Творча робота (вірш) у номінації


Скачати 69.48 Kb.
НазваТворча робота (вірш) у номінації
Дата05.05.2013
Розмір69.48 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
Творча робота (вірш)

у номінації
„ Мово – душа моя



Палагнюк Мар’яна Володимирівна 17 квітня 1992 року

ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.. Є. Храпливого».

Економічне відділення, спеціальність: бухгалтерський облік

Тернопільська область, Заліщицький район,

с. Лисичники
Рідна мова

Рідна мова колискова,

Милозвучна, барвінкова,

Тиха, ніжна, мелодійна,

Українська мова рідна.

В ній бринять слова пророків,

Гомін степу і ланів,

Звук дитячих перших кроків,

Запах квітів і садів.

В ній зливалися дороги,

Полонини й сині гори,

Небо й зорі в виднокрузі,

Щире серце в тихій музі.

Хто забуде рідну мову,

Рідне слово, рідну казку?

Нею ж мати говорила

Й дарувала свою ласку.

Тож любімо рідну мову.

Не зрікаймося ніколи.

Бо якщо її забудем –

Українцями не будем.

Творча робота (вірші)

у номінації
Збережи минуле заради майбутнього„



Малий солдат

Худий був, непримітний,

Над все – лиш очі сині,

Немов волошки квітли –

Таким був цей хлопчина.
Хоч серце ще маленьке,

Але сміливість в ньому:

Без паніки, швиденько

Займав він оборону
А ще в розвідку сміло,

Чи піднести гранати…

За всяке брався діло,

Любимим був солдатом.
Свобода або згине –

Та відступать не буде!

За волю України

Ішов, стиснувши зуби.
Помститися за батька,

Що десь лежить у полі,

Замучив фріц і матір

В розваленій стодолі.
А ще сестру маленьку,

Мабуть, вже не побачить…

Згадав усе й тихенько

В землянці ледь не плаче.

. . . . . . . . . . . . . .
Та січа така невблаганна,

Війна не жаліє нікого –

Фашистова куля погана

Усе ж наздогнала малого
Згорнувся калачиком, ліг,

Сині очі закрили повіки.

Стиснув кулачком мокрий сніг –

Й залишився героєм навіки.
. . . . . . . . . . . . . .

В полі вітер та зорі,

Де червона калина –

Там під нею в дозорі

Непримітний хлопчина.
Зупинився під небом

Без салютів і дат.

Світ зберіг цей для тебе

Тут маленький солдат.

***

Тернистий шлях

Для нас проляг

Крізь гомін верховіття.

Та ми ішли,

Щоб мир знайти

В ХХ столітті

Був голод, холод,

Були війни,

Усе стогнало у крові,

Та у людей жила надія,

Що буде мир

На всій землі.

Тепер нові часи настали,

Життя змінило течію.

Та люди вже жорстокі стали,

Згубили істину святу.
Без війни
Ревуть гармати, постріли лунають,

На полі точиться війна.

Тіла, мов жито, землю укривають,

А бій доходить вже кінця.
Вороння криком душу розриває

І стогін чути навкруги.

Але…вперед! Війна триває! –

Кричать ненаїсні полки.
Я проклинаю день і ту годину,

Коли почалася війна,

Коли остання матір сина

До війська з жахом віддала.
Невже так важко жити в мирі

І бути вільними людьми?

Давайте станемо щасливі,

Давайте жити без війни!

Творча робота (вірші)

у номінації
«Від родини – до Батьківщини»



Батьківщина
Батьківщино моя! Батьківщино –

Рідний краю дитинства мого.

Батьківщино моя! Батьківщино –

Моє рідне маленьке село.
Ти – луги, і поля, і діброви,

Ніжна пісня пташок у гаю,

Ти - частинка вкраїнської мови,

Ти – майбутнє, в якому живу.

Я люблю твоє сонце і квіти,

Твої гори, широкі степи.

Україно! Ми всі – твої діти,

Твої доньки і вірні сини.
Буковина, Одеса, Карпати,

Чорне море, Славутич – ріка.

Ти - стежина до рідної хати,

Кущ калини, плакуча верба.
Батьківщино моя! Батьківщино –

Мальовнича багата земля.

Ти країна, моя Україна,

Ти у світі для мене одна!
Мій край

Повертаюся знову додому,

У Заліщики рідні свої.

Тут давно усі люди знайомі,

Усі близькі і друзі мені.

Тут Дністер поспішає до моря,

Зеленіють його береги.

Тут немає причини для горя,

Для поступності, зла і біди.

Край чарівний! Край сонця і щастя,

За ліщиною він простягнувсь,

Приїжджайте сюди, приїжджайте!

Завжди раді вам будуть тут.


Молитва.

Вклоняюсь тобі, Україно,

До самої – самої землі.

В моїм серці навіки єдині:

Твоя мова, обряди, пісні.
Вклоняюсь тобі, рідна ненько,

Припадаю з любов’ю до ніг.

Щиро дякую, мамо рідненька,

Що мене привела ти у світ.
Вклоняюсь тобі, мій народе,

Що зберіг свою волю і честь.

Крізь війну і століття негоди

Ти проніс на плечах важкий хрест.

Час лікує і ріже, як бритва,

Натираючи рук мозолі,

Я свою промовляю молитву

На рідній вкраїнській землі.

Творча робота (вірші)

у номінації
«Сьогодення України і я»
Монолог солдата

Бували ми повсюди,

Відміряли життя:

Траплялись добрі люди,

Гріхи і каяття.

Ступали твердим кроком

Долинами, ярами.

А доля с кожним роком

У даль пливла за ногами.

Ми вірили, що зможем

Всі біди подолати,

Що по закону Божім

Прийдеться помирати.

А зараз в путь-дорогу

Потрібно вирушати,

Щоб рідну Україну

Надійно захищати.

Проблеми сьогодення

Світ неправильний, доля жорстока

І свавілля державою править.

Де ті гроші, престижна робота,

Хто зарплату ще трохи добавить?
Таке старшим тривожить душу,

Вік бальзаківський це минає…

А проблема є інша в Марусі –

До Оксани Петро заглядає.
Обпікає образа серце,

Чорні очі горять завзято.

Вона всипле обом їм перцю,

Лиш потрібно втекти із хати.
Погляда у вікно дівчина:

Як би вечора дочекатись…

І угледіла парубчину,

Його Гнатом, здається звати.

От, як раз, кандидат підходящий.

- Я за нього сьогодні візьмуся!..

І навіщо Петро їй гулящий? –

Швидко зважила все Маруся.
Ось так легко в людей буває:

Що не день – то нова погода.

Тільки скоро любов минає,

Та це зараз усім до вподоби.
До тебе, Україно!
За що ти боролась? Скажи Україно,

За що проливала гарячую кров?

Щоб рідні сини оббивали коліна

Й до ворога твого ішли під покров?
Ти тяжко брела по колючім камінні,

Несла на Голгофу важкий свій тягар.

А в серці твоє молоде покоління

Заглушує вічної вдячності жар.
Тебе не злякали ворожі гармати.

Хоч кулі свистіли у небі не раз.

І царськії ти проміняла палати,

Бо матір’ю бути хотіла для нас.
А ми що зробили, невдячні діти?

Землі відреклися, святої землі…

Взяли й розійшлися по білому світі

Шукати чужого притулку в житті
Всі ті, хто лишились - поплічники Юди,

Готові продати за гроші усе.

Свою Батьківщину ви зрадили, люди!

І кара велика вам буде за усе.
Прости, Україно…Розп`ята синами,

Зніми з голови свій терновий вінець.

Ще прийде той день і воскреснеш ти, мамо.

Я вірю: настане всім бідам кінець.

Творча робота у номінаціії
Сьогодення України і я „

Ми – українці

Згадайте предків своїх,

щоб історія перед вами не згасла,

і золотої нитки не губіть.

(О.Кобилянська)
«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». Цей вислів є актуальним в усі часи. І коли гортаєш сторінки сивої минувшини рідного краю, то проймаєшся дивним, незбагненним почуттям. Відчуваєш трепет перед таємничістю і невідомістю, хочеться дізнатися якнайбільше про історичне минуле свого народу, підняти завісу, яка називається часом, і поринути в ті далекі події

Ми, українці – щасливий народ, тому, що маємо велику героїчну історію, тому, що відвоювали свою рідну землю у ворогів і зуміли збудувати велику незалежну державу.

Здавалося б, що таке 2000 років? Для вічності це лише мить. Але скільки злетів і падінь трапилося за цей відлік часу!

І хоч наше минуле часто-густо помережене чорними стрічками, зате майбутнє ми починаємо з чистих сторінок і світлої віри в завтрашній день. Минулися голодні роки, страхіття Першої і Другої світової, нестабільний, важкий час перебудови…Ми змогли, ми вистояли, ми ПЕРЕМОГЛИ. І поляків, і турків, і німців, перемогли на Майдані, перемогли на Євробаченні і ще здобудемо багато перемог. Тільки потрібно пам’ятати, за що проливали кров і віддавали життя наші прадіди. За те, щоб сьогодні ми бачили мирне небо, щоб мали на столі хліб і до хліба, за те, щоб говорили рідною мовою і були вільними людьми.

Важливо не забути вічні заповіти нашого Кобзаря і пам’ятати його слова:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України

(Т.Г. Шевченко)
Українці! Збережімо своє минуле заради майбутнього.

Схожі:

Творча робота (вірш) у номінації

Творча робота (вірш) у номінації

Творча робота (вірш) у номінації

Творча робота (вірш) у номінації

Творча робота (вірші) у номінації

Творча робота у номінації
Моя мово! З чорнозему, рясту, любистку, м`яти, євшан – зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!
Творча робота у номінації
Важко не погодитися з поетом. Бо українське слово, в якому вмістилися історія народу, його душа і пісня, земля і піднебесся, дуже...
Творча робота у номінації
Народ, держава, мова це поняття нероздільні. Без мови немає народу, а без народу не існує мови. Наша рідна українська мова то мова...
Виховний захід «Творча родина – творча Україна»
Гуньківській ЗОШ І –ІІ ступенів відбулась виставка -зустріч з народною майстринею-односельчанкою Довгань Н. Ф. «Творча родина – творча...
Уроку: узагальнити та систематизувати знання про типи мовлення опис
Методи і прийоми: бесіда, метод передбачення, гронування, робота в парах, творча робота, самостійна робота
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка