Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман
|
|
Скачати 5.43 Mb.
|
|
42 43 концентризму. Учні, закінчуючи восьмирічну школу, повинні були мати уявлення про історію своєї країни і зарубіжних країн з найдавніших часів до сучасності. Програма передбачала вивчення у 5-6-х класах елементарних курсів історії стародавнього світу і середніх віків; у 7-8-х класах - елементарного курсу історії СРСР із найважливішими відомостями з нової і новітньої історії, а також Конституції СРСР; у старших 9-11-х класах - систематичних курсів історії СРСР, нової і новітньої історії; у випускному класі - суспільствознавства. Цією структурою усувалися головні недоліки колишньої лінійної побудови. Зникло перевантаження учнів, відкрилася можливість більш широкого застосування активних методів і організації самостійної роботи учнів. Разом з тим, не був проведений достатньо продуманий відбір змісту і відповідних прийомів викладу програмного матеріалу в кожному з концентрів. Історія СРСР XIX і XX ст., нова і новітня історія викладалися в підручниках для старших класів конкретніше, ніж у 8-му класі. Обидва ступені були неприпустимо зближені, що створювало труднощі у навчанні. Систематичні курси навіть за умови трирічного терміну (9-11-ті класи) виявилися сильно перевантаженими фактичним матеріалом. На весь курс навчання лягав відбиток поспіху і поверхневого вивчення. У результаті 14 травня 1965 р. було прийнято постанову комуністичної партії й уряду «Про зміну порядку викладання історії в школі», яка повертала школу в основному до лінійної структури. Розглянемо достоїнства навчання, в основі якого лежить концентричний принцип побудови шкільного курсу історії. Концентрична структура припускає повернення до досліджуваного матеріалу. Одне і те саме питання розглядається кілька разів у різних класах, причому його зміст поступово розширюється, збагачується новою інформацією, зв'язками і залежностями. На перших ступенях навчання даються елементарні уявлення, що поступово поглиблюються і розширюються. У цьому випадку в навчання історії вводиться пропедевтичний курс. Принцип концентризму широко розповсюджений у зарубіжній школі і школах пострадянських держав (Велика Британія, Бельгія, Нідерланди, Росія, Литва, Латвія й ін.). Така структура дозволяє вивчати різні етапи історії людства з однаковою глибиною. Досвід інших країн свідчить, що застосування концентризму має ряд переваг, якщо:
Така структура дозволяє: - інтенсифікувати процес вивчення історії; більш чітко синхронізувати курси вітчизняної і загальної історії, и також створити єдиний інтегрований курс; врахувати можливість у другому концентрі систематизувати й узагальнювати весь історичний матеріал на основі формаційного, цішілізаційного, культурологічного й ін. підходів; - від подійно-хронологічного принципу вивчення минулого перейти до проблемного, міжпредметного, тематичного; - активно використовувати різноманітні методи історичного дослідження в роботі з автентичними текстами; - стає можливим природне введення в другому концентрі профіль ного і модульного навчання, орієнтованого на інтереси і профорієн- Гіцію учнів старших класів. Наприклад, у Франції одні й ті самі періоди історії вивчаються в початковій і середній школі й ліцеї. Протягом трьох останніх років (•» п'яти) учні початкової школи вивчають найважливіші періоди національної історії з давнини до сучасності у європейському і світо-ному контексті, заснованому на ключових подіях і датах, символічних н-юричних фігурах і визначних пам'ятках. До кінця навчання на цьому рівні школярі повинні вміти виділяти головні періоди в історії франції за хронологічними межами і пов'язувати їх з певними особистостями, головними досягненнями культури, що вивчалися. У середній школі, яка завершує основну освіту, вивчається фактично той же період історії. Відмінність тут - у масштабі і перспективі. Він більш європейський, структурований навколо грандіозних досягнень європейської культурної спадщини. Школярі ближче знайомії яться з історичними документами і з політичними, економічними, Соціальними і релігійними подіями й явищами різних епох. У повній середній школі (ліцеї) «моменти історії», що уже вивчалися на попередньому етапі, вивчаються знову, але вже на більш високому рівні аналізу і міркувань. Курс побудований на принципах синтезу і проблемності і націлений на розуміння сучасного світу (три чверті циклу присвячені тому, що ми називаємо сучасною історією: від рево-іноції 1789 р. до наших днів). У навчальних програмах немає більше дат, що повинні бути заучені напам'ять, замість цього визначені лига пня, що мають бути вивчені і прокоментовані; процеси, що мають бути виділені; порівняння, які треба зробити; області знань, що помийні бути глибоко проаналізовані. Саме на цьому етапі школярі реально починають вивчати історію як науку, залучаючись до нових теорій, наукових пошуків і особливостей праці істориків. У досвіді Уельсу (Велика Британія) є оригінальним пошук оптимального балансу компонентів локальної, регіональної, національної і світової історії в змісті навчального предмета. На першому етапі навчання п'яти-, шестирічні діти знайомляться з подіями власного життя, 44 45 життя своєї родини, найближчих околиць і т. п. На другому, у 7-11 років, 60 % навчального часу присвячено історії Уельсу і Британії зі стародавності до сучасності, а 20 % - відведено локальній історії. На третьому заключному етапі діти 11-14 років вивчають минуле Уельсу і Британії в міжнародному контексті. Час на місцеву історію скорочується вдвічі на користь світової історії XX ст. Сьогодні деякі вчені-методисти пропонують й інші оригінальні підходи до структури шкільної історичної освіти39. * Подумайте Обговоріть у парах: у чому полягають основні характеристики концентричної системи історичної освіти, яка панувала в Україні за радянських часів. Перевірте себе
3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні У 5-12-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної; старша школа (безпрофільна) у структурі 12-річної) історія викладається, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»). Представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти. Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентрич-ного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб'єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім'я тощо. Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен з них. Разом з тим, процеси, події і явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід учитель може за 39 Баханов К. Втілення ідеї «занурювання» у практику навчання історії в школі // Історія в школі. - 2000. - № 11-12. - С 34-38. 46 |< иуючою програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивченії ч і а узгодження матеріалу відповідних курсів вітчизняної і всесвітні., її історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв'язків. При плану-н ниіі навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну дня конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих Тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матері, иіу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем з курсів вітчизняної і всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних ІІдпосин і зовнішньої політики у XX ст., історії Першої і Другої світо-иих війн, окремих питань історії культури тощо. * Подумайте Працюючи в парах, дайте відповідь на запитання: чому система історичної освіти в Україні передбачає синхронне вивчення двох окремих курсів та лінійну послідовність їх вивчення? У чому є переваги та можливі проблеми такої побудови? Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну і, торію та висвітлює тісний взаємозв'язок усіх сфер людського буття. 11 межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духов-Кості, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідноси-Нвм, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє ра-іом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Певну увагу приділено регіональній та місцевій історії (Істрії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державші цькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах «історія краю» передбачений насамперед розгляд и і оричного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі ими потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень. 'Подумайте Висловіть свою думку за методом уявного мікрофона на запитання: чому структура змісту шкільної освіти має інтегрований характер? Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та запобігає їх перевантаженню. З психолого-дидактичної точки зору систему шкільної історичної ОСВІТИ побудовано на поєднанні діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. Адже, виходячи з вимог державного стандарту базової і повної середньої освіти, завданням історичної освіти є ово-нодіння особистістю ключовими і предметними компетентностями. 47 Систему побудовано на основі часових норм базового навчального плану 12-річної загальноосвітньої школи40. Послідовність вивчення курсів вітчизняної і всесвітньої історії по класах
У 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії». Він є пропедевтичним, тобто підготовчим до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін. Його початковий, елементарний характер обумовлює його зміст і ті вимоги, що висуваються до знань та умінь учнів. Головні завдання курсу:
Зміст курсу має забезпечувати формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією, ознайомлення учнів з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами. Курс побудований на принципі хронологічної послідовності викладу та емпіричному рівні засвоєння знань про історичний процес. Істо- 40 Див.: Історія в школах України. - 2004. - № 2. - С. 3. 48 ричма пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елемен-і ирні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п'ятикласників Можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні мінімальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну « мрямованість, пов'язані в основному з уміннями читати й розуміти ,і мінований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями та адаптованою історичною картою. Курс історії України у 6-му класі розпочинає систематичне хроно- 'їмо послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі кур- t V під появи людини на території України до виникнення перших цсржавних утворень східних слов'ян - предків українців. Курс виймається паралельно і синхронно з курсом історії стародавнього світу. ( М5сяг навчальних годин - 1 година на тиждень, всього 35. '{міст навчального історичного матеріалу з історії України в 6-му класі повністю синхронізовано та інтегровано з курсом історії старо-днимього світу. Вчитель може обрати для себе як варіант паралельного, TUK і послідовного вивчення курсів. Уявлення, які мають сформуватися и учнів 6-го класу в курсі стародавньої історії України, передбачають Початковий рівень розуміння ними загальноісторичних процесів і тен-■ 11 ■ 11 ці й, які складають загальну картину розвитку людства, зокрема син-тсіують знання місцевої, регіональної, вітчизняної, європейської та і нітової історії. Курс історії стародавнього світу у 6-му класі розпочинає систематично хронологічно послідовне вивчення всесвітньої історії. Хроноло-іімііі межі курсу - від появи людини до падіння Західної Римської імперії. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом Старо-дивіі ьої історії України. Зміст курсу, виходячи з вікових особливостей учнів 6-го класу та пропонованої кількості годин, містить матеріал в обсязі достатньому <�и для створення умов ознайомлення учнів із загальноісторичним і.і загальнокультурним контекстом історичного періоду світової [і і орії, що вивчається. Навчальний матеріал дозволяє учням засвоїти інання на початковому рівні формування понять та загальних уявлень, усвідомлення ними найпростіших причинно-наслідкових, хронологічних та просторових зв'язків і тенденцій. Курс історії України у 7-му класі продовжує систематичне, хронологічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу -|ід виникнення держави Київська Русь (ГХ ст.) до середини XVI століття. У 7-му класі учні вивчають історію середніх віків - період V-XV І голіть, яка є складовою частиною шкільного курсу всесвітньої н і орії, логічним продовженням історії стародавнього світу, закономірним етапом розвитку історичних знань та досягнень учнів. Історія середніх віків дозволяє учням простежити за процесом становления сучасної цивілізації в різних її проявах: політичному, економічному, культурному. Важливість курсу пояснюється і тим, що 49 школярі знайомляться із зародженням європейського парламентаризму, з першими документами про права людини. Значну увагу приділено повсякденному життю народів епохи Середньовіччя, що значною мірою допомагає дитині проникнути в суть і своєрідність цієї епохи. Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів початкових уявлень про цілісний історичний процес розвитку людства у V-XV ст., формування активної особистості, її умінь і навичок. У 7-му класі починається формування власне дослідницьких умінь школярів. Семикласники вчаться аналізувати історичні процеси, виділяти головне та другорядне у навчальній інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати історичні процеси у різних країнах, узагальнювати та практично застосовувати знання, набуті на попередніх уроках та в інших шкільних курсах. Курс історії України у 8-му класі продовжує систематичне, хронологічно послідовне вивчення історії України. Хронологічні межі курсу - від другої половини XVI століття до кінця XVIII століття. У 8-му класі діти знайомляться з історією нового часу, навчальний матеріал якої є логічним продовженням історії середніх віків. Хронологічні рамки курсу - кінець XV - кінець XVIII ст., від Великих географічних відкриттів до визнання незалежності СІЛА. З метою формування в учнів розуміння цілісності історичного процесу, зокрема періоду Нового часу, історія окремих країн і народів розглядається у тісному поєднанні з визначними подіями епохи в цілому. Щоб наблизити дитину до проблем цієї непростої доби, приділяється значна увага матеріальному, культурному, духовному життю людини. У 8-му класі діти знайомляться з подіями і процесами, які складають суть епохи, перехідної до індустріального суспільства. Важливі економічні питання розглядаються в контексті розвитку науково-технічного прогресу, досягнень суспільної думки, особливостей розвитку кожної країни. На цьому етапі навчання зростають вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки дитини. Активізуються дослідницькі вміння, ускладнюються навчально-аналітичні завдання уроку, поглиблюються проблемні питання, розширюється джерельна база, з якою повинні працювати учні, вдосконалюються картографічні, хронологічні і загальнонавчальні вміння. Значна увага приділяється практичному застосуванню набутих знань. Кінцевим результатом навчання має стати формування в учнів глибоких знань з історії Нового часу, системи уявлень про цілісний історичний процес у XVI-XVIII ст. Курс історії України у 9-му класі продовжує систематичне хронологічно послідовне вивчення нової історії України. Хронологічні межі курсу охоплюють XIX ст. Курс вивчається паралельно і синхронно з курсом всесвітньої історії (нові часи). Курс всесвітньої історії у 9-му класі продовжує систематичне хро-Ііологічно послідовне вивчення нової історії людства і охоплює кінець \ V111 - початок XX ст. Учні знайомляться з подіями і процесами, які і кладають суть цього періоду: процеси формування індустріального і vi пільства, демократизації. Важливі економічні питання розгляданні.ся в контексті розвитку наукоЕо-технічної революції, досягнень І \ч 11 ільної думки, особливостей розвитку кожної країни. Досягнення учнями навчальних результатів можливе тільки за умов застосування вчителем особистісно-орієнтованого підходу до на-ичально-виховного процесу, поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності дев'ятикласників на уроках як вітчизняної, так і всесвітньої історії. Обов'язковим є застосування таких форм організації навчального процесу, як семінари, практичні заняття, дискусії тощо. Бажаним є підготовка учнями усних та письмових доповідей, повідомлень, рефератів, їх взаєморецензування та взаємоперевірка. *Подумайте Об'єднайтесь у малі групи, оберіть одну з паралелей шкільної освіти з 5-го до 9-го класу. Використовуючи текст даного посібника та інші джерела знань (насамперед діючу програму для загальноосвітніх навчальних закладів), охарактеризуйте часові межі, особливості змісту і завдань окремих курсів історії в 5-9-х класах та визначте місце кожного з них у загальній системі. Перевірте себе
Перевірте свої знання з теми
Як провести практичне заняття з теми Оберіть один з історичних курсів основної школи і, виходячи з вимог і змісту діючої програми, складіть тематичне планування. Завдання можна виконувати в парах або малих групах. 50 Тема 3 ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ І»июманітних відомостей, історичної інформації, що відбиває концентрований соціальний досвід людства у навчальному історичному Мйтеріалі. Система відомостей історичної науки відтворює наукову Картину розвитку суспільства в цілому, людської цивілізації, розкри-и,к історичну реальність і дає можливість її пізнання людиною та відби-інсться у свідомості учнів у вигляді історичних знань.   1. Основні компоненти змісту історичної освіти. 2. Історичні факти і їх класифікація. 3. Теоретичний матеріал в історичних курсах. 4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу. 5. Співвідношення фактів і теорії в курсах основної школи. Основні поняття теми: зміст освіти, історичний факт, історична подія, явище, процес, класифікація історичних фактів, емпіричний і теоретичний рівні засвоєння знань, історичні поняття, історичні зв'язки, індуктивний і дедуктивний шляхи формування понять. |
Схожі:
|
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство.... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство. Практичний курс" (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І.) |
СТРУКТУРА науково-дослідницької діяльності навчально-виховного комплексу В НВК №2 науково-дослідницькою діяльністю охоплено 84 учнів. В школі І ступеня діє науковий осередок «Пошук» де задіяно 18 учнів.... |
|
Тема Завдання О.І. Пометун «Правознавство. Практичний курс.» Тема 13. Ст. 82. Завдання 1-3- письмово |
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів... Пометун Олена Іванівна – зав лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук |
|
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ Підручник... Значення письма у навчанні іноземних мов. Цілі навчання письма в середній школі 186 |
Діагностика дослідження психологічної готовності дітей до навчання у школі Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога. ) |
|
ЛЕКЦІЯ Тема: Методика здійснення профільного навчання в старшій школі Егоров О. Профильное образование: проблемы и перспективы // Народное образование. – 2006. – № – С. 32-36 |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи правознавства (практичний курс) (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І ) |
|
Методика навчання фізики як наука. Методологія педагогічних досліджень Актуальні проблеми методики навчання фізики Вступ. Методика навчання фізики як наука |
Принципи навчання у вищій школі Принципи (лат ргіпсіріит — основа, начало) навчання вищої школи — вихідні положення теорії навчання. Вони є загальним орієнтиром... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua