Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист


Скачати 0.69 Mb.
Назва Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
Сторінка 4/6
Дата 23.10.2013
Розмір 0.69 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6

Переваги мультимедійних презентацій:

  • Презентації можуть створюватися не тільки для показу на стінному екрані для групи слухачів в аудиторії, але також можуть використовуватися для індивідуального перегляду на комп’ютері.

  • Комп’ютерні презентації можуть використовуватися як для занять з безпосередньою участю доповідача, так і без його участі (наприклад, для самоосвіти).

  • Потенційна можливість інтерактивності дозволяє комп’ютерні презентації адаптувати під особливості сприйняття студентами навчального матеріалу.

  • Часова інтерактивність надає можливість студенту самостійно визначати початок, тривалість процесу навчання, а також швидкість просування по навчальному матеріалу.

  • Інтерактивність при доборі потрібної послідовності відображення навчальної інформації забезпечує вільне визначення чергування використання фрагментів інформації.

  • Змістова інтерактивність дозволяє змінювати, доповнювати чи зменшувати обсяг змістової інформації.

  • Створені презентації легко тиражуються, можуть демонструватися практично на будь-якому комп’ютері і являють собою корисний засіб аудіовізуальної підтримки будь-якої доповіді – виступу на науковій конференції чи звіту перед аудиторією.

Крім дидактичних переваг, комп’ютерні презентації мають ряд переваг, пов’язаних з тиражуванням та розповсюдженням. Створені на інших (наприклад, магнітних чи паперових) носіях та пристроях моделі, схеми, діаграми, слайди, відео-кліпи, звукові фрагменти можуть компактно зберігатися в цифровому вигляді за допомогою презентацій. Вони не псуються, не займають багато місця, ними вільно можна керувати в процесі демонстрації та, при необхідності, можна легко модифікувати.

Разом з суттєвими дидактичними перевагами використання в процесі навчання мультимедійні презентації мають певні обмеження їх застосування. Перш за все для їх повноцінного використання у навчальному процесі викладачам різних предметів потрібен постійний доступ до комп’ютерів при їх підготовці та застосуванні.

Для демонстрації великій групі студентів потрібно мати спеціальні пристрої – мультимедійний проектор, а більшість навчальних закладів України не забезпечені такою сучасною проекційною апаратурою.

Для викладачів, які не ознайомлені з основами роботи з мультимедіа та дидактичним особливостям використання презентацій у навчальному процесі та не мають змоги ознайомитися з такими матеріалами, потрібно організовувати спеціальне навчання. Важливо навчити практикуючих і майбутніх викладачів самостійному визначенню необхідності, доцільності і шляхам застосування мультимедійних засобів, ознайомити їх з критеріями добору ефективних засобів навчання, спрямованих на виконання поставлених ними цілей. Як і при використанні будь-якого засобу навчання потрібно навчати викладачів основам техніки безпеки при роботі з ними.

Під час добору і формування змістовного і дизайнерського наповнення мультимедійних ресурсів слід враховувати, що мультимедійна інформація впливає відразу на декілька каналів сприйняття, що часто приводить до розумових і емоційних перевантажень студентів. Для сучасних мультимедійних продуктів і телекомунікаційних технологій на відміну від традиційних друкованих джерел характерне одночасне використання зорових, слухових та тактильних каналів передавання інформаційних даних, що створює перенасичення інформацією, а це в свою чергу значно впливає на час, необхідний для її засвоєння. Студент іноді не має достатньо часу (і вмінь) для критичного оцінювання інформаційних даних. Частина інформації не сприймається, а переходить до розряду інформаційного шуму, що перешкоджає засвоєнню навчального матеріалу. Вирішення таких проблем не знаходять гідного висвітлення в сучасний педагогічній науці. Також потрібно звернути увагу на навчання викладачів інших дисциплін сучасним інформаційним технологіям.

Особливість навчання викладачів інформаційно-комунікаційним технологіям полягає в структурованому підході до опанування викладачами кожного дидактичного засобу. Так на початку розробки і створення дидактичних і методичних матеріалів викладачам пропонується переглянути розроблені іншими учасниками і викладачами приклади таких матеріалів та проаналізувати їх місце в начальному процесі та дидактичні особливості їх використання для різного віку студентів та в залежності від навчальних цілей. Це потрібно тому, що деякі викладачі, які не ще працювали з новими програмними засобами, часто не уявляють собі, як мають виглядати подібні методичні доробки. З другого боку, викладачі, які вже використовували аналогічні програми в своїй педагогічній діяльності, мають зазначити основні відмінності запропонованих прикладів від власних наробок. Наступним етапом є планування на папері та розробка сценарію – проектування відповідних матеріалів. Причому викладачі відразу розробляють потрібний їм для роботи документ навчального проекту для вивчення конкретного матеріалу своїх студентів з теми, яку кожний викладач має найближчим часом викладати за планом. Такий методичний прийом дозволяє створити у викладачів додаткову мотивацію до навчання цьому виду діяльності. Лише потім викладачі під керівництвом тренера (викладача інформатики) ознайомлюються з комп’ютерною програмою для створення документів (наприклад, програмою Microsoft Рower Point).

Наступним етапом роботи є створення на комп’ютері прикладів студентських робіт, в яких мають відображатися результати їх самостійної дослідницької діяльності. Після того, як викладачі втілили свої розроблені на папері ідеї в прикладах студентських презентацій, їм пропонується оцінити свої роботи за відповідними вимогами та дати відповіді на запитання: Чи сприяє зазначена діяльність студента чи малої групи студентів їх розвитку? Які саме навички мислення формуються в студентів при здійсненні такої діяльності? Чи можливо відслідкувати зазначений розвиток? Чи формуються в студентів нові знання та навички мислення високого рівня?

За результатами оцінювання викладачі виправляють презентації згідно вимог та критеріїв. На цьому навчання викладачів створенню мультимедійної презентації не завершується. Для того, щоб викладачі різних навчальних предметів могли оцінити результат роботи студентів, рівень знань вмінь і навичок, які сформовані при їх створенні та презентуванні, вони навчаються розробляти форми оцінювання студентських презентацій. Навчання здійснюється за тією ж схемою, а саме: спочатку перегляд та аналіз запропонованих прикладів, які розробили інші викладачі, визначення пріоритетних критеріїв відповідно до віку, попередніх навичок, навчальних цілей щодо формування знань та розвитку навичок мислення. Потім проектується та розробляється власна форма оцінювання і, нарешті, створюється форма оцінювання, в якій пріоритетними є критерії (у відповідних балах) оцінювання знань студентів з конкретної теми, враховуючи створені ними мультимедійні засоби. Обговорюється місце і час, коли студенти мають бути ознайомлені із створеними формами оцінювання, як саме формувати в студентів уміння самооцінювання своєї роботи, вміння порівняти їх з певними критеріями, які одночасно є і орієнтовною основою дій при їх створенні. В таких формах має передбачатися оцінювання взаємодії студентів в малих групах, командної роботи, визначено внесок кожного студента в спільну роботу.

На першому етапі викладачі розробляють приклади саме студентських презентацій, перебуваючи в ролі студента. Дидактична необхідність такого етапу обумовлена такими причинами.

Для більшості викладачів-предметників створення комп’ютерної презентації в програмі Power Point є новим видом діяльності, і саме розробка презентації в ролі студента слугує одним з елементів зняття цілком природної психологічної напруженості дорослих людей перед незнайомим видом роботи. В такій ролі учасник тренінгу може дозволити собі не відразу бути досконалим розробником мультимедійної роботи. Другою перевагою такого виду роботи є те, що викладачі зразу розробляють приклад, який потім в подальшій своїй педагогічній діяльності вони зможуть використати для демонстрації студентам, наприклад на заняттях з математики.
Вони не створюють «дещо» тимчасове, а тому мотивація до такого виду діяльності у викладачів значно вища.

Слід зазначити, що в доступній викладачу сучасній педагогічній літературі, нажаль, немає розроблених критеріїв створення студентських робіт, цьому не навчають в педагогічних університетах. Іноді поширюється помилкове уявлення викладачів про дидактичні особливості цього виду діяльності. Невірне уявлення про навчальні можливості презентацій тиражуються, і часто за великою кількістю мультимедійних ефектів викладачі не бачать численних змістових помилок таких презентацій і не можуть правильно адекватно спланувати свою роботу з створення і використання презентацій в навчальній діяльності. Важко викладачам відповідно оцінити діяльність студентів з конкретного навчального предмету щодо розробки і створення презентацій.

Виходячи з того, що презентація є творчою роботою студентів, деякі викладачі помилково вважають, що в ній допустимі будь-які засоби і способи вираження ідей та думок студентів. Проте, як і в інших засобах, існують певні вимоги і критерії. Крім естетичних вимог до дизайну презентації, існують специфічні вимоги до створення студентської презентації як засобу подання самостійної дослідницької роботи студентів.

Розглянемо типові помилки студентських робіт, які створювалися викладачами у ролі студента:

  • Викладення в презентації теорії з підручника чи посібника (енциклопедії тощо). Це є недоцільним, оскільки презентація (як дія) результатів дослідження робиться студентами, як правило, наприкінці вивчення теми чи розділу, коли ознайомлення з означеннями та основними формулами вже не є актуальним. Це не слід робити ще й тому, що слайд на екрані демонструється протягом обмеженого проміжку часу, що не сприяє ні сприйняттю, ні запам'ятовуванню нового матеріалу та означень.

  • В презентаціях, виконаних як приклади студентських робіт, використовується текстовий матеріал, що не відповідає віку студентів.

  • В презентаціях, які є представленням результатів студентського дослідження, не відображається гіпотеза, хід дослідження і висновки. Інколи висновки носять загальний характер, не стосуються конкретного дослідження, яке проводили самі студенти.

  • Розміщення на слайді великого обсягу текстового матеріалу, для читання і осмислення якого необхідно багато часу.

  • Перевантаженість презентацій ілюстративним матеріалом, який не відноситься до її змісту, а часто заважає розумінню основного.

  • Перевантаженість анімаційними ефектами (різноманітна зміна слайдів, більшість елементів крутиться, виїжджає, вилітає, тощо, що ускладнює сприйняття, а не акцентує увагу на головному матеріалі та не полегшує запам’ятовування.

  • Створення так званого "реферату з малюнками" чи "мультимедійного реферату", тобто використання великої кількості слайдів (більше 10) з текстовою інформацією, переписаною з підручників, посібників, Інтернету, замість формулювання тез чи ключових, опорних слів та фраз.

  • Створення так званого "фотоальбому" - забагато ілюстрацій (фотографій чи малюнків) з підписами.

  • Розміщення в презентації, що призначена для супроводу доповіді, таблиць замість відповідних діаграм. Для аналізу числових даних таблиць доцільніше використовувати публікації, що призначені для вдумливого читання і докладного аналізу.

  • Невідповідність фону презентації та іншого оформлення її змісту.

  • Нечитабельність тексту (розмір шрифту (<20), невідповідність кольору букв і фону, добір типу накреслення шрифтів дуже складних для читання.

  • Відсутність формулювання теми і автора на першому сайді та використаних джерел на останньому.

Корисною в практиці навчання викладачів, а особливо тренерів і методистів, які займаються підготовкою майбутніх викладачів та підвищенням кваліфікації педагогічних кадрів, є вправа з аналізу типових помилок презентації та переробки її в презентацію, в якій витримані всі дидактичні вимоги. Для виконання цієї вправи учасникам тренінгу надається студентська презентація, що не відповідає вимогам, яку вони після обговорення і аналізу мають переробити на презентацію, яка відповідає віковим особливостям студентів та показує, які саме завдання виконували студенти самостійно, де представлені результати дослідження студентів, демонструється розвиток у студентів навичок мислення високого рівня (аналізу, синтезу, оцінювання).

Важливим моментом при роботі викладачів з мультимедійними презентаціями є підготовка і проведення студентами презентації як дії, тобто презентування, демонстрація студентами створеної мультимедійної презентації. Це потужний та унікальний засіб для формування в студентів вмінь виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для ілюстрування ідеї, гіпотези, висновків. В студентів формуються навички стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації представити результати досліджень за допомогою вдало підібраних діаграм і графіків, а також відбирати найяскравіші переконливі факти для демонстрування думок, ідей. Важливим аспектом правового виховання студентів стає вміння посилатися в презентації на використані джерела інформації.

Програмою навчання крім розробки та створення прикладу студентської мультимедійної презентації передбачається створення презентації, яку викладач демонструє студентам для супроводу вступного заняття на початку проведення навчального проекту, так званої викладацької презентації. Вимоги до створення такого методичного мультимедійного продукту дещо інші ніж до створення прикладів студентських робіт. Презентація викладача може бути продемонстрована студентам на початку проекту, а також може бути використана студентами для самостійного перегляду під час роботи над навчальним проектом. Вона має зацікавити студентів, спонукати їх до самостійної роботи, до проведення дослідження, пов’язаного з темою навчального проекту. Тому на початку такої презентації можуть бути вміщені цікаві, провокуючі проблемні запитання. Основні запитання мають бути сформульовані таким чином, щоб вони чітко окреслювали проблему, стимулювали розвиток навичок мислення студентів, спонукали їх до роботи у проекті. В цій презентації, яка теж має відповідати віку студентів, можуть бути вміщені завдання для студентів, розподіл груп у проекті, етапи роботи та терміни їх виконання. Така викладацька розробка може містити корисні для студентів посилання на друковані та Інтернет джерела, з яких студенти можуть одержати додаткову інформацію. В презентації викладача можуть бути вбудовані файли з формами оцінювання розроблених студентами робіт, тести для самоконтролю знань та навичок.

Тому нині необхідно, щоб кожен викладач з будь-якої дисципліни міг підготувати і провести заняття з використанням мультимедіа, адже заняття із застосуванням новітніх комп’ютерних можливостей – це наочно, барвисто, інформативно, інтерактивно, заощаджує час викладача та студента, дозволяє працювати студенту у своєму темпі, дозволяє викладачу працювати з студентом диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання.

Отже, використання мультимедіа в навчальному процесі передбачає, що викладач вміє:

        обробляти текстову, цифрову, графічну і звукову інформацію за допомогою відповідних програм і редакторів для підготовки дидактичних матеріалів (варіанти завдань, таблиці, схеми, креслення, малюнки тощо);

        створювати слайди з навчального матеріалу, використовуючи редактор презентації Microsoft Power Point та демонструвати презентацію на занятті;

        використовувати наявні готові програмні продукти зі своєї дисципліни;

        організовувати роботу з електронним підручником на занятті;

        застосовувати навчальні програмні засоби;

        здійснювати пошук необхідної інформації в Інтернеті в процесі підготовки до занять і позакласних заходів;

        організовувати роботу з студентами з пошуку необхідної інформації в Інтернеті безпосередньо на занятті;

        розробляти тести, використовуючи готові програми-оболонки або створювати їх самостійно, і проводити комп’ютерне тестування.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини заняття на конкретну тему
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДСПТО 8271. 000000 2006
Скляренко Наталя Дмитрівна, заступник директора з навчальної частини, викладач-методист планування і організації роботи з персоналом...
Державний стандарт професійно-технічної освіти
Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів
Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист
Регламент 10 хв
Мащенко О. В., заступник директора з виробничого навчання, викладач вищої категорії, викладач-методист Канівського училища культури...
«Портрети українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.» Номінація
Автори: Заболотна А. Г., викладач української літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ»
Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного...
В. Н. Шавровська, методист Черкаського
Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат
Викладач-методист Вікулова І. Г Експрес-контроль Посібник для учнів ПТНЗ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка