10. Облік основних засобів


Назва10. Облік основних засобів
Сторінка12/19
Дата10.04.2013
Розмір2.68 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19
Тема 17. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу
17.1. Основи побудови обліку праці і його оплати.

17.2. Облік використання робочого часу.

17.3. Форми і системи оплати праці, види заробітної плати, склад фонду оплати праці.

17.4. Облік нарахувань окремих видів оплат і розрахунків з органами соціального страхування.
17.1. Основи побудови обліку праці і його оплати
Побудова обліку праці і її оплати на підприємстві залежить від багатьох факторів: структури підприємства (наявність цехів, ділянок, структурних підрозділів); чисельності працюючих і їхнього якісного складу (категорії, професії); режиму роботи підприємства (одно- дво- або тризмінний робочий день, тривалість робочого тижня); застосування форм і систем оплати праці (відрядна, погодинна, змішана); строків виплати заробітної плати, а також основних завдань, які повинен забезпечити системний бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці.

Бухгалтерський облік праці і її оплати будується на підприємстві таким чином, щоб забезпечити своєчасне і правильне нарахування і виплату заробітної плати працівникам, достовірно відобразити її в собівартості продукції (робіт, послуг) у розрізі структурних підрозділів і підприємства в цілому, правильно сформувати фонд оплати праці, зробити розрахунки з бюджетом за податками, утриманими з доходів громадян, а також нарахувати і перерахувати внески у фонди соціального страхування (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням, Фонд соціального страхування на випадок безробіття і Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності).

В обліку праці і її оплати відображаються такі показники:

зміни в чисельності працівників, у їхньому складі за професіями, кваліфікацією тощо;

витрати робочого часу (кількість відпрацьованих людино-днів і годин);

фонд оплати праці за видами виплат і категоріями працівників;

премії, заохочення і компенсаційні виплати;

розрахунки з кожним працівником відповідно до діючої системи оплати праці.

Показники чисельності персоналу і витрат робочого часу є об'єктами оперативного обліку і статистичного узагальнення. Але завдяки тісному зв'язку з обліком заробітної плати ці показники піддаються обробці та узагальненню разом із чисто бухгалтерськими показниками.
17.2. Облік використання робочого часу
Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється за допомогою табельного обліку.

При прийомі на роботу кожному працівникові присвоюється табельний номер, а в трудовій книжці, що зберігається у відділі кадрів або в особи, призначеної наказом керівника підприємства, робиться запис про його зарахування на підставі наказу того ж керівника.

На кожного працівника заводиться особиста картка, у якій указуються необхідні анкетні дані про працюючого і всі зміни, що відбуваються в процесі його роботи. Бухгалтерія кожному працівникові відкриває також особисту картку.

Табельний облік ведеться такими способами [5]:

жетонним (з використанням жетонів, на яких проставлені табельні номери. Кількість жетонів на підприємстві дорівнює чисельності облікового складу працюючих);

картковим (при використанні контрольних годин, які автоматично відображають час явки кожного працівника в їхню картку);

за пропускною системою (коли працівники при явці на роботу здають свої пропуски, а по закінченні роботи – одержують їх назад).

Облік використання робочого часу ведеться в табелі (типова форма №№ П–5). Форма № П–5 "Табель обліку використання робочого часу" застосовується для обліку робочого часу всіх категорій працівників, для контролю за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу, для одержання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці.

Складається табель в одному екземплярі уповноваженою на це особою і після відповідного оформлення передається в бухгалтерію.

Облік використання робочого часу здійснюється в табелі методом суцільної реєстрації явок і неявок на роботу.

Завданнями табельного обліку є забезпечення:

контролю за явкою на роботу і виходом з роботи;

виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

одержання даних про фактично відпрацьований час працівниками, про склад робочого часу;

складання звітності про наявність працівників і їхній рух, про стан трудової дисципліни.

У табель заносяться прізвища всіх працівників і їхні табельні номери. Ведеться табель окремо за кожним цехом, відділом табельниками або бригадирами, майстрами тощо. У табелі відзначається кількість відпрацьованих годин кожним працівником, неявки на роботу.

Позначення неявок у табелі провадиться кодом (шифром) літерним та цифровим. Наприклад, дні у відрядженні позначаються в табелі літерним кодом “ВД” та цифровим кодом 07, дні тимчасової непрацездатності – літерним кодом “ТН” та цифровим кодом 26, дні щорічної основної відпустки – літерним кодом “В” та цифровим кодом 08 тощо.

Наприкінці місяця дані табелів підраховують за кожним працівником, також у цілому за цехом, відділом і в цілому за підприємством. Табелі передаються в бухгалтерію. Дані табеля використовуються для нарахування заробітної плати, складання звіту з праці за звітний місяць.


17.3. Форми і системи оплати праці, види заробітної плати, склад фонду оплати праці
Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Для оплати праці застосовуються дві форми (погодинна і відрядна). Кожна з них має ряд систем: проста погодинна, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна тощо.

У промисловості багато робітників перебувають на відрядній оплаті, що у певних умовах сприяє підвищенню продуктивності праці.

Погодинна оплата застосовується у відношенні тих робітників, переведення яких на відрядну оплату не сприяє зростанню продуктивності праці. При погодинній формі виходять із оплати праці за кількістю врахованих робочих днів і годин. Для підвищення продуктивності і якості праці працівники, що перебувають на погодинній оплаті праці, преміюються за певні показники.

Пряма відрядна заробітна плата передбачає оплату праці робітників за кількість одиниць виготовленої ними продукції і виконаних робіт, виходячи із твердих розцінок, установлених з урахуванням необхідної кваліфікації робітника.

Відрядно-преміальна – найпоширеніша система оплати праці робітників. Вона передбачає преміювання за перевиконання норм виробітку, досягнення певних якісних показників: здачу робіт з першого пред'явлення, відсутність браку, економію матеріалів, палива, енергії тощо.

Прогресивно-відрядна система оплати праці передбачає підвищення оплати за шкалою за випуск продукції понад установлений виробіток.

Акордна оплата застосовується в промисловості на термінових роботах, наприклад, з ремонту, навантаження і розвантаження. За дострокове і якісне виконання робіт понад акордну оплату виплачуються преміальні надбавки.

Непрямо-відрядна система передбачає оплату праці наладчиків, комплектувальників, помічників майстрів й інших у відсотках до заробітку основних робітників ділянки, що обслуговує такий працівник.

Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства.

Держава регулює оплату праці через установлення мінімального розміру заробітної плати.

За видами заробітна плата класифікується на основну, додаткову і заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Перераховані вище три складові утворюють на підприємстві фонд оплати праці, що включає фонд основної заробітної плати, фонд додаткової оплати праці та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Фонд основної заробітної плати включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). До його складу належать:

1) винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками робітників та посадовими окладами керівників, фахівців, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво;

2) суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у разі, якщо вони є основною заробітною платою;

3) гонорар штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва або оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві;

4) оплата при переведенні працівника на меншоплачувану роботу у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку та виготовленні продукції, що виявилася браком, не з вини працівника;

5) оплата роботи висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

6) оплата праці за час перебування у відрядженні, не включаючи відшкодування витрат у зв'язку з відрядженням тощо.

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять:

1. Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством, за:

суміщення професій (посад);

розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;

роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці;

інтенсивність праці;

роботу в нічний час;

керівництво бригадою;

високу професійну майстерність;

високі досягнення в праці;

виконання особливо важливої роботи на певний термін;

знання та використання в роботі іноземної мови;

науковий ступінь;

роботу на територіях радіоактивного забруднення;

інші надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством, включаючи доплату до розміру мінімальної заробітної плати тощо.

2. Премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування.

3. Відсоткові або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки (окладу, посадового окладу).

4. Оплата роботи в надурочний час і у святкові та неробочі дні у розмірах та за розцінками, установленими чинним законодавством.

5. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в інших випадках, передбачених законодавством.

6. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників.

7. Суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

8. Вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників відповідно до законодавства житла, вугілля, комунальних послуг, послуг зв'язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

9. Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, обмундирування, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, або сума знижки у разі продажу форменого одягу за зниженими цінами.

10. Оплата за невідпрацьований час:

оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством;

оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору;

оплата додаткових відпусток у зв'язку з навчанням та творчих відпусток;

оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

суми заробітної плати, що зберігаються за основним місцем роботи працівників, за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу неповнолітнім;

оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків, якщо вони виконуються в робочий час;

оплата працівникам–донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки;

оплата простоїв не з вини працівника тощо.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать:

1) нарахування за невідпрацьований час, не передбачені чинним законодавством, зокрема, працівникам, які вимушено працювали скорочений робочий час та перебували у відпустках з ініціативи адміністрації (крім допомоги по частковому безробіттю), брали участь у страйках;

2) винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема:

винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду;

премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, введення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші;

премії за виконання важливих та особливо важливих завдань;

одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі);

вартість безкоштовно наданих працівникам акцій тощо;

3) матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом тощо);

4) виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі:

витрати в розмірі страхових внесків підприємств на користь працівників, пов'язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна);

оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях;

оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах;

вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства;

вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування;

інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством).
17.4. Облік нарахувань окремих видів оплат і розрахунків

з органами соціального страхування
Нарахування заробітної плати працівникам здійснюється на підставі відповідних первинних документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади, передбачені штатним розкладом, про привласнені розряди на підставі наказів по підприємству, а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу у звітному місяці.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам, яким установлена відрядна оплата праці, необхідно мати підсумок про їхній виробіток за розцінками за виконані роботи.

При нарахуванні заробітної плати фахівцям необхідно при повному робочому місяці проставити встановлений оклад, а при неповному робочому місяці – оклад розділити на кількість робочих днів у даному місяці та отриманий денний заробіток помножити на кількість відпрацьованих днів у місяці.

Заробітну плату робітникам за тарифами розраховують шляхом множення годинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин.

Розподіл заробітку при бригадній відрядній системі оплати праці провадиться пропорційно коефіцієнтам-годинам. Спочатку визначається заробіток за тарифом шляхом множення тарифних ставок відповідно до розряду на кількість годин, відпрацьованих кожним працівником бригади. Потім визначають коефіцієнт приробітку шляхом розподілу відрядного місячного заробітку всієї бригади на загальний заробіток за тарифом. Для визначення відрядного заробітку кожного учасника бригади необхідно заробіток за тарифом кожного учасника бригади помножити на коефіцієнт приробітку.

Доплата за роботу в нічний час працівникам різних галузей народного господарства встановлюється у розмірі від 20 до 40 % тарифної ставки. Нічним часом роботи вважається час з 22 до 6 години ранку.

За понаднормовий час оплата провадиться в подвійному розмірі тарифної ставки.

Оплата за роботу у вихідні і святкові дні проводиться в подвійному розмірі. При цьому працюючим на окладі подвоюється денний заробіток, а за тарифними ставками і розцінками – подвоюються годинні тарифні ставки. Якщо працівник підприємства відробив святковий день згідно з його змінним графіком, то йому оплачується 100 % його денного заробітку і проводиться ще доплата в розмірі 100 % за роботу у святковий день.

Аналогічно проводиться розрахунок доплат працівникам за час роботи у вихідні дні.

Із сум нарахованої заробітної плати працюючих проводяться утримання, тільки лише дозволені законодавством.

Одним з видів обов'язкових утримань є податок з доходів фізичних осіб, ставка якого становить 15 % оподатковуваного доходу.

Крім податку з доходів фізичних осіб до обов'язкових видів утримань із заробітної плати утримуються внески у фонди загальнообов'язкового державного страхування.

Законами України створені фонди соціального страхування, у тому числі:

1) Пенсійний фонд;

2) Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;

3) Фонд соціального страхування на випадок безробіття;

4) Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві й професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Усі фонди створюються за рахунок внесків юридичних і фізичних осіб. Розміри внесків і тарифів встановлюються винятково Законами України.

Підприємства всіх форм власності (крім підприємств, що перебувають на єдиному податку) роблять відрахування в Пенсійний фонд в 2009 р. у розмірі 33,2 % від нарахованого доходу (заробітної плати) працівникам підприємства і у розмірі 4 % від доходу (заробітної плати) працюючих інвалідів. Джерелом таких відрахувань є витрати виробництва продукції (робіт, послуг). Крім того, внесок у Пенсійний фонд роблять фізичні особи у 2009 р. в розмірі 2 % від сум оплати праці.

Збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

Облік розрахунків з Пенсійним фондом по внесках і зборам підприємство веде на субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням". За кредитом даного субрахунку відображається нарахування внесків і зборів, а за дебетом – перерахування коштів фонду.

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи (крім тих, що перебувають на єдиному податку) проводять відрахування у Фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності у 2009 р. в розмірі 1,4 % від суми оплати праці працівникам підприємства, а також утримують збір із заробітної плати працівників підприємства в розмірі від 0,5 до 1 % від нарахованої суми.

Підприємства сплачують у Фонд різницю між нарахованими страховими внесками й витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення і соціальних послуг працівникам підприємства. Перерахування зазначених сум проводиться підприємством один раз на місяць (у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період).

Облік розрахунків з Фондом соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності ведеться на субрахунку 652 "За соціальним страхуванням". За кредитом субрахунку відображаються нараховані суми Фонду за рахунок підприємства і утримані внески із працівників, надходження на рахунок підприємства коштів з Фонду, за дебетом – виплати по листках тимчасової непрацездатності, вагітності і пологах, а також перераховані суми Фонду.

Підприємства всіх форм власності (крім підприємств, що сплачують єдиний податок) роблять внески у Фонд страхування на випадок безробіття, розмір яких установлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці працівників підприємства законодавством на календарний рік. У 2009 році розмір таких внесків встановлений на рівні 1,6 %. Крім того, при нарахуванні заробітної плати бухгалтерією підприємства утримується із заробітної плати кожного працівника внесок у Фонд страхування на випадок безробіття в розмірі 0,6 % від сум оплати праці.

Синтетичний облік розрахунків з Фондом соціального страхування на випадок безробіття ведеться на субрахунку 653 "За страхуванням на випадок безробіття". За кредитом даного субрахунку відображаються нараховані внески підприємством і суми, утримані із заробітної плати працівників, а за дебетом – перераховані суми Фонду. Кредитове сальдо показує заборгованість підприємства перед Фондом по внесках, дебетове сальдо відображає зайві перерахування таких внесків.

Законом України встановлене загальнообов'язкове державне соціальне страхування громадян від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

Всі юридичні особи, незалежно від форм власності (включаючи підприємства малого бізнесу, що сплачують єдиний податок) повинні зареєструватися у виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. У момент реєстрації підприємству Фондом видається свідоцтво, у якому вказується тариф страхових внесків, виражений у відсотках. Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки (видам робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

На підставі свідоцтва підприємство щомісяця робить розрахунок суми внеску у Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Розміри страхових внесків обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, обумовлені відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають оподаткуванню податком із доходів фізичних осіб.

Бухгалтерський облік розрахунків з Фондом соціального страхування від нещасних випадків ведеться на субрахунку 656 "За страхуванням від нещасних випадків". За кредитом субрахунку відображаються нараховані суми Фонду, а за дебетом – перераховані підприємством на рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Кредитове сальдо показує на наявність заборгованості підприємства перед Фондом по нарахованих сумах. У випадку утворення дебетового залишку на дату балансу, це свідчить про переплату сум Фонду підприємством по відрахуваннях.

Страхові внески нараховуються і утримуються із заробітної плати, розмір якої не перевищує максимальної величини, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Облік заробітної плати в системі рахунків – це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, утримань і визначення суми на руки працівникам і віднесення нарахованої суми оплати праці на відповідні рахунки витрат по статтях і об'єктам калькулювання. Синтетичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на субрахунках рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам":

661 "Розрахунки за заробітною платою";

662 "Розрахунки з депонентами";

663 "Розрахунки за іншими виплатами".

За кредитом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" відображаються нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії тощо, а за дебетом – виплата заробітної плати, премій, депонована заробітна плата, а також суми утриманих податків, зборів у фонди соціального страхування, платежів по виконавчих листах, за брак продукції, вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей у рахунок заробітної плати. Кредитове сальдо показує на заборгованість підприємства перед своїми працівниками по невиплаченій заробітній платі. Як правило, кредитове сальдо субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" відповідає загальному підсумку суми "на руки".

За кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами" відображаються суми неодержаної заробітної плати працівниками підприємства з якої-небудь причини у встановлений термін, а за дебетом – виплачена депонована заробітна плата. Кредитове сальдо відображає суму неодержаної заробітної плати працівниками підприємства за минулі періоди часу.

За кредитом субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" відображаються нарахована працівникам підприємства оплата за невідпрацьований час, наприклад, оплата допомоги з непрацездатності, а за дебетом – виплата таких видів оплати, а також утримання.

Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з оплати праці мають наступний вигляд (табл. 17.1):

Таблиця 17.1
Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з оплати праці


Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1

2

3

Нарахована заробітна плата робітникам основного і допоміжного виробництва

23

661

Нарахована заробітна плата загальновиробничому персоналу

91

661

Нарахована заробітна плата адміністративному персоналу

92

661

Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом продукції

93

661

Нарахована заробітна плата працівникам соціальної сфери

94

661

Нарахована заробітна плата робітникам, зайнятим у виготовленні необоротних активів

15

661

Нарахована заробітна плата, зайнятим виправленням браку

24

661

Нарахована допомога з тимчасової непрацездатності за перші п’ять календарних днів хвороби

94

663

Нарахована допомога з тимчасової непрацездатності за подальші дні хвороби

652

663


Продовження табл. 17.1


1

2

3

Утримано податок з доходів фізичних осіб

661, 663

641

Утримані внески в Пенсійний фонд

661, 663

651

Утримані внески у Фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності

661

652

Утримані внески у Фонд соціального страхування на випадок безробіття

661

653

Утримані не використані підзвітні суми

661

372

Утримані суми відшкодування матеріального збитку

661

375

Утримані суми аліментів, профспілкових внесків

661

685

Виплачена заробітна плата з каси (з рахунку в банку)

661

301 (311)

Видана готова продукція працівникам у рахунок заробітної плати

661

701

Не виплачена заробітна плата здана на депоненти

661

662

Виплачена депонована заробітна плата

662

301

Проведені відрахування в Пенсійний фонд від фонду оплати праці:







робітників основного і допоміжного виробництва

23

651

загальновиробничого персоналу

91

651

адміністративного персоналу

92

651

працівників, зайнятих збутом продукції

93

651

працівників соціальної сфери

94

651

Проведені відрахування в Фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності від фонду оплати праці:







робітників основного і допоміжного виробництва

23

652

загальновиробничого персоналу

91

652

адміністративного персоналу

92

652

працівників, зайнятих збутом продукції

93

652

працівників соціальної сфери

94

652



Закінчення табл. 17.1


1

2

3

Проведені відрахування в Фонд страхування на випадок безробіття від фонду оплати праці:







робітників основного і допоміжного виробництва

23

653

загальновиробничого персоналу

91

653

адміністративного персоналу

92

653

працівників, зайнятих збутом продукції

93

653

працівників соціальної сфери

94

653

Проведені відрахування в Фонд соціального страхування від нещасних випадків від фонду оплати праці:







робітників основного і допоміжного виробництва

23

656

загальновиробничого персоналу

91

656

адміністративного персоналу

92

656

працівників, зайнятих збутом продукції

93

656

працівників соціальної сфери

94

656


Контрольні питання для самоперевірки
1. Значення обліку праці і його оплати в умовах ринкової економіки.

2. Форми і системи оплати праці.

3. Порядок утримань із заробітної плати.

4. Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності, джерела оплати відображення на бухгалтерських рахунках.

5. Порядок бухгалтерського обліку нарахувань на зарплату згідно з чинним законодавством.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

Схожі:

ТЕМА: Облік господарських процесів
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік ремонту і модернізації основних засобів, переоцінка, інвентаризація основних засобів
Анализ майнового стану підприємства
Коефіцієнт зносу основних засобів показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості
ТЕМА: «Облік необоротних активів. Надходження основних засобів на підприємства»
МЕТА: навчитися вводити інформацію про господарські операції за допомогою документів
ТЕМА: Облік господарських процесів
Мета заняття: навчити учнів різних методів нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів
План-конспект уроку Тема: Облік основних засобів
Методичне забезпечення: ПК із встановленою програмою «1С: Бухгалтерия», ілюстративний матеріал (плакати або презентації ЕНМК)
Тема: Аналіз використання основних фондів та обігових засобів підприємства
Навчальна: студенти повинні оволодіти методикою аналізу ефективності використання основних засобів
Персональні комп’ютери, програмне забезпечення 1С-Бухгалтерія 7,...
С-Бухгалтерія 7: створення акту на введення в експлуатацію основних засобів, розрахунок зносу основних засобів у фінансовому обліку,...
ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Тема «ЗАСТОСУВАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА НАЙПРОСТІШІ МЕТОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ»
" Бухгалтерський облік (загальна теорія)" Київ
Облік, який являє собою систему суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел...
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ
Технічна підготовка: Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок). Облік транспортних засобів та їхньої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка