Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології єдиного інформаційного


Скачати 83.28 Kb.
НазваДосвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології єдиного інформаційного
Дата20.04.2013
Розмір83.28 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Гриценчук О.О.

Досвід і напрями діяльності інформаційної освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх процесів України // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука.– К.: Атака, 2004. – С.199.

Эта статья посвящена одному из важнейших вопросов сферы образования – проблеме информации и коммуникации. На примере деятельности неправительственной организации ЮНЕСКО, которая имеет огромный опыт в этой области, дан анализ проблемы развития информационной сети в сфере образования. Рассмотрена сетевая структура, выявлены цели и направления работы ее составляющих – учреждений ассоциаций, союзов, объединений и т.д., а также современные средства и формы их функционирования, которые проявляются в процессах глобальной компьютеризации жизнедеятельности человека, создании компьютерных баз сбора, накопления и использования информации, широкого и повсеместного внедрения Интернет и т.д. Опыт ЮНЕСКО может быть полезен в создании информационной образовательной сети Украины.
This article is devoted to one of important question of education – the problem of information and communication. On example of international non-governmental organization as UNESCO, which has the grate experience in this sphere, inquired into questions of development of informational educational network. Analyzed UNESCO’s network structure, expressed aims and directions of its work, given attention to contemporary methods and to forms of work, as a global computerization, computer-bases network , Internet etc. UNESCO’s experience could be effective for Ukraine educational system.

Досвід і напрями діяльності інформаційної

освітянської мережі ЮНЕСКО для розвитку освітніх

процесів України
Важливість таких актуальних понять, як інформація, інформаційне суспільство сьогодні не викликає вже ні в кого жодних сумнівів. Необхідність розробки і розвитку проблеми збору і відбору, накопичення і розповсюдження, вільного доступу і користування інформацією є зрозумілим для педагогів та всіх тих, хто займається навчанням і вихованням у всьому світі. Українська освіта, підтримуючи цю ідею, спрямована на існування у європейському та світовому вимірі. У Наказі Президента України (№ 860) “Про Національну доктрину розвитку освіти” є такі положення : “Беручи участь у проектах і програмах Ради Європи, ЮНЕСКО, Європейського Союзу, ЮНІСЕФ та інших міжнародних організацій, суб’єкти національної системи освіти не тільки отримують доступ до інформації про шляхи, засоби і методи розвитку гуманітарної сфери, але й зможуть демонструвати і пропонувати на міжнародному ринку освітні технології та власні напрацювання.” (2) Розвиток науково-технічного прогресу та зростання рівня вимог споживачів (користувачів) інформацією породжує нові ідеї в комунікативно-інформаційній сфері. Сучасне людство хоче бачити інформаційне середовище більш гнучким, організованим та інтерактивним.

Впливова міжнародна неурядова організація ЮНЕСКО, основним об’єктом діяльності якої є освітня галузь, має солідний досвід щодо розвитку комунікативно-інформаційного напрямку. Повертаючись більш, ніж на 30 років в минуле, у середньостроковому (1977-1982 рр.) плані організації були такі думки і положення: “ хоча поняття “вільне розповсюдження інформації ” відоме майже 50 років, його концептуальну розробку було здійснено наприкінці другої світової війни. Якщо у текстах англійською мовою слово “комунікація” вже використовується, то фактично мова йдеться про дещо однобічне розповсюдження інформації. Лише багато пізніше виникає дійсна концепція комунікації (в перекладі з латинської – робити спільним, ділитися), що від цього часу означає не тільки засіб передачі інформації з одного боку, і пасивного слухача з другого, а також враховує ретроактивну дію другого, що може вплинути на першого. Більш того, вона вимагає більш активної участі всіх зацікавлених сторін в процесі комунікації, який стає, у даному випадку, різнобічним потоком інформації із різноманітними ретроактивними діями” (6). Як відомо, головне завдання ЮНЕСКО, згідно з її Статутом, полягає в тому, щоб сприяти зміцненню миру і безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури. У рамках затвердженої програми і бюджету на 2002-2003 роки організація здійснювала роботу за такими напрямками:

  1. Велика програма I - Освіта.

  2. Велика програма II - Природничі науки.

  3. Велика програма III - Соціальні та гуманітарні науки.

  4. Велика програма IV - Культура.

  5. Велика програма V - Комунікація та інформація.

Отже, роль інформації, інформаційної культури у галузі освіти настільки зросла, що цей напрямок, як ми бачимо, було виділено у окрему Велику програму.

З визначенням важливості розвитку інформаційної та комунікаційної сфери ЮНЕСКО створив власну інфраструктуру, спектр якої охоплює освітню галузь як провідну у вирішенні глобальних завдань організації.

Інформаційна освітянська мережа ЮНЕСКО є достатньо децентралізованою і знаходиться у постійному розвитку. Сектор Комунікації та Інформації (СІ – Communication and Information Sector) – один із основних вузлів інформаційної освітньої мережі ЮНЕСКО – був заснований у 1990 році на підставі положення Статуту ЮНЕСКО про сприяння “вільному розповсюдженню ідей за допомогою слів і думок” . Він складається із:

  • відділу комунікаційного розвитку;

  • відділу свободи самовираження, демократії та миру;

  • відділу інформаційного суспільства.

Сектор також забезпечує секретаріат для двох інтегрованих програм, а саме:

= Інтернаціональної Програми для Комунікативного Розвитку (IPDC);

= Інформація для Всіх Програм (IFAP).

Сектор здійснює розвиток за трьома стратегічними напрямками, а саме:

1) сприяння вільному розповсюдженню ідей та універсальної інформації;

2) сприяння плюралізму й незалежності засобів інформації;

3) сприяння модернізації інформаційних інфраструктур.

Ще одним великим модулем інформаційної освітянської мережі є власне сам Сектор Освіти (Education Sector) із своєю інфраструктурою, що охоплює широкий спектр проблем в галузі освіти. Назвемо деякі органи та установи, що входять до його складу:

  • Міжнародне бюро освіти; (що координує діяльність Міжнародної мережі інформації в галузі освіти);

  • Міжнародний інститут планування освіти;

  • Інститут ЮНЕСКО з інформаційних технологій в галузі освіті;

  • Інститут освіти ЮНЕСКО.

У освітньому секторі працює багато мереж та мережених проектів, одним із напрямків, а частіше головним напрямком діяльності яких є інформаційне забезпечення різноманітних питань освіти, наприклад: ALADIN, APEID, APNIEVE, APPEAL, ASPnet, CARDEIN, SEE-ECN, UNEVOC. UNITWIN Chairs. Інформація про діяльність цих мереж розміщена на офіційному сайті ЮНЕСКО (www. unesco.org) (6).

Шляхом впровадження довгострокових проектів виконуються поточні завдання роботи ЮНЕСКО і реалізується глобальна мета діяльності організації. Прикладом цієї роботи є такі проекти, як : Асоційовані школи ЮНЕСКО, що існує ще з 1953 року і був утворений з метою розвитку інформаційного обміну між середніми навчальними закладами світу (5). Всесвітня мережа АШ ЮНЕСКО сьогодні налічує понад 6668 шкіл у 90 країнах світу. Україна має певний досвід щодо участі в мережі, і сьогодні близько 15 середніх шкіл нашої країни є членами системи Асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Київська середня загальноосвітня спеціалізована школа ім. Т.Г.Шевченка була першою школою на Україні, яка вступила до складу мережі і вже багато років є одним із її членів. Кількість шкіл-учасниць проекту зростає і досі.

Продовженням такої роботи є проект, який охопив наступну сходинку освітньої галузі – вищу освіту та створив власну мережу що має назву-абревіатуру ЮНІТВІН (кафедри ЮНЕСКО). Цей проект був заснований у 1992 році і має на меті “зміцнення співробітництва між вузами різних країн світу для ефективного обміну знаннями”. Він покликаний сприяти міжвузівській співпраці з метою передачі знань, розвитку та удосконаленню підготовки спеціалістів і науковців у вищій школі, а також інтернаціоналізації вищої освіти.

Сьогодні всесвітня мережа кафедр ЮНЕСКО - ЮНІТВІН нараховує понад 500 суб’єктів у 113 країнах світу. В Україні діють 12 кафедр ЮНЕСКО у вузах Києва, Харкова, Донецька, Одеси, які залучаються до реалізації різного роду проектів, що здійснюються в рамках Програми ЮНЕСКО. Участь українських вузів у Програмі сприяє укріпленню міжнародних стосунків та інтеграції вітчизняної вищої освіти та науки у світові освітні і наукові процеси.

Сектори, мережі і програми перетинаються і утворюють об’ємну, розгалужену інформаційну освітянську мережу, що має робочі взаємини та допомагає у навчанні, вихованні, спілкуванні учнів і вчителів, теоретиків та практиків, а також, взагалі, всіх тих, хто цікавиться питаннями освіти.

Прикладом такого співробітництва є новий проект “електронного навчання” (e-learning) створений спільними зусиллями Сектора Освіти і Сектора Комунікації та Інформації. Основним завданням проекту є полегшення доступу до інформаційних ресурсів освіти у різних регіонах світу, різними мовами з метою професійної співпраці для забезпечення якості освіти.

Зі створенням комп’ютеру інформаційна культура зробила великий крок уперед. Особливо це помітно у країнах Заходу, де вже відбулася комп’ютеризація у всіх галузях життєдіяльності людини. Інформаційні бази, архіви, що зберігалися на традиційних носіях інформації, почали переноситися у комп’ютерну базу. Таким чином відбувався розвиток багатьох галузей інформаційного середовища, до якого приєднався Інтернет, який з часом почав займати одне із головних місць в цьому середовищі. Мережа Інтернет стала інформаційним інструментом і набула доступності для пересічного громадянина порівняно недавно. Традиційними сферами комунікації були і залишаються інформаційні агенції, преса, радіо, телебачення, кіно та кінохроніка. Та саме Інтернет вирішив питання вільного доступу до інформації, надав мобільності інформаційним ресурсам і здійснив можливість не тільки ретроактивного, а й інтерактивного спілкування (on-line). Освіта зацікавлена у інформаційному забезпеченні як ніхто інший. Інтернет все більше і більше стає розповсюдженим засобом у навчанні і використання його у освітній галузі продовжує поширюватися.

Прагнення українських освітян відповідають урядовій політиці щодо розвитку

сучасних інформаційних технологій, які відображені у Наказі Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”.(1)

Відповідним кроком щодо виконання державних завдань було заснування і впровадження вітчизняними освітянами проекту “Українська мережа інформаційного суспільства”, створення сайтів “ Освітянська мережа України”, “Діти України” та багато інших.

Протягом останніх років українські інституції та фахівці залучалися в рамках ЮНЕСКО до таких глобальних тенденцій, як:

  • розвиток інформаційного суспільства,

  • збереження світової інформаційно-цифрової спадщини,

  • демократизація кіберпростору,

  • забезпечення сталого розвитку,

  • етика науки,

  • біоетика,

  • формування нової глобальної екологічної етики,

  • збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації тощо.

Прикладом такої співпраці є проект ЮНЕСКО "Інформаційна мережа культури світу", мета якого полягає у створенні мережі сайтів, що дозволяють отримати інформацію про діяльність проекту ЮНЕСКО "На шляху до культури світу", а також в поширенні інформаційної продукції світової культури .

У 2004 році Національна комісія у справах ЮНЕСКО продовжує розпочату раніше роботу над реалізацією пріоритетних проектів. Ось перелік деяких з них:

  • створення відкритого віртуального університету для країн Центрально-Східної Європи на базі Національного технічного університету "КПІ";

  • створення кафедрою ЮНЕСКО "Права людини, мир, демократія, толерантність та міжнародне взаєморозуміння" при Національному університеті "Києво-Могилянська академія" навчальної програми "Культура миру в комунікації та посередництво у вирішенні конфліктів".

Українська педагогічна наука активно включилася до роботи у цих напрямках, розуміючи, що постійне оновлення і розвиток інформаційно-комунікаційного напрямку освіти, впровадження інформаційних технологій в процес навчання необхідні для того, щоб бути повноцінними членами інформаційного суспільства та учасником світових економічних процесів. Європейський та світовий досвід стане у нагоді у цій роботі вчених та практиків.

Список літератури:

1. Наказ Президента України № 928 від 31.07.2001 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” .

2. Наказ Президента України (№ 860) “Про Національну доктрину розвитку освіти”.

3.World Communication Report, Paris, UNESCO, 1989, 1576 pp.

4. International Understanding at school, № 61/ 62, UNESCO Associated School Project, 38 pp.

5. Ассоциированные школы ЮНЕСКО // Курьер ЮНЕСКО, Пер. на рус. – М.: ООО “Издательский дом Магиистр-Пресс”, 2001. - № .11. - С.4-5.

6.http:// www.unesco.org





Схожі:

Методичні вказівки
Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація” для студентів спеціальностей “Технології та засоби телекомунікацій”, “Телекомунікаційні...
"Інформаційно-комунікаційні технології навчання: стратегія розвитку і досвід упровадження"
Парадигмальні зміни технологій навчання в умовах розбудови інформаційного суспільства. Формування ІКТ-компетентностей учнів, студентів,...
Створення гібридної інформаційної мережі на основі технології клієнт-сервер
Знати та вміти аналізувати роботу мереж, що працюють на основі технології клієнт-сервер. Знати особливості функціонування мереж,...
ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ...
Розвиток інформаційного суспільства є характерною рисою XXI століття. Саме в інформаційному суспільстві набувають активного розвитку...
Інформаційне забезпечення сучасної освіти в діяльності міжнародних європейських організацій
Хто володіє інформацією, той володіє світом. Інформаційні структури наприкінці двадцятого століття охопили всі сфери діяльності....
Дунаєвська Н. В. Застосування інноваційних ІКТ у професійному навчанні...
ХХІ століття, а й сама освіта ХХІ століття неможлива без комп'ютерних засобів в епоху інформаційного розвитку суспільства, широкого...
ТЕТІЇВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Про створення районної координаційної ради з метою розробки плану створення освітніх округів та модернізації мережі навчальних закладів”...
Види мереж Н а ось цьому малюнку показано різні види мереж. Локальні мережі
Комп’ютерні мережі відкрили зовсім нові і значно ширші можливості використання комп’ютерів. Тепер комп’ютери – це не тільки засоби...
Перше інформаційне повідомлення
Національним координатором Міжурядової програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» за підтримки Національної академії наук України, Міністерства...
ПУБЛІЧНИЙ ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЙНОЇ КАБЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
України (далі за текстом «Провайдер»), опубліковує даний Договір про надання доступу до інформаційної кабельної мережі (далі за текстом...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка