ-54, ТУ-154.
УКРАЇНСЬКА МОВА
|