Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.
За дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом – за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Рахунок 23 "Виробництво" призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).
За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом – вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції, вартість виконаних робіт і послуг, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).
Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 "Брак у виробництві".
За дебетом рахунку 24 "Брак у виробництві" відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; за кредитом – суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції.
Рахунок 25 "Напівфабрикати" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва.
Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. Зокрема, на цьому рахунку можуть обліковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний – у чорній металургії; сира гума і клей – в гумовій промисловості; сірчана кислота – на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод – у пивоварній промисловості; пряжа і сирова тканина – в текстильній промисловості.
За дебетом рахунку 25 "Напівфабрикати" відображається надходження (створених) напівфабрикатів, за кредитом – вибуття напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.
Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства призначено рахунок 26 "Готова продукція".
За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.
Рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.
За дебетом рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом – вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.
На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки [8]:
281 "Товари на складі"
282 "Товари в торгівлі"
283 "Товари на комісії"
284 "Тара під товарами"
285 "Торгова націнка"
286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".
На субрахунках 281 – 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом – зменшення.
На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).
На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до їх продажу. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами.
На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари.
На субрахунку 285 "Торгова націнка" підприємства роздрібної торгівлі при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 способом сторно або зворотною кореспонденцією цих рахунків.
На субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність".
Бухгалтерські проводки з операцій із запасами наведені в табл. 12.1.
Таблиця 12.1
Бухгалтерські проводки з операцій із запасами
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція рахунків
|
дебет
|
кредит
|
1
|
2
|
3
|
1. Оприбутковані виробничі запаси від постачальника
|
20
|
63
|
2. Безкоштовно отримані виробничі запаси
|
20
|
718
|
3. Отримані товари як внесок до статутного капіталу підприємства
|
28
|
46
|
4. Відпущені зі складу виробничі запаси на виробництво продукції
|
23
|
20
|
5. Відпущені зі складу виробничі запаси на адміністративні потреби
|
92
|
20
|
Закінчення табл. 12.1
1
|
2
|
3
|
6. Відпущені зі складу виробничі запаси на збутові потреби
|
93
|
20
|
7. Оприбуткована на склад готова продукція із виробництва
|
26
|
23
|
8. Списана фактична собівартість реалізованої готової продукції
|
901
|
26
|
9. Списана фактична собівартість реалізованих товарів
|
902
|
28
|
10. Списана фактична собівартість наданих послуг (виконаних робіт)
|
903
|
23
|
11. Списана фактична собівартість реалізованих на сторону виробничих запасів
|
943
|
20
|
12.3. Поняття і класифікація малоцінних і швидкозношуваних предметів
До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) відносяться предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. До них варто віднести інструменти, господарчий інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, взуття тощо.
Для обліку наявності та руху МШП Планом рахунків передбачений балансовий рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". За дебетом даного рахунку відображаються за первісною вартістю придбані, виготовлені або безкоштовно отримані предмети, за кредитом – відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.
Організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає, насамперед, своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. МШП, що надходять від постачальників, приймаються на склад матеріально відповідальною особою. Фактично прийняті МШП звіряються з даними, зазначеними в супровідних документах.
Для обліку руху МШП на підприємстві передбачені такі форми обліку:
картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ–2);
акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ–4);
акт на списання інструментів (пристроїв) і обмін їх на придатні (типова форма № МШ–5);
особиста картка обліку спецодягу, спецвзуття й запобіжних пристроїв (типова форма № МШ–6);
відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття й запобіжних пристроїв (типова форма № МШ–7);
акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів (типова форма № МШ–8).
Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" одиницею бухгалтерського обліку МШП є їхнє найменування або однорідна група (вид).
При відпуску МШП зі складу в експлуатацію їхня вартість списується на витрати виробництва або відноситься на витрати діяльності підприємства. Надалі за такими МШП повинен бути організований оперативний кількісний облік за місцями експлуатації та матеріально відповідальними особами протягом усього строку їхнього фактичного використання.
12.4. Інвентаризація запасів
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку шляхом їхнього зіставлення з фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей.
Кількість інвентаризацій у звітному періоді, дати їхнього здійснення й перелік товарно-матеріальних цінностей, які підлягають черговій інвентаризації, визначаються керівником підприємства, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.
Проведення інвентаризації є обов'язковим:
перед складанням річної бухгалтерської звітності;
при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
при встановленні фактів крадіжок і зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів);
негайно після ліквідації пожежі або усунення наслідків стихійного лиха;
у випадку ліквідації підприємства;
за розпорядженням судових і слідчих органів;
при передачі майна в оренду;
при передачі підприємства, установи, організації або їхніх структурних підрозділів з одного підпорядкування в інше.
Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне й своєчасне її проведення несе керівник підприємства.
Для проведення інвентаризації наказом керівника створюється комісія із числа працівників підприємства при обов'язковій участі головного бухгалтера. Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства або його заступник.
Наказом встановлюються також строки початку й завершення інвентаризації й порядок відображення її результатів в обліку.
Перед початком інвентаризації матеріально відповідальні особи дають розписку про те, що всі прибуткові й видаткові документи на товарно-матеріальні цінності здані в бухгалтерію, всі товарно-матеріальні цінності, які надійшли на зберігання, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.
Інвентаризація запасів проводиться, як правило, на 1-ше число місяця за їхнім місцезнаходженням і за матеріально відповідальними особами. Наявність цінностей при інвентаризації перевіряється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обмірювання й т. п., виходячи із установлених одиниць виміру.
При знятті натуральних залишків товарно-матеріальних цінностей складається інвентаризаційний опис (типова форма № М-21). В описі вказуються:
найменування матеріалів;
номенклатурні номери;
тип, сорт, розмір;
вартісна оцінка й інші ознаки відмінності.
Наприкінці інвентаризаційного опису підписуються всі члени комісії й матеріально відповідальні особи.
Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичними залишками матеріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством відповідно до П(С)БО в наступному порядку:
1) надлишки цінностей підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходу підприємства;
2) втрати цінностей у межах норм природних втрат списуються за розпорядженням керівника на собівартість продукції. У випадку відсутності норм природних втрат вони розглядаються як недостачі понад норми;
3) вартість зіпсованих і відсутніх запасів понад норми природних втрат у момент виявлення списується на витрати звітного періоду з відображенням зазначеної вартості на забалансовому рахунку до ухвалення рішення про встановлення конкретних винних осіб.
Після встановлення осіб, які повинні відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості й включається в дохід звітного періоду.
Після виявлення недостач і псування, що виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів передаються в слідчі органи, а на суму виявлених недостач і втрат подається цивільний позов.
Контрольні питання для самоперевірки
1. Роль запасів в операційній діяльності підприємств і організацій.
2. Наведіть класифікації виробничих запасів.
3. Оцінка виробничих запасів у поточному обліку і на дату балансу.
4. Мета інвентаризації запасів.
5. Склад малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП) і їх класифікація.
6. Особливості обліку МШП.
|