|
|
Скачати 114.75 Kb.
|
|
Тема: Роман Уласа Самчука «Марія». Історична основа, зміст, проблематика твору. Мета: познайомити учнів із вершинним твором Уласа Самчука; розкрити проблематику твору, засвоїти особливості змісту роману; розвивати спостережливість, формувати навички аналізу твору; формувати в учнів національну самосвідомість, духовність. Обладнання: текст роману «Марія», ілюстрації до роману, репродукція ікони Божої Матері. Хочу бути літописцем українського народу в добі, яку сам бачу, чую, переживаю. Улас Самчук Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Коли, де і в якій сім’ї народився Улас Самчук? 2. Чому багато десятиліть творчість Уласа Самчука була невідомою в Україні? 3. Про що мріяв і чого прагнув письменник? ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя 1. Мати гарну мету мало. Потрібно формувати характер, сталити волю, аби досягти її. Уласу Самчуку це вдалося. Його творчість справді стала літописом буття українського народу. Однією із сторінок цього літопису є роман «Марія». Матерям, які вмерли голодною смертю у страшні 1932 – 1933 роки, присвячується… Найстрашніша смерть – це смерть від голоду. Не дай Бог навіть ворогові вмирати такою смертю. У нас хліба ще ніколи, поки стоїть світ, не бракувало («Марія»). 1.Яка зла сила умертвила за неповні два роки на нашій споконвіку ситій землі голодною смертю близько 8 – 11 (за різними даними) мільйонів людей, свідчить перед судом історії, людської совісті Улас Самчук романом «Марія». Оголошення теми уроку: Роман Уласа Самчука «Марія». Ідейно – художній зміст, проблематика твору. Інтернативна вправа «Очікування» 2. Історія написання. Роман «Марія» написано 1934 року і присвячено українському селу, матерям, які загинули від голоду в 1932 – 1933 роках. Твір став страшним за своїм трагізмом обвинуваченням більшовицької системи. Роман написано по гарячим слідам подій. У світі, та й в інших місцях Радянського Союзу мало знали про голодомор, оскільки офіційна пропаганда його замовчувала. Люди не могли вирватися з голодуючих районів, бо всі шляхи перекрили війська. І треба було мати неабияку мужність, щоб у той час підняти свій голос на захист затурканого, замордованого українського селянства. 3. Учениця читає вірш. Адлер Королів Стіни плачу Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками, Я зітхну… Запалю обгорілу свічу. Помічаю не замки – твердині, не храми – Скам'янілий чорнозем – потріскані стіни плачу. Піднялись, озиваються в десятиліттях З далини, аж немов з кам’яної гори Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, ХХ століття.» І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три». Підходить, запалює свічку. 4. Учень. Історична довідка про причини голодомору на Україні 1932-1933 років. 5. Учень. Ой, як же ти не вмерла, Україно, Бо скільки ж то зловісницька мета Звела людей, приречених безвинно, - І ніхто за це ні в кого не спитав. 6. Життєва основа твору. В основі твору – реальні події. Прототипом головної героїні стала дерманська красуня Мотря, весела, працьовита, привітна дівчина, прототипом Гната – рідний дядько письменника. Матрин Заруба також мав життєвого відповідника. Дійсний факт отримання від нього Мотрею приданого. І одруження Марії з Гнатом, розлучення, життя з Корнієм – це життя Мотрі. Не було в Мотрі дорослих дітей (померли маленькими). А ось картини більшовицького господарювання, голод – це вже з розповідей утікачів із «соціалістичного раю». Улас Самчук був першим письменником, який показав справжнє обличчя комунізму, змалював жахливі картини лютого голодомору, що принесла на українську землю радянська влада. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Вчитель. «Марію» називають романом. Але ж роман – це складний за побудовою і великий за розміром епічний твір, у якому широко охоплено життєві події певної епохи та багатогранного й у розвитку змальовані персонажі, кількість яких часто значна. У романах переважно буває кілька головних сюжетних ліній, що переплітаються між собою. 1. Які ж ознаки роману наявні у творі Уласа Самчука «Марія»? Імовірна відповідь: Із названих ознак у «Марії» є широта охоплення подій, значна кількість піднятих проблем і, відповідно, кількість сюжетних ліній, а також глибина розкриття духовного світу персонажів. Адже хронологічні рамки його 71 рік і 11 місяців; кілька головних та другорядних сюжетних ліній. 2. Чому цей роман називають хронікою? 3. Саме матерям, що загинули голодною смертю в Україні, і присвячується роман. Але це твір не тільки про голодомор. А про що ще? Які проблеми порушені у творі? Імовірна відповідь: любов до землі; про батьків і дітей; мораль; достаток і працю на землі; мову; солдатчину; духовність і віру в Бога; геноцид і репресії; владу; національну свідомість та гідність; голод; добро і зло; 4. З яких частин складається роман? Імовірна відповідь: Книга про народження Марії. Книга днів Марії. Книга про хліб. 5. Чим керувався автор, давши саме таке ім'я головній героїні? Імовірна відповідь: Героїня роману рівна за силою духу Марусі Богуславці чи Роксолани, але доля дала їй звичайне, на перший погляд, не блискуче і не славне, зате яке багатовимірне і тяжке життя. Сам автор неодноразово наголошує на цьому, звертає увагу на великі духовні та фізичні сили героїні, її прагнення жити, незважаючи на труднощі, її радість існування уже з першої хвилини життя. Але все-таки звучать і тривожні удари долі, удари із відлуннями похоронних дзвонів. Навіть зовсім малесеньку дівчинку не звуть ні Марусею, ні Марійкою, а лише по-дорослому – Марією, іменем, яке перекладається як «гірка» або «противитися». Роман написаний у вигляді суворого опису життя Марії впродовж усіх днів її існування. Помираючи голодною смертю Марія пропускає через свідомість усі радощі, болі свого мученицького шляху. 6. Який слід залишило дитинство у житті Марії? 7. Що було провісниками лиха, коли померли батьки? Імовірна відповідь: Голод, всі про неї забули. 8. У кого закохалась Марія? Інсценізація 1. «Зустріч біля колодязя». Марія стоїть біля колодязя. Їй треба ще одне відро води. Загачила відро і опускає вниз. Під'їхав Корній. Марія пручається з відром. Корній: Напоїш коні, Маріє? Марія: Купиш коралі – напою! Корній: Ти і сама як коралина. Марія: Смійся, Матвійку, дам копійку. Корній: Ех, Маріє, як скочу з воза! Не дрочи! Марія: То що? Поможеш витягнути відро? Вже ось і сама витягнула. Корній: Маріє, не жартуй, бо, хрестосвятий, поцілую. Марія сміється. Корній: Ах, ти! (Обхопив, обняв) Так маєш! Марія: Ах, що ти, Корнію, наробив? А коли б ми впали в колодязь, коли б побачили? Корній: (сміється) Викупалися б, Маріє! Хай, кому мило, дивиться. А підеш в суботу на вечірню? Марія: З тобою? Свят, свят, свят! Схаменися! Корній: А все-таки підеш? Марія: Завше ходила, то й тепер піду. 9. Що стало на перешкоді закоханих? 10.Марія виходить заміж за Гната. На скільки виправданий був шлюб без любові? Імовірна відповідь: Обоє сироти, не було кому навчити, обоє працелюбні. 11. До якого висновку спонукає назва І розділу роману «Книга про народження Марії»? Імовірна відповідь: Поява на світ – торжество життя, сирітство; розквіт у праці на землі, материнство, пошуки долі, похорон трьох дітей, народження від нелюбого чоловіка, прощення Гнатом всіх кривд, які заподіяла йому Марія, оповідання про монашку: ніколи не буває пізно для спасіння душі. Це шлях, який пройшла звичайна жінка, щоб вийти загартованою для життя і для спасіння живих душ (як Діва Марія). 12. Марії у Гната жилося? Імовірна відповідь: Гнат ніколи не приїжджав додому без подарунка, розумів її стан і на весіллі, і після смерті дітей, і коли прибув у відпустку Корній. 13. Чому ж Марія зраджує Гната? Чи можна це назвати зрадою? Імовірна відповідь: Протест проти себе самої і ненависть до Гната: це через нього вона зламала обіцянку, яку дала Корнієві. Коли ж повертається з армії Корній, Марія кидає законного чоловіка (який лежить у лікарні). Гнат виправдовував Марію, що та не йде його відвідувати – багато роботи: весна – треба сіяти. У 80-х рр. ХІХ століття селянка зважується на розлучення, створює іншу сім’ю і заслуговує визнання у громаді. Таке під силу не багатьом. Це був винятковий, особливий, сильний характер. Протест проти самої себе і цілого світу вилився у несподівану безрозсудну поведінку: Марія розплела косу і почала дівувати. Село осудило її, але вона знайшла виправдання у звичаї: її із Гнатом благословили непарними іконами. 14. У. Самчук не ідеалізує своєї героїні, осуджує, що не відвідує Гната в лікарні. Не змовчує автор і того, що Марія занедбала господарство, впустила в Гнатову хату Корнія. Як жила героїня? Щаслива? 15. Чи була б Марія щаслива з Корнієм, якби вони побралися б зразу? Учениця: Лиш признаюсь: помилка кожна Залишає під серцем рубці. Незбагнені життєвих доріг перевесла. За яким же обрядом – Земним чи небесним Наші душі вінчає любов. 16. Чи можна вважати розповідь про Марію у ІІ частині роману – «Книга днів Марії» - повістю про Марію – Спасительку? Імовірна відповідь: Можна. Врятувала Корнія від москальського ледарства, повернула його душу землі; врятувала господарство від занепаду; врятувала Гната від розплати за його відчайдушну любов; готова рятувати півсвіту від голоду своїм хлібом; дає можливість отямитися Максимові, терплячи його збиткування. 17. «Дні Марії скінчилися» - так закінчується ІІ частина роману, хоча героїня продовжує жити. Якою назвою, більш близькою до змісту, ідеї наступної, ІІІ частини, можна замінити назву ІІІ розділу – «Книга про хліб»? Імовірна відповідь: Страшний суд, кінець світу: брат повстає проти брата, син – проти батька й матері, коли земля – по коліна в крові. 18. Настав початок кінця. Як це зрозуміти? Яка сила стала носієм руйнації? Хто і за що умертвив голодною смертю цвіт хліборобської родини? України? Як автор змальовує портрет цієї сили? Імовірна відповідь: Дорогою через поле суне довжелезний обоз. Спереду кілька кіннотників везуть червоний прапор. На возах лежать і сидять люди. Розхристані сорочки, загорілі волохаті груди, немиті лиця, чорні брудні руки. Перші дії на землі Марії (рвали, розкидали, топтали). Або вони за це думають (за майбутнє). Або та сарана, що летить над землею та нищить все до пня, думає, що їстиме завтра! Так і вони. Хіба ж то військо? Де і хто коли бачив таке військо? Якісь онучари – не військо. 20. Боротьба українського селянства з більшовизмом втілюється в одвічну боротьбу добра і зла. Останній розділ «Книга про хліб» - розповідає про те, що зло починає перемагати: в політиці, повсякденному житті, в душах людей. Чому так сталося? Імовірна відповідь: Обман, лінивство духу, безбожжя, аморальність. 21. Коли вперше в Максима почалася зневага до духовного? Імовірна відповідь: Не хотів працювати на землі, основі всього. 22. Максим став прихильником нової влади. Чому? Імовірна відповідь: Не треба робити, подобалась думка про жінку, яку можна по бажанню міняти, вигнав батьків із хати, робив, що хотів. 23. У.Самчук коротко, сильно і страшно описує 1932 рік, посівну – за вказівкою зверху (вперше – в лід, вдруге – в болото, втретє – при гарній погоді, та запізно), передчасний збір врожаю і злочинну діяльність «залізної мітли». Над зігнутим голодним людом при праці вдень і вночі стоять озброєні вартові. З кістлявих мужицьких рук з занедбаної землі виривається скреготом зубів кусень хліба. Все життя велике і барвисте під знаком хліба. Молотили, віяли, сортували. Зерно забрали, а послід поділили між працюючими. А в цей час у монастирі пріє зсипане у величезну купу зерно яке пильно вартують. Село вимирає. І селяни рішились на нечуваний крок. Який? 24. Що сталось з Архипом, зятем Марії? 25. Вдома в Архипа мучиться Надія із хворою від холоду трирічною Христинкою. Волає до Бога Марія: - Вмреш, дитинко. На широкому світі немає вже для тебе трошечки хліба. Зовсім трошечки хліба. Корній вирушає на пошуки поживи. Він убиває худющого коня, з якого варить юшку і з лихом перебувають зиму. Інсценізація 2. Корній і Марія Корній узяв сокиру і зайшов до хати. Корній: Ти спиш, Маріє? Марія: Чи ж, думаєш, можна спати? Думаю про Надію. А що, як не встану…Підеш до неї ти… Може, завтра підеш. Корній: Завтра мушу йти шукати щось їсти… А у хаті холодно… Є там у печі жар? (підійшов до печі, заглянув) Є. Підложу дровець. Ти вже не рухайся. Лежи, лежи. Сам підложу. Підкинув трісок, нагрітим рядном обкутав Марію. Корній: Ну, ну! Лежи вже. Хоч трошки зогрієшся. Завтра десь полізу. Може, якраз що знайду… А може, й знайду… Марія: Що ти робиш, Корнію? Корній: Гострю от… Завтра піду у поле, а там без сокири нема чого робити. 26. Корній намірився убити собаку, який охороняв майно, бачив, як Корній від злиднів дійшов до достатків, у нього опускаються рука. А скільки радості було, коли знайшов дохлого зайця! А в цей час великим скарбом, за який сусід ладен розбити голову, вважалася мерзла картопля, напівгнилий буряк. У ІІІ частині Улас Самчук зосереджує увагу на Корнієві, який повернувся з війни. Він стає цікавішим за Марію, яка з'являється у романі епізодично: губить віру в Максима, який розстріляв ікону Божої Матері, повертається із в’язниці, де розстріляно Лавріна, застає задушену дочкою внучку. Корнія ми бачимо, що залишився він гордою, цілісною натурою типового українського селянина. Аж тепер зрозуміло, яку велику і цільну душу бачила Марія. Корнієві важко було терпіти сина – лакея, сина – прихвосня, він не показує газету Марії, де описано знущання Максима з батьків – відмова від них. Корній не може простити владі трагедії своєї сім’ї, яка для нього уособлюється в образі сина, який бенкетує з більшовиками, має наймичку і не відчуває мук совісті за тисячі загиблих. Чому Корній, який помилував пса, сокирою, як саженного звіра, вбиває сина? 27. Роман є суворим описом життя Марії протягом усіх днів її існування. 26258 – день, день останній, день кінця. 30 днів гаснула Марія – покинута, одинока. Заходяче сонце не забуло Марію, заглянуло до неї і довго цілувало її сухе, жовте обличчя. Розплющила востаннє очі і всміхнулася. І чим більше западало сонце, тим ширше і ширше відкривалися очі. Повільно наступала ніч… ніч вічності. Спить Марія? Ні, Марія не спить. Вона вже не спить третю ніч. Марія лежить на купі розкиданого на ліжку лахміття і впалими, широко розкритими норами очей дивиться у залите місячним сяйвом вікно. Надворі цвітуть сади, південь дихає пареним у цвіту вітром, і жаріє над суходолом й морями повний, тяжкий місяць. Довго, довго виривалась з життя Марія. Перетинається окремо кожний нерв. Місячне холодне сяйво облило холодом роздуті, з розчервонілими пальцями ноги… З напругою рветься останній нерв. Гасне поволі місяць, зникають одна за другою з голови думи, зливаються у чорну пляму, без початку і кінця. Плющаться і грузнуть очі, холонуть засохлі уста, западають груди, серце робить останній удар. Марії не стало. Гине рід Марії. І все ж, який настрій роману? Імовірна відповідь: Оптимістичний, його втілено в останній проповіді Гната. ІV. Узагальнення вивченого. Вправа «Мікрофон» Які проблеми, порушені У. Самчуком у романі, ви вважаєте найважливішими? Чи актуальний роман сьогодні?
V. Заключне слово вчителя. Підсумки уроку. Оцінювання. Роман супроводжує образ Матері Божої. Кожна земна жінка носить у собі життя. Вона є чиста, свята. Мадонна вічна, як саме життя. Радійте кожному дневі, цінуйте любов, бо без любові наше життя нічого не варте. Людська особистість, вічне в людській душі. Коли є кохання, воно топить злидні у своїй ніжності, спалює негаразди своїм теплом, замовляє біди. Хай доля всіх жінок буде красивою, легкою, не такою, як у Марії. «Продовж речення»
VІ. Домашнє завдання: Дати письмову відповідь на запитання: Чи можна стверджувати, що роман Уласа Самчука «Марія» трагічний? |
|
Уласа Самчука «Марія» Роман Уласа Самчука «Марія» один з найдовершеніших творів про трагічну долю України, про Голодомор. Образ матері Марії |
Тема: Роман Уласа Самчука “Марія” один з найдовершеніших творів про... Роман Уласа Самчука “Марія” – один з найдовершеніших творів про трагічну долю України |
|
Завдання для літераторів Завдання для літераторів: на основі матеріалу з роману-хроніки Уласа Самчука «Марія» порівняти головну героїню Марію Перепутько з... |
ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНІ У. САМЧУКА «МАРІЯ» Улас Самчук. Марія. Хроніка одного життя. – Львів: «Оріяна – Нова», 2004. 175 с |
|
Категорія добра і зла в українській літературі Тема: Категорія добра і зла в українській літературі. (За творчістю О. Турянського «Поза межами болю», І. Багряного «Тигролови»,... |
Літературний процес ХХ століття (1940 – 1950рр) Творчість О. Довженка,... Медвин женеться за Григорієм (І. Багряний «Тигролови»), підступно вистежуючи його в тайзі, готовий у слушний момент… |
|
Скільки дітей народила Марія? |
Урок реквієм Тема. Улас Самчук. Роман – хроніка «Марія». Побудова роману. Образ Марії у творі |
|
Бордюг Марія Миколаївна Особисті дані З 2010 року КНУ ім. Шевченка, спеціальність «японська мова, література та переклад» |
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПАРАЗИТИЧНИХ ПЛОСКИХ ЧЕРВІВ Подгальська Марія Володимирівна, Новоград – Волинська ЗОШ І – ІІІ ступенів №3, вчитель біології |