1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту


Назва1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту
Сторінка1/7
Дата06.04.2013
Розмір0.86 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7
1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту

2 Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління

3 Перерізи та принципи стратегічного менеджменту

4 Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства

5 Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.

6 Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером

7 Можливості та недоліки стратегічного менеджменту

8 Еволюція стратегічного менеджменту

9 Моделі стратегічного управління

10 Підходи до визначення суті стратегії, складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії.

11 Етапи процесу стратегічного менеджменту.

12 Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення (суть та характеристика).

13 Чинники вибору стратегії.

14 Сутність стратегічного аналізу та підходи до розуміння середовища організації.

15 Система моніторингу зовнішнього середовища, ситуативні характеристики елементів зовнішнього середовища, модель оцінки зовнішнього середовища.

16 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів PESTER- аналізу зовнішнього середовища

17 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів PEST- аналізу зовнішнього середовища

18 Обґрунтувати особливості проведення та оформлення результатів STEP- аналізу зовнішнього середовища

19 Форма ESFAS (External Strategic Factors Analysis Summary)

20 Форма ETOM (Environmental and Opportunities Matrix)

21 Форма QUEST (Quick Environment Scanning Technique)

22 Оцінку ступеня нестабільності зовнішнього середовища за шкалою І. Ансоффа

23 Оцінка конкурентного середовища в галузі

24 Стратегічна зона господарювання, стратегічний господарський центр, стратегічна бізнес-одиниця, зони стратегічних ресурсів.

25 Господарський портфель та етапи портфельного аналізу.

26 Модель SHELL/DPM (Direct Policy Matrix – модель спрямованої політики)

27 Модель ХОФЕРА-ШЕНДЕЛЯ

28 Модель ADL-LC (Артур Д. Літтл – Life Cycle)

29 База даних (проект) PIMS (Ргоfїt Impact of Market Strategies)

30Потенціал підприємства та підходи до оцінки потенціалу підприємства. Показники аналізу внутрішнього середовища діяльності підприємства.

31 SWOT/SNW-аналіз

32 Методика стратегічної оцінки підприємства (СОТ)

33 Оцінка конкурентоспроможності організації

34 Бенчмаркінг

35 Парето-аналіз

36 Аналіз поля сил

37 Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу діяльності підприємства

38 Загальні (базові) стратегії розвитку.

39 Конкурентні стратегії.

40 Система функціональних та операційних стратегій.

41 Види інноваційної стратегії та її складові.

42 Види виробничої стратегії та її складові.

43 Види фінансової стратегії та її складові.

44 Види маркетингової стратегії та її складові.

45 Види стратегії управління персоналом та її складові.

46 Кореневі компетенції підприємства, стратегічна реакція, стратегічний тип підприємства

47 Інтеграційне зростання підприємства

48 Диверсифікаційне зростання підприємства

49 Сутність, бар’єри стратегічного планування.

50 Моделі стратегічного планування.

51 Процес формування системи цілей.

52 Стратегічні плани.

53 Збалансована система показників (Balansed Scorecard BSC).

54 Проблеми втілення стратегій, етапи здійснення стратегії

55 Контроль у системі стратегічного управління

56 Ефективність реалізації стратегії.

1 Охарактеризувати стратегічний аспект в управлінні та передумови використання стратегічного менеджменту

Основою стратегічного підходу до фірми є погляд на неї як на активний суб’єкт ринку.

Стратегічний аспект в управлінні пов'язаний з :

  1. Зовнішніми факторами розвитку організації

  2. Стосується довгострокової перспективи розвитку організації

  3. Необхідністю в особливому стратегічному аналізі

  4. Особливим механізмом прийняття і реалізації стратегії

При стратегічному управління оцінюється сучасний стан виходячи з майбутнього.

При нестратегічному управлінні розробка програм і дій починається з аналізу внутрішніх можливостей та ресурсів організації

Використання стратегічного менеджменту базується на таких передумовах: чітке визначення того, що організація хоче досягти в майбутньо­му; усвідомлення, що основні проблеми криються у зовнішньому середовищі; вміння своєчасно розпізнавати проблеми та володіти механізмом їх вирішення або зменшення негативного впливу; прийняття управлінських рішень з урахуванням відповідності між можливостями, які перебувають поза організацією, та її сильними сторонами; налаштування поточного управління на конкретиза­цію стратегічного.

2 Обґрунтувати зміст стратегічного менеджменту та складові системи стратегічного управління

Стратегічний менеджмент вирішує 3 задачі:

  1. Управління стратегією на ринку: розробка, уточнення, реалізація.

  2. Управління організацією – внутрішні зміни в організації, які визначають її діяльність на ринку

  3. Реалізація стратегічного менеджменту дає можливість взаємодіяти між стратегією і організаційними процесами.

Стратегічний менеджмент – це таке управління, що спирається на людський потенціал, як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запиту споживачів, здійснює гнучке регулювання і зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і дозволяє розвивати організацію в перспективі.

Взаємодія об'єкта і суб'єкта утворює систему стратегічного управ­ління.

Об'єкт стратегічного управління — це потенціал підприємства, який включає трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні ресурси, залучені в господарську діяльність підприємства і які здатні визначати конку­рентоспроможність підприємства в довгостроковому періоді.

Суб'єкт стратегічного управління — вища, іноді середня ланка управління підприємством, спроможна сформувати, розробити й реалізувати стратегію розвитку.

Предмет стратегічного управління – базисні процеси в організації і за її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації.


3 Перерізи та принципи стратегічного менеджменту

Стратегічне управління – це таке управління, що спирається на людський потенціал, як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запиту споживачів, здійснює гнучке регулювання і зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і дозволяє розвивати організацію в перспективі.

Перерізи стратегічного менеджменту:

  1. Функціональний – управління розглядається як перелік видів діяльності

  2. Процес ний - управління розглядається як цикл розробки та впровадження стратегії, націлений на досягнення відповідності між організацією та зовнішнім середовищем

  3. Елементний - управління розглядається як сукупність елементів на досягнення цілей під час реалізації стратегії

В стратегічному управлінні можна виділити кілька невід'ємних елементів:

1. Організаційна чіткість.

2. Керівництво організації.

3. Колектив.

Реалізація мети стратегічного управління і стратегічного планування зокрема планування можлива, якщо вони відповідає таким основним принципам:

  • цілевстановлення та цілереалізація;

  • багатоваріантність, альтернативність та селективність;

  • глобальність, системність, комплексність і збалансованість;

  • наступність і послідовність;

  • безперервність;

  • наукова та методична обґрунтованість;

  • реалістичність, досяжність;

  • гнучкість, динамічність, реакція на ситуацію;

  • ефективність і соціальна орієнтованість;

  • кількісна та якісна визначеність;

  • довгостроковість заходів.



4 Ознаки стратегічного мислення та фактори, що формують стратегічний рівень підприємства

Стратегічне мислення базується на усвідомленні керівником іперсоналом власної відповідальності за перспективний розвиток і забезпечення орієнтації всіх видів діяльності на підвищення конкурентоспроможності.

Прояв стратегічного мислення характеризується такими ознаками:

1) Здатність до визначення альтернативних варіантів розвитку (орієнтирів та напрямків) підприємства.

2) Здатність своєчасного прийняття превентивних заходів в управлінні підприємством.

3) Забезпечення спрямованості діяльності підприємства відповідно до встановлених орієнтирів.

4)Створення умов для творчого розв'язання проблем підприємства, активізації новаторства у персоналу.

4) Можливість узагальнювати різні точки зору керівників структурних підрозділів щодо визначення орієнтирів розвитку підприємства.

5) Забезпечення гнучкої, адекватної реакції підприємства на зміни зовнішнього оточення.

Стратегічне мислення управлінського персоналу будь-якого під­приємства відбито в понятті «стратегічний рівень підприємства».

Стратегічний рівень — це система знань про можливості та обмеження в розвитку підприємства, що реалізується у відповідних стратегічних рішеннях і діях.

Фактори, що формують стратегічний рівень підприємства:

  • Цілі, політика, стратегія

  • Переваги системи зовнішніх інвестицій

  • Переваги системи постачання

  • Високі результати діяльності у довгостроковій перспективі

  • Прогресивні системи мотивації персоналу

  • Стратегічно орієнтовані системи контролю та аналізу

  • Високі досягнення нтп

  • Високий рівень організації

  • Конкурентоспроможний персонал

  • Наявність ефективної та гнучкої виробничої системи

  • Наявність горизонтальних зв’язків підрозділів.


5 Сутність концепції стратегічного менеджменту, основні її риси.

Концепція стратегічного менеджменту передбачає врахування взаємозв’язку і взаємовпливу зовнішнього і внутрішнього середовища при визначенні цілей, розуміння того, що для реалізації стратегії необхідно, щоб усе підприємство функціонувало в стратегічному режимі.

Характерні риси, які притаманні сучасній концепції стратегічного менеджменту полягають в наступному.

Перша риса базується на певному поєднанні системного, ситуаційного та цільового підходів до діяльності підприємства, що трактується як відкрита соціально-економічна система.

Друга — орієнтує на вивчення умов, в яких функціонує підприємство. Це дозволяє створювати адекватні цим умовам системи стратегічного управління, що будуть відрізнятись одна від іншої залежно від особливостей підприємства та характеристик зовнішнього середовища.

Третя — концентрує увагу на необхідності збору та застосуванні баз стратегічної інформації. Аналіз, інтерпретація й використання інформа­ції для прийняття стратегічних рішень дає змогу визначити зміст та послідовність дій щодо змін на підприємстві завдяки зменшенню невизначеності ситуації.

Четверта — дозволяє прогнозувати наслідки рішень, що приймаються, впливаючи на ситуацію шляхом відповідного розподілу ресурсів, встановлення ефективних зв'язків та формування стратегічної поведінки персоналу.

П'ята — передбачає застосування певних інструментів та методів розвитку підприємства (цілей, «дерева цілей», стратегій, «стратегічного набору», стратегічних планів та програм, стратегічного контролю тощо).
6 Стадії та кризи організаційного розвитку підприємства за Грейнером .

Стадії та кризи організаційного розвитку за Грейнером:

  1. Заснована на творчості-організація з’являється в результаті підприємницьких зусиль менеджерів та розвивається завдяки реалізації творчого потенціалу засновників – криза «лідерства»

  2. Заснована на керівництві – наступає період організаційного росту основою якого є чітко запланована робота проте концентрація процесів прийняття рішень на верхніх рівнях починає обмежувати творчість на середніх рівнях – криза «автономії»

  3. Заснована на делегуванні – це до певної міри підвищення потенціалу організації , але настає момент, коли менеджери вищого рівня починають усвідомлювати, що втрачають контроль над організацією – криза «контролю»

  4. Заснована на координації - передбачає виділення стратегічних підрозділів , що мають високий ступінь самостійності, ане контролюючих у використанні стратегічних ресурсів – криза »кордонів»

  5. Заснована на співробітництві

  6. Організаційної втоми – подолати, яку можливо лише через трансформацію організації в цілому.

  7. Еволюційний розвиток організації – дотримуватись принципів поведінки, принципу рівноваги зі своїм оточенням.

  8. Революційний розвиток організації – полягає у впровадженні революційних змін організацією, що виводить її на якісно новий рівень розвитку.


7 Можливості та недоліки стратегічного менеджменту

До можливостей стратегічного менеджменту відносять:

     1. Зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що відбуваються, а також факторів “невизначеності майбутнього”.

    2. Можливість враховувати об’єктивні (зовнішні та внутрішні) фактори, що формують зміни, зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні банки.

     3. Можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і тактичних рішень.

     4. Полегшити роботу по забезпеченню довго- та короткострокової ефективності та прибутковості.

     5. Можливість зробити організацію більш керованою, оскільки за наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових завдань.

   6. Можливість встановлення системи стимулювання для розвитку гнучкості та пристосованості організації та окремих її підсистем до змін.

    7. Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи регулювання, контролю та аналізу.

    8. Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв’язків, що є сприятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей.

   9. Реалізація зазначених принципів дає змогу побудувати обґрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування системи стратегічного управління.

Недоліки стратегічного управління

• Стратегія не дає точного й детального передбачення майбутнього, а формує тільки якісні побажання того, в якому стані має перебувати організація в майбутньому, яку позицію займати на ринку і в бізнесі, тобто намагається прогнозувати можливості її виживання в конкурентній боротьбі.

• Стратегічний менеджмент не можна звести до реалізації рутинних процедур і схем, тобто відсутня уніфікована процедура, яка б передбачала, що і як робити при вирішенні проблем у конкретній ситуації.

• Методологія планування використовує багато вузькопрофесійних термінів, що ускладнює порозуміння з неспеціалістами.

• Розроблення стратегії пов'язане з великими зусиллями, а також витратами часу та ресурсів під час формування прогнозу і його реалізації.

• Наявність сформованої стратегії може сприяти бюрократизації управління, окреслюючи межі діяльності посадових осіб, тоді як середовище часто вимагає термінових заходів.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ”
Дати визначення стратегічному менеджменту. Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому...
Національний університет кораблебудування
СТРАТЕГІЧНИЙ ПІДХІД ТА ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ НА ХЛІБОПЕКАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
ТЕМА: Методологічні аспекти менеджменту персоналу МЕТА
...
ПИТАННЯ НА ДЕРЖАВНИЙ ІСПИТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ”
Визначити сферу діяльності стратегічного менеджменту у малому, середньому та великому бізнесі
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ
Модуль Теоретичні основи стратегічного управління Семінарське заняття...
Семінарське заняття №2 Концептуальні засади стратегічного управління підприємством
Управління сучасним підприємством Сутність менеджменту Менеджмент
Управління в економічній системі здійснюється на двох основних рівнях: макрорівні, тобто охоплює все народне господарство, і мікрорівні...
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ м. Луцька до 2020 року
Стратегічний план розвитку м. Луцька – це необхідність сьогодення. Не можна організовувати роботи по соціально-економічному розвитку,...
Лекція 1 Тема: «Предмет, зміст і структура курсу»
Поняття закону, принципу, мети, функції, технології, структури; їх використання в управлінні персоналом
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка