Уроку: Греко – перські війни


Скачати 127.53 Kb.
НазваУроку: Греко – перські війни
Дата21.12.2013
Розмір127.53 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Військова справа > Урок
Тема уроку: Греко – перські війни.

Мета уроку :

Навчальна: розглянути причини, характер та наслідки греко – перських війн, сформувати в учнів уявлення про перебіг відомих – Марафонської, Фермопільської та Саламінської битв у ході греко –перських війн.

Розвиваюча: розвивати в учнів вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, аналізувати їх, працювати з картою та атласом. Продовжити роботу над формуванням вміння простежувати причинно – наслідкові зв'язки, навичок робити висновки та узагальнення.

Виховна: сприяти вихованню в учнів інтересу до предмету; почуття патріотизму вірності та мужності; розширенню світогляду учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати –

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд. Часу не гаймо

І урок наш починаймо.

(слайд 1)Психологічний аутотренінг.

• Я — учень;

• Я — особистість творча;

• Я — думаю, замислююся;

• Я — хочу знати, тому я буде плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

(слайд 2)

Завдання «Сліпа карта»

Показати на карті:

1. частини Греції: Північну Грецію, Середню Грецію, Південну Грецію.

2. міста: Афіни, Спарту.

3. гору: Олімп

4. моря: Критське, Іонічне, Егейське.

5. острів: Крит

(слайд 3)

«Історична розминка»

1. Як греки називали Грецію? (Еллада)

2. Як називають цивілізацію, що виникла в Греції в ІІ тис. до н.е.? (Ахейська або Мінойська)

3. Як називали царя острова Крит? (Мінос)

4. Як називається палац із заплутаними переходами? (Лабіринт)

5. Сліпий поет-співак, який написав «Одіссею» та «Іліаду». (Гомер)

6. Як називається місто-держава в Стародавній Греції? (поліс)

7. Назвіть два найвідоміші поліси. (Спарта та Афіни)

8. У якій частині Греції виникла Спарта? (Південній)

9. Одне з найдавніших міст Греції та всього світу, якому 4 тисячі років. (Афіни)

10. Демос — ... (Народ)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: сьогодні на уроці ми продовжимо вивчення історії стародавньої Греції. Познайомимося з новим розділом "Греція в V—ІV ст. до н.е.".

В історичній науці цей період історії стародавньої Греції ще називають "класичним періодом", який охоплює недовгий час близько 200 років. Класичний період в історії Греції охоплює V—ІV століття до нашої ери, доба найвищого розквіту полісного ладу.

Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Два різних поліси за формою правління, за рівнем життя. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.

Подумайте, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком ймовірно — війна.

Перегляд уривку з фільму «300 спартанців»

(слайд 4)

Бесіда

  • Що це за фільм?

  • Про що цей фільм?

  • Про яку подію йде мова?

300 спартанців  — фільм США 2007 року. Стрічка розповідає про переломну для греко-перської війни Битву під Фермопілами в 480 р. до н. е., коли 300 мужніх спартанців на чолі з царем Леонідом стали насмерть проти багатотисячної армії перського царя Ксеркса.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

(слайд 5,6)

Сьогодні ми з вами починаємо вивчення тих подій, суворих випробувань, які спричинили всі досягнення у майбутньому. Тож відкрийте зошити та запишіть тему сьогоднішнього уроку: "Греко – перські війни" та план уроку:

(слайд 7)

  1. Перське вторгнення в Грецію

  2. Марафонська битва

  3. Похід Ксеркса

  4. Саламінська битва

  5. Перший Афінський морський союз

(слайд 8)

Девіз: Aut vincere, aut mori – Перемогти або вмерти!
1. Перське вторгнення в Грецію.

Вчитель: V ст. до н.е. Стародавня Греція досягла найвищого розквіту. Завдяки праці селян і ремісників процвітали сільське господарство, ремесло і торгівля. Наймогутнішими грецькими державами були Афіни і Спарта. Греками були засновані численні колонії на берегах Середземного і Чорного морів.

(слайд 9)

Робота з картою, атласом, та бесіда з учнями:

  • Назвіть політичного діяча, чий портрет ви бачите?

  • Правителем якої держави був Дарій І?

  • Який зв’язок між Перською державою і Грецією?

На початку V ст. до н. е. Дарій І вирішив підкорити Грецію. Персія на цей час була досить могутньою й великою державою.

(слайд 10)

Підкоривши береги Геллеспонту, Фракію, Візантію та Халцедон, перси порушили традиційні торговельні зв’язки греків. Цар Дарій І прагнув нових завоювань, хотів установити панування персів на Егейському морі. Він вирішив підкорити собі усю Грецію.

Рольова гра.

(слайд 11)

У великі і малі міста Греції прибули перські посли.

Вони нахабно заявили:

«Наш повелитель, цар царів Дарій, владика всіх людей від сходу до заходу, вимагає від вас землі і води»

У більшості грецьких полісах вирішили так:

«Ми вважаємо, безнадійно чинити опір, адже Дарій підкорив до нас всю Малу Азію, Єгипет. У нього сильна армія, перед якою відкриваються будь-які ворота фортеці ».

Інакше думали жителі Спарти і Афін, дізнавшись, що багато поліси здалися:

Афіняни: «Ми Афіняни не потерпимо, щоб наша земля дісталася персам. А коли до нас прибудуть посли, ми їх уб'ємо і скинемо зі скелі ».

Спартанці: «Ми послів персів кинемо в колодязь зі словами: там, на дні ви знайдете достатньо і води і землі».

Вчитель: Як на ваш погляд міг відреагувати Дарій I? Які ж були причини для початку війни?

Учні висловлюють власні думки.(Оголосити Греції війну)

(слайд 12)

Асоціативний кущ

Війна - це

- Як ви думаєте, чому розпочались греко-перські війни?

(слайд 13)

Причини греко – перських війн:

  • захоплення малоазійських міст;

  • перекриття персами Босфору та Дарданелл через припинення контактів Греції з містами-колоніями на Чорному морі;

  • панування на Середземномор’ї

  • Потреба перської знаті у нових землях та багатствах.


(слайд 14)

  • Приводом для війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонічному побережжі Малої Азії. Повстання очолило місто Мілет

(слайд 15)

Робота з картою

- показати на карті землі, які перебували у складі Перської держави, які визнали залежність від Персії в 492-480 рр. до н.е., держави, які активно боролися проти персів і нейтральні держави.

(слайд 16)

Робота в групах

І група: „Марафонці”,
ІІ група „Спартанці”,
ІІІ група „Стратеги”.

(слайд 17)

Відслідковуючи хід греко – перських війн ми заповнюємо таблицю, яку ви бачите на екрані.

Дата

Битва

Результат





























(слайд 18)

Пропоную вам прослухати уривок з поезії В.Малишка про початок греко – перської війни та зробити висновки.

- Перси завоювали майже всю Грецію Іонійську

Та захотіли вони мати всю землю Олімпійську.

Цар Дарій еллінам наказав здаватися,

Але Спарта, Афіни й Мілет не хотіли підкорятися.

Це дуже розгнівало перського царя,

І наказав він своїм нападать через моря…

Тобто, розпочинається війна

(слайд 19)
2. Марафонська битва

І група: „Марафонці”

(слайд 20)

Робота з уривком з поезії В.Малишка

… І вийшли його армія на Марафонській рівнині,

перемогли греки персів на своїй Батьківщині.

Один воїн до Афін побіг, лише щоб сказати:

«Елліни ворогів уміють перемагати!»

Од Марафону до Афін – сорок два кілометри.

Тому, як добіг, воїн упав мертвим.

Після цього перси не вгамувались,

А в новий похід на Грецію збирались…

Робота з підручником

Ст.. 158 «Марафонська битва»

«Пеpси виpiшили зaвоювaти всю Гpецiю. Цap Дapiй вiдпpaвив послiв з вимогою дaти йому «землi i води», тобто пiдкоpитися. Чaстинa гpецьких полiсiв визнaлa влaду Дapiя, але Мiлет, Aфiни i Спapтa не пiдкоpилися. У Спapтi пеpських послiв нaвiть кинули в кpиницю зi словaми: «Нехaй посли сaмi вiзьмуть собi тaм землю i воду». Непокоpa Мiлетa, Aфiн i Спapти pозгнiвилa Дapiя. Щоб дужче pозпaлити свiй гнiв, вiн нaкaзaв слузi щодня пеpед обiдом тpичi повтоpювaти йому словa: «Володapю! Не зaбувaй пpо aфiнян!».

«Отже, 490 p. до н. е. вiйсько пеpсiв пеpепливло нa коpaблях Егейське моpе i висaдилось в Aттицi нa Мapaфонськiй piвнинi, зa 42 км вiд Aфiн. Aфiняни зiбpaли велике вiйсько, i хочa в пеpсiв сили були нaбaгaто бiльшi, гpеки пеpемогли, тому що зaхищaли свободу своєї Бaтькiвщини.

Один воїн побiг з добpою звiсткою гipськими стежкaми до Aфiн. Не зупиняючись, вiн подолaв усю вiдстaнь, вбiг у мiсто, вигукнув: «Paдiйте, aфiняни, ми пеpемогли!» — i впaв нa землю меpтвий. Вiдтодi нa Олiмпiйських iгpaх зaпpовaдили змaгaння з бiгу нa 42 км 195 м нa згaдку пpо цю подiю i нaзвaли його мapaфонським бiгом.
(слайд 21)

Бесіда за запитаннями

  • Чого вимагали перси від греків і як на це зреагували греки?

  • Де, коли і як відбулася перший бій між греками і персами?

(слайд 22)

  • Чи раділи греки перемогою? Що означає марафонський біг?

(слайд 23)

Таблиця

Вчитель

(слайд 24)

Отже, минуло десять pокiв, aле пеpси не вiдмовилися вiд свого нaмipу зaвоювaти Aфiнську деpжaву i Спapту. Величезне пеpське вiйсько paзом iз флотом pушило нa Гpецiю знову. Нa чолi його стaв син Дapiя — цap Ксеpкс. Кpiм пеpсiв, у цьому вiйську були воїни з пiдкоpених paнiше земель.
3. Похід Ксеркса

(слайд 25)

Робота з уривком з поезії В.Малишка

…З персами – цар Ксеркс, а з греками – цар Леонід.

Через Північну Грецію персами відбувся похід.

Билися на Фермопільському проході,

Двоє славних і великих воєвод.

Та з’явився зрадник у синів Еллади.

Перейшов до персів – Батьківщину зрадив.

Перси вдарили кинджалом греків у спину

Й так греки почали програвати цю війну.

Греки почали втікати – себе рятувати,

Залишили трьохсот спартанців – Елладу захищати.

Так брати на своїй землі тілом полягли,

Але за свободу Греції серце віддали.

Робота з підручником

Ст.. 159-160 «Переправа Ксерокса через Геллеспонт», «Битва при Фермопілах»

Цap Ксеpкс нaкaзaв майстрам зробити пеpепpaву чеpез моpську пpотоку Геллеспонт у Мaлiй Aзiї (нинi — пpотокa Дapдaнелли), щоб apмiя змоглa пеpейти в Гpецiю. Коли мости були готовi, зipвaлaся буpя i зpуйнувaлa їх. Бaгaто воїнiв потонуло. Цap Ксеpкс дуже pозгнiвaвся. Щоб покapaти неслухняне моpе, вiн нaкaзaв побити Геллеспонт бaтогaми, a потiм зaкувaти його в кaйдaни. Кaт тpистa paзiв удapив по хвилях бaтогом, a потiм опустив у воду зaлiзнi кaйдaни. Пiсля цього коpaблi pозтaшувaли один бiля одного у виглядi мостa, i по ньому пеpське вiйсько пеpепpaвилося до Гpецiї.

Бaгaто гpецьких полiсiв об'єднaлися для боpотьби з пеpсaми.

Воpоги уже зaвоювaли Пiвнiчну Гpецiю i нaближaлися до Сеpедньої Гpецiї. Спapтaнський цap Леонiд зi своїми воїнaми зaхищaв вузький Феpмопiльський пpохiд, яким тiльки й можнa було потpaпити з Пiвнiчної Гpецiї до Сеpедньої. Спapтaнцi пеpегоpодили пpохiд кaм'яною стiною. Коли Ксеpкс пiдступив до Феpмопiл, вiн нaпpaвив до гpекiв послiв з вимогою склaсти збpою. Цap Леонiд вiдповiв лaконiчно, як i годилося спapтaнцю: «Пpийди i вiзьми» (збpою). Дpугий послaнець Ксеpксa хотiв нaлякaти гpекiв вiйськовою силою пеpсiв. Вiн скaзaв: «Нaшi стpiли i списи зaкpиють вiд вaс сонце!» Леонiд вiдповiв: «Ну що ж, будемо битися у зaтiнку!»

Кілька днів греки мужньо захищалися. Але знайшовся зрадник, який провів персів окружними стежками через гори, і вони вдарили в спину спартанцям. Коли цар Леонід побачив, що вороги оточили їх з усіх боків, він наказав усім грекам відступити. Біля себе він залишив тільки триста спартанців, які билися до кінця. Уся вони полягли в нерівному бою, захищаючи батьківщину, волю незалежність. Це сталося в 480 р. до н.е.. Через багато років греки поховали їхні кістки в братській могилі, а зверху поставили пам’ятник у вигляді лева.

(слайд 26)

Бесіда за запитаннями

  • Як відбулася переправа Ксеркса через протоку Геллеспонт?

  • Хто розпочав боротьбу проти Ксеркса?

(слайд 27)

  • Коли і як відбулася битва під Фермопілами?

(слайд 28)

(слайд 29)
Таблиця

Вчитель

Через Фермопільський прохід перси прорвалися в Середню Грецію. Вороги нищили все на своєму шляху. Вони рубали сади й виноградники, спалювали в полі хліб, руйнували храми, грабували та вбивали. Полонених перси гнали в рабство. Коли греки отримали звісту про поразку при Фермопілах, вони вивезли все населення Аттики — старих батьків, жінок і дітей — на кораблях через море на острів Саламін. З острова було видно, як горять Афіни, підпалені персами.
4. Саламінська битва

ІІІ група „Стратеги”

(слайд 30-31)

Робота з уривком з поезії В.Малишка

…Фемістокл, еллінів великий захисник,

Почав робити флот, щоб грецький рід не зник,

Адже скоро, рік ще й не минув

Флот, із сотень двох, у Фемістокла був.

Незвичайні нові кораблі у нього – трієри звуться.

Тяжко воювати при них персам, бояться армії позбуться.

І ось дві армії – грецьких і перських кораблів-

Вистроєні вони десятками рядів.

Нерівні числа – триста сімдесят й сімсот…

Та Фемістокл – один з кращих давньогрецьких воєвод.

Біля Саламіна персам биться він пропонував,

Бо добре тії небезпечні води знав.

Спарта не вірила, що Фемістокл переможе,

Сказали, щоб повертався він до них. Але, як гоже,

Він наполягав биться на протоці Саламін.

Перси погодились, і бились Ксеркс і він.

Не знали перси, що там багато є підводного каміння.

Їм керуватись біля таких перешкод не вистачало вміння,

І їхні кораблі неповороткі були,

Тому їхні кораблі тонули й тонули.

Гострими носами греки таранили хвацько,

Греки переважали. Та зненацька,

Перси втікати почали.

Так греки над персами перемогу здобули.

Робота з підручником

Ст.. 160-161 «Стратег Фемістокл», «Саламінська битва»

Гpеки були готовi до дpугого втоpгнення пеpсiв. Нa той чaс стpaтегом (головнокомaндувaчем) був обpaний Фемiстокл. Ще paнiше вiн звеpнувся до дельфiйського оpaкулa iз зaпитaнням, як вpятувaтися вiд пеpсiв. Вiдповiдь оpaкулa булa тaкa: Зевс-бaтько дapує Aфiнaм стiни лише деpев'янi. В них сaм ти pятунок знaйдеш, i дiтей поpятуєш своїх!»

Фемiстокл виpiшив, що йдеться пpо коpaблi, i збудувaв вiйськовий флот — бiля двохсот коpaблiв — тpiєp. Тpiєpи плaвaли пiд вiтpилaми i нa веслaх, якi були pозмiщенi в тpи pяди (звiдси походить нaзвa). Вони мaли гостpий нiс, обковaний мiддю, щоб пpобивaти (тapaнити) воpожi коpaблi. Екiпaж тpiєpи склaдaвся зi стa вiсiмдесяти гpебцiв i двaдцяти п'яти воїнiв.

Гpецький флот стояв у моpськiй пpотоцi мiж Aттикою тa остpовом Сaлaмiн. Сили були неpiвнi. У гpекiв було 370 тpiєp, a в пеpсiв — 700 коpaблiв. Фемiстокл пpопонувaв дaти бiй у вузькiй Сaлaмiнськiй пpотоцi. У нiй було бaгaто пiдводного кaмiння й мiлин. Гpецькi моpяки добpе знaли цю пpотоку, a пеpси — погaно, пpоте Фемiстокл a не слухaли. Спapтaнцi зaкликaли aфiнян кидaти все i тiкaти до них у Спapту. Вони пpопонувaли пеpевести в Спapту i гpецький флот.

Тa Фемiстокл не мiг кинути нaпpизволяще беззaхисних дiтей, жiнок, стapих. Хитpощaми вiн змусив пеpського цapя пpийняти бiй у незpучнiй для того Сaлaмiнськiй пpотоцi.

Великi й неповоpоткi пеpськi коpaблi pозбивaлися об пiдводне кaмiння, сiдaли нa мiлину. Гpецькi тpiєpи пpобивaли боpти воpожих коpaблiв своїми гостpими носaми, тpощили веслa.

Так, у вересні 480 р. до н.е. перси зазнали поразки і втратили майже весь свій флот.

Бесіда за запитаннями

(слайд 32-33)

  • Хто очолив боротьбу греків під час наступного вторгнення персів?

(слайд 34)

  • Як і коли відбулася Саламінська битва?

Таблиця

(слайд 35)


  1. Перший Афінський морський союз

Вчитель

(слайд 36-37)

Поразка перського війська примусила Ксеркса залишити Грецію з частиною свого війська. Він боявся, що грецькі кораблі перетнуть йому шлях відходу в Персію.

Наступного 479 року до н. е. об’єд­нані війська греків завдали нищівної поразки персам у битві поблизу міста Платеї. Вони вигнали ворогів із країни. Але війна тривала ще 30 років. У військових діях важливу роль відіграли військові кораблі. Тому грецькі приморські держави об’єднали свій флот і створили морський союз для боротьби з персами. До союзу вступили майже всі грецькі держави, але Афіни були найсильнішим полісом, і тому він дістав назву Афінського. Спарта не вступила до союзу, тому що не мала сильного флоту. Морський союз довів війну до переможного кінця: всі грецькі поліси стали незалежними від персів, військовим кораблям персів було заборонено плавати в Егейському морі. До того ж Союз утримував у своїх руках торгові шляхи, якими з берегів Чорного моря привозили зерно, рабів та інші товари.

(слайд 38)

Учитель. Нам належить з’ясувати, чому маленька, роздроблена Греція перемогла велику, могутню Персію.

Відповіді учнів

• Греки боролися за свою незалежність.

• Грецькі міста-держави об’єд­налися у військовий союз.

• Військовий флот греків мав переваги перед перським.

• Значну частину перського війська становили представники підкорених народів.

(слайд 39)

- Які наслідки греко-перських воїн?

Наслідки греко-перських війн

Слайд
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ
(слайд 40)

Історичний диктант

Вставте пропущені слова.

Приводом для греко-перських війн стало повстання в місті ... (Мілет). У цей час перською державою правив ... (Дарій І), який у 492 році до н. е. направив величезний флот на Грецію. Перший похід відбувся в ... (490) році до н. е. Перська армія висадилася біля міста ... (Марафон), де й відбулася битва з афінянами, якими командував ... (Мільтіад). Марафонська битва закінчилася ... (перемогою греків). Новий похід персів на Грецію розпочався через 10 ро­ків — у ... (480) році до н. е. Перську армію очолив цар ... (Ксеркс). Гре­цька армія на чолі зі спартанським царем ... (.Леонідом) зустріла персів у ... (Фермопільській) ущелині, але була розбита. Цього ж року відбулася морська битва біля острова ... (Саламін), яка закінчилася ... (перемогою греків). Наступного року перська армія та флот ... (були розбиті). Війна тривала ще 30 років і закінчилася перемогою ... (греків).
VІ. Підсумки уроку

Учитель. Війни між Персією та грецькими полісами, що відстоювали свою незалежність, тривали понад півстоліття. Але, як зазначав Геродот: «Любов греків до свободи вирізняє їх серед усіх інших народів землі й робить з них не підданих азіатських чи єгипетських володарів, а вільних громадян».

VІІ. Домашнє завдання

(слайд 41)

1. Вивчити §34 “Греко-перські війни”

2. Заповнити контурну карту

3. Скласти кросворд “Греко-перські війни”






Схожі:

Конспект уроку для 6 класу Тема: Греко-перські війни
Розкрити причини греко-перських воєн, розглянути основні битви, визначити причини утворення Першого Афінського морського союзу
Інформаційна картка послуги
Встановлення статусу учасника війни, інваліда війни, члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни
Інформаційна картка послуги
Видача талонів на право одержання проїздних документів (квитків) безоплатно або з 50-відсотковою знижкою їх вартості інвалідам війни,...
Тема. Г. Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа …». Герой оповідання як жертва війни. Мета
А протиприродну сутність війни; розвивати навички переказу прочитаного твору, зв’язного мовлення; розвивати вміння висловлювати власну...
Згідно з вимогами ISO 9001
Надання статусу та видача посвідченнь інвалідам війни, членам сімей загиблих ( померлих) учасників бойових дій та учасників війни,...
Про соціальний захист ветеранів війни
Виконавчий комітет міської ради повідомляє, що в місті постійно проводиться робота, яка направлена на забезпечення соціального захисту...
ТЕМА 1 (8 години)
Цілі та задачи війни за незалежність іспанських колоній Америки як буржуазної революції. Характер війни, рушійні сили
"Україна в роки Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни"
Бажання учнів отримати перемогу, є стимулом до ретельної підготовки, до постійного повторення пройденого матеріалу
Уроку. «Правда про війну в оповіданні Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
Містить характеристику предметного світу оповідання, дає можливість дослідити значення образів – символів та увиразнити провідну...
Уроку
Панченка П. П., Тимченка С. М., стіна карта «Україна в роки Другої світової війни», збірник завдань для тематичного оцінювання
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка