Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
|
|
Скачати 0.69 Mb.
|
|
Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект висадхування саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження у практику. Найбільш простим придатним засобом для створення багатофункціонального засобу, здатного задовольняти потреби викладачів та студентів в навчальному процесі є програма створення та реалізації електронних презентацій Microsoft PowerPoint, що входить до складу пакету Microsoft Office. Проблема створення навчальних презентацій, як і взагалі електронних навчальних посібників, на сьогоднішній день досить актуальна, оскільки ще й досі не досить чітко визначені загальні методичні принципи їх розробки та використання. Середовище Power Point призначене для автоматизованого процесу створення презентацій (слайд-фільмів) за мінімум часу. Microsoft PowerPoint поєднує текст, графічні елементи, анімацію і дозволяє створювати привабливий для глядача продукт. За його допомогою можна зручно, швидко, технологічно і якісно підготувати наочний матеріал, без зусиль створити анімаційний слайд на задану тему, доступно і зрозуміло вникнути у зміст та збагнути методи дослідження поставленої проблеми, швидко проводити різноманітні форми оцінки пізнавальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну, а в кінці нагадати (узагальнити) основні етапи заняття. Слайди, підготовлені засобами пакета Microsoft Office, об’єктів OLE-додатків у поєднанні з анімацією, інтерактивними елементами забезпечують якісно новий рівень подання інформації. Звуковий супровід, можливість розробки в Power Point сюжетів гри справляє великий вплив на емоційне сприйняття студентів, сприяючи більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу. Структурне компонування презентації, із застосуванням гіпертекстових посилань як усередині документа, так і з виходом в Internet розвиває системне аналітичне мислення. На кожному занятті викладач вирішує ряд психолого-педагогічних задач. Потрібно повідомити необхідні відомості про досліджуваний об’єкт, перевірити якість засвоєння матеріалу, підтримувати увагу протягом лекційного часу, задіяти чуттєві та емоційні сприйняття, фантазію і кмітливість слухачів. Розглянемо основні принципи розробки електронних презентацій. Оптимальний обсяг. Інформацію, що входить до навчального матеріалу, потрібно подавати невеликими логічно завершеними блоками-слайдами. Спостереження показують, що найбільш ефективний оптичний ряд обсягом не більше 80-100 слайдів. Оптичний ряд із більшої кількості слайдів втомлює, відволікає від суті явищ, що вивчаються. У зв’язку з цим постає проблема відбору відеоматеріалу для презентації. Недоцільно розміщувати зображення, що належать до понять, на всебічне розкриття яких лектор не розраховує. Не повинно бути "зайвих" слайдів, які не супроводжуються поясненням. Необхідно виключити дублюючі, схожі слайди. Доступність. Обов’язкове врахування вікових особливостей і рівня підготовки глядачів. Потрібно забезпечувати розуміння змісту кожного слова, речення, поняття, розкривати їх, спираючись на знання і досвід слухачів, використовувати образні порівняння. Якщо для дорослої аудиторії можна включати до презентації схеми, графіки, чорно-білі фотографії, то для молодших студентів потрібно цих елементів уникати. Якщо у першому випадку допустимо включати числові значення величин, то у другому це повинні бути переважно величини порівняльні. Науковість. Яскраві малюнки не повинні суперечити реальним фактам. Неприпустимо добиватися мальовничості, зміни масштабів зображень тощо у збиток науковій достовірності. Пропонована інформація повинна бути чіткою й однозначно відображати вузлові моменти та відповідні логічні зв’язки змісту лекції. Розмаїття форм. Ця вимога передбачає реалізацію індивідуального підходу до студента, врахування індивідуальних можливостей сприйняття пропонованого навчального матеріалу. Індивідуальний підхід може забезпечуватися різними засобами наочності, кількома рівнями диференціації при поданні навчального матеріалу за складністю, обсягом, змістом. Різні люди внаслідок своїх індивідуальних особливостей сприймають найбільш добре інформацію, подану різними способами. Хтось краще сприймає фотографії, хтось схеми або таблиці тощо. Врахування особливості сприйняття інформації з екрана. Відомо, що око і мозок здатні працювати у двох режимах: у режимі швидкого панорамного огляду за допомогою периферійного зору і в режимі повільного сприйняття детальної інформації за допомогою центрального зору. При роботі у режимі периферійного зору система око-мозок майже миттєво сприймає велику кількість інформації, при роботі у режимі центрального зору – здійснюється ретельний послідовний аналіз. Отож, коли людина читає текст, та ще й з екрана комп’ютера, мозок працює у сповільненому режимі. Якщо ж інформація подана у графічному вигляді, то око переключається в інший режим, і мозок працює швидше. Саме тому в навчальних презентаціях бажано звести текстову інформацію до мінімуму, замінюючи її схемами, діаграмами, рисунками, фотографіями, анімаціями, фрагментами фільмів. Окрім того, поняття і абстрактні положення до свідомості слухачів доходять легше, коли вони підкріплюються конкретними фактами, прикладами та образами, і тому для розкриття їх необхідно використати різні види наочності. Доцільність такого підходу підтверджують і проведені авторами як лекційні, так і практичні заняття з математичного програмування та дослідження операцій. Текст на слайді глядачі практично не сприймають. Тому у презентаціях краще залишити текст тільки у вигляді імен, назв, числових значень, коротких цитат. Краще уникати надлишку цифр, особливо незначущих. Числові величини є сенс замінити порівняннями, графіками, діаграмами. Правда, на цьому шляху є свої недоліки. Досвід роботи показує, що потік одних тільки яскравих зображень сприймається також не дуже добре. Увага, спочатку невимушена, швидко слабшає, переходячи у довільну, підтримка якої потребує вже великих зусиль як лектора, так і глядачів. Це особливо швидко і безпосередньо виявляється у студентів та студентів гуманітарного спрямування. Добрий результат по перемиканню уваги дає застосування відеофрагментів, особливо озвучених. Вони майже завжди викликають пожвавлення в аудиторії. Глядачі стомлюються від голосу одного лектора, а тут увага переключається, і тим самим підтримується гострота сприйняття. Дуже важливим є співвідношення кількості різних елементів презентації та їх послідовність. Зрозуміло, що необхідно чергувати статичні зображення, анімацію і відеофрагменти. Однак практика показує, що просте послідовне чергування елементів не зовсім виправдане, – студенти звикають до нього, й увага розсіюється. Правильніше буде використати ефект несподіваності й урізноманітнити анімаційні прийоми. Середовище Power Point XP є у цьому плані досить зручним, дозволяючи створювати досить цікаві анімації. Краса і естетичність. Неабияку роль відіграють кольорові сполучення і дотримання стилю в оформленні слайдів, музичний супровід. Особливо це стосується молодших студентів, а також студентів гуманітарного спрямування. Вони мислять формами, кольорами, звуками, образами, саме звідси випливає необхідність наочного навчання взагалі, яке будується не на абстрагованих поняттях і словах, а на конкретних образах, що безпосередньо сприймаються глядачами. Зацікавленість. Включення (без шкоди науковому змісту) у презентацію смішних, цікавих сюжетів, мультиплікаційних героїв оживляє заняття, створює позитивний емоційний настрій, що сприяє засвоєнню матеріалу і більш міцному запам’ятовуванню. Динамічність. Необхідно підібрати оптимальний для сприйняття темп зміни слайдів, анімаційних ефектів. У зв’язку з цим неабияким є те, що можливість задавати параметри зміни слайдів і анімацій закладена у середовищі PowerPoint ХР.Можна зазначити, що реакція глядачів на презентації з фотослайдами і електронні мультиплікації істотно відрізняються. Останні сприймаються з більшою цікавістю та мають більший емоційний та освітній ефект, що свідчить про успішність використання електронних навчальних презентацій, створених на основі вищезазначених принципів. Досвід використання PowerPoint у навчальному процесі показав його надзвичайно високу ефективність, яка була цілком сподівана, адже процес викладання – це, по суті, і є презентація навчального матеріалу, і використання у цьому процесі засобів електронної презентації, яким PowerPoint і є, – більш ніж виправдано. Однак зручність використання поданої системи не обмежується тільки підвищенням якості навчального матеріалу і полегшенням процесу його викладу. Серед безсумнівних переваг цього методу є: виняткова простота і широкі можливості редагування, що дозволяє легко змінювати дизайн, структуру і зміст презентації аж до повної заміни всього змісту, – це дозволяє використовувати готову презентацію одного курсу як основу для швидкого створення презентацій з будь-якого іншого предмета; економія часу у поданні інформації, наявність зворотного зв’язку зі студентами; така манера викладання зацікавлює студента, збуджує його увагу, не викликає відчуття контролю в студентів (особливо під час лекції); інформація, подана таким чином, сприймається і запам’ятовується краще, а сама презентація створює враження професіоналізму; великі можливості в області Інтернет-технологій, що дозволяють, зберігаючи презентацію навчального курсу як веб-сторінку або веб-архів, опублікувати її в Інтернеті, зробивши доступною для інших зацікавлених користувачів як для індивідуальної, так і для спільної роботи (або в режимі веб-обговорення, або в режимі реального часу на зборах по мережі). Тут же необхідно зазначити й унікальну можливість проводити навчальні заняття (здійснювати мовлення презентації) через Інтернет. Це дозволяє проводити навчальні заняття, навіть коли студенти знаходяться у різних місцях; також можна записати і зберегти сеанс мовлення (заняття) для наступного перегляду (повтору, аналізу тощо); стимулювання активної діяльності студентів не тільки на занятті (чому сприяє більш приваблива форма побудови заняття як презентації), але й на етапі підготовки навчального матеріалу. Це може бути реалізовано при виконанні завдань з пошуку в Інтернеті початкових матеріалів (текстової інформації, фото-, аудіо-, відеофрагментів) із конкретної теми, створенню оригінального проекту їх використання, реалізації проекту у формі презентації і власне презентації проекту. При виконанні подібних завдань, що потребують участі кількох студентів, які виконують кожен свою частину завдання (пошук в Інтернеті, створення сценарію презентації, технічне впровадження, дизайн), ефективно реалізуються нові технології навчання, зокрема, технологія "Навчання у співробітництві", що передбачає уміння працювати в команді, розподіляти ролі тощо. Переваги методу використання Microsoft PowerPoint у навчальному процесі як основного носія навчальної інформації та основного засобу її подання, напевно, не вичерпуються вищенаведеним переліком. Без сумніву, при його подальшому використанні (особливо у більш тісному зв’язку з Інтернет-технологіями) можливості застосування такого методу у навчальному процесі будуть ще більше розширюватися, але навіть побіжний аналіз першого досвіду свідчить про його перспективність. Відзначаючи позитивне у використанні Microsoft PowerPoint у навчальному процесі, треба відзначити й деякі обмеження: при частому використанні комп’ютеризованих систем навчання підвищується стереотипність мислення; знижуються вольові якості; знижується креативність при самостійній підготовці студентами матеріалів; багато часу використовується на створенні якісної презентації; не враховується різниця у часі реакцій глядачів на отриману інформацію; наявна можливість включення завеликої або замалої кількості інформації у слайд. Використовуючи Microsoft PowerPoint у вищих навчальних закладах, треба пам’ятати також про вікові особливості мислення студентів, які безперечно впливають на цей процес. У юнацькому віці відбувається більш ефективне використання механізмів обробки інформації (кодування, застосування, висновок, порівняння, об’єднання), яке активізується та вдосконалюється при створенні та перегляді комп’ютерних презентацій. Ефективність і різноманітність способів отримання і зберігання інформації у символічній формі якісно зростають та кількісно збільшуються при перегляді, а особливо створенні презентацій PowerPoint. Саме у юнацькому віці розвивається здатність планувати і передбачати життєві ситуації, удосконалюється здатність приймати рішення. Здатності планування і передбачення кінцевого результату широко використовуються і вдосконалюються при роботі зі слайдами Microsoft PowerPoint. Урахування основних характеристик програми Microsoft PowerPoint та вікових особливостей студентів, зважене та обґрунтоване використання презентацій дозволяє оптимізувати навчальний процес у вищому навчальному закладі, сформувати позитивну мотивацію навчальної діяльності студентів та розвинути їх творчі здібності. Створений таким чином електронний посібник-презентація повинен допомогти лектору дохідливо і наочно викласти матеріал відповідно до програми, яка повинна забезпечити лектору підтримку як у проведенні лекції, так і в її підготовці. Окрім презентації, у заготовці лекційного матеріалу повинні міститися шаблони для друку роздаткових матеріалів, які б могли бути використані у чистому вигляді або із доповненнями викладача для роздачі студентам на лекції. Корисні такі можливості: інтерактивна презентація з можливістю переходу до будь-якого фрагмента і повернення до кадру, із якого був здійснений перехід; перегляд анімаційних і відеофрагментів, програвання звуку у презентації; відокремлене управління фоновим і дикторським озвучуванням, можливість переривання і запуску з будь-якого логічного фрагмента дикторської фонограми; збільшення графічних зображень на весь екран і більше з можливістю переміщення по екрану; можливість попереднього вибору лектором матеріалу відповідно до програми лекції (редактор сценаріїв). Інструментарій створення презентації з можливістю використання заготовок і впровадження додаткового матеріалу; окремо можна розглядати режим автоматичного подання матеріалу, де програма повністю замінює лектора і студент може тільки призупинити виклад або повторити необхідний фрагмент (режим самостійного вивчення матеріалу). А тепер розглянемо методику освоєння викладачами-предметниками мультимедійних засобів таких, які їм необхідні в процесі викладання свого предмету. Використання мультимедійних засобів при навчанні передбачає декілька основних напрямків реалізації педагогічної діяльності, які можна поділити на дві групи відповідно до ролі студентів при проектуванні та створенні комп’ютерних засобів навчання. До першої групи слід віднести ті освітні продукти, які розробляються викладачами для подання змісту навчального матеріалу, при роботі з ними студентам надається лише пасивна роль отримувача інформаційних даних. До другої групи належать інтерактивні освітні засоби, оскільки вони передбачають активну роль студента, який при їх використанні самостійно обирає розділи для навчання в рамках навчальної теми, визначаючи послідовність їх вивчення. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення студентів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими студентами при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації студентів до навчання у випадках, коли студентам надається можливість за допомогою інформаційних технологій представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом викладача. Викладачі, що навчаються ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі, можуть знайомитися з прикладами мультимедіа-проектів та мультимедіа-занять на Інтернет-сайтах, де зібрані колекції робіт студентів та методичні розробки викладачів, зокрема:
Розглянемо дидактичні особливості проектування мультимедійних презентацій, що використовуються у навчальному процесі. Презентація – слово, яке в українській мові має два значення:
Поняття мультимедіа об’єднує різноманітні інформаційні об’єкти – такі як текст, графіка, відео, анімація та звук, які можуть використовуватися як студентами так і викладачами при проектуванні власних розробок. При цьому ними застосовуються інструментальні засоби розробки навчальних мультимедіа-матеріалів для формування гіперпосилань між фрагментами змістовних частин, забезпечення інтерактивності та створення багатошарових модульних структур, які включають цифрові фотографії, скановані зображення, фрагменти фільмів і текстів. Презентація, як комп’ютерний документ, являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів - тобто електронних сторінок. Демонстрація такого документу може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного проектора, плазмового екрану, мультимедійного плато, телевізора, тощо. Глядачі бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням - музикою чи голосовим коментарем диктора. Частіше демонстрація презентації супроводжує доповідь окремої людини. При демонстрації об’єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з’являтися на них поступово, в певний час, визначений доповідачем для підсилення наочності доповіді та акцентування на особливо важливі моменти її змісту. За потреб доповідач може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку. Проведення презентації, як акції, може супроводжуватися показом документу-презентації для більшої наочності та демонстрації об’єктів і подій, які не можуть бути в певний час безпосередньо представлені аудиторії. Термін «презентація» використовується як документ, створений за допомогою програми PowerPoint, а "участь в презентації" як акція описуватиметься словами "демонстрація презентації", "показ презентації" чи "презентування". Усний виступ людини будемо називати доповіддю чи просто виступом. Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє створювати презентації з ефектами анімації окремих об’єктів (тексту, фотографій, малюнків), з звуковим супроводом, демонстрацією відеофрагментів та використанням гіперпосилань для зміни визначеної послідовності демонстрації слайдів. Програма включає можливості малювання простих об’єктів і внесення зміни до малюнків і фотографій, відображення графіків і діаграм, на базі розробленої презентації забезпечується можливість її друкування в різних формах. Передбачена можливість збереження презентації у різних форматах дозволяє використовувати її не лише на комп’ютерах, на яких встановлене програмне забезпечення Microsoft Office, а й переглядати за допомогою будь-якого браузера. В літературі не існує загальновизнаної класифікації презентацій за типом змісту та оформленням. Наприклад, Ястребов Л.Й. пропонує класифікувати презентації за ступенем їх «оживлення» різними ефектами. Він виділяє такі групи презентацій:
Презентації можна класифікувати і за такими ознаками: 1. За кількістю медіа засобів: мультимедіа (звуки, зображення, відео фрагменти); текстова (з мінімальним ілюструванням); комбінована. 2. За призначенням: комерційні (здебільшого рекламного характеру); інформаційні; навчальні тощо. Розглянемо навчальні презентації як окрему групу, враховуючи їх особливу роль у навчальному процесі. Серед навчальних презентацій в залежності від цілей її застосування можна виділити: лекційні (викладача); звіт про результати діяльності, проект, дослідження (студентська робота); тест (як викладача так і студентів). За способом подання слайдів можна розрізняти презентації: 1. Для супроводу лекції, виступу – з записом голосу лектора чи усним супроводом. 2. Слайд-шоу – без супроводу лектора, або із записаним голосом доповідача. 3. Комбінована – з усним супроводом, із записаним голосом, частиною якої може бути слайд-шоу. Крім того, навчальні презентації можна класифікувати за дидактичними ознаками: викладацькі та студентські. При цьому викладацькі презентації призначені для:
Викладацька презентація за призначенням може бути: – проблемною – вступ до теми; – інформативною: інструкції, приклади для студентів, форми оцінювання, консультування. Вона використовується студентами самостійно впродовж вивчення теми, доступна їм в будь-який час навчального процесу; – діагностичною, контролюючою: використовується для перевірки знань студентів, самооцінювання наприкінці вивчення теми, розділу, заняття. Використовується студентами індивідуально і самостійно після вивчення розділу, теми та доступна їм в присутності викладача чи у вільному доступі. Роль і місце студентських презентацій сьогодні ще недостатньо вивчено і тому дидактичні можливості мультимедійних презентацій як потужного засобу навчання та розвитку студентів недооцінені і саме тому часто неправильно використовуються педагогами у навчальному процесі. Студентські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань як засіб ознайомлення з новою інформацією:  За кількістю студентів, які планують, проектують, розробляють, демонструють презентації можна розглядати презентації: – індивідуальні – розробляються і створюються одним студентом; – групові - розробляються і створюються малою групою студентів; |
Схожі:
|
Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини заняття на конкретну тему |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДСПТО 8271. 000000 2006 Скляренко Наталя Дмитрівна, заступник директора з навчальної частини, викладач-методист планування і організації роботи з персоналом... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1 |
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист |
|
Регламент 10 хв Мащенко О. В., заступник директора з виробничого навчання, викладач вищої категорії, викладач-методист Канівського училища культури... |
«Портрети українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.» Номінація Автори: Заболотна А. Г., викладач української літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист |
|
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
|
В. Н. Шавровська, методист Черкаського Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат |
Викладач-методист Вікулова І. Г Експрес-контроль Посібник для учнів ПТНЗ ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua