ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Скачати 1 Mb.

Назва	ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Сторінка	3/7
Дата	26.08.2013
Розмір	1 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Рисунок 23. Типи інформаційних систем

Системи обробки комерційної інформації – обробка основного потоку даних, які щоденно надходять в організацію.

Автоматизовані офісні системи – допомога у виконанні щоденних завдань конторських службовців.

Система комп,ютерного проектування і комп,ютерізовані виробничі системи – використовуються для автоматизації роботи архітекторів, інженерів і інших технічних виконавців.

Інформаційні системи управління – призначені для складання періодичних звітів визначеної форми, які використовуються при прийнятті рішень.

Система підтримки прийняття рішень – розширена інформаційна система управління, яка допомагає менеджерам у вирішенні неструктурованих і нестандартних завдань. Це додаткова інформація, яка допомагає приймати рішення.

Адміністративно-інформаційна система – подібна до системи підтримки прийняття рішень, але пристосована для обслуговування стратегічних потреб вищого керівництва.
РОЗДІЛ 5. УПРАВЛІННЯ ГРУПОВИМИ ПРОЦЕСАМИ

Тема. Формування груп і управління ними

ЛЕКЦІЯ. ГРУПОВА ДИНАМІКА І ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ

Сутність поняття “колектив”, його структура, функції і основи формування
Формальні і неформальні групи, їх характеристики і основні показники
Причини утворення неформальних груп і їх вплив на процес управління колективом

Сутність поняття “колектив”, його структура, функції і основи формування

В попередных лекціях ми використовували термін «організація», маючи на увазі формальну організацію. Проте, організація – це соціальна категорія і одночасно засіб досягнення цілей. Це місце де люди будують взаємостосунки і взаємодіють. Саме тому в кожній формальній організації існують неформальні взаємостосунки. Ці неформальні об,єднання часто мають сильний вплив на якість діяльності і організаційну ефективність. Керівник завжди повинен знати їх і взаємодіяти з ними. Крім того, в наш час однією з умов ефективності управління є вміння працювати в малих групах і будувати взаємостосунки з своїми безпосередніми підлеглими.

Кожен з нас одночасно належить до багатьох груп. Ми члени декількох сімейних груп і груп друзів, колективу організації.

Колектив – це відносно самостійна, організаційно оформлена група людей поєднаних загальною спільною діяльністю.

Існує основний колектив – колектив підприємства в цілому, і первинний колектив – найменша за чисельністю складова частина загального колективу, або група.

Що ж таке група? За визначенням Марвіна Шоу: «…група – це дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною таким чином, що кожна особа має вплив на іншу і в тойй же час знаходиться під впливом інших осіб».

Таким чином, кожна організація складається з декількох груп. Їх можна поділити на два види: формальні і неформальні , які в свою чергу об,єднані в єдиний колектив (Рис.24.).

Рисунок 24. Групова структура колективу

В процесі свого розвитку колективи як правило проходять декілька послідовних стадій, характеристика яких наведена на рис.25.

При створенні і розвитку колективу формується його структура, яку можна розглядати з декількох позицій (Рис.26.).

Рисунок 25. Стадії створення колективу

Рисунок 26. Структура колективу

Кожен колектив в процесі своєї діяльності виконує певні функції (Табл.8.)

Таблиця 8.Функції колективу

Функції	Зміст
Економічні	Сприяння підвищенню продуктивності праці, підвищенню якості продукції і послуг, виконанню завдань, планів і досягненню певних цілей, раціональному використанню ресурсів, участі в управлінні виробництвом
Соціальні	Сприяння покращенню умов і охорони праці, підвищенню життєвого рівня і соціально-культурних умов життя працівників, підвищенню кваліфікації працівників, розвитку творчої активності працівників, участі в управлінні соціальним розвитком
Політичні	Сприяння участі в управлінні державою

Формальні і неформальні групи, їх характеристика, основні показники і фактори які впливають на ефективність функціонування

В теорії управління розподіляють групи, які є основою будь-якого колективу, на формальні і неформальні.

Головна відмінність формальної групи полягає у тому, що вона завжди виникає за ініціативою адміністрації і входить підрозділом до організаційної структури і штатного розкладу підприємства. Існують різні типи формальних груп (Табл.9.).

Таблиця 9. Характеристика груп

Групи	Характеристика
Формальні	Утворені за волею керівника і можуть бути трьох типів: командні групи керівників, виробничі групи і комітети
Командна група керівника і функціональна група	Керівник і його безпосередні підлеглі (заступники), які в свою чергу є також керівниками (президент і віце-президенти)
Робоча (виробнича) група	Складається з осіб, які разом працюють над одним і тим же завданням
Комітети	Група внутрі організації, якій делегуються повноваження, для виконання певного завдання, або комплексу завдань
Спеціальні комітети	Тимчасова група, яка формується для виконання певої цілі, для вивчення конкретних проблем
Постійні комітети	Перманентно існуючі в організації групи, які мають конкретну мету (рада идректорів, правління, ревізійна комісія і т.ін.)
Неформальні	Утворюються спонтанно, за бажанням і інтересами людей, які в них взаємодіють для досягнення певніх цілей

Дамо більш детальну характеристику різних груп колективу і їх показників:

Група керівників (команда) - складається з керівника підприємства (його підрозділу) і безпосередніх заступників і помічників керівника.
Функціональна група - єднає у собі керівника і спеціалістів функціонального підрозділу (відділу, бюро, групи, служби), які реалізують загальну функцію управління і мають близькі професійні цілі і інтереси.
Виробнича група - має у своєму складі керівника і працівників, зайнятих здійсненням певного виду робіт на низовому рівні управління (ланка, бригада, ділянка). Члени групи сумісно працюють над одним завданням, стимулюються за кінцевий результат, а відмінності між ними пов’язані з розподілом видів робіт між членами групи залежно від кваліфікації робітників.
Комітет - це група всередині підприємства, якій делегуються повноваження вищою ланкою керівництва для виконання будь-якого проекту чи завдання. Головна відмінність комітету від інших формальних структур полягає у груповому прийнятті рішення, що іноді є найбільш ефективним засобом вирішення складних проблем і досягнення цілей.

Формальні групи виникають за волею керівництва і тому у певній мірі є консервативними, тому що найчастіше вони залежать від особистості керівника і людей, які працюють в даній групі. Але як тільки вони виникають, вони стають соціальним середовищем, в якому люди починають взаємодію між собою за іншими законами, створюючи неформальні групи.

Неформальні групи - це вільно утворені малі соціальні групи людей, які вступають в постійну взаємодію для здійснення визначених цілей.

Неформальні групи створюються не керівництвом шляхом розпоряджень і формальних постанов, а членами організації залежно від їх взаємних симпатій, загальних інтересів, однакових прихильностей і таке інше. Ці групи існують в усіх організаціях, хоча вони не відображені в структурних схемах. Неформальні групи мають свої неписані правила і норми поведінки, люди добре знають, хто входить в їх неформальну групу, а хто ні. В неформальних групах складається визначений розподіл ролей і позицій, ці групи мають явно чи неявно визначеного лідера. В багатьох випадках неформальна група може мати на свого члена вплив, однаковий або більший, за формальну структуру.

Вирішуючи проблеми управління групами керівництво організації як правило вирішує проблеми підвищення ефективності управління колективом в цілому. Основна увага при цьому повинна приділятись визначенню основних показників груп і факторів які на них впливають (Табл.10.).

Таблиця 10. Фактори і показники які впливають на ефективність функціонування групи

Фактори і показники	Рекомендації
Розмір групи	Ідеальна група 3-9 чоловік. Збільшення розміру групи веде до її неформального розподілу і складнощів в управлінні
Склад групи	Ступінь подібності особистостей і точок зору при прийнятті рішень. Рекомендують, щоб група складалась з неподібних особистостей
Групова поведінка	Наявність певних правил і норм поведінки, яких рекомендують дотримуватись, щоб уникнути виникнення конфліктних ситуацій
Згуртованість	Міра тяжіння членів групи один до одного і до групи в цілому. Слід підтримувати
Групова одностайність	Тенденція до придушування окремою особистістю різних поглядів членів групи. Слід уникати
Конфліктність	Можливість виникнення внутрігрупових спорів і конфліктів. Рекомендується використовувати різні методи управління конфліктною ситуацією
Статус членів групи	Старшинство в посаді, назва посади, розміщення кабінету, освіта, соціальний талант, інформованість і накопичений досвід
Ролі членів групи	Характер поведінки кожного члена групи. Існують цільові і підтримуючі ролі

Комітети, як і формальні групи відіграють специфічну роль в процесі управління організацією. Коли варто використовувати комітет (рис.27.)?

Рисунок 27. Випадки використання комітетів в діяльності і управлінні організацією

Використовуючи комітети не слід забувати про певні помилки, які призводять до зниження ефективності функціонування комітетів і організації в цілому (Рис.28.)

Рисунок 28. Помилки у використанні комітетів

Причини утворення неформальних груп і їх вплив на процес управління колективом

Неформальні групи – це спонтанно утворені об,єднання людей в межах формальних груп. Вони мають багато спільного з формальними групами, а саме:

Мають певну організацію – ієрархію, лідера і завдання
Мають певні неписані правила – норми
Мають певний процес утворення – етапи
Мають певні різновиди – види неформальних груп за ступенем зрілості

Процес створення неформальних груп спеціалісти поділяють на 5-ть етапів в результаті яких виникають 5-ть різних видів неформальних груп, які відрізняються один від одного ступенем зрілості взаємостосунків (Рис.29.).

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

Програма "Основи кадрового менеджменту" для професії "Офіс-адміністратор" Сутність менеджменту персоналу й напрямки його розвитку. Менеджмент персоналу як суб’єктивне соціальне явище та сфера професійної...	Календарно-тематичний план "Основи кадрового менеджменту" для професії... Теоретико-методологічні основи управління персоналом. Концепція управління людськими ресурсами
Екзаменаційні питання з дисципліни «Основи менеджменту» Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації	№1: Сутність, роль та методологічні основи менеджменту 9 Навчальний посібник для студентів напрямів 100400 «Транспортні технології» і 050200 «Менеджмент організацій»
Дисципліна «Основи менеджменту» Форма контролю – іспит Визначити суть та характерні особливості управлінських рішень, проаналізувати програмовані та непрограмовані рішення	ТЕМА Поняття і сутність менеджменту Обгрунтуйте необхідність існування... ...
ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ Опорний конспект лекцій для студентів кооперативних вузів спеціальностей: 0502. 01 “Менеджмент організацій”, 0502. 06 “Менеджмент...	ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ” Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому...
Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй...	1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови... Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання