|
|
Скачати 1.1 Mb.
|
|
Вказівки – розпорядчий документ, який готують міністри, керівники об'єднань, організацій, установ. Вказівки – правовий акт керівників єдиноначальних органів державного управління переважно інформаційно-методичного характеру, пов'язаний із виконанням наказів, інструкцій та інших актів вищих органів управління. Вказівки видають при оформленні відряджень, рішень поточних організаційних питань, а також для доведення до виконавців нормативних матеріалів. Реквізити: назва відомства, закладу й структурного підрозділу; назва виду документа (вказівки); дата й місце видання; індекс; заголовок, підпис; відмітка про узгодження; текст. Зразок:
3.5. Обліково-фінансові документи Здійснення фінансово-розрахункових операцій не проводиться без підтвердження їх відповідними документами. Це робиться, щоб забезпечити: – повне збереження грошей і цінностей; – точне виконання фінансових, банківських та інших операцій; – своєчасне відображення виробничих операцій; – запобігання фінансовим порушенням і зловживанням; – можливість документального обґрунтування відповідальності службових осіб; – складання бухгалтерської та іншої звітності; – право здійснення грошово-розрахункових операцій у фінансових і банківських установах. Фінансово-розрахункова документація відзначається високим рівнем стандартизації. Акт – документ, складений однією або кількома особами, що підтверджує будь-які установлені факти або події. Акт складають після ухвал; при переданні товарно-грошових цінностей однією особою іншій; після прийняття завершених об’єктів будівництва; при проведенні випробувань нової техніки; при нещасних випадках та інших подіях. Акт затверджується вищою установою або керівником підприємства. Акт оформлюється комісією, створеною керівником підприємства. Реквізити: автор документа (назва організації); дата, номер і місце; гриф затвердження; заголовок; підстава (наказ керівника); склад комісії; прізвища присутніх; текст; відомості про кількість додатків до акта та їх перелік; підписи членів комісії. Текст акта складається з двох частин. У першій зазначають підстави для складання акта, указують членів комісії та її завдання. У другій описують суть і характер проведеної роботи, наводять установлені факти, а також дають пропозиції та роблять висновки. Акти складають у трьох примірниках: перший із них передають до вищої установи (або директору); другий – керівникові (або до бухгалтерії); третій – до справи (або касирові заводу). Комерційні акти складають представники транспортних організацій з метою засвідчення обставин, які можуть бути підставою для встановлення вини за порушення договору перевезення вантажів і покладання матеріальної відповідальності на працівників транспорту (як правило, залізниць), відправників і одержувачів вантажів. Відсутність комерційного акта позбавляє одержувача вантажу можливості пізніше виставити претензію працівникам транспорту. Комерційні акти складають у разі невідповідності між фактично отриманим вантажем і даними, зазначеними в перевізному документі, за назвою, масою й кількістю місць, а також у разі псування й ушкодження вантажу, виявлення вантажу без документів і документів без вантажу, повернення залізничному транспортові викраденого вантажу, затримки передання залізницею на залізничну під’їзну колію вантажу протягом 24 годин після оформлення документів про видання вантажів у товарній конторі (касі). В останньому випадку комерційний акт складають на вимогу одержувача вантажу. Складання комерційного акта – обов’язок працівників залізниці, а в разі відмови – відвантажувача. Комерційні акти складають за встановленою формою. Вони містять такі обов’язкові реквізити: назва документа; номер, дата й місце складання; швидкість перевезення вантажів; номер і дата накладної; назва пунктів відправлення й призначення; назва відправника й одержувача; відомості про засоби транспорту та відповідні відмітки в накладній; результати перевірки вантажу; опис пошкодження й стану вантажів із виділенням нестач або надлишків; висновки експертизи; додаткові відомості й відмітки; підписи осіб, що склали комерційний акт. Зразок:
Трудові угоди укладаються між організаціями й працівниками, які не входять до складу цієї організації. Залучення працівників для виконання певних видів робіт відбувається тоді, коли в організації бракує фахівців із певної галузі та коли ці роботи не можна виконати на договірних засадах з відповідними установами й підприємствами. Трудова угода має такі обов’язкові реквізити:
Трудова угода укладається в кількох примірниках, один з яких передається виконавцеві, а інші зберігаються у справах організації-замовника. Доручення – письмове повноваження, за яким організація або окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь юридичні дії або одержувати матеріальні цінності. Доручення можуть видаватися на розпорядження майном, на одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей, на ведення справ у судових (арбітражних) органах та ін. Доручення поділяють на офіційні й особисті. В офіційному дорученні має бути зазначено:
Офіційні доручення поділяють на разові, які видаються для певної одноразової дії (найчастіше на право отримання матеріальних цінностей), спеціальні та загальні. Зразок:
Спеціальними дорученнями називають документ, яким службова особа уповноважується на здійснення однотипних дій: на представництво в органах суду, на транспортні, господарські й банківські операції у межах певного періоду часу. Загальне доручення видають на право здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном. Доручення видають на строк не більше трьох років. Якщо строк повноваження не вказано, доручення зберігає силу протягом одного року з дня його підписання. Якщо ж доручення взагалі не має дати, воно не набуває юридичної сили. Особисте доручення – це документ, за яким окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії.
Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання документів, грошей, товарів, завірений підписом одержувача. Має довільну форму. Реквізити: назва виду документа (розписка); посада, прізвище, ім'я та по батькові того, хто дає розписку; кому дається розписка; у чому конкретно дано розписку (обов'язково слід указати точне найменування матеріальних цінностей, предметів, інструментів); на підставі якого розпорядження або документа одержано цінності; дата й підпис одержувача цінностей. Групи розписок: офіційні (зазначаються посади осіб і підстава); особисті (для здійснення певної дії). Зразок 1:
Зразок 2:
3.6. Дипломатичні документи Дипломатичні документи є результатом дипломатичного листування. Дипломатичне листування – сукупність різного роду офіційної кореспонденції й документації дипломатичного характеру, за допомогою якої здійснюються відносини між державами, є однією з основних форм зовнішньополітичної й дипломатичної діяльності держави. Спілкування між державами в письмовій формі здійснюється від імені глави держави, уряду, відомства закордонних справ, різних державних і громадянських установ і організацій або інших голів, дипломатичних представництв і окремих дипломатів. Види дипломатичного листування:
Найчастіше застосовуються: вербальна, особиста ноти, пам’ятні записки, меморандуми, приватні листи напівофіційного характеру. Вербальна нота – найпоширеніший зараз документ. Міністерства закордонних справ і посольства ведуть дипломатичне листування в основному шляхом обміну вербальними нотами. Вербальні ноти використовують для розгляду й вирішення широкого кола питань. У них викладають політичні, економічні, науково-технічні та інші проблеми, як двостороннього, так і багатостороннього плану. Нотами подають запити на візи, доводять до посольства інформацію представницького характеру (про організацію поїздок дипломатичного корпусу по країні, про запрошення дипломатів на заходи з нагоди національного свята країни, про екскурсії на промислові підприємства й наукові заклади) тощо. Вербальну ноту складають від третьої особи, її текст не підписують. Обов’язковим реквізитом вербальної ноти є протокольні формули. Вербальна нота починається з висловлення поваги. Для того щоб краще уявити вживання протокольних формул, у вербальній ноті треба розрізняти ноти, що посилаються на рівні уряду, ноти міністерства закордонних прав і ноти посольства. У вербальній ноті уряду висловлення поваги урядові-адресату, як правило, відсутнє. Протокольна формула ноти уряду найчастіше починається так: «Уряд України вважає за необхідне заявити урядові (повна назва країни) таке». Іноді ця початкова протокольна формула може містити вказівку про те, що є предметом розгляду в даній ноті. Якщо нота є відповіддю на ноту іншого уряду, то початкова формула найчастіше обмежується підтвердженням факту отримання ноти, на яку дається відповідь. Сказане вище про відсутність у ноті уряду висловлення поваги не виключає того, що така формула може бути до неї введена, якщо цього потребує зміст ноти. Однак, як правило, слова «засвідчує свою повагу» й заключний комплімент в нотах уряду відсутні. Ноти Міністерства закордонних справ України та українських посольств за кордоном містять ширші протокольні формули. Найчастіше зустрічаються такі протокольні формули на початку ноти Міністерства закордонних справ. «Міністерство закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольству (повна назва країни) та має честь заявити:»; «Міністерство закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольству (повна назва країни) та у зв’язку з нотою Посольства від (зазначається дата) має честь заявити:»; «Міністерство закордонних справ України за дорученням Уряду України заявляє:». Остання формула може використовуватися у нотах, що містять протест проти неправомірних дій, наприклад, у зв’язку із порушенням повітряного простору або іншими інцидентами провокаційного характеру. У нотах із візових питань склались такі протокольні формули: «Міністерство закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольству (назва країни) і має честь просити не відмовити в люб’язності видати в’їзні та виїзні візи (далі перелік осіб, на яких запитуються візи)» Заключний комплімент у нотах з візових питань набуває такої форми: Міністерство заздалегідь висловлює подяку Посольству за задоволення цього прохання». Ноти посольства в більшості випадків закінчуються заключним компліментом на зразок: «Посольство України користується цією нагодою, щоб знову засвідчити свою повагу Міністерству закордонних справ…». Оформлення: Вербальна нота друкується на бланку. На ноті ставиться печатка Міністерства закордонних справ або посольства. Вербальна нота не підписується. Під текстом ноти зазначається місце й дата відправлення ноти. У лівому верхньому куті під витисненим гербом ставиться вихідний номер. Адреса зазначається в нижньому лівому куті першої сторінки тексту вербальної ноти. Зразок: |
| Архівознавство Навчальний посібник Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Н. І. Парафійник... ДІКС; особливості пошуку інформації в інтернеті; діяльність документно-інформаційних інститутів з надання інформаційних продуктів... |
| Прилуцька А. Є. ВІЗУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В СТРУКТУРІ РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ Візуальний компонент в структурі рекламно-інформаційного повідомлення: Навчальний посібник для студентів спеціальності «Документознавство... |
Авіаційно-космічна техніка і технологія Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут МОН України |
| Секція Теоретичні та методологічні проблеми сучасної психології Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» |
0 2 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ) |
| 02 ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ВНЕСЕНО Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (ХАІ) |
Закон України «Про освіту» ... |
| КОНЦЕПЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ «ВСТУП ДО ФАХУ» Навчальний посібник Карпенко, О. О. Концепція професійного спрямування : навч посіб для студ спец. «Документозн та інформ діяльність» / О. О. Карпенко. –... |
«Харківський політехнічний інститут» Програма Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |