Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист
|
|
Скачати 0.69 Mb.
|
  2 Автор: Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист Рецензент: Єремійчук Лілія Ярославівна, викладач-методист Описано методику і технологію створення електронних засобів навчання. Цей майстер-клас може бути використаний викладачами і студентами різних спеціальностей вищих та середніх навчальних закладів для проектування грамотних навчальних ресурсів, електронних презентаційних підручників, інтерактивних посібників, мультимедійних проектів. Розглянуто на засіданні циклової комісії природничо-математичних дисциплін План
Ми живемо в час стрімкого впровадження комп’ютерних технологій в усі сфери діяльності людини. Що стосується освіти, то тут комп’ютер став інструментом пізнання і практичної діяльності. Інформатизація сучасного суспільства, тісно пов’язані з нею процеси інформатизації всіх форм освітньої діяльності характеризуються процесами удосконалення і масового розповсюдження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Подібні технології активно застосовуються для передачі інформації та забезпечення взаємодії викладача і студента у сучасних умовах відкритої та дистанційної освіти. Цей глобальний соціальний процес є домінуючим видом діяльності у сфері суспільного виробництва, де на перший план виходять збір, накопичення, створення, обробка, зберігання та передача інформації сучасними комп’ютерними і комунікаційними засобами. Характер трудової діяльності все більше набуває рис інтелектуалізації, де головними стають вміння та навички роботи з інформацією. За таких умов пріоритетним напрямком процесу інформатизації сучасного суспільства стає інформатизація освіти, що передбачає забезпечення сфери освіти методологією і практикою розробки та оптимізації використання сучасних інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання, виховання та розвитку підростаючого покоління. Зважаючи на це, інтеграція інформаційних комп'ютерних і освітніх технологій повинна стати новим етапом їх ефективнішого впровадження в систему української освіти. Одним із способів такої інтеграції можуть стати електронні навчальні ресурси – найсучасніші засоби навчальної діяльності. Проте, не дивлячись на певні напрацювання в цій області, залишаються невирішеними питання, пов'язані з розробкою електронних версій навчальних дисциплін засобами спеціальних програмних комплексів. Сьогодні можна констатувати протиріччя між необхідністю використання електронних ресурсів в процесі професійної підготовки студентів ВНЗ і неопрацьованістю методики їх розробки силами викладачів. Впровадження інформаційних технологій у різні галузі сучасної освіти набуває все більш масштабного і комплексного характеру. Нині студенти українських вузів мають можливість здобувати вищу освіту із використанням сучасних комп’ютерних засобів та різних способів навчання:
Поява інтерактивних методів навчання відкрила нові можливості для подання навчального матеріалу, проведення нестандартних занять, використання нових форм роботи зі студентами. Однією з таких форм є електронні навчально-методичні ресурси. Електронний навчально-методичний ресурс (ЕНМР) є самим загальним поняттям. Він містить у собі різні види навчальних посібників: електронні довідники, словники, енциклопедії, тренажерні системи, тестуючі комплекси, навчальні програми, віртуальні лабораторії, електронні підручники і т.д. Особливості, які необхідно враховувати при підготовці матеріалів для ЕНМР і правила оформлення їхніх окремих елементів описані в ГОСТ 7.83-2001. Ці положення часто не витримуються на електронних виданнях, підготовлених в Україні, Системні вимоги до комп'ютера і програмного забезпечення також бувають застарілі, оскільки комп'ютерна техніка розвивається досить швидко. Тому слід враховувати певні правила створення електронних видань: 1. Для структурування змісту авторам пропонується дотримуватись модульного принципу представлення змісту. Він допускає структурування навчальної інформації, змісту навчання й організацію роботи тих, хто навчається, на основі логічно завершених навчальних блоків (модулів). У модулі чітко визначені мета навчання, задачі і рівні вивчення даного модуля, названі навички й уміння, одержувані при завершенні вивчення модуля; визначені необхідні контрольні заходи. Ті, хто навчається, при модульному навчанні завжди повинні знати перелік основних понять, навичок і умінь по кожному конкретному модулю, включаючи кількісну міру оцінки якості засвоєння навчального матеріалу. На основі цього переліку складаються питання і навчальні задачі, що охоплюють усі види робіт з модуля, і виносяться на контроль після вивчення модуля. 2. При розробці модуля враховується те, що кожен модуль повинен дати зовсім визначену самостійну частину знань, сформувати необхідні уміння. Після вивчення кожного модуля ті, що навчаються, одержують рекомендації викладача по їх подальшій роботі. Для більш чіткого усвідомлення студентом змісту лекції вона повинна мати план або так звану «установку», у якій зазначено, чому навчиться студент після ознайомлення з лекцією (або частиною матеріалу в навчальній програмі і т.д.), 3. Експериментально встановлено, що одній годині аудиторних занять відповідають біля чотирьох стандартних сторінок тексту, тому обсяг тексту лекції не повинен перевищувати чотирьох-п'яти сторінок. Не слід вставляти в курс великий об'єм матеріалів, бажано відбирати саме необхідне, користуватися схемами, графіками, ілюстраціями і т.д., що концентрують матеріал і спрощують сприйняття інформації. Інший варіант розв'язання проблеми — винести частину інформації в розділ довідкових або додаткових матеріалів. Як додаткові матеріали в цілому за курсом можуть бути: електронна бібліотека (наприклад, довідники для технічних спеціальностей); посилання на зовнішні джерела (посилання в Інтернет, додаткова література); екзаменаційні питання; приклади розв'язання задач; фотогалерея, відеогалерея, віртуальний музей і ін.; список ілюстрацій.
Сучасні технічні засоби дозволяють постачати навчальні курси різноманітними мультимедійними елементами, такими, як звук, графіка, анімації і т.п. Таким чином, авторові і розроблювачам потрібно знайти файли, які будуть ілюструвати курс. Джерела мультимедіа-файлів можуть бути розроблені спеціально до даного курсу або узяті з особистих архівів (тобто розроблені раніше самими авторами); документів, знайдених у бібліотеках (тести, зображення, відеофрагменти, записи на CD і т.д.) файлів, знайдених в Інтернат. Багато документів захищені авторським правом. Скановані з книги фотографія або діаграма повинні супроводжуватися вказівкою джерела. У деяких випадках автори забороняють будь-яке копіювання. У цьому випадку в книзі зазначене «Відтворення всієї книги або будь-якої її частини заборонено без письмового дозволу видавництва. Без попередніх переговорів будь-яке використання подібного елемента є нелегальним, неправомірним. Перш ніж починати виробництво власних мультимедіа-файлів або запрошувати художника, корисним є пошук документів у вільному доступі, на якому не поширюються авторські права. Однак важливо перевірити, чи дійсно розповсюджуваний продукт не захищений авторськими правами. Наприклад, публікація в Інтернет аж ніяк не є гарантією волі від авторських прав. Насправді краще виходити з принципу, що кожен документ у мережі є чиєюсь інтелектуальною власністю. Мультимедійні елементи в електронному підручнику - це не розкіш, а необхідність, що може бути продиктована специфікою подачі матеріалу тієї або іншої дисципліни. Однак і перевантажувати курс подібними елементами не варто. У розроблювальних електронних виданнях необхідно орієнтуватися на сучасні форми навчання, забезпечуючи при цьому сумісність із традиційними навчальними матеріалами, у повній відповідності з документами, що регламентують зміст освіти; використовувати інтерактивність для досягнення цілей освіти, стимулюючи активну діяльність того, кого навчають; використовувати переваги аудіовізуального представлення навчальних матеріалів; використовувати можливості комп'ютерного моделювання в предметній області, а також моделювання реального навколишнього середовища і природної поведінки в ній студента. Необхідно пам'ятати, що у всіх випадках текстовий матеріал великих обсягів бажано публікувати в звичайних паперових виданнях, На екрані рекомендується представляти мінімум текстової інформації. Нові можливості, надані інформаційно-комунікаційними технологіями, змушують розробників і фахівців у даній предметній області зовсім no-новому відбирати і компонувати навчальний матеріал. При цьому необхідно враховувати всю сукупність прийомів, методів, способів продукування графічної й аудіовізуальної інформації з урахуванням відтворення електронного видання. На початковому етапі застосування нових інформаційних комп’ютерних технологій в освітньому процесі зводилося в основному до збереження та відтворення ілюстративних аудіо- та відеоматеріалів і використання готових навчаючих програм та тестів, здебільшого англійською та російською мовами. Таким чином, незважаючи на велику кількість різноманітних і досить якісних програм, вони не завжди цілком задовольняють викладача через раз і назавжди заданий зміст готових навчаючих програм, обсяг і методику подання тих чи інших розділів, до того ж не завжди відповідних програмі та змісту курсу, який веде викладач. Тому цілком природно, що із часом у викладача виникає потреба у багатофункціональному засобі, так званому електронному підручнику, здатному акумулювати необхідні навчальні матеріали, подавати їх у зручній для викладача і студента формі. Електронний підручник – це універсальний методичний підручник, який містить широке коло питань різних навчальних дисциплін, викладених в стислій формі та призначена для використання в навчанні. Аналіз літературних джерел показав, що більшість перших електронних навчальних видань являли собою електронні копії друкованих видань і, здебільшого, не враховували комп'ютерних можливостей подачі матеріалу. Однак останнім часом значна увага приділяється розробці комп'ютерних підручників, роботу над який можна розглядати як спробу зробити серйозний крок до рішення проблеми створення підручників нового покоління. Для того, щоб електронний підручник щонайкраще відповідав пропонованим вимогам, необхідно, щоб він сполучав в собі функції підручника і вчителя, довідково-інформаційного підручника і консультанта, тренажера і контролюючого знання програми. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використовувати системний підхід до створення електронних підручників. Системний підхід розглядає об'єкт як систему, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, що утворюють певну цілісність і володіють системними властивостями. Системний підхід дозволяє не орієнтувати навчальний підручник на конкретну групу користувачів, але створювати його таким чином, що ним може скористатися практично кожний. У залежності від потреб і вже наявних знань, користувач сам вибирає матеріал для вивчення, його обсяг, технологію навчання. Створення різних моделей представлення знань, що в одному випадку представляють об'єкти, характерні для логічного мислення, а в іншому – образи-картини, з якими оперує образне мислення, дає можливість оптимізувати процес навчання. Включення системи тестів на початковому етапі роботи з навчальним підручником дозволяє ідентифікувати особистісні якості того, якого навчають, а потім здійснити настроювання на нього і рекомендувати відповідну методику навчання. Контроль знань після вивчення кожного розділу може здійснюватися різними способами (за допомогою тестів, контрольних питань і т.п.). У залежності від того, наскільки користувач засвоїв матеріал, можна при необхідності повторити вивчений розділ, чи відкоригувати змінити методику навчання. При низьких результатах можливе з'ясування думки самого користувача про причини поганого засвоєння матеріалу. Застосування системного підходу при створенні електронного підручника дозволяє розширити область застосування електронних підручників і коло потенційних користувачів. Використання мультимедії, аудіо- і відео-компонентів підвищує наочність представлення матеріалу, а також дає можливість використовувати його людям, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливе різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронного підручника. Включення перерахованих компонентів в електронний підручник дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичного, у якій той, якого навчають, стає активним об'єктом освіти. Таким чином, використання системного підходу до розробки електронних навчальних підручників дозволяє зробити серйозний крок на шляху переходу від пізнавальної до прагматичної моделі освіти і сприяє рішенню проблем створення підручників нового покоління, що дають можливість збільшити кількість користувачів, підвищити наочність представлення матеріалу, використовувати електронний підручник тривалий час, звести до мінімуму витрати на пошук і підбір літератури, здійснювати контроль отриманих знань і ін. Для створення електронного підручника можна використати програмну оболонку SunRav, яка містить модуль розробки електронного підручника SunRav BookEditor, модуль читання підручника SunRav BookReader, модуль для створення, проведення та адміністрування тестів SunRav TestOfficePro. Цю програму дуже легко і швидко можна встановити на локальному комп’ютері, після чого викладач може приступати до створення електронного підручника. Програма SunRav дозволяє розробити та донести до кожного студента окремий електронний підручник, який може бути записаний на СD- або DVD-диск, або на флеш-пам'ять. Для роботи з готовим підручником студенту не потрібно встановлювати додаткового програмного забезпечення, необхідно просто подвійним клацанням запустити виконавчий файл  .Програма для створення електронного підручника SunRav BookEditor має інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, підтримує українську мову, дозволяє працювати з усіма типами мультимедійних файлів, підключати тестовий блок. Інтерфейс програми SunRav BookEditor наведено на рис. 1. Розглянемо основні функціональні кнопки програми. У блоці 1 знаходяться стандартні кнопки панелі "Файл" (зліва на право): створити документ, відкрити документ, зберегти документ, надрукувати, компілювати підручник у виконавчий файл (ехе), експорт, імпорт файлів. У блоці 2 знаходяться кнопки: повернутись назад, передивитись підручник, властивості підручника, параметри програми. У блоці 3 знаходяться кнопки панелі "Правка": вирізати, копіювати, вставити, повернення на крок назад або вперед.
Рис. 1. Інтерфейс програми SunRav BookEditor У блоці 4 розташовуються кнопки панелі "Текст", за допомогою яких створюються гіперпосилання у підручнику: створити-видалити гіперпосилання, додати-видалити закладку, додати-видалити спливаючу підказку. Блок 5 містить кнопки панелі "Вставка", де є можливість додавання до підручника малюнку, файлів (наприклад, документів Word, Excel, HTML та інших), таблиці, символу, флеш-ролика, аудіо- або відеофайла, анімацію та інші мультимедійні елементи. Кнопки блоку 6 дозволяють додавати, видаляти, переміщувати розділи та підрозділи майбутнього підручника, які відображаються у зоні 1. Наповнення цих розділів проводиться у зоні 2, де можна вставляти текст, фото, відео і т.д. Кнопки блоку 7 дозволяють редагувати текст підручника: тип шрифту, його розмір, колір, спосіб вирівнювання та інше. Розглянемо методику розробки електронного підручника, для цього наведемо покроковий алгоритм дій викладача. Для початку встановлюємо і запускаємо програму SunRav BookEditor подвійним клацанням на іконці  , після чого ми побачимо інтерфейс програми (див. рис. 1). Для створення підручника необхідно натиснути кнопку  , після чого зберегти підручник за допомогою кнопки  у необхідному місці на комп’ютері, задавши необхідну назву. В результаті з'явиться файл з відповідною назвою. Далі в зоні 1 (рис. 1) необхідно виділити одинарним клацанням папку New, натиснути кнопку "перейменування" і ввести назву майбутнього підручника, наприклад, Нарисна геометрія  . Після цього папка "Нарисна геометрія" залишається виділеною – це буде основний розділ нашого майбутнього підручника. За допомогою кнопки "додати підрозділ"  формуємо структуру підручника, тобто вводимо усі необхідні елементи його змісту: теми занять, лекції, практичні роботи, лабораторні роботи, тести, список літератури і т.д. Під час формування змісту можна використовувати кнопки "видалити главу"  , "перемістити"  . В результаті отримаємо зміст підручника. Для переходу у необхідну структурну частину підручника необхідно зробити одинарне клацання на її назві у зоні 1, після чого у зоні 2 буде відображено зміст виділеного підрозділу підручника.Головний розділ підручника бажано оформити як титульний аркуш підручника, а перший підрозділ – назвати "Зміст", виділити цей підрозділ поставити курсор в зону 2 і натиснути команду "Сервіс/вставити зміст". У діалоговому вікні, що з'явиться після цього, необхідно виділити розділ, з якого потрібно створити зміст і натиснути ОК. В результаті, автоматично згенерується зміст підручника у вигляді гіперпосилань, після натискання на які відбуватиметься перехід у необхідну частину підручника. Для наповнення підручника навчальним матеріалом необхідно по черзі виділяти необхідні підрозділи в зоні 1 і заповнювати їх в зоні 2. Для введення тексту можна використати два шляхи: або набирати текст з клавіатури, використавши необхідні налаштування за допомогою команд блоку 7 (див. рис. 1), або скопіювати готовий текст, наприклад, набраний за допомогою програми MS Word і вставити його у необхідне місце виділеної сторінки підручника. Для вставки рисунків, аудіо-, відеофайлів, таблиць, спеціальних символів необхідно використовувати панель команд блоку 5 (див. рис. 1). При натисканні на відповідні кнопки буде з'являтись вікно, де необхідно обирати місцезнаходження та ім'я потрібного для вставки файлу. Однією з беззаперечних переваг електронного підручника є наявність гіперпосилань, які дозволяють оперативно переміщуватись у межах підручника. Для того, щоб зробити гіперпосилання, необхідно набрати текст, виділити його і натиснути кнопку "додати посилання"  з блоку 4 (див. рис. 1). Після натискання цієї кнопки з'явиться вікно "Посилання", в якому необхідно обрати тип посилання – це може бути глава, Інтернет, документ, книга, тест, а також визначити ціль, тобто указати місце, на яке відбудеться перехід після натискання цього посилання. Якщо в якості типу посилання обрано "Глава", то у ролі цілі повинна виступати назва підрозділу підручника.Якщо обрано тип посилання "Інтернет", то ціль повинна бути Інтернет-адресою, веб-сторінкою, на яку відбуватиметься перехід після натискання на дане посилання. Якщо ж обрати тип посилання "Тест", то в цілі необхідно ввести назву і місце знаходження потрібного тесту. Після натискання такого посилання почнеться тестування студента. Посилання автоматично виділяється Після закінчення роботи над створенням електронного підручника його необхідно компілювати у виконавчий файл за допомогою команди "Компілювати книгу у файл, що виконується"  . Ця команда знаходиться на панелі блоку 1 (див. рис. 1). В результаті виконання цієї команди автоматично створюється файл  з відповідною назвою, який є ехе-файлом, тобто може запускатись на будь-якому комп'ютері без установки додаткових програм. Це і є електронний підручник, який можна розповсюджувати через Інтернет, СD-, DVD-диски, флеш-пам'ять і т.д.Викладання загальноосвітніх та спеціальних дисциплін дисциплін в сучасних умовах вимагає широкого залучення комп’ютерних технологій до навчального процесу, що відповідає вимогам розширення самостійності студентів, урізноманітнення форм і засобів навчання, інтенсифікації, мотивації, оптимізації навчання студентів. Залучення електронних підручників, які мають великі мультимедійні можливості, допоможе студентам якісно і швидко сприймати та засвоювати складний абстрактний навчальний матеріал, забезпечить реалізацію принципу особистісно-орієнтованого навчання, вдосконалить навички самоконтролю та самоорганізації студентів, створить сприятливі умови для їх творчого розвитку. Для розробки викладачами власних електронних навчальних курсів якнайкраще підходить програмний комплекс SunRav, який не вимагає знання програмування, дозволяє організувати навчання з будь-якої дисципліни на будь-якій формі занять. Робота з програмним комплексом SunRav дозволяє викладачу раціонально використовувати різні види технічних та електронних засобів в навчальному і виховному процесах на основі загальнопедагогічних і психологічних вимог, аналізувати і узагальнювати досвід їх використання; розробляти електронні підручники та методично грамотно їх використовувати у навчальному процесі; використовувати комп'ютери для спрощення праці по збору, обробці, збереженню і передачі інформації; готувати презентації екранних наочних матеріалів; організовувати індивідуальну роботу студентів; використовувати інформаційні технології для розвитку власних творчих здібностей, задоволення пізнавальних і професійних потреб. Серед перспективних напрямків подальших досліджень залишається розробка методики створення тестового блоку електронних версій навчальних дисциплін за допомогою програмного засобу SunRav TestOfficePro; інтеграція тестового блоку з електронним підручником, розробленим у SunRav BookEditor; організація тестування студентів засобами програми Tester тощо. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Фасолько Марія Дмитрівна, викладач-методист Кожен з методів навчання ілюструється відповідним практичним викладом частини заняття на конкретну тему |
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ПРОФЕСІЙНО – ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ДСПТО 8271. 000000 2006 Скляренко Наталя Дмитрівна, заступник директора з навчальної частини, викладач-методист планування і організації роботи з персоналом... |
|
Державний стандарт професійно-технічної освіти Буграк Марія Євстахівна – викладач вищої кваліфікаційної категорії, старший викладач, заступник директора ЦПТО №1 |
Методичні рекомендації Зміст і технологія моніторингу професійної компетентності педагогів Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи, м. Київ Марія ГУК, методист |
|
Регламент 10 хв Мащенко О. В., заступник директора з виробничого навчання, викладач вищої категорії, викладач-методист Канівського училища культури... |
«Портрети українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.» Номінація Автори: Заболотна А. Г., викладач української літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист |
|
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с |
М. І. Мирошниченко ВПРАВИ ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Методичні рекомендації підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – старший викладач кафедри українознавства Одеського національного... |
|
В. Н. Шавровська, методист Черкаського Н. В. Шавровська, викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, кандидат |
Викладач-методист Вікулова І. Г Експрес-контроль Посібник для учнів ПТНЗ ... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua