За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України доктора юридичних наук,доцента Євгена Деонізійовича Скулиша Київ-2011


НазваЗа загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки України доктора юридичних наук,доцента Євгена Деонізійовича Скулиша Київ-2011
Сторінка8/20
Дата25.02.2016
Розмір3.8 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20
3.7. Нейролінгвістичне програмування та профілактика терористичної діяльності
Застосування методів НЛП у протидії новому виду викликів і загроз – тероризму – показує ефективні результати. Ісламський тероризм у його найбільш небезпечній, непередбачуваній і неконтрольованій формі добровільних самогубств смертників – “шахідів” – став однією з найбільш виразних тенденцій на зламі століть.

Як показує досвід, протидія тероризму надзвичайно складна – багато в чому це пояснюється консерватизмом поглядів тих, хто очолює організацію і здійснення антитерористичної боротьби. Терористів можна ненавидіти, але їх необхідно сприймати не лише як кровожерних монстрів, а як людей, які сповідують іншу, не загальноприйняту точку зору, інакше вихованих, з іншою ієрархією цінностей. Співпраця з психологами, соціологами, антропологами вкрай необхідна для своєчасного виявлення процесів формування таких загроз на початковій стадії. Навіть найбільш ефективні військові акції скоріше грають на руку терористам, ніж приборкують незримий “джихад”. У цьому плані ефективними методами є профілактика та раннє запобігання проявам тероризму.

Методи НЛП у такому випадку допомагають без застосування дорогих технічних засобів, залучення уваги громадськості, використовуючи приховані (неявні) форми роботи, виявляти соціальні осередки, які виступають імовірним живильним середовищем виникнення тероризму, а також визначати представників соціуму, потенційно схильних до активної терористичної діяльності, включаючи акти самознищення, – осіб, які мають так званий “комплекс шахіда”.

Психодинаміка ритуального самогубства або аналогічного асоціального акту самопожертви пов’язана з однією з основних домінант людської психіки, відомої в психоаналізі як “мортідо” – “прагнення смерті”. Екстремальні види спорту й розваг, небезпечні професії, течії, пияцтво та наркотична залежність, депресії будь-якого виду та анорексія (хворобливе прагнення схуднути) – типові прояви мортідо. У цілому ж його можна описати як придушену, замасковану або відкриту аутоагресію, яка не має логічно пояснюваних причин і реалізується різними способами. Аутоагресія може виражатися також у прагненні страждань, самокатувань або – що парадоксально – катування інших.

Один із типових прикладів такого середовища – традиційний ісламський соціум. Сьогодні це досить закрита й малорухлива система, орієнтована за груповою ознакою. Індивід міцно закріплений у своїй групі, яка включена в загальну ієрархію груп: родина, клан тощо аж до “умми” – мусульманської громади в цілому. Життя в групі регулюється жорстким набором правил, установок, моральних і соціальних обмежень, порушення яких загрожує серйозними наслідками. Ієрархія груп має досить ригідний вертикальний характер; у ній дуже мало горизонтальних площин-шарів, які допускають багатоваріантність соціально прийнятної самоідентифікації. Індивід має право лише на те місце в системі, що нав’язано йому ієрархією: рольові антиномії “батьки – діти”, “чоловік – жінка”, “чоловік – дружина” не можуть бути переглянуті.

Людина, яка обрала “шлях шахіда”, робить практично неможливий в інших, звичайних, умовах, стрибок усередині групової ієрархії. Шахід переходить до кола “обраних”, яким у разі успішного завершення місії a priori “уготований рай”. Самоідентифікація здійснюється тепер за абсолютною ознакою: звичайна, нічим не примітна людина стає живим небожителем. Цей статус є “найвищим щаблем” в ієрархії, перевищує який тільки сам Аллах. Стосовно внутрішньогрупових відносин та релігійної догматики це найбільш вигідна з можливих позицій. Група активно підтримує шахіда, який стає гордістю сім’ї й клану; принісши таку жертву, група сама суттєво піднімається в загальній ієрархії, не докладаючи додаткових зусиль (така зміна на краще соціального статусу усієї групи принципово не можлива за звичайних умов життя умми). Тема спільного жертвопринесення тут дуже важлива: кров шахіда зміцнює колективний міф. Шахід – це мученик, якого спільно розпинають “за наші гріхи” і який, зрозуміло, негайно “воскресне” на небесах. Саме тому можна уважати, що терористи-самогубці – не що інше, як плід колективної аутосугестії – сугестивного впливу групи на саму себе.

Психологічно майбутній шахід також переходить в інший статус. Відтепер кожен його крок, кожен учинок набувають величезної важливості, він відчуває абсолютно нову мотивацію; зростає його самооцінка. Психічний горизонт такої людини звужується: вона живе лише думкою про майбутній подвиг і майбутнє перевтілення; її етичні установки й особистість у цілому, зазнають серйозних змін. Утім, це аж ніяк не означає, що шахід перетворюється на робота або зомбі: його функції сприйняття не порушено, відсутні розлади мислення чи емоційної сфери. Сумніви та страхи також нікуди не поділися, так само як і здатність до нормальної комунікації.

З точки зору психолога, терорист-смертник – заручник і жертва системи патогенних вірувань і групової змови; його смерть усіх влаштовує, його життя коштує набагато менше, ніж його загибель. Система відчуває свою нестійкість у сучасному, занадто швидкоплинному, мінливому світі, який тяжіє до більш відкритих суспільних форм. Систему роздирають внутрішні суперечності, і вона відчайдушно захищається, намагаючись відстояти свою закритість і статичність, приносячи в жертву далеко не найгірших своїх дітей.

Ці терористичні прояви можуть бути виявлені (та виявляються) шляхом застосування методів НЛП – постійного негласного моніторингу відповідного соціального середовища фахівцями, які освоїли практичні навички калібрування, підстроювання й ведення, що дозволить зберегти ресурси дорогих технічних систем спостереження та виявлення.
3.8. Нейролінгвістичне програмування і специфіка силових структур
Специфіка роботи з особовим складом силових структур і МНС (особливо в спецпідрозділах) зумовлює високу ефективність комплексного застосування методів НЛП.

Особовий склад частин і підрозділів (ЗС, СБУ, МВС, МНС) – це віддані Присязі й підготовлені фахівці з розвинутим професійним мисленням. Вони за обов’язком служби повинні бути психологічно готові вирішувати специфічні завдання (залежно від місця несення служби) в будь-якому регіоні та будь-якій обстановці. Так, багато фахівців спецпідрозділів вільно володіють двома-трьома мовами, навичками конгруентної поведінки з практичним умінням свідомої демонстрації транскультурних відмінностей під час виконання службових обов’язків.

Такі спеціалісти не втрачають своїх навичок, коли залишають місце служби з тих чи інших причин.

Професіонали найвищого рівня, як правило, володіють майстерністю ведення “малих воєн”, знають зсередини методи та форми спеціальних операцій як на суші, так і на морі. Підготовка фахівців такого рівня повинна включати мотивацію, яка унеможливлює їх залучення до організованих злочинних угруповань (ОЗУ), формує нетерпиме ставлення до перебування в злочинному, асоціальному середовищі.

Повертаючись до характеристики осіб, які звільняються в запас із діючих підрозділів, необхідно підкреслити, що вони повинні залишатися повноправними членами суспільства й, разом із тим, знаходити законне застосування своїм навичкам у цивільній трудовій діяльності. Натомість, як засвідчує практика, антисоціальна трансформація колишніх службовців такого рівня підготовки пов’язана з недостатніми соціальними гарантіями в період несення ними служби, відсутністю альтернативи застосування своїх знань і навичок поза службою. У них немає стійкої мотивації до нормального соціального життя, на їхні дії впливають психологічні наслідки посттравматичного синдрому.

Особливо це стосується осіб, які брали участь у збройних конфліктах і таємних операціях, тих, котрі мають досвід виконання спеціальних завдань: виведення з ладу й знищення об’єктів оперативного управління, тилу та інфраструктури; організації партизанського і повстанського руху; знищення політичного, інженерно-технічного та стройового особового складу противника.

Участь у конфлікті із застосуванням зброї – завжди випробування для будь-кого. “Всі люди різні”, – говорить один із постулатів психології. “Карта не територія”, – стверджує перша пресупозиція НЛП. Люди по-різному ставляться як до самого факту особистої участі в конфлікті, так і до різноманітних непередбачуваних подій, у які вони потрапляють іноді зненацька – внаслідок фактора непередбачуваності навколишнього середовища, часто проти власної волі – як результат непередбачуваності наслідків дій або власної бездіяльності.

У військовослужбовців, учасників конфліктів із застосуванням зброї в структурі посттравматичного стресового розладу найбільш яскраво виражені такі дезадаптаційні реакції, як почуття провини, підозрілість, негативізм; менше спостерігаються образа, фізична агресія, роздратування.

Ера індустріального виробництва, сучасний тип суспільного виробництва – інформаційно-індустріальні технології – продукують не тільки стабільний розвиток та зміцнення ресурсної бази. Їх наслідками стають: надмірний тиск на навколишнє середовище, техногенні катастрофи, утворення техногенних відходів виробництва, у тому числі радіоактивних. Перероблення та утилізація деяких із них ускладнена багатьма чинниками або взагалі на сьогодні неможлива.

Учені забезпечили політиків зброєю, здатною знищити все живе на планеті, однак не з’ясували, як її позбутися та що робити далі. Вони, науковці, винайшли нові джерела енергії й створили проблему знищення радіоактивних відходів укупі з цілком реальною загрозою тероризму, зокрема ядерного, бактеріологічного, із застосуванням отруйних речовин. Учені подарували світу антибіотики, врятували мільйони життів, але тим самим прискорили природний відбір у світі мікроорганізмів, що призвело до появи штамів, стійких до всіх створених препаратів. Цей список можна продовжити. Медаль завжди має зворотний бік, і люди ставляться до цього по-різному.

Так, перебування в зоні із сильним радіаційним забрудненням, що несе в собі загрозу життю й здоров’ю, викликає в людини психічне перенапруження, стрес і може служити джерелом психічної дезадаптації, її різних проявів у вигляді психотичних розладів та порушень непсихотичного характеру. За даними досліджень, проведених в ІП РАН, у 19,7 % ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було виявлено посттравматичний стресовий розлад (PTSD). Навіть у тих випадках, коли такого розладу не спостерігалося, обстежувані відзначали, що стали в чомусь іншими людьми, що в них з’явилося відчуття власної зміни, причому ця зміна переживалася як негативна, пов’язана із внутрішнім дискомфортом, емоційно-особистісним неблагополуччям.

Отже, в обох випадках (участь у збройних конфліктах – надзвичайних ситуаціях) простежується явище дисоціативних феноменів і локальних психічних розладів особистості.

Дисоціативні феномени є важливою компонентою як ситуативної, так і відстроченої реакції на травматичний стрес. Відповідно до сучасних поглядів на роль дисоціації в подоланні травматичної ситуації розрізняють три відмінних, але взаємопов’язаних патерни дисоціативності. Первинна дисоціація виникає в перший момент потрапляння людини в травматичну ситуацію й характеризується дезінтегративністю та фрагментарністю сприйняття ситуації загрози, яка супроводжується інтенсивними емоціями страху й безпорадності. Вторинна або перитравматична дисоціація – подальша дезінтеграція особистого досвіду перед лицем триваючої серйозної загрози; третинна дисоціація – розвиток характерних его-станів, що містять травматичний досвід. Висока інтенсивність перитравматичної дисоціації є одним із найбільш суттєвих прогностичних факторів виникнення посттравматичного стресового розладу.

Досвід фахівців із роботи з військовослужбовцями, які виконували завдання із застосуванням зброї, та з персоналом, який брав участь у ліквідації техногенних катастроф, показує ефективність методик НЛП у ліквідації наслідків посттравматичних стресових розладів.

Застосування методів НЛП як інструменту комунікативного впливу доступне, практичне, невибагливе та не потребує значних витрат ресурсів. Вони дають змогу за відсутності “теплого кабінету” допомогти людині безпосередньо на місці травмуючої події та в багатьох випадках запобігти виникненню психотравм і, незважаючи на їхні наслідки, повернути таких осіб до повноцінного життя в суспільстві.

Під час інтенсивного впливу психотравмуючих факторів людина частково втрачає відчуття контролю над майбутнім. Відчуття постійної небезпеки зумовлює загальну перевтому, яка може призвести до нервово-психічної нестійкості.

Техніка НЛП “лінія часу” дає змогу потерпілому відновити хронологію подій, спланувати своє майбутнє. Використання цієї методики потребує наголошення на характері побудови численних ліній часу. У багатьох травмованих в уявленнях відсутнє минуле. Воно ніби “стерлося” зі свідомості. Ці спогади закінчуються із початком особистої участі травмованих у діях стресового характеру. Побудова лінії минулого дозволяє згадати все, що для кожної людини важливо, без чого втрачається її сутність.

У проведенні профілактичної роботи з формування стійкості до психотравм, больового чи емоційного шокових станів високу ефективність має поєднання техніки постановки аудіальних “якорів” із методами “рефреймінгу контексту” й “рефреймінгу ситуації”; в деяких ситуаціях продуктивне застосування техніки “помах”, як і при подоланні фобій. Використання НЛП та інших методів психотерапії потребує врахування стану конкретної людини, котра переживає посттравматичний стрес, та її індивідуально-психологічних особливостей.

Рекомендована література до розділу 3:

1. Бойко О.Д. Політичне маніпулювання / О.Д.Бойко. – К., 2010. – 432 с.

2. Бойко О.Д. Анатомія політичного маніпулювання / О.Д.Бойко. – Ніжин, 2007. – 223 c.

3. Сугестивні технології маніпулятивного впливу : навч. посіб.
/ [В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк, Л.Ф.Компанцева та ін.] ; за заг. ред. Є.Д.Скулиша. – К., 2010.

4. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти) : підруч.
/ [В.В.Остроухов, В.М.Петрик, М.М.Присяжнюк та ін.] ; за ред. Є.Д.Скулиша. – К. : КНТ, 2010. – 776 с.

5. Информационно-психологическая безопасность в эпоху глобализации : учеб. пособ. / [В.М.Петрик, В.В.Остроухов, А.А.Штоквиш и др.] ; под. ред. В.В.Остроухова. – К., 2008. – 544 с.

6. Алдер Г. Технология НЛП / Г.Алдер. – СПб. : Питер, 2001. – 224 с.

7. Андреас К. Измените свое мышление и воспользуйтесь результатами: Новейшие субмодальные вмешательства НЛП / К.Андреас, С.Андреас. – М. : Олма-пресс, 2004. – 256 с.

8. Андреас С. Сердце разума: Практическое использование методов НЛП / С.Андреас, К.Андреас. – М. : ИОИ, 2001. – 328 с.

9. Бакиров А. С чего начинается НЛП / А.Бакиров. – М. : КСП+, 2001. – 320 с.

10. Бавистер С. Основы НЛП: Успех в профессиональной, общественной и личной жизни / С.Бавистер, А.Викерс. – М., 2008. – 336 с.

11. Боденхамер Б. НЛП-практик. Полный сертификационный курс
/ Б.Боденхамер. – М. : Олма-пресс, 2003. – 272 с.

12. Брэдбери Э. Развитие НЛП-навыков / Э.Брэдбери. – СПб. : Питер, 2002. – 160 с.

13. Бэйли Р. НЛП-консультирование / Р.Бэйли. – М. : КСП+, 2000. – 320 с.

14. Гордеев М.Н. НЛП в психотерапии / М.Н.Гордеев, Е.Г.Гордеева. – М. : ИПТ, 2002. – 272 с.

15. Олдер Г. НЛП. Вводный курс. Полное практическое руководство
/ Г.Олдер, Б.Хэзер ; под ред. М. Добровольского ; пер. с англ. К.Семенов. – М. ; К. : “София”, 2000. – 224 с.

16. Гриндер Д. Шёпот на ветру. Новый код в НЛП / Д.Гриндер, К.Бостик-Сен Клер. – М. : Прайм-Еврознак, 2005. – 445 с.

17. Дилтс Р. Фокусы языка. Изменение убеждений с помощью НЛП:
/ Р. Дилтс ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 2008. – 314 с.
18. Ковалёв С.В. Введение в современное НЛП. Психотехнологии личностной эффективности : учеб. пособ. / С.В.Ковалёв ; Рос. акад. образования, Моск. психол.-социал. ин-т. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Моск. психол.-социал. ин-т, 2004. – 547 с.

19. Плигин А.А. Руководство к курсу НЛП-Практик / А.А.Плигин, А.В.Герасимов. – М. : КСП+: Центр НЛП в образовании, 2000. – 576 с.

20. Холл М. 77 лучших техник НЛП / М.Холл. – СПб., 2008. – 438 с.

21. Холл М. Магия коммуникации. Использование структуры и значения языка / М.Холл. – СПб., 2004. – 352 с.

22. Холл М. 51 метапрограмма НЛП. Прогнозирование поведения, “чтение” мыслей, понимание мотивов / М.Холл, Б.Боденхамер. – СПб., 2007. – 347 с.

23. Холл М. НЛП-мастер: полный сертификационный курс. Высшая магия НЛП / М.Холл, Б.Боденхамер. – СПб., 2007. – 544 с.

24. Янг П. НЛП. Эффективные методики влияния / П.Янг. – М., 2008. – 384 с.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20

Схожі:

За загальною редакцією ректора Національної академії СБ України,...
Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, лист №1/11-12373 від 26 грудня 2011 р
За редакцією доктора юридичних наук, професора М. І. Мельника, доктора...
За підсумками V Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2002—2003 pp.) цей Коментар відзначено другою премією у номінації...
України Керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації...
За загальною редакцією: Президента НАПрН України, ректора Національного університету
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ...
У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,...
ПОЛОЖЕНН Я про спеціалізовані вчені ради
Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових...
За редакцією Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка...
Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ
За редакцією члена-кореспондента АМН України доктора медичних наук,...
Рекомендовано до видання вченою радою Харківського національного медичного університету
НАКАЗ
Малої академії наук України у 2010/2011 н р.” Хмельницьким територіальним відділенням Малої академії наук України 19-20 лютого 2011...
Збірник наукових праць (навчальний посібник) За загальною редакцією...
Рецензенти: доктор філософських наук, професор Ю. С. Вілков; доктор філософських наук, професор В. В. Остроухов; кандидат філософських...
Нікітін, П. Г. Хоменко НОТАРІАТ В УКРАЇНІ Навчальний посібник (2-е...
Я. М. Шевченко, доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка