Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с


Скачати 3.34 Mb.
Назва Основи інформаційного права України: Навч посіб. B. C. Цимбалюк, В. Д. Гавловський, В. В. Гриценко та ін.; За ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного та П. В. Мельни­ка. — К.: Знання, 2004. — 274 с
Сторінка 3/22
Дата 19.03.2013
Розмір 3.34 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

До пріоритетних напрямів інформатизації на рівні об­ласних (міських) держадміністрацій та органів місцевого самоврядування віднесено соціальну сферу, систему жит­тєзабезпечення, екологію та природокористування області (району). Основною метою є розроблення цілісної взаємо­пов'язаної системи інформаційних та інструментальних засобів для вирішення завдань інформаційно-аналітично­го забезпечення управління областю (районом, містом), яка включає:

• створення інформаційно-аналітичних центрів, з'єдна­них системами телекомунікацій з органами державної вла­ди різних рівнів;

• аналіз і прогнозування соціально-економічних показ­ників розвитку регіонів;

• відпрацювання та практичне використання даних і програм оброблення їх для вирішення конкретних завдань в інформаційно-аналітичних центрах обласних (міських)

держадміністрацій та в органах місцевого самовряду­вання;

• забезпечення безперешкодного доступу громадян до будь-якої інформації, що не становить державної таємниці, за допомогою сучасних інформатизаційних систем.

Інформатизація Збройних Сил України є складовою інформатизації держави і включає процес створення, впро­вадження і застосування у різних сферах їхньої діяльності у мирний та воєнний час сучасних методів, систем і засобів одержання, оброблення, зберігання, передавання та вико­ристання інформації. Передбачається створення інформа­ційно-телекомунікаційної мережі Генерального штабу Збройних Сил України, видів Збройних Сил України та оперативного командування; розроблення проекту Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил Украї­ни. Головні завдання інформатизації Збройних Сил Украї­ни мають бути викладені в спеціальній програмі.

Інформатизація процесів соціально-економічного роз­витку — комплексне та збалансоване вирішення завдань соціально-економічного розвитку на сучасній інформацій­но-аналітичній, системно-технічній базі за допомогою си­туаційних центрів забезпечення інформаційної підтримки функціонування державного сектору економіки, проведен­ня виваженої бюджетно-кредитної та податкової політики, виникнення конкурентоспроможних виробництв галузей промисловості у стратегічно важливих сферах. Систему моніторингу та застосування сучасних інформаційних тех­нологій забезпечать наукові підходи у розв'язанні соціаль­них проблем суспільства.

В основу цього напряму інформатизації покладається створення баз даних і знань, а також засобів обробки їх, орієнтованих на ефективну інформатизацію органів дер­жавної статистики і точне прогнозування процесів соціаль-


22


23


Розділ 1

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація


но-економічного розвитку, зокрема інформаційно-довідко­вих систем ринку праці, товарів і послуг, контролю якості споживчих товарів тощо з подальшим використанням їх для формування систем електронної комерції.

Необхідно створити умови та засоби для інформацій­ної підтримки зовнішньої та внутрішньої торгівлі, вклю­чення України до системи електронної комерції і надійно­го захисту національних економічних інтересів у нових умовах.

Інформатизація пріоритетних галузей економіки — це

комплекс автоматизованих систем оброблення даних та управління різного рівня і призначення, які взаємопов'я­зані на основі принципів технологічної, організаційної, документаційної, програмної та інформаційної сумісності та утворюють цілісну інформаційну інфраструктуру.

В умовах формування ринкових відносин важливими завданнями є такі: підвищення ефективності функціону­вання галузей за рахунок оптимізації структури виробниц­тва і транспортних засобів та необхідної координації робіт усіх управлінських підрозділів, вирішення проблеми ком­плексної автоматизації виробництва на основі сучасних стандартів і технологій, яка охоплює процеси від проекту­вання та підготовки виробництва до безпосереднього авто­матизованого виробництва.

Інформатизація фінансової та грошової системи, держав­ного фінансово-економічного контролю включає кілька під­систем.

Для податкової адміністрації передбачається створи­ти інформаційну систему, що забезпечить прогноз і конт­роль податкових зборів. Треба створити класифікатори, уні­фіковані системи документообігу, Державний реєстр фізич­них та юридичних осіб — платників податків на основі єди­ної бази даних населення України тощо.

Інформатизація банківської діяльності створення системи розрахунків у реальному часі для виконання ве­ликих та термінових платежів, системи безготівкових роз­рахунків за товари та послуги, електронного реєстру за­став майна, електронної системи Центрального депозитарію державних цінних паперів. Важливе значення також буде мати створення системи інформаційно-аналітичної взає­модії Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України.

Важливою складовою фінансової системи України є дер­жавний фінансово-економічний контроль.

Єдина автоматизована система державного контролю

включає автоматизовані системи (АС) за виконанням дер­жавного бюджету України, фінансуванням загальнодер­жавних програм, збереженням і використанням об'єктів права державної власності, використанням кредитних ре­сурсів, діяльністю установ банківської системи. Базовим елементом такої системи є інформаційно-аналітична сис­тема Рахункової палати. У галузі фінансів передбачається створення інформаційної системи, що дасть можливість перейти від використання традиційних платіжних інстру­ментів до високонадійної системи міжбанківських розра­хунків та паралельно-кредитних карток (електронних гро­шей). Інформаційно-аналітичні системи забезпечення дер­жавного фінансового та податкового контролю за підприєм­ницькою діяльністю юридичних і фізичних осіб створюють­ся відповідно до законодавства.

Інформатизація соціальної сфери:

у сфері охорони здоров'я — створення єдиної струк-турованої інформаційної системи обліку стану здоров'я гро­мадян України на основі автоматизованої реєстрації па­цієнтів у лікувальних установах, збирання даних профілак-


24
Розділ 1

тичних обстежень з метою подальшого використання у ста­тистичних, аналітичних та експертних системах; створен­ня системи дистанційного консультування та діагностики на основі комп'ютерних мереж, що об'єднують великі ліку­вальні та наукові заклади;

у сфері соціального захисту створення для управ­лінських і регіональних структур програмних систем та за­собів обліку всіх рівнів, аналізу і моделювання зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю щодо широ­кого залучення населення до нових галузей матеріального виробництва та інших сфер. Органам соціального захисту мають бути передані інформаційні технології, які виклю­чають затримки у перерахуванні та виплаті пенсій і допо­моги з урахуванням поточних змін законодавчих та інших нормативних актів.

Інформатизація в галузі екології та використання при­родних ресурсів — на основі картографічних баз даних передбачається створення багатоцільової інформаційно-технологічної бази з використанням геоінформаційних тех­нологій збирання, зберігання, аналізу всієї сукупності відо­мостей для моделювання і подальшого прогнозування еко­логічного стану територій.

Передбачається створення комплексу програмно-апарат­них засобів для вирішення питань прогнозування забруд­нення навколишнього середовища, аналізу та оцінки ри­зику еколого-економічних конфліктів, прогнозування наслідків техногенного впливу і природних катастроф для надійного захисту екологічного простору України, раціо­нального використання природних ресурсів на основі підви­щення узгодженості управління різними видами виробни­чої діяльності.

Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація 25

форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ю­терних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них: індивідуалізація навчання, органі­зація систематичного контролю знань, можливість врахову­вати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Ре­зультатами інформатизації освіти мають бути:

• розвиток інформаційної культури людини (комп'ютер­ної освіченості);

• розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів;

• скорочення терміну навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів та підвищення якості такого на­вчання і тренування;

• інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності;

• удосконалення управління освітою;

• кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготов­ки відповідних фахівців.

Першочерговим завданням є створення глобальної ком­п'ютерної мережі освіти і науки.

Організація державних і приватних центрів масового навчання населення нових спеціальностей з урахуванням вимог міжнародних стандартів для кадрового забезпечен­ня усіх напрямів інформатизації за рахунок як інтенсифі­кації підготовки відповідних фахівців, так і створення на­вчального середовища на їхніх комп'ютеризованих робо­чих місцях. Має забезпечуватись розвиток системи інди­відуального безперервного навчання на основі автоматизо­ваних навчальних курсів та систем, інтелектуальних ком­п'ютерних і дистанційних технологій навчання.


26
Розділ 1

Інформатизація наукової діяльності це заходи, спря­мовані на підвищення ефективності наукових досліджень, створення потужної системи науково-технічної інформації та її використання на різних етапах наукової діяльності за умови активізації всіх її форм; створення умов для широ­кої комп'ютеризації та математизації природничих і гума­нітарних наук, входження до світової інформаційної ме­режі баз даних та знань, формування в майбутньому "об'єд­наного", чи "колективного", інтелекту. Інформатизація вітчизняної науки дасть змогу підвищити практичну відда­чу, прискорити інтеграцію у світову науку.

У сфері культури головними завданнями є збереження інформації про пам'ятки матеріальної і духовної культу­ри, архівні документи, забезпечення швидкого доступу до вітчизняних і світових досягнень культури. З цією ж ме­тою передбачається створити комп'ютерні інформаційні системи для поширення культурних еталонів, стандартів і досягнень вітчизняної культури, насамперед створити електронні копії творів та архівів видатних діячів націо­нальної культури, представити їх у системах глобальних комп'ютерних комунікацій для ефективного використан­ня у сфері освіти та виховання, що дасть змогу в будь-якій точці України отримувати не тільки необхідну інформа­цію з економічних, агробіологічних, зоотехнічних, медич­них, маркетингових, технологічних, юридичних питань, а й відповідні знання з історії та культури України, культу­ри інших народів через автоматизовані бібліотеки тощо.

Інформатизація мовної сфери включає такі аспекти:

• створення національної системи комп'ютерної лекси­кографії;

• формування національної лінгвістичної мережі та ін­теграції її до аналогічних міжнародних мереж у рамках проектів розвитку "multylingual society";

Інформаційне суспільство та інформаційна цивілізація 27

• розроблення інтелектуальних унормованих лінгвіс­тичних україномовних комп'ютерних систем (автоматичні коректори та редактори, системи автоматичного перекла­ду, реферування, екстракції знань з природомовних текс­тів, розуміння природної мови як у писемному, так і в ус­ному варіантах) тощо.

Наведений перелік сфер не є вичерпним. Сфера інфор­матизації буде розширюватися.


29

Поняття, зміст та сутність інформаційного права


Розділ 2

ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

2.1. ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ІНФОРМАТИКИ ТА ПРАВА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Взаємозв'язок інформатики та права в інформаційному суспільстві виявляється у кількох аспектах.

По-перше — як наук. Інформатика відпрацьовує мето­ди дослідження, які після відповідної адаптації дають мож­ливість вирішувати проблеми правової науки. Серед таких методів — методи формування гіперсистем, агрегації, ком­п'ютерного моделювання, алгоритмізації тощо.

По-друге — як галузей суспільної діяльності. Право ви­значає межі дозволеної поведінки, правопорушення і відпо­відальності у сфері інформаційних відносин. Право може забороняти, стримувати або стимулювати інформаційні відносини, розвиток їх, тенденції тощо.

На межі інформатики та права виникло таке соціальне явище, як інформаційне право.

Категорія "інформаційне право" може розглядатися в кількох аспектах:

• як галузь суспільних відносин;

• як інституція в юридичній науці;

• як навчальна дисципліна.

Як галузь суспільних відносин інформаційне право може розглядатися у двох змістах: об'єктивному і суб'єктивному.

В об'єктивному змісті інформаційне право — це вре­гульований нормативними актами комплекс суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

У суб'єктивному змісті інформаційне право — це ком­плекс прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин щодо інформації.

Як інституція в юридичній науці інформаційне право — це відносно автономна інституція правової науки щодо до­слідження проблем суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

Як навчальна дисципліна інформаційне право — це комплекс знань, що подаються для вивчення теорії і прак­тики регулювання суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.


зо


Розділ 2

Поняття, зміст та сутність інформаційного права


2.2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

Юридична наука має кілька концептуальних підходів до формування змісту інформаційного права.

Побутує думка, що інформаційне право — це комплекс­на галузь права, яка має спеціальний предмет — суспільні інформаційні відносини. Така позиція ґрунтується на тео­ретичних положеннях, сформованих такими вченими, як В.К. Райхер, Ю.К. Толстой, О.С. Іоффе, М.Д. Шаргород-ський1. Ця позиція обґрунтовується також на основі праць О.А. Красавчикова2. За цією концепцією право умовно по­діляється на основні та комплексні галузі.

Не сприймають такого підходу прихильники іншої кон­цепції, один з представників якої — Л.С. Галесник — ще у 1957 р. зазначав, що прямування таким шляхом може при­звести до трамвайно-тролейбусного, банно-прального, бака­лійно-гастрономічного права і т. п.3 Як контраргумент мож­на зазначити, що за цією концепцією припиняється розви­ток права і, відповідно, — розвиток суспільних відносин. У соціальній природі такого, звичайно, не може бути. Практи­ка правотворення свідчить, що не може бути безмежного тво­рення права на основі автономного галузевого законодавства.

У теорії права виникла нова концепція: формування міжгалузевих, комплексних інститутів права, що базують-

ся на галузевих інститутах комплексних галузей права (конституційного, цивільного, адміністративного, трудово­го та кримінального). За цією концепцією право розгля­дається як велика складна соціальна гіперсистема.

У кожній провідній галузі права є умовно визначений галузевий інститут, який на міжгалузевому рівні утворює нове явище — міжгалузевий комплексний інститут права.

Названа концепція є новою в теорії права. Вона ще не набула глибокого наукового обґрунтування, проте актив­но застосовується у правотворенні. Приклад реалізації цієї концепції можна знайти у Законі України "Про інформа­цію", де у частині першій ст. 47 зазначено: "Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дис­циплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримі­нальну відповідальність згідно з законодавством України".

1 Див.: Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхова­ния. — М.; Л., 1947. — С. 189—190; О системе права // Правоведе­ние. — 1975. — № 3. — С.60—70.

2 Система права и система законодательства (гражданско-право­вой аспект) // Правоведение. — 1975. — № 2. — С. 64—65.

3 Галесник Л.С. О проблемах систематизации права // Сов. госу­дарство и право. — 1957. — № 2. — С. 112.


33


32


Розділ 2

Поняття, зміст та сутність інформаційного права


2.3. СИСТЕМА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН

Відповідно до основних положень, поданих вище, роз­глянемо систему правового регулювання суспільних інфор­маційних відносин. Ця система умовно поділяється (за суб'єктами регулювання і виникнення норм права) на дві частини:

1) приватно-правове регулювання (на рівні правочинів, звичаїв, угод, традицій, норм суспільної моралі, корпора­тивної (ділової) етики);

2) публічно-правове (державне) регулювання.

Публічно-правове регулювання знаходить місце у зако­нодавстві: законах, нормативно-правових актах, прирівня­них до законів, та підзаконних нормативно-правових ак­тах.

Під категорією "інформаційне законодавство України" ми розуміємо множину нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою України у формі законів та постанов нормативного змісту, які регулюють суспільні відносини щодо інформації.

За правовою доктриною нашої країни основні положен­ня інформаційного права базуються на юридичних нормах, визначених у Конституції України, тобто основоположним законодавчим актом у сфері регулювання інформаційних відносин у нашій країні є Конституція України.

У публічному праві України вже створено велику кількість нормативних актів, які прямо або опосередковано регулюють інформаційні відносини у різних галузях су­спільного буття. Зазначені у Конституції України положен-

ня набувають розвитку в 260 Законах України та у 290 По­становах Верховної Ради.

Окремі положення правового регулювання суспільних інформаційних відносин відображено (у дужках показано кількість нормативно-правових актів): в Указах (370) та роз­порядженнях Президента України (87); постановах (1160) та розпорядженнях (210) Кабінету Міністрів України; нор­мативних актах міністерств і відомств (близько 1095).

Системоутворюючим інформаційного законодавства є Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 p.). Цей Закон закріплює конституційні засади щодо права громадян України на інформацію, закладає правові осно­ви інформаційної діяльності. На підставі Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України Закон визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

Мету і завдання Закону викладено у ст. 2: "Закон вста­новлює загальні правові основи одержання, використан­ня, поширення та зберігання інформації, закріплює пра­во особи на інформацію в усіх сферах суспільного і дер­жавного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відно­син, регулює доступ до інформації та забезпечує її охоро­ну, захищає особу та суспільство від неправдивої інфор­мації".

Ст. З Закону визначає сферу його дії. Вона поширюєть­ся на інформаційні відносини, які виникають в усіх сфе­рах життя і діяльності суспільства і держави при одер­жанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Законодавство України про інформацію утворюють: Конституція України; Закон України "Про інформацію"; законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації; міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною; принципи і норми міжнародного права.


3 — 4-1260




34


Розділ 2


35

Поняття, зміст та сутність інформаційного права

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Формування особистості дитини Помчалова О. Г
Навч посіб для вищ навч закл. / Валентина Тарасун, Ганна Хворова; Ін-т спец педагогіки АПН України. – К.: Наук світ, 2004. – 98,...
Григорія Сковороди "ПОГОДЖЕНО"
Робоча програма складена на основі: Блуда А. А. Практична підготовка вчителя історії в пед навч закладах України: Етапи і особливості.—К.,...
Захарченко П. П. З 38 Історія держави та права України: Навч посіб для дист навч
Рекомендовано до друку Методичною радою університету „ Україна. (Протокол засідання від 27. 10. 2003 №1)
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб
Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: Навч посіб. – К.: Знання, 2006. – 407 с. (ст. 257-290)
Книга розрахована на студентів юридичних фа­культетів, практикуючих...
П68 Пішірисчниііьке право: Навч посіб. / За ред. О В Старцсва. К. Істина, 2006. 208 с
Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи...
Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....
План Об’єктно-орієнтована технологія. Case-технологія
Література: Шквір В. Д., Загородній А. Г., Височан О. С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч посіб. 3-тє вид., перероб....
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО...
Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології...
1 Держава, право та Конституція України
Основи конституційного права і чинного законодавства України / Г. Ю. Каніщев, В. Б. Селевко, С. С. Бичкова. – Навч посібник. – Харків:...
Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови: Навч посіб
Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2003. – 432 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка